150670

Винзавод "Інкерман" на межі закриття

У результаті з 1 січня завод змушений буде припинити роботу, пишуть Примечания.

У середині жовтня окупаційна влада Севастополя вирішила розірвати договір оренди з ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" щодо цілісного майнового комплексу (ЦМК) заводу, що включає в себе обладнання та приміщення цехів. Причина розриву – неналежний стан орендованого майна.

Згідно з російським законодавством, з 1 січня 2018 року виноробні підприємства, які не мають власних виробничих потужностей, позбавляються ліцензії. Керівництво заводу звернулося до "уряду" Севастополя з пропозицією розпочати поетапний план викупу орендованого майна. Але замість цього "департамент" майнових та земельних відносин міста подав у "суд" на ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна. У результаті з 1 січня 2018 року підприємство змушене буде зупинитися.

Аналогічна ситуація склалася і радгоспом "Качинський", де вирощується продукція для винзаводу.

Договір оренди землі у холдингу закінчився ще в грудні 2014 року, а новий договір окупаційна влада відмовилася укладати. “З початку 2015 року ведемо листування з урядом щодо укладення нової угоди. Але так і не змогли нічого домогтися: одні відмовки", — нарікає директор радгоспу Михайло Хош, додавши, що всі ці роки радгосп платив податок за землю і навіть готовий виплатити орендну плату, якщо буде підписаний новий договір оренди. Радгосп звернувся з позовом в "Арбітражний суд" Севастополя, вимагаючи зобов'язати "уряд" укласти з ними договір оренди.

Власником ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" (частка 100%) і ТОВ "Качинський плюс" (частка 75%) є шведська компанія "ІНКЕРМАН ІНТЕРНЕШНЛ АБ". З 2016 року 20% частки в "Інкерман Інтернешнл АБ" належить китайському приватному інвестиційному фонду "Панг Чаг".

Джерело: podpricelom.com.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Близько 35% меду містить антибіотики

Такої продукції — 35%, повідомила бренд менеджер компанії Beehive Тетяна Ветшанова, пише Kurkul.com.

«Beehive активно нарощує виробництво меду, постійно зростає кількість працівників на підприємстві. Мед постачають в Німеччину, США, Канаду, та інші країни Європи. Основні ринки збуту на сьогодні — Німеччина та США», — повідомили представники компанії.

Як розповіла Тетяна Ветшанова, наразі Beehive проводить переговори з крупними торговельними мережами України. Планують до нового року представити свій продукт в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені навчилися робити біопаливо з індичого посліду

Вчені порівняли два способи переробки посліду в біопаливо. Перший називається гідротермальна карбонізація (HTC) – біомаса нагрівається під тиском до 250°C. На виході виходить «гідровугілля» (hydrochar). Другий спосіб передбачає повільне нагрівання екскрементів у вакуумі до 450°C, що дозволяє отримати «біовугілля» (biochar).

За словами дослідників, послід, перероблений першим способом (hydrochar), виділяє на 24% більше енергії і більше схожий за властивостями на  вугілля. Також при гідротермальніої карбонізації виділяється менше метану і аміаку і більше вуглекислого газу і окису вуглецю, пише Головне.

«Екологічно безпечна утилізація пташиного посліду стає великою проблемою. Перетворення посліду в тверде паливо, поновлюване джерело енергії, що не вимагає великих витрат ресурсів, — чудова альтернатива, яка також знижує залежність від вуглеводнів», — йдеться в заяві дослідників.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Американці щорічно викидають продукти на $165 млрд

У натуральному вираженні в США викидається близько 72,5 млн тонн продуктів і харчових відходів, пише Інтерфакс-Україна.

На думку експертів, така ситуація виникає через те, що в Штатах фактично відсутня зрозуміле маркування харчової продукції. Так, багато продуктів мають маркування "sell by" ("термін реалізації") і "use by" ("придатний до"), при цьому перша створена для рітейлерів і не означає, що продукт зіпсувався.

Крім цього, окремі виробники можуть вказувати різні дати з власними формулюваннями, визначаючи їх за своїм розсудом.

