Виробництво конопляної олії окупиться за два роки

До того ж конопляну олію можна розглядати як сировину для косметології, медицини, хімічної промисловості тощо, що також розширює можливості для реалізації одержаного продукту, пише AgroTimes.

В Інституті луб’яних культур порахували економіку виробництва конопляної олії. До прикладу взяли переробку на олію насіння конопель, вирощених на площі 500 га з урожайністю в межах 700 кг/га.

Отже, сировини для переробки – 350 тонн; уміст олії в насінні – 35%. До стандартного комплекту для виробництва олії входить таке устаткування:

– для приймання, транспортування, зберігання насіння; 

– попередньої підготовки насіння до віджимання; 

– для пресування; 

– для фільтрування й очищення рослинних олій; 

– для фасування олії.

Асортимент отриманої продукції – конопляна олія та макуха.

Річна потужність виробництва олії – 76 986 кг, макухи – 265 356 кг.

Річна виручка від реалізації олії – $1443,5 тис., макухи – $497,5 тис.

Кількість робочих — 11 осіб.

Виробничі витрати – $750 тис. на рік. Чистий прибуток – $952,8 тис. Рентабельність – 127,1%. Термін окупності – до двох років.



 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Єгипет змінив правила для імпортерів зерна

Про це повідомляє АПК-інформ.

Зокрема, з 2 лютого керівництво GASC встановило обмеження на збори за демередж (грошове відшкодування збитків на користь перевізника за простій судна протягом контрсталійного часу).

Згідно з новими умовами, постачальники будуть оплачувати простій судна протягом перших 12 днів по $12 тис./день. Раніше вони змушені були оплачувати увесь період простою та всі нарахування за протермінування. Також була підвищена плата за просіювання пшениці з $2 до $3.

У GASC вважають, що такі зміни дозволять залучити до участі в тендерах постачальників, які раніше уникали цього через зростання зборів за демердж.

Ще одним нововведенням GASC стало зниження мінімального вмісту протеїну з 12% до 11,5% в пшениці, яка імпортується з ключових країн-постачальників — Росії, Румунії та України. Також на 0,5% знижено норму для французької зернової та американської м’якої і твердозернової пшениці.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрії вимагають запустити програми держпідтримки АПК

Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» від імені організацій-членів: ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до першого Віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва з проханням сприяти якнайскорішому початку реалізації програм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників.

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Як відомо, Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» загальна сума державної підтримки аграрної галузі за різними програмами становить 6 362,9 млн грн. Однак, на сьогодні не прийнято жодного Порядку використання коштів бюджетної підтримки, що, в свою чергу, викликає занепокоєння безпосередньо з боку сільськогосподарських товаровиробників.

Представники аграрного бізнесу зацікавлені в якнайскорішому початку реалізації згаданих програм державної підтримки та, водночас, наголошують на необхідності напрацювання конкретних пропозицій щодо прозорих напрямків і механізмів використання бюджетних коштів.

Враховуючи вище викладене, Всеукраїнський Аграрний Форум просить долучити експертів провідних громадських організацій АПК до участі у розробці відповідних порядків використання коштів бюджетної підтримки.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні знижується споживання більшості продуктів харчування

Про це заявив економічний експерт Борис Кушнірук, пише ZIK.

«Якщо суспільство бідне, то вплив таких факторів, як продукти харчування, ціни на комунальні послуги залишається надзвичайно великим. Вирішити цю проблему можна лише в один спосіб – … щоб працювала економіка та зростали доходи населення, зарплати. Якщо будуть зростати доходи, то залежності від цін на продукти харчування не буде, як є зараз», – переконаний Борис Кушнірук.

Економіст Андрій Длігач зауважив, що в Україні знижується споживання на душу населення по більшості продуктів харчування.

«Навіть по хлібу, по м’ясу, молочних продуктах, по маслу знижується споживання на одну людину. Це базові продукти», – наголосив експерт.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

МінАПК майже рік ігнорує Програму боротьби з АЧС

Майже рік тому Асоціація тваринників України (АТУ) разом із науковцями та представниками Держпродспоживслужби розробили і передали на затвердження до Міністерства аграрної політики програму боротьби з африканською чумою свиней ( АЧС), однак документ досі так і не було затверджено. Про це у коментарі УНН повідомила голова АТУ Ірина Паламар.

За її словами, над Програмою боротьби з АЧС працювали представники Національної академії наук, АТУ, незалежні експерти та самі представники Мінагрополітики, а також Держпродпоживслужби. 27 лютого минулого року програма була передана на затвердження МінАПК. За процедурою, після затвердження там, Програму мають передати на затвердження уряду.

“На жаль, до сьогодні ця Програма боротьби з АЧС не прийнята. Мінагрополітики не передало її на розгляд уряду. Асоціація тваринників України робила декілька запитів до Мінагрополітики про те, на якому етапі перебуває процес розгляду та погодження Програми? Чому вона не передається на розгляд уряду? По суті запитуваного питання, Асоціація зрозумілу та чітку відповідь так жодного разу і не отримала”, — сказала І.Паламар.

Вона додала, що в Мінагрополітики перебувають ще декілька документів, спрямованих на боротьбу з АЧС, схвалення яких також затягується. Асоціація тваринників вже зверталася до відомства з проханням якнайшвидше прийняти ці документи, зворотної реакції немає.

Голова АТУ зауважила, що прийняття Програми боротьби з АЧС на офіційному рівні не тільки стала б дієвим інструментом в боротьбі з чумою, а й продемонструвала б міжнародним партнерам, що Україна таки працює над подоланням проблеми.

Нагадаємо, за підрахунками експертів, АЧС завадила Україні заробити додаткові 12 млн дол. на експорті свинини. А збитки від хвороби перевищують вже 1 млрд грн.

Нездатність влади ефективно реагувати на поширення хвороби привела до значного подорожчання свинини і сала, констатують фахівці.

Додамо, що за словами нардепа С.Тригубенка, подолати АЧС уповноваженим органам заважає відсутність професійних кадрів та неефективне використання бюджетних коштів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Скільки коштів отримає Україна від запуску ринку землі

Про це розповів співзасновник “Українського інституту майбутнього”, директор програми “Економіка” Анатолій Амелін, пише uifuture.org.

"Найбільший інтересант того, щоб український ринок землі не з'явився - це аграрні холдинги. Ми боїмося приходу іноземців. А подивіться список власників великих аграрних холдингів - вони належать вже іноземцям, тільки вони не володіють землею, вони її орендують.

А тепер скажіть до якої землі відносяться більш дбайливо, до своєї або до орендованої? Звичайно до своєї. А якщо з'явиться ринок землі, земля буде коштувати дорожче, відповідно доведеться дорожче платити за оренду. Вони готові будь-які ресурси витрачати для того, щоб ринок землі не з'явився

Якщо ми знімаємо мораторій на землю, якщо ми запускаємо ринок землі, то протягом 8 років Україна в цілому може отримати до 50 млрд доларів інвестицій. Це сьогодні приблизно половина ВВП.

Також, це десятки тисяч робочих місць, причому не тільки в агросекторі. Більш того, як це пов'язано з доходами кожного громадянина? Якщо економіка зростає на 10%, то доходи населення зростуть на 12-15%. Відповідно, якщо ми зростаємо на половину, тобто за 8 років економіка виросте хоча б на 50%, то доходи населення зростуть у доларовому обчисленні в 1,5 рази", - сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview