178171
182818

Винахідники розробили роботів, які прийдуть на зміну тракторам

Використання роботів може скоротити хімічні речовини та викиди на 95%, збільшити доходи на 40% і зменшити витрати до 60%, пише agrarii-razom.com.ua.

На сьогодні сільське господарство є полігоном для інноваційних технологій, воно входить до числа перших, де розпочалося комерційне використання безпілотників та автономних транспортних засобів, які могли б ефективно (і безпечно) працювати в обмежених місцях сільськогосподарських угідь. Серед останніх подій в агротехнології є невеликі, сільськогосподарські роботи, які можуть покращити врожайність сільськогосподарських культур та зменшити вплив сільського господарства на навколишнє середовище.

Засновники Small Robot Company - Бен Скотт-Робінсон і Сем Уотсон-Джонс - впроваджують нові технології в сільському господарстві Великобританії. Вивчивши ринок, вони прийшли до висновку, що за останні десятиліття витрати на сільське господарство ростуть, а прибуток при цьому - ні. Це змушує багатьох фермерів кидати свій бізнес.

Традиційні трактори і комбайни та їх обслуговування коштують дорого, до того ж вони завдають шкоди навколишньому середовищу. Засновники стартапу пропонують фермерам більш ефективну, роботизовану техніку, пише Wired.

У розробці брали участь вчені Брістольського університету. Вони створили справжню серію роботизованих робочих конячок для фермерів.

Базовий робот (на ім'я Джек) має масу 250 кг і висоту 3 метри. Це основа, яку можна налаштовувати під різні завдання, навішуючи додаткове обладнання.

Розробники думають над додаванням лазерів і електричних ножиць для обробки рослин без використання гербіцидів. Застосувань роботракторов безліч, кажуть в Small Robot: від посадки насіння до збору врожаю. Разом з основним роботом можуть працювати також менш потужні і великі машини.

Ще один робот, подібний Джеку, важить як і більшість традиційних тракторів близько 31 тонни. Його задача "розумно" працювати з існуючим обладнанням для такої техніки.

Робот Рейчел (робот-монітор) моніторить інформацію по рослинам. Цей робот досить маленький (50 х 60 х 40 см), вагою близько п'яти кілограмів, обладнаний камерами. Він проходить назад і вперед над ділянками землі та збирає дані про наявні рослини. Потім вони перетворюються в дані та інструкції для фермерів, які дізнаються більше про свої рослини, а також про те, що потрібно зробити для збільшення їх урожайності.

Робот Дік використовується для обробки рослин мікропрепаратами: він  обприскує кожну рослину мінеральними добривами чи хімічними речовинами.

Робот Харі використовується при посівних роботах: викладає кожну насінину в ґрунт і фіксує, де саме вона була розміщена.

Щоб контролювати сам процес та правильно керувати  роботами компанія Small Robot розробила систему штучного інтелекту Wilma. Ця система за даними, зібраними роботом Рейчелом, та налаштуваннями, зробленими фермером, керує вже виконанням робіт (розпорошувати та обробляти земельні ділянки, знищувати бур'яни, тощо) іншими роботами, які також надає компанія Small Robot.

Власні дані компанії свідчать, що використання їх роботів може скоротити хімічні речовини та викиди на 95%, збільшити доходи на 40% і зменшити витрати до 60%.

    "Ми працювали з Гарпером Адамсом в Університеті Північного Заходу Англії, і ми зрозуміли економію витрат за допомогою хімічних речовин, добрив тощо", - додає Скотт-Робінсон. "Наші роботи застосовують пестициди дуже акуратно, щоб мінімізувати попадання їх в грунт і щоб підтримувати його у гарному стані для фермерів".

Якщо стартап буде успішним, цей новий підхід стане альтернативою існуючим методам ведення сільського господарства.

В даний час компанія Small Robot Company подала кілька патентів для своїх ферм, і проводить тестування з фермерами. Розробники планують здавати в оренду роботів, що з однієї сторони дозволить добре навчити їх систему штучного інтелекту Wilma, з іншої - розповсюдити свою систему серед фермерів через низьку вартість оренди. Вони сподіваються, що їх роботи та додатки будуть комерційно готові до використання до 2021 року.



Криза в молочній галузі України закінчилася

Таку думку висловив голова ради директорів "Союзу молочних підприємств України" Вадим Чагаровський в ході конференції "Молочний бізнес 2018", пише УкрАгроКонсалт.

За словами Чагаровського, в українського молочного ринку є перспективи для внутрішнього розвитку. Зокрема, споживач проявляє інтерес до категорії сирів, розвивається цільномолочна категорія.

За 20 років, зазначив Чагаровський, споживання молочної продукції в Україні знизилося на 25%, проте в 2018 році спостерігається зростання виробництва за всіма основними товарними категоріями.

Нагадаємо, Україна виробляє близько 10 млн. тонн молока. 40% виробляється сільгосппідприємствами.

Перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк заявив, що Україна у 2018 році увійде в десятку найбільших експортерів молочної продукції у світі.

 



Біопаливо можна виробляти прямо у полі

Про це розповіла директор підприємства «Амелі Арт» Надія Лисецька, пише agroportal.ua.

За її словами, частина зібраного біоматеріалу традиційно йде на підстилку підлоги в сараях, покриття дахів і часто просто спалюється на полях. Хоча з будь-якого виду соломи (кукурудзяної, соняшникової, очерету) за унікальною технологією — переробки вологої біомаси на біопаливо — можна виготовити брикети. Ці брикети можна використовувати в будь-яких твердопаливних котлах, печах або камінах.

Основною перевагою цієї технології є те, що не потрібна попередня сушка біомаси, тобто можна використовувати солому прямо з поля, відзначають експерти.

За словами Надії Лисецької, таке обладнання буде цікаво не тільки фермерам-аграріям, але і територіальним громадам, які можуть використовувати обладнання для опалення об'єктів соціального значення: шкіл, дитсадків, лікарень та ін.

Щоб мінімізувати логістичні витрати, за її словами, можна використовувати модульні лінії, які монтуються на причіп до трактора, який збираючи солому, відразу бере її в брекет.

«Що стосується економічної доцільності використання такого обладнання, то якщо мова йде про малі лінії до 500 кг упаковки на годину, то вони окупляться приблизно за 3 роки, якщо мова йде про великі лінії, то окупність становить 2 роки, тобто придбання великої лінії окупиться швидше», — додає експерт.

На думку Лисецької придбати таке еко-обладнання доцільно аграріям, які мають понад 300 га.

Ваш вибір 'Подобається'.


Українець вирощує їстівні квіти і продає у ресторани

Мікрозелень, або як її називають на професійному сленгу мікрогрін — це крихітні паростки різних рослин, які ледве встигли випустити перші листочки, пише Сьогодні.

Іван Воробйов, до речі, професійний шеф-кухар, вирощує не тільки вже звичні нам кінзу і рукколу, але також соняшник, гірчицю, редис — тобто все, від чого ми звикли брати лише насіння чи плоди. Вважається, що такі рослини не просто пікантні, але і куди корисніше традиційних.

"Рослини на початку стадії зростання найкорисніші, — пояснює Воробйов. — На цій стадії в них сконцентровано найбільше корисних речовин, вітамінів, мінералів. Американські вчені провели дослідження і прийшли до висновку, що мікрозелень в десять разів корисніше звичайної зелені".

Сьогодні у одесита є повноцінна ферма по вирощуванню мікрогріна, а на перших порах він пророщував паростки вдома і пропонував їх колегам.

"Я починав вирощувати мікрозелень в домашніх умовах, в невеликих гроу-боксах. Це ящик, оббитий зсередини фольгою і утеплений, в ньому вентиляція, і все закривається. У мене там був автоматичний світло і полив, — розповідає Воробйов. — Гроу-бокси бувають різного розміру, мій був шириною два метри, висотою та глибиною в метр".

Бокс стояв прямо на столі, де шеф-кухар виділив йому місце. Спочатку одесит їв зелень сам і пропонував її ресторанам, а з часом захоплення переросло в бізнес. Тепер мікрогрін купують навіть деякі супермаркети, а в шеф-кухаря на фермі з'явилися помічники.

Правда, фермер визнає, що поки в Україні мікрозелень мало популярна, як і ідеї здорового харчування в цілому. Однак позитивні тенденції є.

"Буквально чотири роки тому ресторани дуже мляво реагували на таку ідею, а тепер дуже жваво беруть. Вдалося донести, що петрушка і кріп вже не такі популярні й модні, як мікрозелень, — каже підприємець. — Її використовують як компонент страви, але в 95% випадків як прикрасу. Будь-яка прикраса має бути їстівною, не можна в блюдо ставити пластикові або металеві елементи декору. Люди їдять мікрозелень часто вона смачна і прикольна".

Крім того, для прикрашання страв Іван вирощує їстівні квіти — віолу, пеларгонію, бегонію та інші. Їх ресторани закуповують чи не відрами, а сам шеф красиво називає "сонцем на тарілці".

Ще один напрямок здорового харчування, яке одесит намагається популяризувати, — витграсс — сік з паростків пшениці.

"У тій же Австралії п'ять років тому на першому місці був апельсиновий фреш, люди випивали по 20 літрів на рік, але зараз на це місце вийшов як раз пшеничний сік — витграсс. Люди розуміють, що це хороший енергетик, природа і живі вітаміни", — пояснює Воробйов.

А ось самі стебла в їжу, як правило, не вживають, вони занадто жорсткі і з гірчинкою, але їх також використовують для декору: "Ми вирощуємо зелені пшеничні килими висотою 10-15 сантиметрів, які сплетені корінням. Килимки у нас активно беруть зоомагазини і просто для домашніх тварин".

Зараз одесит проводить консультації і онлайн-курси для тих, хто цікавиться вирощуванням мікрогріна.

"Зараз консультую двох осіб з Бішкека і Мінська, які знайшли мене в соцмережах", — додає Іван Воробйов.



Агроном-генетик, біохакер чи агрокібернетик. Які аграрні професії варто опановувати вже зараз

Вітер змін дедалі відчутніший на ринку праці. Його пориви позначаються на аграріях, які постійно змушені підлаштовуватися під новітні тренди та виклики через впровадження нових технологій. "Розумні" машини, штучний інтелект, різноманітні винаходи в галузях насінництва, нововведення для внесення добрив сприяють тому, що певні професії, які користувались попитом ще кілька років тому, відходять у небуття, пише ТСН.

Види, що вимирають

Не секрет, що ще 20 років тому професія доярки в селах вважалася почесною. Адже без них на фермах було непереливки — видоїти корів та напоїти телят — ще ті клопоти. Сьогодні усе це виконують роботи та автоматизовані системи. На виробництві автоматизація витісняє конвеєрних робітників сортувальних і пакувальних ліній, вантажників тощо.

"Не потрібно зупиняти прогрес. Ми не вивільняємо кадри, це не самоціль. Зараз функції, які може виконувати програма чи машина, дають можливість ефективно та оперативно керувати процесами", - зазначає Світлана Сурова, менеджер з розвитку бренду роботодавця МХП

Якщо виробничники з еволюцією технологій адаптувались до змін поступово, навчаючись на помилках, то для адміністративних підрозділів раптова автоматизація всіх облікових процесів стала сюрпризом. "Розумні" машини із програмним забезпеченням, базами даних стали "відбирати хліб" у людей. "Зараз світ особливо швидко змінюється, і багато функцій переходить техніці. Наприклад, облік. Раніше на підприємствах було багато обліковців, зараз їх кількість зменшується, а вони перекваліфіковуються. Зокрема, у МХП діє програма "Нові горизонти", — зазначає Світлана Сурова, менеджер з розвитку бренду роботодавця МХП.

Погоджуються з цим твердженням і в агрохолдингу "Мрія". Тут, наприклад, аби спростити доступ механізаторів до контролю власних зарплат, встановили спеціальні облікові інфобокси. Вони допомагають робітникам моніторити нарахування коштів за відпрацьовані гектари. Ще декілька років тому було складно уявити наявність подібної системи, що мінімізує людський фактор та помилки в розрахунках. Наразі це — необхідна складова будь-якої компанії.

"Відіграють свою роль в цьому процесі і автоматизація, новітні технології, що дедалі більше проникають в життя аграріїв, зменшуючи частку "ручної праці". IT-спеціалісти зі свого боку розуміють небачену можливість застосування своїх знань і навичок, потенціал для реалізації найсміливіших ідей саме в аграрному напрямі", — вважає Юлія Горун, старший консультант з підбору персоналу для агропромислових компаній кадрового холдингу "АНКОР" в Україні.

Велика трансформація

Роботодавці впевнені, що зміни на ринку праці йдуть лише на користь бізнесу, і нічого критичного в цьому немає. Автоматизація скорочує видатки, оптимізує навантаження на співробітників, мінімізує кількість ручної праці, а, значить, і потреба в працівниках зменшується. При цьому роботодавці не поспішають звільняти персонал.

"Не потрібно зупиняти прогрес. Ми не вивільняємо кадри, це не самоціль. Зараз функції, які може виконувати програма чи машина, дають можливість ефективно та оперативно керувати процесами. Тобто співробітники більш задіяні на етапах контролю та управління, а вся технічна робота автоматизована. І це — нормальний процес. Раніше ми читали лише паперові книги, потім з’явились електронні, а за ними — аудіо. Нічого поганого в цьому немає. У будь-якому випадку, залишається інтелект, креатив та емоції", — наголошує Світлана Сурова.

Водночас Юлія Горун зазначає, що кваліфіковані працівники в аграрному секторі стають більш затребуваними, тому хвилюватися не варто. "Цей напрям бізнесу стає дедалі перспективнішим для української молоді. Незважаючи на те, що особливість роботи вимагає від спеціалістів в сільській місцевості величезної працездатності, напруженої ненормованої роботи, особливо в гарячий сезон, зацікавленість є", — зазначає вона.

За даними рекрутерів, дедалі більше українців йдуть працювати саме в агро, залишаються жити в сільській місцевості, не ставлять за мету переїзд у велике місто і отримують задоволення й гідне матеріальне заохочення від результатів своєї роботи. Працюючи на своїй землі, вони мають можливість отримувати гідні умови праці і заробітну плату, а також професійно й особистісно розвиватися. Так, зокрема, утворюються сімейні ферми та невеличкі господарства, які стають успішними гравцями на ринку. Яскраві приклади — сирне господарство "Доообра ферма", заснована Тарасом Ложенко, "Скіфські устриці", що їх навчилося вирощувати подружжя з Херсонщини.

Ким бути?

Питання, на що звертати увагу, обираючи фах, та в якому напрямі поглиблювати свої знання, залишається відкритим. Адже трансформація ринку триватиме. "Говорячи про новинки та трансформації в галузі, не можна не згадати про агроінженерні посади, що викликані розвитком економіки і сільського господарства", — зазначає Горун. Агроінженер займається науковими дослідженнями, бере участь в різних наукових експериментах, фіксує отримані результати, організовує ефективне використання машин, обладнання та засобів автоматики.

Крім того, у сучасному фермерському господарстві важливо мати спеціалістів, що швидко опановують особливості роботи з будь-якою технікою, розробляють і впроваджують в практику нові технології виробництва, техніку чи засоби автоматизації. Завдяки цьому є можливість зробити господарство більш ефективним, менш затратним, високодохіднім бізнесом, додає Артем Бєлєнков, засновник компанії SmartFarming.

Аграрії повинні реально оцінити нові ідеї та продукти, аби отримати максимальну ефективність від агротехніки і технології для сільськогосподарського виробництва, і, як результат, використовувати те, що є актуальним саме для підприємства на цьому етапі розвитку, а не просто трендом нашого часу.

"У компаніях, що займаються виробництвом і реалізацією таких продуктів, з’являються нові вакансії. Актуальним є пошук і підбір людей в команду, що займаються просуванням і продажами, з одного боку, з іншого — людей, що відповідають за сервіс і навчання, допомагають з технікою фермеру в полі", — каже Горун. За її словами, найбільш ефективним є прямий пошук такого персоналу. "Важливо починати з аналізу ринку, складання карти пошуку, мати розуміння, що за компанії представляють той чи інший напрям роботи, у яких регіонах України працюють і т. д", — зазначає фахівець.

Проте вузькоспеціалізовані професії також з часом не втрачають своєї актуальності. Генетик-селекціонер, зоотехнік, ветеринар чи агроном з вирощування екологічно чистих продуктів завжди користуватимуться попитом. А якщо такий фахівець ще й знає іноземну мову, йому завжди знайдеться місце у великому агрохолдингу.

Разом з Наталією Петричкою, експертом департаменту управління персоналом виробничого напряму одного з найбільш інноваційних українських холдингів МХП, ми склали ТОП-7 аграрних професій, які будуть користуватись попитом у найближчі кілька років.

Агроном-генетик. Уже в найближчому майбутньому найбільш затребуваними будуть агрономи, які спеціалізуються в сфері генної модифікації рослин. Їм доведеться застосовувати досягнення біотехнологій на практиці, адаптуючи культури до місцевих кліматичних умов, збільшуючи врожайність, покращуючи смак і подовжуючи терміни зберігання плодів.
Біохакер. У наступні 30 років з’являться біо-хакери, які зможуть зламувати генетичний код організмів подібно до комп’ютерних систем.
Оператор дронів. Сьогодні уже є потреба у фахівцях, які відповідають за супутникову та аеророзвідку на полях, що забезпечуватимуть дрони.
Агроінженер. З кожним роком сільгосптехніка стає дедалі складнішою. Навичок механіка вже недостатньо, щоб відремонтувати "розумний" трактор або комбайн. Потрібні знання з мікроелектроніки, програмування та мережевих технологій, якими володітиме агроінженер.
Зоотехнік. Спеціалістам такого профілю потрібно буде створювати ідеальні умови з вирощування худоби і птиці: подбати про мікроклімат, збалансований раціон і своєчасну профілактику захворювань. Ця професія потребує знань в галузі біології, ветеринарії, дієтології, а також наявності технічних навичок. Зоотехніку потрібно буде налаштовувати кліматичні системи, пристрої автоматичного годування, тобто виконувати завдання з покращення умов утримання тварин.  
Сільськогосподарський еколог. Завданням таких спеціалістів буде утилізація відходів, відновлення ґрунту після вирощування окремих культур, а також створення програм екологічно чистого сільського господарства, яке не порушує природні процеси.
Агрокібернетик. До функціональних обов’язків агрокібернетика входить введення нових методів автоматизації, налаштування і обслуговування "розумних" ферм, а також контроль технологічних процесів.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У 2018 році збільшаться обсяги сільськогосподарського виробництва

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, уточненими з урахуванням поточної динаміки, обсяги валової продукції сільського господарства у 2018 році збільшаться проти минулорічних показників на 5,1% і становитимуть 261,8 млрд грн (у постійних цінах 2010 року), поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, валова продукція рослинництва прогнозується на рівні 192,6 млрд грн – на 7,3% більше, ніж торік.

Цього року очікується збільшення обсягів виробництва зернових, зернобобових та олійних культур, кукурудзи, рису, картоплі, овочів, плодово-ягідних культур і винограду.

Водночас зменшиться виробництво пшениці, жита, гороху, гречки, вівса, проса, сорго та цукрових буряків.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, валова продукція тваринництва очікується на рівні 69,2 млрд грн, що на 0,8% менше показника 2017 року.

Дещо збільшиться виробництво м’яса птиці та яєць. При цьому очікується зменшення виробництва м’яса великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також молока та вовни, зауважив Юрій Лупенко.