Як показує дослідження, більше 80% американців викидають їжу до закінчення терміну її придатності через плутанину з маркуванням.

Нещодавно Інститут харчової маркетингу та Асоціація виробників продуктів харчування - дві організації, що об'єднують рітейлерів і виробників їжі відповідно, - розробили спрощену систему позначення дат придатності.

Так, передбачається використовувати формулювання "best if used by" ("краще вжити до") для позначення продукції, яка зберігає свої максимальні смакові якості до вказаної дати, але все ще безпечна після її закінчення; і "use by" ("вжити до") - у разі, якщо після закінчення дати виникає небезпека у зв'язку з якістю продукту.

Очікується, що нова система маркування буде використовуватися з червня 2018 року і допоможе скоротити кількість невиправдано викидається їжі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграріям пообіцяли безкоштовні кредити

Про це він сказав на брифінгу під час робочої поїздки до Полтавщини, повідомляє Укрінформ.

"На наступний рік ми закладаємо серйозну підтримку аграрного сектору. Ми зробимо безкоштовні кредити для підтримки українських аграріїв. Ви побачите, що у 2108 році ми будемо мати гарні показники у аграрному секторі", - сказав Гройсман.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна взяла курс на збільшення експорту сільгосппродукції в країни Азії та Африки

Про це говориться в огляді агропродовольчої торгової політики в пострадянських країнах 2015-2016 років, підготовленого ФАО, передає УНН.

Так, в 2015 році в Російську Федерацію експортовано сільськогосподарської товарів на суму 281,9 млн дол. або 30,8% від рівня 2014 року. При цьому, за підсумками першого півріччя 2016 року обсяг поставок зменшився до 45,2 млн дол. або всього 35% від відповідного показника 2015 року.

Разом з тим, в 2015 році зменшилися також і обсяги сільськогосподарського експорту в ЄС до 3 686,2 млн дол. (76,9% від рівня 2014 року). У першому півріччі 2016 року вартість експортованої в ЄС сільгосппродукції становила 2 061 млн дол., що на 26% більше, ніж за аналогічний період 2015 року.

Таким чином, в першій половині 2016 року частка Російської Федерації в експорті сільськогосподарських товарів скоротилася до 0,7%, а частка країн ЄС збільшилася до 30,3% проти аналогічних показників 2015 року (2% і 24,9% відповідно).

В огляді ФАО також відзначається, що Україна взяла курс на збільшення експорту сільгосппродукції в країни Азії та Африки.

"Аналогічні тенденції спостерігаються і щодо імпорту сільськогосподарської продукції", - уточнили в ФАО.

Так, в 2015 році імпорт сільгосппродукції з Росії скоротився на 59% щодо рівня 2014 року (до 246,4 млн дол.), а сільськогосподарський імпорт з ЄС - на 50,1% (до 1 409,3 млн дол.). У першій половині 2016 року на тлі загального збільшення обсягів сільськогосподарського імпорту в Україну поставки з РФ скоротилися на 75,1% відносно аналогічного показника 2015 року та склали 27,9 млн дол.

У той же час, імпорт сільгосппродукції з ЄС, збільшився на 6,8% щодо рівня першої половини 2015 року та досяг 863 млн дол.

Таким чином, в першій половині 2016 року частка РФ в імпорті сільськогосподарської продукції зменшилася до 1,4%, а частка країн ЄС становила 43,7% (проти показників першої половини 2015 року, 6,2% і 45,1% відповідно).

В цілому ж, як стверджують аналітики, з 2016 року спостерігається збільшення сільськогосподарського експорту, а тенденція зменшення вартості імпорту змінилася на протилежну.

"У першому півріччі 2016 року експорт сільськогосподарських товарів виріс на 223,5 млн дол., або на 3,4% в порівнянні з показниками першого півріччя 2015 року, а імпорт - на 179,7 млн ​​дол., або на 10% в порівнянні з показниками аналогічного періоду 2015 року", - підсумували в звіті.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview