Вирішення проблеми випадіння озимих зернових

Ефективність ведення сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від погодного чинника, і якщо на 1 березня стан посівів озимих культур на більшості площ оцінювався переважно як добрий та задовільний, то вже в другій декаді березня господарі, особливо Центрально-Східних регіонів, почали фіксувати випадіння пшениць від 5 до 30%.

За спостереженнями агрономічної служби компанії «Vitagro Partner», сприятливі агрокліматичні умови звітного періоду в Південних, Центральних, частини Західних областей, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці та ячменю зумовили розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей від слабкого до середнього рівня, де збудники цих хвороб збереглися на 3-8% рослин. В осередках Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей на 4-8% рослин озимини зафіксовано розвиток снігової плісняви. У господарствах Волинської області хворобою уражено до 12% посівів.

Перша декада березня характеризувалася аномально теплою погодою: середньодобова температура повітря знаходилася у межах від 1 до 11,2°С тепла та перевищувала норму на 1-10°С. Таке потепління викликало масовий розвиток хвороб, особливо кореневих гнилей та септоріозу. А нічні приморозки у другій декаді березня зумовили поєднання двох негативних факторів – температурний стрес та вуглеводневе виснаження рослин. І найбільш негативна дія даних факторів проявилася на посівах, уражених сніговою пліснявою, як результат часткове випадіння посівів пшениці. Слід зазначити, що особливо постраждали сорти закордонної селекції ,як правило, інтенсивного та високоінтенсивного типу.

Традиційно поняття «снігова пліснява» ототожнюють із «фузаріозною сніговою пліснявою». Разом із тим достатньо часто зустрічають ураження тифульозом. Крім цих хвороб, симптоми снігової плісняви викликає гриб Sclerotinia borealis (snow blight, snow scald) і оміцети Pythium spp. Загальноприйняті назви — «склеротиніоз» і «пітіозна снігова пліснява». Збудник зберігається в ґрунті на органічних залишках і з осені починається зараження озимих культур. Початок розвитку грибниці на озимих посівах, що спостерігається ще з осені, посилюється ранньою весною, після танення снігу. Патоген має більшу агресивність при низьких температурах (5°С), чим і пояснюється переважне розселення гриба в роки з холодною весною.

Компанія «Vitagro Partner» пропонує ефективні фунгіциди проти комплексу весняних хвороб на посівах озимих культур під брендом Bayton.

Зокрема, особливу увагу заслуговує  високоефективний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії Дункан (карбендазим, 250 г/л + флутріафол, 125 г/л). Карбендазим – інгібітор грибів-патогенів на всіх фазах їх розвитку, який пригнічує розвиток збудників хвороб на ранній стадії. Флутріафол швидко поглинається поверхнею рослин та переміщується по всій рослині через променево-волокнисті пучки, знищуючи мембрани клітин патогенів.

Доведена беззаперечна ефективність нового комбінованого системного фунгіциду захисної та лікувальної дії Друїд (пропіконазол, 150 г/л + тріадимефон, 150 г/л). Препарат має яскраво виражену системну дію. Діючі речовини інгібують біосинтез поживних речовин патогену, та одночасно збільшують інтенсивність фотосинтезу у листках культури.

Компанія «Vitagro Partner» відкрита для співпраці та наукового супроводу технологій для своїх партнерів, і пропонує програму підтримки аграріїв –  Програма спільного вирощування.

Компанія забезпечує партнера,тобто господарство, необхідними засобами: насінням, засобами захисту, мікродобривами. Господарство отримує всебічну підтримку та супровід  від менеджера і агронома для  реалізації успішного проекту. Розрахунок між партнерами проводиться сумісно вирощеним врожаєм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чистота - запорука доходу: як заробляти на вирощуванні органічних ягід

В умовах України добре плодоносить полуниця, малина, смородина та інші менш популярні у виробників ягідні культури, пише Pro-Consulting .

І якщо в минулі роки вирощені в Україні ягоди споживалися в основному на внутрішньому ринку, то останнім часом все чіткіше стала проявлятись тенденція до збільшення їх експорту. Очікується, що через п'ять років грошовий обсяг поставок ягід за кордон збільшиться в три рази в порівнянні з обсягом 2017 року, і це не може не приваблювати інвесторів в ягідний бізнес.

