174499

Виробництво круп в Україні скорочується з року в рік

Аналіз ринку круп в Україні показує, що найбільші частки в його структурі займають рис і гречка, пише pro-consulting.ua.

В середньому кожен житель нашої країни з'їдає за рік 5 кг рисової крупи і 3,5 кг гречаної. В даний час вітчизняні виробники круп орієнтовані в основному на внутрішній ринок, так як на експорт відправляється, головним чином, більш дешева неперероблена сировина. В результаті виробництво круп в Україні скорочується з року в рік через зменшення населення нашої країни.

За результатами аналізу ринку круп в Україні можна зробити висновок, що для суттєвого збільшення внутрішнього споживання даного виду продукції в середньостроковій перспективі немає підстав. Драйвером розвитку вітчизняної круп'яної галузі може стати вихід на ринок здорового харчування Євросоюзу, адже українські крупи багаті мікро і макроелементами, а також клітковиною, необхідними для правильного функціонування організму. Передумови для такого прориву вже проглядаються. Так, в 2018 році основними країнами-імпортерами українських круп стали Нідерланди 19,5% (363 т), Польща 15,5% (289 т), Литва 11,7% (219 т) і Словенія 11,3% (210 т ). Крім Європи, нарощуються поставки українських круп в Азію та Африку. Завдяки розвитку зовнішніх напрямків збуту, вітчизняні виробники зможуть отримати ресурси для модернізації та нарощування виробництва.

 

Програма 5-7-9: хто може отримати кредит, і що для цього необхідно

Власного капіталу у підприємця, як правило, мало, а банківські кредити відлякують розміром відсотків і завищеними вимогами по заставі. Все це сильно гальмувало розвиток малого бізнесу в Україні, але є надія, що зазначені перепони зняті завдяки новій програмі уряду.

Державна програма діє з 1 лютого 2020 року, і називається вона «Доступні кредити 5-7-9%» - саме під такі відсотки мають можливість позичати гроші малі підприємці на організацію або розвиток власного бізнесу.

Гроші будуть виділятися банками, які беруть участь в програмі, а це поки тільки державні банки - ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк. Різницю в відсотках по кредиту їм компенсують з держбюджету. На поточний рік під дану програму зарезервовано 2 млрд гривень, що, за розрахунками чиновників, дозволить забезпечити до 50 тис. кредитів.

Максимальний розмір кредиту по «Програмі 5-7-9» становить 1,5 млн гривень в одні руки, при цьому підприємство або група пов'язаних підприємств може отримати кілька програмних кредитів, але їх загальна сума не зможе перевищити зазначений вище розмір. Термін кредитування - п'ять років.

Цілі, на які можуть бути витрачені виділені кошти:

- придбання основних засобів, крім нерухомості;
- ремонт або модернізація вже наявних засобів виробництва;
- будівництво, ремонт або реконструкція приміщень, за винятком офісів.

Для того щоб уникнути зловживань, банки не видаватимуть підприємцям живі гроші, а стануть оплачувати їхні рахунки, відповідні цільовим призначенням. Всі придбані за кредитні гроші засоби виробництва можуть тут же стати предметом застави за цим кредитом.

На пільговий кредит може претендувати як новостворене, так і вже чинне мале підприємство з річним доходом до 50 млн гривень. Воно повинно бути зареєстроване як юридична особа, або як фізична особа - підприємець.

З відсотками справа йде таким чином:

- бізнес з річним доходом до 25 млн гривень, але який зобов'язується створити не менше двох робочих місць, отримує кредит під 5%;
- те ж саме, що в пункті вище, але без зобов'язань по робочих місцях - під 7%;
- підприємство з річним доходом від 25 млн до 50 млн гривень може розраховувати на кредит під 9%.

Однак, ті хто взяв кредити під 7% і 9%, зможуть знизити ставку до 5% за створення додаткових робочих місць - кожне нове місце дає мінус 0,5%. Ініціатор проекту не має права розраховувати тільки на позикові кошти - його особистий внесок повинен становити 30% для новоствореного підприємства та 20% для чинного. Новоствореним вважається бізнес, що працює менше одного року. Діючі підприємства можуть розраховувати на кредит за програмою тільки у тому випадку, якщо вони були прибутковими протягом останнього року.

Є й інші обмеження. Кредит по «програмі 5-7-9» не зможуть взяти фізичні та юридичні особи:

- молодші 21 року на момент звернення і старші 65 років на момент завершення терміну дії кредиту;
- власники або кінцеві бенефіціари яких не є резидентами України;
- які протягом останніх трьох років вже отримували державну допомогу на загальну суму понад 200 тис. євро;
- з негативною кредитною історією і прострочену заборгованість;
- що знаходяться в процесі банкрутства;
- рахунки яких заарештовані, заблоковані або щодо їх майна є обтяження;
- які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня або державними фондами;
- які здійснюють діяльність з виробництва або продажу алкоголю, зброї, тютюнових виробів, займаються обміном валют або здачею в оренду нерухомості;
- підпадають під дію інших пунктів статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

Рішення про виділення кредиту по «Програмі 5-7-9» буде прийматися уповноваженим банком, в найближче відділення якого і потрібно подавати документи. Попередню анкету учасника можна заповнити на сайті 5-7-9.gov.ua, звідки ваша заявка відразу буде відправлена ​​в банк. Але все-одно, для прийняття остаточного вердикту доведеться з'явиться в банк особисто і принесли пакет документів.

Джерело:  pro-consulting.ua

Економічні резерви агробізнесу – як сільгоспвиробники оптимізують виробництво

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Зокрема, у керівника ТОВ «Торговий дім «Долинське», що на Херсонщині, Володимира Хвостова основні інвестиції ідуть у зрошення ґрунту. Саме це дає можливість його господарству отримувати високі врожаї: ячменю та пшениці до 8-10 тонн/га, кукурудзи – 12-12,5 тонн/га, соняшнику – 4-5 тонн/га, сої – 4,5-5 т/га. 

«Наше підприємство  - це 14,5 тис. га землі, на 70% з яких діють системи зрошення. Це понад 10 тис. га і ми кожного року інвестуємо у розширення зрошувальних площ. За останні 6 років ми відновили і побудували систем зрошення на близько 3 тис. га землі. На 1 га потрібно вкласти близько 2 тис. доларів", - зазначив Володимир Хвостов.  

Окрім того, у господарстві Хвостова останні 3 роки впроваджуються новітні технології. Зокрема – точне землеробство. 

«Ми підключилися до системи дистанційного контролю сільськогосподарських угідь «Кропіо» і за останні 3 роки вносимо добрива і сіємо згідно з картою, яку формуємо завдяки постійному моніторингу і аналізу ґрунтів. Також завдяки програмі постійно моніторимо індекси вегетації, бачимо, де у нас є «білі» плями на полях»,- зазначив Хвостов. 

Агропідприємство ТОВ НВА «Перлина Поділля», що на Хмельниччині, перейшло на систему обробітку ґрунту стрип-тілл (strip-till). Як запевняє керівник підприємства Сергій Іващук, це дає їм можливість збирати 3,5-3,8 тонн ріпаку з 1 га навіть при засушливій погоді. 

«Для нашої місцевості – це добре. При цьому ми ще на 15% зменшили витрати на посів, оскільки при стрип-тілл відбувається набагато менше технологічних обробок», - пояснює Іващук.  

Окрім того, на підприємстві Сергія Іващука використовує лише рідкі азотні добрива. Це також дає можливість зберігати вологу. 

Агрофірма «Колос», що на Київщині, дотримується традиційної системи обробітку ґрунту, проте оптимізують агровиробництво за рахунок застосування унікальної збалансованої сільськогосподарської системи біологічного землеробства, яку розробили безпосередньо на господарстві.

