Виробництво малини на 20 гектарах може приносити до 156% прибутку

Про це йдеться у матеріалі компанія Pro-Consulting, пише landlord.ua.

Такий дохід буде у разі вирощуватися ягоди на площі 20 гектарів. Для заморозки і зберігання врожаю знадобиться приміщення площею 150 м2, в якому будуть обладнані камера шокової заморозки і холодильна камера.
«Перша продукція буде отримана вже через 12 місяців після початку реалізації плану. Отриманий підприємством врожай ягід передбачається поставляти як на внутрішній ринок — в свіжому вигляді в сезон збору, так і на експорт — в замороженому вигляді. Стійкий попит на продукцію забезпечить господарству продаж з рентабельністю 27,7%. Це означає, що кожен долар доходу буде містити більше 27 центів чистого прибутку», — кажуть аналітики.

Вони підрахували, що самі ємні статті витрат за проектом стануть: закупівля саджанців малини — 22-23%; придбання і обслуговування техніки по догляду за посадками і збирання врожаю — 19-20%; покупка обладнання для обробки, заморозки і зберігання ягід — 17-18%; покриття витрат до першого врожаю -18-19%.

«З останні сім років в структурі українського ягідного виробництва відбулися помітні зміни. На прилавках з’явилися ягоди, які раніше вважалися нішевими: ожина, агрус. Полуниця більше не домінує в структурі вітчизняного експорту. Тепер у неї приблизний паритет з малиною. Саме малина продемонструвала в 2015 році рекордне зростання обсягів експорту — 90%, а в 2016-му її поставки за кордон були найбільшими за весь час незалежності України. Причому сталося це без збільшення посадочних площ і врожайності культури. Очевидно, такий ефект дало поширення нових сортів малини, по споживчим якостям придатних для експортного продажу», — наголосили фахівці компанії.

Згідно повідомленню, у вітчизняному плодово-ягідному виробництві 2016 року частка безпосередньо ягід становить всього 0,06%. Ягідництву України не вистачає системного підходу і передових технологій. Найчастіше ягоди у нас вирощують аграрії без знань і досвіду в цій справі. З 19,6 тис. Гектарів, зайнятих ягідниками, 76,3% — це особисті господарства українців. Тому і врожайність ягідних культур у нас на 7-20% нижче, ніж у схожій з клімату Польщі.

«Найбільші площі засаджені ягідниками у Волинській, Дніпропетровській, Київській, Житомирській та Донецькій областях. У даних регіонах для них виділено від 1,8 до 1,3 тис. га. Відстаючими в цій сфері є Миколаївська — 0,1 тис. га, Закарпатська та Кіровоградська області по 0,3 тис. га», — додали в компанії.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Валова продукція рослинництва прогнозується на рівні минулого року

Про це поінформував директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

За його словами, прогнозується незначне зменшення (-0,8%) обсягів виробництва зернових і зернобобових культур – до 61,7 млн т проти минулорічних 62,2 млн т.

Внаслідок очікуваного зниження урожайності до 38,8 ц/га, яке не зможе компенсувати незначне збільшення площ (+1,7%) під культурою, пшениці прогнозується зібрати на 6,3% менше, ніж торік – 25 млн т.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, на 6,8% зросте виробництво ярих зернових – до 33,2 млн т.

Найбільше – майже в 1,5 разу – збільшиться виробництво проса – до 137 тис. т.

Обсяги виробництва кукурудзи на зерно збільшаться на 9,3% і становитимуть 26,3 млн т.

Виробництво гречки залишиться майже на рівні торішніх показників (-0,6%) і становитиме 209,3 тис. т.

Зменшення площ до збирання та зниження урожайності призведуть до зменшення на 20,7% виробництва жита – до 375 тис. т.

Також очікується зменшення виробництва гороху – до 886,7 тис. т (-14%), вівса – до 457,8 тис. т (-6,9%), рису – до 61,7 тис. т (-16,1%).

Серед олійних культур прогнозується найбільше збільшення обсягів виробництва ріпаку. 2018 року воно очікується на рівні 2596,4 тис. т, що на 17,3% перевищить торішні показники.

Валовий збір сої збільшиться порівняно результатами 2017 року на 10,8% і становитиме 4302,9 тис. т.

Після першого за останні роки зменшення виробництва соняшнику у 2017 році – до 12050,3 тис. т (-11,5%) – обсяги виробництва цієї культури почнуть відновлюватися. 2018 року соняшника буде вироблено на 4,8% більше, ніж торік – 12,63 млн т.

Виробництво цукрових буряків знизиться на 4,6%.

Картоплі прогнозується отримати на 6,2% менше, ніж торік – 20,8 млн т.

Очікується, що валовий збір овочів зменшиться на 1,9%. Це відбудеться в основному за рахунок зниження урожайності.

Плодів та ягід буде зібрано майже на рівні (-0,6%) минулого року – 1951,9 тис. т.

Виробництво винограду прогнозується в обсязі 376,3 тис. т (+0,4%).

Загалом по більшості продукції рослинництва у 2018 році слід очікувати збереження досягнутого у попередньому році рівня виробництва, підсумував Юрій Лупенко.

Довідка
Прогноз виробництва продукції рослинництва здійснено на основі визначених площ посіву і збирання сільськогосподарських культур та урожайності, розрахованої відповідно до розробленої науковцями Інституту аграрної економіки методики, за оптимістичним, середнім та песимістичним сценаріями з подальшим визначенням можливого варіанту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як знизити ризики інвестування в АПК

Експерти Світового банку та Мінагрополітики формують перелік вузьких місць в аграрному секторі, які гальмують інвестиційну активність в цій галузі, для їх усунення.

Про це йшлося на зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з представниками Світового банку.

Зокрема, сторони деталізували напрямки та проекти, які сприятимуть збільшенню інвестпривабливості та пожвавленню бізнес-активності в галузі шляхом зниження інвестиційних ризиків. Йдеться як про оптимізацію регуляторних норм та розвиток існуючої інфраструктури ринку, так і реалізацію прикладних проектів в частині забезпечення ресурсами та інформування представників сільського господарства.

Як зазначив Максим Мартинюк, потенціал галузі, особливо в частині її дрібних гравців, реалізований не повністю і за створення відповідних умов може бути розблокований, збільшивши частку аграрного сектору в національній економіці. «Інвестиційний клімат в аграрній галузі є похідною від національного, однак має і свої специфічні складові, в частині яких ми можемо працювати над удосконаленням. Експертиза та підтримка Світового банку допоможе зробити цей аналіз більш якісним та врахувати в ньому досвід інших країн», - підкреслив він.

Сторони сформують своє бачення протягом найближчого часу, після чого будуть напрацьовані конкретні проекти за визначеними напрямками.

Довідка:
За січень-вересень 2017 року у сільському господарстві, мисливстві та наданні пов'язаних із ними послуг освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом частка капінвестицій у сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу.
Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.
За той само період, капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сягнули 12,7 млрд грн, що на 7,5% більше ніж за 9 місяців 2016 року. Загалом частка капінвестицій у харчову переробку склала 14,6% від загального обсягу таких інвестицій у промисловість.
Станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційні проекти із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

12 чинників успіху українського яблука на зовнішніх ринках

"Спілкування з науковцями та практиками яблучного бізнесу під час конференції в Польщі переконали мене в тому, що майбутнє у нашого яблука дуже непогане. Просто наші виробники, в переважній більшості, його не розуміють.
 
Коли я три роки тому говорив, що ми будемо експортувати яблуко в ЄС – люди сміялися. Зараз це вже реальність.
 
Наведу кілька причин, чому ми можемо стати більш успішними, ніж Польща, на зовнішніх ринках, і поясню, що для цього потрібно.
 
1. В більшості регіонів України майже вдвічі менше дощів, ніж в Польщі, що дає нам можливість ефективніше управляти захистом яблук та забезпечувати кращі смакові якості.
 
2. В більшості регіонів України значно більші коливання між денною та нічною температурами, що дозволяє отримувати прекрасне забарвлення яблука, а це досить важко в умовах Польщі.
 
3. У нас більше сонячних днів, що також позитивно відбивається на зовнішньому вигляді та смакових якостях.
 
4. Ми можемо ставити захист від граду, який також захистить від опіків, в той час як у поляків і так занадто мало сонця, тому такий захист значно затягує вегетацію та дозрівання яблука, та погіршує його смакові якості і зовнішній вигляд.
 
5. Ми можемо вирощувати ширший перелік сортів завдяки більш теплому та сонячному літу та довшому сезону вегетації.
 
6. За умови застосування сучасних технологій оптичного сортування та доробки продукції (звичайно, якщо в саду все добре), ми будемо мати вищий рівень товарності яблука. А це гроші.
 
7. Ми можемо мати, як мінімум, не гіршу врожайність яблук, але для цього потрібно накопичувати знання та досвід і активно його розповсюджувати.
 
8. Поляки майже не можуть експортувати яблуко на великі відстані, тому що у них твердість яблука виходить гіршою (по тим причинам, що згадані вище). В той же час, для нас досягнення відповідного рівня твердості не є проблемою.
 
9. Вартість робочої сили НЕ Є ПЕРЕВАГОЮ вже зараз. Різниці практично немає – адже в Польщі вже працюють українці. Великим українським проектам вже потрібно задуматися над залученням іноземної дешевої робочої сили, яка б давала результат. На жаль, продуктивність праці українців, що збирають яблука в Україні зараз в середньому нижча, ніж українців в Польщі. Тому тут резерв саме в підвищенні рівня продуктивності праці. А це питання мотивації персоналу.
 
10. Велика перевага – це вартість землі. Щоб почати бізнес по яблуку в Польщі, потрібно купити землю, і вона там дорожчає шаленими темпами. Відповідно, загальні інвестиції на 1 гектар у нас можуть бути нижчими.
 
11. Відсутність європейських дотацій у нас, на мій погляд, є значною перевагою. В Польщі було забагато коштів на створення кооперативних сховищ і взагалі на кооперацію. В результаті, дуже часто, будували сховища вдвічі більші, ніж потрібно, була чимала корупція при цьому. А потім кооперативи банкрутували, бо утримувати все це не могли. Вони і зараз не додають вартості, а її з'їдають (не всі, але значна частина). Якщо кооператив створюється на гранти забагато у нього немає майбутнього. Я завжди це говорив, і ще раз переконався в Польщі. В Україні вже зараз можна створювати кооперативні майданчики для експорту. І робота над цим вже почалася, завдяки Українській Плодоовочевій Асоціації.
 
12. Географічне розташування України дозволяє нам логістично краще торгувати з Близьким Сходом. Тим більше, що ми там купуємо багато цитрусових. Зустрічні потоки –- це значна економія на логістиці.
 
Чи може виробництво яблука бути прибутковим в Україні? Однозначно так. І воно повинно розвиватися, але з врахуванням наших переваг на зовнішніх ринках. І не потрібно садити ті сорті, по яких у нас переваг не існує", - зазначає Андрій Ярмак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Єдиний український виробник кольорової картоплі планує створити селекційну лабораторію

Основний ринок збуту – Західна Україна, пише «Инфоиндустрия».

Господарство виробляє близько 400-500 тонн картоплі з м’якушем білого, жовтого, рожевого і фіолетового кольорів, з них 200-250 тонн – елітна насіннєва картопля і сертифікований насіннєвий матеріал першого і другого покоління еліти. Картопля з кольоровим м’якушем займає 5% від загального обсягу.

Фермери вирощують картоплю методом двоврожайної культури, який дозволяє багаторазово розмножити матеріал. З 1 тонни бульб за два періоди вегетації протягом року «Чорнохатово» отримує 20 тонн картоплі.

З білих сортів культивує сорти Рів'єра, Тирас, Серпанок, Циганочка, Беллороса, Альваро, з кольорових – Гурман, Солоха N, Хортиця N.

Урожайність у господарстві рекордна для південних широт – 25-30 тонн/га. «Чорнохатово» постійно шукає сорти з високою рентабельністю, і кожні два-три роки змінює їх, тому що культивовані вироджуються.

«Ми шукаємо картоплю з високою репродуктивною здатністю, щоб отримувати 40-50 тонн/га», – зазначив Володимир Чорнохатов.

Фермерське господарство «Чорнохатово» планує створити власну селекційну лабораторію, в якій можна було б оздоровлювати насіннєвий матеріал і виводити нові високоврожайні сорти картоплі.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняний виробник ЗЗР представив нові високотехнологічні препарати

Лідер українського ринку ЗЗР, Група компаній UKRAVIT, до нового аграрного сезону виводить на ринок 4 нові високотехнологічні препарати для комплексного захисту рослин. Про це Аgroreview.com розповів керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК UKRAVIT Олександр Мигловець.

«UKRAVIT  постійно оновлює свій портфель продукції та пропонує своєчасні рішення. Представлені у лютому 2018 року нові гербіциди і фунгіциди направлені на захист рослин від найпоширеніших видів шкідників. Проведені дослідження науковцями компанії свідчать про відмінну якість продукції і її відповідність усім насущним потребам вітчизняних аграріїв у ЗЗР», - зазначає Олександр Мигловець.

За його словами, одна з новинок – це препарат системної дії  ІМІ-ВІТ®. Він використовується проти широкого спектру однорічних дводольних та злакових видів бур’янів у посівах сої та соняшнику та є стійким до групи імідазолінонів.

«Однією з його переваг є дія на бур’яни через листя та кореневу систему, можливість стримувати появу наступних сходів бур’янів. Також за наявності ґрунтової вологи, існує необхідність лише однієї обробки за вегетаційний період культури», - підкреслює Олександр Мигловець.

Ще одна новинка сезону – новітній гербіцид системної дії - Варяг®. Його призначення - це контроль однорічних злакових та дводольних бур’янів у посівах сільськогосподарських культур.

«Від інших препаратів його відрізняє покращений контроль важко знищувальних бур’янів. Також можна відмітити відсутність обмежень щодо застосування в сивозміні, широке технологічне «вікно застосування», повне розкладання в ґрунті та рослинах. Всі ці переваги препарату досягнуті завдяки високому рівню синергії двох діючих речовин», - зауважує Олександр Мигловець.

Покращеною формулою відзначається ще одна новинка – двоконтактний гербіцид контактно-системної дії для знищення однорічних та деяких багаторічних дводольних видів бур’янів у посівах сої - Флагман Екстра®.

«За рахунок додавання другої діючої речовини – ацифлуорфену, новинка є більш ефективною у порівнянні з однокомпонентним препаратом та забезпечує удосконалений контроль таких видів бур’янів: щириця (види), гірчак (види), паслін чорний, амброзія полинолиста та інші. Відсутність післядії на наступні культури в сивозміні та селективне відношення до культури роблять Флагман Екстра® оптимальним для використання у посівах сої», - пояснює фахівець.

Фунгіцидна лінійка UKRAVIT також  поповнилася препаратом Делавіт® - контактним препаратом профілактичної та лікувальної дії для захисту плодових та овочевих культур від комплексу хвороб.

«Гнучкість у строках застосування дає можливість використовувати Делавіт® на усіх фазах росту і розвитку культури. Також аграрій може бути впевненим у надзвичайно високій стійкості до змивання опадами та у подовженому періоді захисної дії, яка у 2-3 рази вища у порівняні з іншими продуктами», - розповідає Олександр Мигловець.

«Створення раціональних систем захисту рослин, які постійно вдосконалюються, є одним із пріоритетів  ГК UKRAVIT. Усі розроблені препарати для нового сезону гарантують аграріям високий рівень врожайності та прибутковості», - підсумовує Олександр Мигловець.

За додатковою інформацією про технологічні переваги використання препаратів звертайтесь до представників ГК UKRAVIT.

Телефон - 0800301401

Сайт - www.ukravit.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview