178171
182818

Виробництво справжнього сиру скоротилося втричі

При цьому виробництво справжнього сиру зменшилося майже в два рази, до 68 тис. тонн у 2016 році і 66 тис. тонн в 2017-му.

А якщо врахувати, що до заборони Росією імпорту української молочної продукції було вироблено 216 тис. тонн сичужного сиру, то можна говорити про скорочення більш ніж у три рази, пише agroday.com.ua.

За словами аналітиків, дно вже досягнуто, і зараз є підстави говорити про тенденцію до відновлення галузі.

Очікується, що виробництво сирів далі скорочуватися не буде. Втрати зовнішніх ринків збуту значною мірою вдалося компенсувати за рахунок реалізації сирних продуктів. Також з’явилася надія на зростання споживання сирів усередині країни.

Але все ж оператори ринку сиру повинні усвідомлювати існуючі для їх бізнесу ризики й передбачати шляхи їх мінімізації. Потрібно розуміти, що існуючі схеми експорту сирних продуктів можуть бути прикриті, а шанси відчутного збільшення зовнішніх продажу сирів поза Росії мінімальні.

Українські сировари зараз повинні орієнтуватися на внутрішній ринок. Але він, на жаль, не «гумовий», і в умовах слабкого купівельного попиту нарощувати продажі можна тільки за рахунок частки конкурентів.

А тим часом деякі невеликі сироварні підходять до просування своєї продукції досить креативно. Наприклад, сімейна ферма на Буковині варить сири з чилі, віскі, і навіть з трюфелями. Попит на таку продукцію дуже високий, склади швидко порожніють.

Ваш вибір 'Цікаво'.


У Китаї будують багатоповерхівки для свиней

У таких великих спорудах розміщають переважно свиноматок і поросят до відбирання. Вартість багатоповерхового комплексу становить € 2000 на свиноматку, і це не рахуючи поросят, пише Зерно.

Це дорого в порівнянні зі звичайними фермами. Але і перевага полягає в тому, що такий комплекс може обслуговувати 4 співробітника на 1000 свиноматок (на традиційній свинофермі працює 10 осіб). А ще, переваги таких будівель - в економії простору, і більшої захищеності від поширення хвороб (кожен поверх ізольований).

В околицях багатоповерхової ферми немає інших свиноферм, що є додатковим заходом обережності від захворювань. Все повітря в приміщенні фільтрується. Зараз зведені 2 «семиповерхівки», протягом 2018 року планується побудувати ще 2 дев'ятиповерхові будівлі для свиней, в подальших планах компанії ще 2 будівлі на тринадцять поверхів.

Перші поросята були доставлені в багатоповерхову свиноферму в грудні 2017 року. Вартість становила € 25 євро за 7 кг поросяти. В даний момент собівартість поросяти до відбирання становить трохи більше € 23.

У Китаї високе споживання свинини є мало не національною особливістю: в середньому, китаєць з'їдає близько 39 кг свинини на рік. Свині з КНР з'їдають близько половини всього світового врожаю кормових культур. У 2012 році влада країни виділили $ 22 млрд на свинарську галузь. З 2016-го Китай направив на фермерство близько $ 11 млрд інвестицій. І все це з урахуванням того, що КНР і так є основним виробником і імпортером свинини.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


У Німеччині заборонили забій тварин без «електричної анестезії»

Федеральний уряд пояснив, що закон обов’язковий для всіх, незалежно від релігійних переконань. Для тих, хто не в змозі сам оглушити тварину, на допомогу прийдуть компетентні і спеціально навчені люді, пише PigUA.info.

«Для членів певних релігійних громад, яким обов’язкові правила їх релігійної громади забороняють використання приголомшливих методів, які призводять до смерті тварини, компетентний орган може (відповідно до Постанови про турботу про добробут тварин) забезпечити короткочасні електричні приголомшення тварин за допомогою подачі струму з мінімальним часом, необхідним для отримання бажаного ефекту», пояснили в уряді.

Для того, щоб викликати фахівця з «електричної анестезії», слід подати попередню заявку до відповідних структур. Поки німецький уряд не має інформації про кількість поданих заявок.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Сучасна ковбаса, або технологічні чудеса

Генеральний директор "ІМК", президент УКАБ Алекс Ліссітса на своїй сторінці у Facebook звернув увагу на подію, що відбулася в агропромисловому секторі Німеччини.

Виявляється, ковбасу може зробити будь-яка людина в побутових умовах, а якість цього продукту не зможе бути оцінена навіть провідними фахівцями.

Журналісти другого державного телеканалу Німеччини ZDF провели цікавий експеримент. Взявши відходи при забої худоби, воду і кров’яну суміш у порошковому вигляді, зробили з неї сосиску. Подали екземпляр на дуже поважну премію DLG в галузі харчування і отримали срібну медаль за якість. Продукт був протестований як частина перевірки якості DLG для ковбас та шинки.

Неоднозначно можна оцінювати реакцію організаторів премії - DLG, які щиро образилися на журналістів за те, що ті вказали не весь перелік інгредієнтів даноі ковбаси:
 
«Незважаючи на запит DLG, редактори не надавали нам чіткої інформації про продукт та аналізовані параметри, і таким чином, зробили вичерпний внесок DLG неможливим. Ми хотіли б підтримати внесок журналу ZDF з фактичною інформацією та професійним судженням. Ми дуже шкодуємо, що це було неможливо для нас».
 
DLG веде перевірку якості продуктів харчування протягом багатьох років. Метою є стабільне підвищення якості продуктів харчування для споживачів. Тести DLG проводяться відповідно до галузей виробництва та відповідно до схем тестування конкретних виробів. Основна увага приділяється сенсорному аналізу харчових продуктів. Сенсорний аналіз харчових продуктів - це наукова дисципліна, яка займається об'єктивною оцінкою харчування органами чуття людини. Сенсорні тести також дозволяють зробити висновки про якість використаної сировини та про виробничий процес.

DLG (німецьке сільськогосподарське товариство) – засноване інженером Максом Ейтом у 1885 році. Нараховує понад 25 000 членів і є провідною організацією в сільському господарстві та харчовій промисловості.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні різко обвалилися ціни на огірки

Про це повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти». Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, тільки з початку тижня ця продукція подешевшала на 32-38%.

Так, сьогодні тепличні комбінати України готові відвантажувати огірок гладкий по 30-35 грн/кг (0,94-1,09 євро/кг), ціни на колючий огірок варіюються в межах 43-45 грн/кг (1,34-1,40 євро/кг). Для порівняння: ще тижнем раніше ціни на цю продукцію на українському ринку нерідко доходили до 72 грн/кг (2,25 євро/кг).

Настільки різке цінове зниження аналітики проекту пов'язують з досить істотним збільшенням пропозиції огірка на ринку, оскільки після настання теплої та сонячної погоди в більшості регіонів країни вибірки в теплицях помітно зросли. Більш того, на ринок надходить і огірок з Польщі, який продавці пропонують від 30 грн/кг, що чинить додатковий тиск на ціни на місцеву продукцію.

В результаті вже сьогодні тепличні господарства України пропонують огірки в середньому на 20% дешевше, ніж у першій половині квітня 2017 р. При цьому гравці ринку очікують подальшого зниження цін під тиском об'ємної пропозиції.

Ваш вибір 'Подобається'.


Рейтинг овочевих культур за темпами приросту валового збору

Теґи: 

Про це розповів Андрій Мокряков, провідний аналітик компанії Pro-Consulting, пише Agravery.com.

За його словами, на сьогоднішній день в Україні виділяється 12 ключових овочевих культур. Це картопля, огірки, помідори, капуста, буряк, морква, цибуля, часник, перець, кабачки, баклажани і гарбуз.

Найбільший приріст показали кабачки, морква і часник. Скорочення спостерігалося в сегменті огірків, помідорів і капусти

«З іншого боку — позитивну динаміку показують сегменти тепличних огірків і помідорів. Кожен з них з 2010 року зріс більш, ніж в два рази, і продовжує рости, оскільки теплиці забезпечують більш одного врожаю в рік, згладжують вплив погодних умов і розтягують сезон для овочівників», — наголосив Мокряков.

Експерт зауважив на ще один сегмент, який показував постійне зростання, — це органічні овочі. Їх вирощування для дрібних фермерів не є значно дорожчим, ніж вирощування звичайних овочів, проте вартість набагато вище.

«Цей тренд продиктований збільшенням попиту на здорове харчування і простежується як в Україні, так і за кордоном. Підприємствам з ліцензією "Органік" набагато простіше налагодити експорт своєї продукції», — наголосив Андрій Мокряков.

На сьогодні за даними профільних асоціацій ємність ринку органічних овочів щорічно зростає на 10-15 відсотків, і станом на 2017 рік становила близько €40 мільйонів.

«Серед галузей, які показали зростання, важливо відзначити значний приріст в сегменті гарбуза. Якраз-таки на нього більше за інших вплинув експортний попит. І мова йде не тільки про гарбузі як плоді, але також і про насіння гарбуза і олію», — підсумував експерт.

Ваш вибір 'Подобається'.