Але ще вигідніше вирощувати екологічно чисті органічні ягоди. Так, це досить трудомісткий процес, але зате дохід від нього можна отримати значно більший. Наприклад, торішні ціни на органічну малину в Україні були в три рази вище, ніж на конвенційну. Світовий ринок органіки сьогодні становить близько $ 90 млрд, а сегмент ягід на ньому росте на 10-15% в рік. Отримати свою частку від цього перспективного ринку можна створивши ягідне господарство за бізнес-планом Pro-Consulting.

Проектом передбачено культивування органічної малини, полуниці і смородини на площі 15 гектарів. Найважливішим елементом плану є правильний вибір ділянки. Її ґрунт повинен мати оптимальний склад для вирощування зазначених ягід і низький рівень забрудненості хімікатами.

Не менш прискіпливо необхідно підійти і до обробки, заморозки і зберігання зібраного врожаю. У виробничих приміщеннях не повинно бути сторонніх запахів і можливості проникнення забруднюючих речовин, паразитів, комах, птахів і тварин. Задіяний персонал повинен бути навченим роботі з органічною продукцією і регламенту використання обладнання.

У структурі інвестицій найбільшу частку займає закупівля саджанців - 45%, на другому місці - проведення підготовчих робіт - 22%, на третьому - закупівля техніки та обладнання - 19%. Так як в перший рік господарство не отримає врожаю, то на фінансування його функціонування протягом цього періоду буде потрібно 14% від загального обсягу витрат.

Всі вкладені в організацію органічного ягідного виробництва кошти повернуться до інвестора у вигляді прибутку протягом п'яти з невеликим років (61,3 місяці) з урахуванням дисконту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як обрати якісне насіння

Однак під час вибору варто пам’ятати, що на ринку чимало неякісного насіння. Придбавши такий посівний матеріал, господарі ризикують не тільки майбутнім урожаєм і красою клумб, а й здоров’ям свого саду та городу. Адже з неякісним насінням у ґрунт можуть потрапити і хвороби рослин, від яких позбутися буде непросто.

Щоб ваш час, сили та гроші не були витрачені даремно, будьте пильними та зверніть увагу на кілька порад:

- не купуйте насіння невідомих виробників - обирайте фірму, що дорожить своєю репутацією;

- відмовтеся від придбання насіння на стихійних ринках, робіть це тільки в спеціалізованих магазинах.

Як зорієнтуватися серед ряду яскравих упаковок, на що саме необхідно звернути увагу?

Насамперед пакет з насінням, яке ви маєте намір придбати, повинен бути з міцного якісного паперу та мати охайну склейку та чіткий текст. Пам’ятайте, що якість насіння не залежить від яскравості картинки чи вишуканості назви на упаковці.

Вас має насторожити відсутність на пакеті наступної інформації: про виробника насіння – назви країни, фірми, підприємця тощо; назви і товарного знаку, юридичної адреси, де пакувалося насіння; даних про культуру, сорт (гібрид); масу (грами) або кількість насінин в пакеті; номер насіннєвої партії; рік урожаю; схожість; документ на насіння (назва, №); короткої інформації про культуру (опис сорту чи гібриду, поради щодо вирощування).

Також варто перевірити в продавця наявність супровідних документів, що засвідчують сортові та посівні якості партій насіння, - довідок про сортові та посівні якості насіння відповідно до ДСТУ 6006:2008. Супровідні документи повинні зберігатися за місцем здійснення торгівлі та надаватися споживачеві на його вимогу.

Рекомендуємо зберігати розрахунковий документ (фіскальний чек) на придбаний товар та упаковки з-під використаного насіння (важливо при розкритті упаковки не пошкодити місце, на якому вказаний номер партії). Маючи їх, можна відстоювати свої права споживача у разі придбання неякісного насіння.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рентабельний бізнес: вирощування люцерни сулить гарний прибуток

Ця цінна бобова культура є прекрасним кормом для сільськогосподарських тварин. Два кілограми люцернового сіна прирівнюються за поживністю до кілограма вівса. Крім того, люцерна, як і всі бобові, може бути прекрасним сидератом, який збагатить ґрунт азотом, пише pro-consulting.ua.

Коріння цієї рослини йдуть в землю на кілька метрів, тому люцерна добуде собі воду навіть в посушливих регіонах, однак при застосуванні поливу її врожайність зростає вдвічі.

Люцерну вирощують навіть в пустелях Аравійського півострова, але чомусь в Україні їй приділяють незаслужено мало уваги.

Інвестувавши в виробництво люцерни в нашій країні, можна зайняти вільну рентабельну нішу бізнесу, попутно відновивши продуктивність збіднених ґрунтів.

Аналітиками Pro-Consulting підготовлений бізнес-план вирощування люцерни на площі 1,5 тис. гектарів. Застосування сортів насіння Серафима дозволить щорічно одержувати 100 тис. тонн цінної зеленої біомаси. Після сушіння з неї вийде близько 25 тис. тонн сіна, яке буде пресувати в тюки по 20 кг і поставлятися на експорт.

Для вирощування люцерни найбільш підходять ґрунтово-кліматичні умови південного сходу України - Дніпропетровська, Запорізька області. Там же недалеко розташовані і українські порти, через які отримане сіно відправлятиметься на ринки арабських країн, які гостро потребують кормів для худоби.

Вже на другий рік з моменту початку реалізації бізнес-плану виручка від продажу люцерни перевищить 1 млн доларів США, що дозволить покрити всі витрати на організацію підприємства. На третій рік грошовий обсяг продажів подвоїться і буде залишатися стабільним протягом наступних трьох років.

Після закінчення циклу життя люцерни, поле можна буде знову засіяти, витративши малу частину отриманих доходів. А можна перейти і на іншу культуру, оскільки ґрунт після люцерни буде рясно збагачена азотом та іншими поживними речовинами, а люцерною засіяти нову збіднену ділянку. Таким чином інвестор зможе одночасно збільшувати свій капітал і підвищувати продуктивність землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Sеmelita висіваєш – гарне колосіння маєш!"

Слід розуміти, що  складові якості зерна (схожість, вологість, забрудненість) а також наявність патогенної інфекції, значною мірою залежать від якісної травмобезпечної «лагідної» очистки  насіння. Чому це важливо? Бо травмування насіння знижує його польову схожість на 15 — 30 %. При висіванні насіння, в якому механічно пошкоджено 10 % маси, врожайність знижується більш як на 1 ц/га. Пошкодження оболонки зерна призводить до глибоких фізіологічних змін у зернині, втрат поживних речовин, порушення обмінних процесів, що різко послаблює ріст проростків. Дослідні дані свідчать, що травмування ендосперму насінини пшениці знижує продуктивність рослини на 10 — 20 %, зародка на 27 — 44 %.

Крім того, пошкодження насіння знижує його посівні якості при зберіганні. Так, через 8 міс. після збирання енергія проростання пошкоджених насінин знижується на 30 - 40 %, а лабораторна схожість на 62 - 89 %.

Травмоване насіння сільськогосподарських культур є повноцінним живильним середовищем (субстратом) для різноманітної мікрофлори (гриби, бактерії, мікоплазми, віруси).

Читайте також: Компанія Vitagro Partner розширює асортимент продукції торгової марки Semelita

Найбільш шкодочинними на зернових культурах є гриби родів Fusarium, Aspergillus, Alternaria. До речі, візуальний аналіз партій зерна не дає об’єктивної оцінки ситуації, оскільки часто має місце прихована інфекція. Порушення умов збирання та зберігання призводить до контамінації зерна пліснявими грибами (Aspergillus та Penicillium), при цьому відбувається накопичення токсинів та значно погіршуються посівні якості, що призводить до пригнічення росту і розвитку рослин.

Отже, при виборі виробника насіння, господарю бажано поцікавитись: - а яке саме обладнання використовується при очистці насіння? Чи це насіння власного виробництва, чи перекуплене (без «роду-племені»)? Чи має довіру (позитивні відгуки) на ринку торгова марка виробника?

Наприклад, на сьогодні однією з найпопулярніших і успішних на ринку насіння є торгова марка SEMELITA. Це власна торгова марка Агрохімічної компанії Vitagro Partner, що пропонує українським аграріям сучасні сорти європейських та канадських оригінаторів, насіння з найкращими посівними якостями, апробовані та адаптовані до природно-кліматичних умов України на власних полях «Агрокомпанії 2004», що входить до ГК Vitagro.

Процес вирощування насіннєвих посівів відбувається під постійним наглядом агрономів із суворим дотриманням технологій. SEMELITA – це ще й власний насіннєвий завод, який обладнаний устаткуванням всесвітньо відомої фірми Cimbria. Це обладнання дозволяє запобігти травмуванню насіння починаючи з  первинної очистки. Посівний матеріал проходить три ступені очистки, калібрування та сортування. Насіння з різною питомою вагою та уражене хворобами відокремлюють. Крім того, посівні якості готової продукції контролюють в два етапи у власній насіннєвій лабораторії.

Довіряйте тим, хто заслужив цю довіру.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Експерти порадили, яку ковбасу краще купувати

Експерти Асоціації «Свинарі України» вирішили проаналізувати обидва «види» продукції за низкою пунктів і з’ясували, яких ризиків потрібно остерігатися.

Про це повідомляє прес-служба об'єднання. 

«НАТУРАЛЬНІСТЬ» ПОГОЛІВ’Я

Існує міф, що свиней у промислових свинокомплексах годують значною кількістю хімічних добавок, через які тварини набирають вагу у надкороткий строк, а отже їх м’ясо стає небезпечним для споживання. Тоді як у присадибних господарствах, у так званих «бабусь», свині споживають виключно натуральні корми, без домішок.

Свині у промислових комплексах дійсно ростуть швидше. Їм згодовують корми, збалансовані за вмістом жирів, енергії, білків тощо та добавки — аналог вітамінних комплексів для людей. Не останню роль грає і правильно підібрана генетика.

ПОХОДЖЕННЯ СИРОВИНИ

«Домашні» ковбаси. Частий аргумент на користь такої продукції — екологічніше м’ясо, отримане від домашньої свині. Втім, ґарантувати походження сировини для ковбас «з рук» неможливо: невідомо чи свиней виростили у власному присадибному господарстві чи придбали у перекупників. Та й виробник навряд чи зможе надати супутні документи на тварин, де вказано звідки вони і чи обстежував їх ветлікар перед забоєм.  

Промислова продукція. Зазвичай м’ясопереробники працюють зі свиногосподарствами, адже мають сталі об’єми виробництва і закуповують тварин партіями. Перед продажем зі свинокомплексу та перед забоєм свиней обов’язково оглядає ветлікар, у них відбираються аналізи для дослідження на низку захворювань. Якщо виявляють хвору тварину — її вибраковують. Промисловий виробник ковбас має супутні документи, які засвідчують звідки прибули свині, стан їх здоров’я тощо.

СКЛАД ПРОДУКТУ

«Домашні» ковбаси. Навряд чи хтось, крім самого виробника, скаже, які інгредієнти містить та чи інша продукція. Етикетка відсутня, склад перевірити неможливо, доведеться вірити «на слово».

Промислова продукція. Сертифікований м’ясопереробник має технологію виробництва, якої зобов’язаний дотримуватися. Такі потужності регулярно перевіряють контролюючі органи.

УМОВИ ВИРОБНИЦТВА І БЕЗПЕЧНІСТЬ

«Домашні» ковбаси. Найперше питання — чи має виробниче приміщення експлуатаційний дозвіл?  Якщо ні, це означає, що продукція виробляється незаконно, контролюючі органи не знають про такого оператора і не можуть перевірити продукцію на безпечність. Не менш важливі питання — Як зберігають ковбаси? Чи є холодильне обладнання? Всім відомо, що при неналежних умовах зберігання м’ясна продукція швидко псується і стає небезпечною для здоров’я людини.

Промислова продукція. Насамперед, промислові потужності офіційно зареєстровані, а отже мають усе необхідне обладнання, без якого не змогли б отримати дозволу для роботи. Нині в Україні кожен сертифікований виробник зобов’язаний дотримуватися принципів НАССР*, які передбачають виробництво безпечної харчової продукції і контроль за всіма процесами.

Ще одна «перевага» ковбаси «з рук» — її вартість, яка може бути нижчою від цін у магазинах. Зазвичай, собівартість продукції можна здешевити за рахунок дешевшої сировини.

Нині в Україні присутня африканська чума свиней, і випадки, коли населення приховує спалахи хвороби – непоодинокі. Хворих тварин намагають збути хоч за яку ціну. Ризик того, що така свинина опиниться у «домашній» ковбасі — доволі високий. 

В Асоціації «Свинарі України» зауважують: «купувати чи ні продукцію «з рук» — особиста справа кожного, але треба розуміти, що цей сегмент виробництва неконтрольований. І продавці, і покупці діють на власний  страх і ризик, а останні несуть відповідальність за своє здоров’я самі».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview