Виноградар з Вінничини вивів 200 сортів

У «виноградному» бізнесі задіяна вся родина Шиндерів, пише “Агро-Центр”. Вони мають свій сайт, що називається “Виноград Ямполя”. Там їх можуть знайти клієнти, домовитись про доставку та отримати професійні поради щодо вирощування лози. Із клієнтами у виноградаря налагоджена схема – замовляються та консультуються люди по телефону, товар надходить поштою. Зручно і швидко.

Окрім того, реалізовує свою ягоду Анатолій і на ринках райцентрів Вінниччині, має домовленість із бенкетним залом на доставку свого товару.  Лозу Анатолій поливає крапельною системою, бо якщо вологи замало, ягоди втратять привабливість. Технічний виноград, тобто такий, з якого роблять вино, не поливає. І дає поради, яким вином краще смакувати – сухим, бо воно не впливає на печінку та шлунок. І спирт, який знаходиться в ньому, дуже схожий до того, який виробляє людський організм. А ще чоловік дає настанову як вибрати солодкий виноград. Потрібно спробувати найнижчу ягідку із грона. Якщо вона солодка, то і весь виноград буде солодким.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна йде на черговий рекорд з експорту замороженої малини

За даними «Інфо-Шувар», тільки  за липень  2017 року, з України було вивезено майже 900 тон  замороженої ягоди. Це в  2,5 рази більше, ніж за липень  минулого сезону.  За перші 7 місяців 2017 року,  загальний обсяг експорту малини склав  3,5 тис. тон, це в 3 рази більше від результату за той самий період 2016 року.  В цілому, за весь минулий рік, Україна експортувала  більше 7 тис. тон замороженої малини,  при цьому, максимальний обсяг було вивезено з країни в серпні та вересні.

« Україна має можливість в цьому сезоні встановити  черговий  рекорд з  експорту замороженої малини.  Ціни на сировину в українських господарствах сьогодні формуються, переважно, під впливом попиту з боку іноземних покупців замороженої ягоди. Попит на ремонтантну малину на свіжому внутрішньому ринку не є досить високим. Слід  зауважити, що в цьому сезоні, ажіотаж на нашому ринку обумовлений перш за все слабким врожаєм малини в інших країнах ЄС, насамперед, в Сербії та Польщі, які належать до найбільших європейських виробників цієї ягоди», – розповідає Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

В  цьому сезоні, як і в попередні роки, майже всю заморожену малину ми постачаємо в країни ЄС, частка інших країн не перевищує 3%.  Польща – головний покупець, в цю країну ми постачаємо більше 60% всього експортного обсягу замороженої малини.

Діапазон  закупівельних цін на українську малину   є досить широким, вартість сировини залежить від обсягу промислової партії та якості ягоди. Так, найбільші переробні підприємства України сьогодні приймають промислові  партії малини по  22-25 грн/кг (0,70- 0,80 EUR/кг), дрібні «заморозчики» скуповують ягоду невеликими обсягами по 18-20 грн/кг (0,58- 0,65 EUR/кг).  Для порівняння, в сусідній Польші переробні підприємства скуповують малину в господарствах  по  4,8-5,3 zl / кг (1,13-1,25 EUR/кг).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У скільки оцінюють вартість найбільшого українського агрохолдингу

Про це пише «Інтерфакс-Україна».

"Якщо виходити з вартості активів, то у нас вона (капіталізація компанії) становить близько $150 млн. А якщо говорити про вартість всього бізнесу, ґрунтуючись на оцінці майбутніх грошових потоків, це вже інша справа. Тут потрібно дивитися на те, скільки я готовий зараз віддати за ті прибутки, які зможу отримувати через енну кількість років", - сказав він

За оцінками С.Чернявского, на земельному банку агрохолдингу в рік можна заробити $50-60 млн. "Для нашої галузі використовується мультиплікатор 5-6 - це $250-350 млн в залежності від інвестклімату та бачення потенційного покупця. Це цілком розумна ціна для земельного банку, що працює ефективно", - зазначив гендиректор холдингу.

С.Чернявскій розраховує, що починаючи з 2018 року, коли завершиться реструктуризація і становище агрохолдингу стане більш стабільним, вартість компанії зросте.

Він зазначив, що в питанні реструктуризації "Мрія" знаходиться на завершальній стадії імплементації домовленостей з трьома з чотирьох забезпечених кредиторів.

"Ми також очікуємо, що до кінця року завершимо цей процес і з нашим четвертим забезпеченим кредитором. Що стосується незабезпечених кредитів, то тут процедура дуже складна і вимагає узгодження багатьох фінансових інститутів. Уже проведена велика робота: досягнута домовленість з усіма ключовими кредиторами і спільно з ними розроблений план реструктуризації, який ми зараз реалізуємо", - повідомив ген директор "Мрії".

За його словами, у вересні холдинг буде запускати реструктуризацію боргу в Україні через процедуру банкрутства декількох ключових юридичних осіб.

"Це робиться для того, щоб кредитори могли формально узгодити реструктуризацію боргу і списання старого кредиту", - уточнив С.Чернявскій.

Керівник агрохолдингу, вказав, що зараз якщо мова і йде про продаж компанії, то тільки як цілого бізнесу.

"Це відсіває практично всі пропозиції. Мало хто в Україні готовий інвестувати таку суму в цілому, і особливо в сільському господарстві. Звичайно, це може бути великий міжнародний стратегічний інвестор. Є кілька країн, які цікавляться сільським господарством в нашому регіоні. Але поки борги «Мрії» не реструктуровані, складно говорити про предмет потенційної угоди - дуже багато юридичних нюансів", - зазначив С.Чернявскій.

Агрохолдинг "Мрія" - вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, заснований в 1992 році. До теперішнього часу його земельний банк становить близько 180 тис. га, розташованих в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях. Вирощує пшеницю, соняшник, картоплю, кукурудзу, сою, рапс, ячмінь, горох, гречку і сорго. Елеваторні потужності холдингу оцінюються в 600 тис. тонн.

У серпні 2014 року "Мрія" повідомила про прострочення виплати близько $9 млн процентного доходу і близько $120 млн в рахунок погашення боргу за її зобов`язаннями. Сукупна заборгованість перед усіма фінансовими кредиторами з урахуванням гарантій, наданих пов`язаним з сім`єю Гут компаніям, на момент оголошення дефолту агрохолдингу становила близько $1,3 млрд.

На початку лютого 2015 року операційний контроль над ним перейшов до кредиторів, які обрали нове керівництво, а у вересні 2016 року комітети кредиторів і бондхолдерів агрохолдингу погодили умови реструктуризації боргового портфеля, який наразі складає близько $1,1 млрд.

За фактом шахрайства порушено низку кримінальних справ. Син І.Гути - Микола - оголошений в розшук по лінії Інтерполу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінфін спрощує реєстрацію податкових накладних для аграріїв

Міністерство фінансів розробило рішення, яке спрощує платникам аграрного сектора реєстрацію податкових накладних. Про це повідомляє прес-служба міністерства, пише РБК.

Таке рішення було прийнято у зв'язку із збільшенням зупинених Системою оцінки ризиків ДФС податкових накладних вказаної категорії підприємців.

Зокрема, спостерігається зростання зупинених накладних у представників сільського, лісового і рибного господарств. У червні їх кількість за вказаною сектору склало 5% від загальної кількості зупинених накладних, в липні - 18%, у серпні - 29%.

Тому, для спрощення процесу Мінфін розробив такі зміни в критерії:

1. Для всіх платників. Платники можуть надати документи (технологічну карту) до вчинення правочину, і вона буде розглянута протягом 10 робочих днів. Якщо ця картка за встановленою формою врахується ДФС, податкові накладні/розрахунки коригування з цієї операції зупинятися не будуть.

2. Для платників сільськогосподарського сектору. Технологічна карта буде враховуватися автоматично системою моніторингу без розгляду ДФС, якщо:

2.1. платник - товаровиробник сільськогосподарського сектора внесений в Реєстр отримувачів бюджетної дотації згідно з Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України";

2.2. платник на 31 грудня 2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року); 2.3. А також, якщо такі платники (пункт 2.1, 2.2) мають загальну площу власної або орендованої земельної ділянки понад 200 га включно станом на 1 січня 2017 року, яка задекларована до 20 лютого 2017 року і за період з 1 січня 2017 не було одночасного зміни засновника та директора підприємства.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які дотації у европейських фермерів

Близько 19 млрд євро витрачено на розвиток сільських територій, ще 3 млрд євро пішло на заходи з покращення конкуренції, пише landlord.ua.

За інформацією Європейської комісії, половину від загального об’єму державної підтримки отримали чотири країни: Німеччина, Італія, Іспанія та Франція. Це цілком прогнозовано, оскільки тут виробляється 55% аграрної продукції та проживає майже половина сільського населення Європи.

Проте державна підтримка в ЄС не завжди відповідає обсягам виробництва продукції, підрахували в Економічному дискусійному клубі. Наприклад, у Болгарії виплати на третину перевищують виробництво.

У середньому європейські фермери тільки прямих виплат отримують 229 євро на гектар оброблюваних земель. В Мальті та Греції цей показник перевищує 400 євро. Найменше виплачують в Латвії – 94 євро на гектар.

«Для порівняння, торік в Україні на гектар сільгоспугідь виплачено 1,5 євро. У 2017 році аграрії отримають до 5 євро», – кажуть аналітики ЕДК.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може втратити другий за величною експортний ринок пшениці

Про це повідомляє finbalance.com.ua.


Україна експортувала близько 2,5 млн. тонн пшениці в Єгипет в маркетинговому сезоні 2016/2017 року, що відповідає приблизно 14% загального обсягу експортованої пшениці в розмірі 17,5 млн. тонн, за даними аналітичного центру УкрАгроКонсалт.

"Я не виключаю, що у нас цього року виникнуть проблеми з експортом в Єгипет - вони будуть брати нашу пшеницю в менших обсягах", - сказав Мартинюк. – Ми можемо в цілому вийти з єгипетського ринку, оскільки у нас немає партій такого обсягу та специфікацій, які ми могли б поставити в Єгипет".

На днях Єгипет, найбільший в світі імпортер пшениці, ввів нові правила імпорту зернових, підвищивши необхідне вміст протеїну до 12,5 відсотка з 11,5 відсотка для пшениці, що купується в Україні та Росії.

Мартинюк сказав, що це рішення може пойти на користь російським постачальникам.

"Є думка, що це (зміна вимог до товарних партій) робиться для нарощування поставок російської зерна. І якщо продавець заданий ціллю купувати російське зерно, то ми навряд чи зможемо щось змінити", - сказав він.

Україна та Росія конкурують на глобальному зерновому ринку.

Мартинюк сказав, що Україні доведеться збільшити обсяги експорту на ринки Азії, щоб компенсувати ймовірне зниження обсягу торгівлі з Єгиптом.

"Нам потрібно розбудувати поставки на азійський ринок, який споживає великі обсяги як харчового, так і фуражного зерна. Це зумовлено в т.ч. культурою споживання хліба, яка в азійських країнах може пектися із зерна з меншим вмістом протеїну", - сказав Мартинюк.

У маркетинговому сезоні 2016/17 року (липень-червень) Україна експортувала близько 6,6 мільйона тонн пшениці в Таїланд, Індонезію, Бангладеш і Південну Корею, а також на Філіппіни. На ці ринки припадає приблизно 38% загального обсягу експорту.

Мартинюк сказав, що в поточному році Україна, ймовірно, збере 61-63 тонн зерна, включаючи 26,6 мільйона тонн пшениці, 8,6 мільйона тонн ячменю і близько 26 мільйонів тонн кукурудзи.

Роком раніше урожай зернових на Україні склав рекордні 66 мільйони тонн, включаючи 26 мільйонів тонн пшениці і 28 мільйонів тонн кукурудзи.

Мартинюк сказав, що експорт зернових в маркетинговому сезоні 2017/2018 року може досягти 44-45 мільйонів тонн, перевищивши рекорд попереднього сезону на рівні 43,9 мільйона тонн.

За його словами, обсяг експорту пшениці може скласти 17 мільйонів.

Аналітики очікують, що експорт зернових в поточному сезоні складе 42 мільйони тонн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.