«Біологізація землеробства – це своєрідне вдосконалення наявних форм системи землеробства для відтворення родючості ґрунтів і захисту рослин, адже основним недоліком традиційного обробітку ґрунту є створення щільної «плужної підошви», що перешкоджає проникненню в нижні шари води та ускладнює розвиток кореневої системи», - пояснює керівник господарства Леонід Центило.

За його словами, основна увага приділяється правильному вибору сівозмін, відновленню і збереженню родючості ґрунту, різноманітності культур, боротьбі з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками і бур'янами екологічними засобами і методами.

Ожеледиця і снігопади: зимові шини «в дії»

Ось і випав довгоочікуваний сніг, якого українці цієї аномально теплої зими чекали так довго. Одні зразу ж почали радіти зимовій погоді, інші ж – нарікати на затори, що паралізували рух транспорту. А редакція Аgroreview.com вирішила перевірити, як працюють зимові шини «в дії» та виїхала на засніжені дороги та поля.

Яким би досвідченим водієм хто не був, але закони фізики ще жоден не переміг. Зчеплення з дорогою значно гірше на обледенілій трасі. Звідси і більш довгий гальмівний шлях, як мінімум. І менш хвацький водій, але який перевзувся у якісні зимові шини, зупиниться швидше у неочікуваній ситуації, ніж автомобіліст на неякісній гумі.

Врахувавши порівняльні тести автомобільних ЗМІ, наш редакційний автомобіль ми «взули» у зимові шини Nokian WR SUV 4 розмір 225/60 R18, які на сьогодні кращі з точки зору поведінки на снігу та показали себе ідеально на засніженій поверхні. 

Проїжджаючи столичними заторами та подекуди зовсім нерозчищеними комунальними службами ділянками доріг, ми власноруч переконалися у відмінному зчепленні з дорогою та  чудовій тязі на виходах з поворотів. Наш автомобіль швидко гальмував в інтенсивному потоці транспортних засобів та легко підіймався й спускався на крутих підйомах та схилах. Машину не заносило навіть на слизьких, а подекуди й небезпечних  ділянках дороги. 

Зауважимо, що зимові шини для кросоверів Nokian WR SUV 4 являють собою типову «євро-зиму»: направлений малюнок протектора з широкими канавками служить для відведення води, талого снігу, крижаної крихти. Численні ламелі-прорізи з пилкоподібним профілем призначені для поліпшення зчеплення на снігу і на льоду. 

До того ж,  зимова шина Nokian WR SUV 4 має посилені арамідним волокном боковини. Це рішення здорово знижує шанси прорізати шину об гострі краї чергової ями, що для нашої країни є дуже актуальним на зимових розбитих дорогах. У цьому ми переконуємося на шляху від Києва до одного з господарств у Черкаській області.

Тут варто відзначити, що на відміну від столичних доріг, місцеві автошляхи подекуди були вкриті значним шаром снігу. А на деяких ділянках шляху наш автомобіль взагалі був «першопрохідцем». 

Але й тут зимові шини Nokian WR SUV 4 нас не підвели: відмінний розгін і гальмування на снігу (зубці і кромки забезпечили хороший рівень зчеплення в поздовжньому напрямку), зрозуміла і прогнозована поведінка транспортного засобу, досить хороша паливна економічність (завдяки зниженню опору коченню).

Ми вирішили продовжити наш тест-драйв, тому з радістю прийняли пропозицію агронома господарства та виїхали з ним в поле, щоб перевірити стан озимини, а також пересвідчитися у надійності «зимового взуття»  нашого автомобіля. Оскільки шини мають висоту профілю 60%, ми з легкістю дісталися до засніжених полів без жодних труднощів та ускладнень, а гума витримала випробування грубими дорогами, забезпечуючи при цьому високий рівень зчеплення і стабільну роботу.

Загалом, після перевірки та обкатки зимовими дорогами, можемо з упевненістю констатувати, що зимові шини Nokian WR SUV 4  – це ефективне керування автомобілем, контроль за рухом і траєкторією, мінімальний гальмівний шлях, економія палива. Словом, шини забезпечили нам впевнену їзду на слизькій дорозі і не спасували в снігу.

І не забувайте, якісні зимові шини є головною запорукою комфортної та безпечної їзди в холодну пору року.

 

Знайти правильну нішу: на які культури варто звернути увагу фермерам

Нішевими ми зазвичай називаємо культури, не характерні для агропромислового комплексу України і тому мало вирощувані. Серед подібних культур часто трапляються такі, які користуються великим попитом на ринках інших країн і при цьому дорого продаються. Завдяки цьому, якщо проявити достатню вправність в організації бізнесу, виробництво нішевих культур має підвищену рентабельністю, пише pro-consulting.ua.

Разом з тим, коли про якусь вигідну нішеву культуру дізнаються в широких фермерських колах, вона часто перестає бути нішевою і швидко втрачає свою ринкову привабливість. Прикладом такого перетворення може служити спельта. Як тільки про вигідність її вирощування було згадано на конференції «Мільйон з гектара», на наступний рік наші фермери видали на європейський ринок стільки спельти, що її ціна впала відразу в три рази. Тому нішеві культури не варто вважати таким собі сільськогосподарським клондайком, а мудрість про те, що всі яйця не можна класти в одну корзину, ніхто не відміняв.

Які сільськогосподарські культури в Україні в даний час вже поступово виходять з категорії нішевих? Це соя та ріпак, які, завдяки більш високій маржинальність в порівнянні з традиційними соняшником і кукурудзою, почали сіяти не тільки фермери, а й багато великих агрокомпаній. Те ж саме можна сказати про горох і сочевиці - їх посіви збільшуються. А ось площі під гірчицю, навпаки, скорочуються. Ніша сорго розширюється настільки стрімко, що експерти прогнозують збільшення в середньостроковій перспективі його посівів з нинішніх 40 тис. Га до 1,5 млн. Га, а в особливо посушливих регіонах України сорго цілком може замінити кукурудзу.

Фермерам, які бажають доповнити своє виробництво високомаржинальним нішевими культурами, варто звернути увагу на спаржу і шафран.

Спаржа особливо популярна на Близькому Сході і в Південно-Східній Азії, але попит на неї зростає і в Західній Європі, і навіть українські ресторани купують спаржі все більше. Звичайно, при вартості в 200 грн за кілограм сподіватися на масовий інтерес з боку вітчизняних споживачів не доводиться, але знайшовши канали збуту на внутрішньому і міжнародному ринку, можна непогано заробити. У сегменті спаржі навіть з'явилася ніша в ніші - це фіолетова спаржа, яка користується особливим попитом у послідовників ЗСЖ США і старої Європи.

Шафран коштує на міжнародному ринку 5-10 доларів за грам. Кроруси, з яких отримують цю спецію, добре ростуть в умовах України і не вимагають застосування засобів захисту рослин. З одного гектара крокусів можна отримувати до 10 кг шафрану. Причому він не псується, а тільки поліпшується з часом, тому шафран немає необхідності швидко продавати.

Фермерам, які шукають свою нішу, варто звернути увагу на загальну проблему при реалізації всіх нішевих культур на експорт. Вона полягає в необхідності формування великих партій, які, як правило, не можуть зробити окремі дрібні господарства. Виходами із ситуації є або кооперація, або торгівля через посередників.

Нішеві культури - це шлях для агробізнесменів, які не бояться експериментувати, можливо, ризикувати, але, при правильному підході, вони отримують гідну винагороду за свою схильність до новацій.

Україна "пасе задніх" за рівнем держпідтримки АПК або що таке "економічний націоналізм"

У 2020 році бюджет державної підтримки фермерів скорочений майже в половину і становить всього 4 млрд грн. Це 0,5% від загального аграрного ВВП України. До того ж, знову змінені дотаційні програми, повідомляє УНН.

Очікується, що допомога держави буде надана або у зв’язку з викупом землі, або на купівлю вітчизняної сільгосптехніки. Можливо, але не точно, держава виділить кошти і тим аграріям, хто інвестує в будівництво тваринницьких комплексів і елеваторів. Але плани уряду досі туманні.

Для того, щоб зрозуміти наскільки мізерна держдопомога фермерам в Україні на рівні 0,5% від аграрного ВВП, досить порівняти цей показник з іншими країнами. Наприклад, в Канаді бюджет дотацій фермерам становить 9% від аграрного ВВП, а це близько 6 млрд доларів. Приблизно таку ж суму на сільське господарство витрачає Німеччина. Загальний бюджет прямих виплат фермерам в 2018 році в сусідній Польщі склав 14,6 млрд злотих, тобто більш 3,6 млрд доларів.

Всі ці країни є конкурентами аграрної України на світових ринках, і 4 млрд грн, а це 160 млн дол. на тлі тієї ж Польщі виглядають щонайменше бідно.

Не кажучи вже про США, які виділяють на агровиробництво близько 20-25 млрд доларів. При чому особливу увагу там приділяють великим і продуктивним агропідприємствам

За даними проведених досліджень, 60% субсидій, що надаються в США в рамках трьох найбільших програм підтримки агровиробництва страхування, ARC і PLC, отримують 10% найбільш великих агрокомпаній. За даними іншого дослідження, проведеного Інститутом Катона, на частку 15% найбільших аграрних господарств припадає 85% державних дотацій. За даними третього — серед одержувачів субсидій як мінімум троє американських фермерів-мільярдерів.

За словами президента США Дональда Трампа, кожен долар, вкладений в експорт сільгосппродукції і продуктів харчування, створює на внутрішньому ринку ще 1,27 доларів. Кожен експортний 1 млн доларів підтримує 8 тисяч робочих місць на внутрішньому ринку. А в цілому сільське господарство бере участь у формуванні до 8,6% ВВП Америки.

До слова, саме президент Трамп пропагує в Америці політику економічного націоналізму, заявляючи про те, що він буде агресивним прихильником захисту економічних інтересів американських робітників і селян на світовій арені.

“Я буду боротися проти недобросовісних торгових угод. Я категорично проти Транс-Тихоокеанського партнерства в його нинішньому вигляді і буду працювати над торговими угодами, які будуть захищати національні інтереси, а значить, і інтереси американських робітників, в тому числі аграріїв”, — заявив він.

Чи існує в Україні політика економічного націоналізму і протекціонізму, і чи здатний Президент Зеленський наслідувати приклад свого американського колеги, в коментарі УНН розповів економічний експерт Андрій Новак.

“В Україні повністю відсутні будь-які прояви економічного протекціонізму. Швидше навпаки, Україна демонструє напевно найбільш лояльні умови для іноземних товарів, повністю відкритий внутрішній ринок, немає ніякої реальної підтримки українських виробників, особливо промислових. Купівлі як на рівні центральних органів влади, так і на рівні місцевих органів влади, там де мова йде про купівлю техніки, транспортних засобів, перемагають, як правило, іноземні виробники, хоча пропонують себе на конкурс і українські виробники”, — сказав Новак.

“Тобто, ніякої суттєвої підтримки українські виробники готових споживчих товарів від держави немає. Хоча яке б ми не взяли будь-яке економічне диво, будь-якої країни, всі ці чудеса мають одну спільну рису — протекціонізм і підтримка власних виробників, як мінімум, на внутрішньому ринку, і допомога їм вийти на зовнішні ринки. Так починалося будь-яке економічне диво, німецьке, японське, південнокорейське або, як зараз, китайське. Тому протекціонізм, це те що треба Україні, а ось чи зможе реалізувати це діючий президент залежить від того, якої якості буде уряд, але поки з діючим урядом розраховувати на щось подібне навряд чи можливо ”, - вважає Новак.