Вино з розмовляючими етикетками — кращий винний бренд 2017 року

Вино з історіями незвичайних людей «19 crimes» — «19 злочинів» — дивовижні пляшки зі старими англійськими злочинцями.

Австралійські винороби випустили унікальну пропозицію, пише Акциз. На пляшках вина зображені портрети каторжників 18 століття. І більше того кожна етикетка вміє говорити! За допомогою смартфона етикетка заговорить з вами. Точніше, злочинець сам розповість свою історію.

Говорити будуть люди, які вибрали замість страти заслання в Австралію. За певні 19 злочинів громадянин міг вибирати свою долю. Заслання часто оберталася смертю, але все таки був мінімальний шанс вижити. Перший корабель з каторжниками прибув до Австралії в 1788 році.

Як же працює додаток, який назвали «кращим винним брендом 2017 року»?

Реальні історичні особистості розмовляють завдяки застосуванню технологій доповненої реальності.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як на селі виробляють крафтові сири

Подружжя з Києва залишило успішний бізнес та переїхало у село до Кіровоградської області, створивши унікальну ферму. Як їм це вдалося, пише НВ.

Кіровоградщина – майже географічний центр країни. Тут, у селі Покровка, підприємці з Києва збудували неабиякий бізнес. 

Понад 20 років сім'я Орловських непогано заробляла на рекламі у столиці. А потім підприємці приїхали у село, знайшли незайняту нішу й почали абсолютно новий бізнес. 

Пошук землі і створення ферми

А почався він з пошуку землі. Подружжю довелося об’їхати майже всю Україну та обійти купу сільських рад, аби отримати законні гектари.

В результаті завзяті підприємці отримали по 2 га землі на кожного члена родини. На сьогодні це 16 га. На цій землі господарі почали поступово будуватися. "Тут були джунглі, нам довелося все навколо викорчовувати", – згадує Тетяна Орловська, господарка ферми Золота коза. Сьогодні, за її словами, це місце має зовсім інший вигляд.

Витратили ні багато ні мало – 500 тис. грн. Саме стільки власних коштів вклали підприємці у будівництво молочного цеху, купівлю техніки та кіз.

Козину ферму побудували тут у 2009 році. Згодом вона почала приносити перші прибутки. Зараз тут живе 280 кіз. Для того аби вони вільно випасалися, підприємці орендували ще 31 га землі. Не забули подбати й про корми. Вони у золотих кіз – тільки натуральні.

Зараз фермери використовують гранули. Це повноцінний збалансований корм, який спеціально розроблений для кіз. "Це може бути зерно, ячмінь, овес, або подрібнена кукурудза", – ділиться Сергій Орловський, господар ферми Золота коза.

Власна переробка

За день тут збирають близько 300 літрів молока. З нього й роблять крафтові сири. А ще тут роблять кефір, кисломолочний сир, а також йогурти. 

На сьогодні це фермерське господарство постачає близько 29 видів продукції до магазинів Києва. Лише сирів у фермерів близько 15 видів. Аби розробити таку лінійку продукції, потрібні спеціальні знання. Тому варто вивчати нішу, яку обираєш – кажуть бізнесмени. Вони свого часу пройшли навчання у відомого литовського сировара. А тепер вже й самі створюють власні рецептури.

"Ми не копіюємо якісь сири, ми робимо свої. Якщо це сир з блакитною пліснявою, я не називаю його Дорблю, а я роблю свою Блакитну мрію", – каже Орловська. Тобто фермери дають нормальні українські назви, зрозумілі покупцям.

Аби скуштувати крафтові українські сири, потрібно викласти від 150 до 400 гривень за кіло. Залежності від витримки.

Розведення та продаж

Кіровоградські підприємці займаються не лише молочним бізнесом, а ще й вирощують племінних кіз на продаж. Приміром, місячну козу на фермі можна придбати за 5 тис. грн. За сезон господарі продають щонайменше 50 голів. Це приносіть родині теж досить гарні прибутки.

Річний обіг ферми – близько 2 млн грн. Та аби розвиватися – бізнесмени вкладають прибутки не в дорогі автомобілі та заміські будинки, а в кіз. У планах збільшити їх поголів’я до 350. Та підкорити ще одну вільну нішу. "Ми хочемо спеціалізуватися в традиційних козячих сирах з благородною пліснявою", – ділиться господарка.

Кожен повинен бути просто успішний у своїй ніші. Не можна робити все.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Киянин вирощує спеції та овочі у домашніх умовах

Чай із базиліку чи свіжий перець з грядки - взимку. Киянин Андрій Шупик примудрився вирощувати спеції й овочі просто в комірчині. На імпровізованому городі порається щодня! Про це йдеться у сюжеті Сегодня.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як складають нові трактори на Харківському тракторному заводі

Харківський тракторний завод показав відео складання нових тракторів ХТЗ-243К.20, пише Національний промисловий портал.

«Харківський тракторний завод» (ХТЗ) — найбільше в Україні та країнах СНД підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення.

На сьогодні продукція ХТЗ представлена широкою гамою тракторів потужністю від 35 до 190 к.с. Це колісні та гусеничні трактори загального призначення, орно-просапні, трактори малої потужності, які агрегуються (поєднуються) з більш ніж 250 найменуваннями сільгосп-машин та знарядь.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Золота рибка. Де і як в Україні виробляють чорну ікру

Армійські товариші після закінчення служби заробили трохи грошей та почали займатися аквакультурою і ось що з цього вийшло.

На правому березі Дніпра, у селищі Трипілля, що розкинулося за якихось 40 кілометрів від Києва, знаходиться унікальна акваферма.

Тут, у самому центрі трипільської культури, біля Дівич-гори, двоє колишніх військових створили власний бізнес – науково-виробниче сільськогосподарське підприємство Bester. 

Вони займаються розведенням різних видів риб, а також виробництвом чорної ікри. Справа ця дуже цікава, але й вибаглива. Спробуємо розібратись, що можна заробити на цьому в нашій країні.

Створення акваферми

Все це з'явилося тут завдяки Юрію Яременку. Після звільнення з армії він та його товариш по службі вирішили зайнятися бізнесом, пов'язаним з медіа. Це й дозволило їм заробити початковий капітал для більш складного, але не менш цікавого бізнесу – рибної ферми.

Товариші спочатку знайшли партнерів, взяли в оренду невеличкий клаптик землі, навели тут лад. Вивезли сміття, провели електрику, пробурили свердловини та отримали відповідний сертифікат.

За п’ять років у цих водоймах оселилися десятки тисяч риб. Серед них – знайомі нам товстолоби, дорогоцінні осетри, і навіть декоративні коропи. До прикладу, стерлядь за рік виростає на 25-30 сантиметрів. Тут є і справжня білуга.  Зараз вона важить близько 20 кілограмів і їй всього 10 років. Колись такі білуги мешкали у Дніпрі, а зараз їх можна знайти лише у таких рибних господарствах, як це.

Та виявилося, що рибні справи не полюбляють поспіху. Тож і швидких прибутків тут годі й чекати. За словами Юрія Яременка, для того щоб отримати ікру, рибу треба вирощувати в природних умовах як мінімум п'ять років.  І це ще швидко! Осетер дозріває за сім, а білуга – аж за 19 років! Тільки от гроші на зарплату, оренду та корми у Дніпрі не виловиш.

Переробний комплекс 

Аби втриматися на бізнес-хвилі, аквафермери вирішили відкрити цех з виробництва чорної ікри. З прицілом на європейські ринки. Знайшли місце неподалік Трипілля – у містечку Ржищів.

Виробництво ікри – це дуже делікатна справа. Тут використовуються технології, близькі до космічних. Ікра ставиться у спецiальну камеру, схожу на велику духову шафу, а потім вмикається ультрафіолет. І таким чином вона потрапляє із мокрої зони в суху. В цьому місці якраз і відбувається сортування ікри у баночки.

Потім ці баночки потрапляють у вакууматори. Їх використовують для того, щоб банки були стерильні і зберігались довше. Тут є прилад тих, що використовуються в Україні, а також  спеціально для виготовлення продукції, яка відправляється у Євросоюз. Така машина коштує 11 тис. євро.

Насправді чорна ікра зовсім не чорна, а така більш сіра. І це відрізняє її від підробок. І це варто пам’ятати, коли наступного разу підете на Бессарабку купувати чорну ікру.

Потужність цього виробництва 15 кіло на добу. За сезон нересту підпріємці можуть зробити до однієї тонни ікри. Хоча, як запевняють власніки господарства, реалізувати тонну ікри в Україні просто нереально. Воно й не дивно. Ціни на делікатес 
від 16 до 30 тис. грн за кіло.

Платоспроможний покупець

І далеко не всім українцям по кишені таке царське задоволення. Тому у нас можна продати не більше трьохсот кілограмів ікри на рік. Інша справа – європейські ринки.

Як запевняють господарі акваферми, компанія вже має передконтрактні домовленості з декількома країнами Європи і Північної Америки. "Сподіваємось, що цей крок нам дасть можливість якоїсь позитивної динаміки і виходу в нуль, а колись може і на прибуток", – жадає Яременко.

Високі європейські стандарти виконати важко, але вони хоча б зрозумілі. А от як боротися з українською бюрократією та корупцією, коли для лабораторного аналізу у фермера вимагають – півтора кіло ікри. У Європі для цього достатньо всього трьох грамів. Тому й не дивно, що ринок риби в Україні заповнений лише на 30%.

Рибний бізнес в Україні вимагає не лише терпіння, але й значних фінансових активів. Та коли ти ведеш господарство із задоволенням, чітко дотримуєшся правил, то і винагорода – як і хороша чорна ікра – це лише питання часу.

Джерело: НВ

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Житель Рівненщини у звичайній теплиці вирощує екзотичні рослини

Екзотичні рослини у звичайній теплиці вирощує житель Рівненської області. Чоловік збирає урожай бананів, манго і навіть кави. А щоб росло краще – включає для них музику, повідомляє Сегодня.

У свою чергу біологи кажуть, що екзотичні фрукти можна виростити навіть в сильні морози. Головна умова – постійне опалення.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview