Виробництво вівсяного молока принесе гарний прибуток

Чим більше шкоди екології нашої планети завдає діяльність людства, тим більше серед людей стає послідовників ідей здорового способу життя і харчування. Не обходять стороною ці віяння і Україну. Серед наших громадян вже більше двох мільйонів вегетаріанців. Крім того, як мінімум кожен п'ятий українець не переносить лактозу, а значить не може пити звичайне коров'яче молоко. Виходом для них є вживання таких продуктів, як рослинне молоко. Воно в якійсь мірі може замінити коров'яче, ну а для людей з лактозною непереносимістю - це взагалі безальтернативний «молочний» продукт, пише Pro-Consulting.

Світовий ринок рослинного молока зростає і розвивається. Особливо популярно мигдальне молоко, на другому місці - соєве, на третьому - рисове.

Оскільки попит на рослинне молоко в Україні вже сформувався, то було б неправильно віддавати наш ринок зарубіжним виробникам цього продукту. Ну а оскільки мигдалю в нашій країні вирощується поки не дуже багато, будемо використовувати для виготовлення рослинного молока більш доступну сировину - овес.

Витративши всього 70-75 тис. доларів, можна створити підприємство, яке буде видавати 50 літрів вівсяного молока на годину. Відповідний бізнес-план вже підготовлений аналітиками Pro-Consulting.

Самою ємною статтею витрат при створенні підприємства з випуску вівсяного молока є придбання обладнання.

Для установки техніки знадобиться цех площею 100-150 м2. Крім нього, до складу виробничого комплексу входитиме склад, допоміжні та адміністративно-господарські приміщення. Персонал, необхідний для забезпечення роботи підприємства, - 7-8 чоловік.

У структурі собівартості кінцевого продукту найбільшу частку - 64%, становить зарплата працівників, на яку буде витрачатися приблизно 3,5-4 тис. доларів на місяць.

Працюючи 20 днів в місяць в одну зміну, тривалістю вісім годин, наш невеликий альтернативний молокозавод зможе виробляти 95-100 тис. літрів вівсяного молока в рік. Якщо заздалегідь подбати про канали його реалізації, то кожен літр можна продати за $ 1,45, а це відповідає 135-145 тис. дол. щорічного доходу (25 тис. доларів чистого прибутку).

Неважко підрахувати, що кошти, вкладені в реалізацію проекту, повернуться до інвестора протягом 3-х років з моменту початку виробництва.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Взимку зігріваємо, влітку заморожуємо: особливості полуничного бізнесу

Наближається літо, а це означає закінчення зимово-весняного авітамінозу і насичення організму сезонними овочами, ягодами та фруктами. Зовсім скоро з'явиться доступна полуниця. Уже сьогодні процес падіння цін добре помітний. Так, вартість кілограма імпортної полуниці в Україні знизилася з $ 3,73 до $ 3,15. Місцева ж теплична продукція в той самий час була більш ніж в три рази дорожче - $ 4,21 за кг. Таке співвідношення — це ще один аргумент на користь інвестування у вирощування суниці садової в закритому ґрунті, пише Pro-Consulting.

Незважаючи на досить великі початкові вкладення в обладнання теплиці й зростаючу вартість її опалення, ціни в міжсезоння допоможуть окупити інвестиції протягом двох-трьох років.

Та й полуничний бізнес на відкритому ґрунті не позбавлений привабливості. Звичайно, ціни на продукцію в сезон збору значно менше, а свіжа полуниця — ягода швидко псується, але при належній організації бізнесу також можна отримувати чималий дохід. Перша «хитрість» полягає у використанні високопродуктивних ремонтантних сортів, таких як Спокуса, Альбіон, Королева Єлизавета II, Мара де Буа. При правильному догляді, вони дають два повноцінних врожаї в рік, а значить і дохід від них буде у два рази більше. На самому початку важливо не економити на розсаді, а закупити її у перевірених розплідників, кращі з яких знаходяться в Голландії. Потім вже з'явиться можливість розширювати посадки відростками цих сортових рослин.

Друга проблема — це збут. Продавати урожай з коліс в період мінімальних цін — не дуже гарна ідея. Кращим варіантом є покупка морозильного обладнання і торгівля замороженою ягодою, можна навіть на експорт. Все більше вітчизняних фермерів так і роблять. У минулому році конкуренцію з боку української замороженої полуниці відчули поляки, яким вдалося продати аналогічної своєї продукції на 8% менше, ніж роком раніше. Експорт заморожених ягід у 2018 році приніс українським виробникам поки рекордні $ 78 млн, а це на 28% більше, ніж було у 2017-му.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Потенціал України в харчовому виробництві ще далеко не вичерпаний

Україні, як провідній аграрній державі, самою природою дана можливість стати лідером з виробництва продуктів харчування. Чим більше у нас буде потужностей з переробки сільськогосподарської продукції, тим більше доданої вартості буде залишатися на нашій території. І потенціал в цій галузі ще далеко не вичерпаний.

Що об'єднує такі великі міжнародні компанії, як Nestle, Mondelez, Danone, Carlsberg, Coca-Cola? Вони прийшли в Україну і зайнялися тут виробництвом продовольства. Їх приклад може стати орієнтиром і для інших інвесторів, була б тільки спокійніше політична та економічна ситуація. Але навіть і в існуючих сьогодні умовах знаходяться сміливі інвестори — як іноземні, так і вітчизняні. У зв'язку з цим можна згадати відкриття заводу майонезів Puratos в Одеській області та чайної фабрики Unilever в Київській.

У 2019 збирається продовжити інвестувати в свої підприємства група компаній «Молочний альянс». Українці знають цього виробника за такими брендам, як «Пирятин», «Славія», «Яготинське», «Хопсі», «Златокрай» та «Молочний альянс». У минулому році в розвиток виробництва було вкладено 180 млн грн, в результаті чого з'явилося «Яготинське для дітей». В цьому році капітальні інвестиції групи складуть вже близько 190 млн грн, з них 150 млн піде безпосередньо в виробництво і по 20 млн в автономні очисні установки в Яготині та Пирятині.

У харчовій галузі України поки що існують практично незайняті перспективні ніші, які чекають своїх інвесторів. Наприклад, спортивне харчування в нашу країну імпортується, а може випускатися на місці. Попит на здорові сніданки, протеїнові продукти зростає як на внутрішньому, так і міжнародному ринках. Організувавши їх виробництво в Україні, ми залишимо у себе валюту, знизимо ціни для наших адептів активного способу життя і зможемо заробляти на експорті. Те ж саме стосується і дієтичного харчування для алергіків або, наприклад, діабетиків. Вони потребують особливих продуктах, які у нас не випускаються.

Та й ніша звичайної їжі поки що зайнята не надто щільно. Мало високоякісних брендів в сегментах безпосередньої переробки агропродукції — хліб, овочі, м'ясо. Великою популярністю в Європі користуються продукти з регіональним колоритом. Наприклад, унікальні карпатські гриби, ягоди, мінеральні води сприймалися б там на ура.

Випуск продуктів харчування в Україні все ще продовжує залишатися недостатньо освоєною територією, яка може приносити величезний прибуток і інвесторам, і країні в цілому. На багатьох інвестиційно привабливих напрямках аналітиками Pro-Consulting вже підготовлені бізнес-плани створення конкретних підприємств. Багато з них вже реалізовані, але інші ще чекають з'єднання із коштами інвесторів для того, щоб вивільнити закладену в них енергію творення.

Джерело: Pro-Consulting

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами

За рік виручка від експорту заморожених ягід зросла на 28%, а за два роки збільшення виручки склало 54%. Таким чином заморожені ягоди — це друге за значимістю джерело експортної виручки в плодоовочевому секторі України, після волоських горіхів, які забезпечили в 2018 році $117 млн виручки, повідомляє прес-служба Pro-Consulting .

Загальний експорт заморожених ягід і фруктів 2018 року становив 47,8 тис. тонн. Зокрема, експорт замороженої полуниці збільшився майже вшестеро, малини — у півтора раза, а інших заморожених ягід, переважно лохини й дикоростучої чорниці, — на 42%.

Аналітики компанії Pro-Consulting повідомляють, що ринок ягід в Україні розвивався поступово, й за останніх двадцять років виріс практично в три рази.

Важливим чинником розвитку стала й висока маржинальність ягідного бізнесу. Залежно від виду ягоди, погодних умов та методів вирощування рентабельність могла істотно перевищувати 100%.

Україна є експортером ягід. Таким чином, кон’юнктура зовнішніх споживчих ринків має вплив на ринок ягід в Україні. Головною тенденцією на європейському ринку є зрослий попит на ягоди в північних країнах. Цікаво, що в північних країнах віддають перевагу темним ягодам (смородина, лохина).

Основна частина заморожених ягід відсилається до Польщі, разом із Італією вони займають близько половини загального обсягу поставок. Серед інших споживачів також здебільшого представлені країни Європейського Союзу.

Аналітики прогнозують у 2019—2020 роках розвиток ринку, який формуватиметься відповідно до тенденцій експорту. Попит на ринках насамперед європейських країн стимулюватиме українські підприємства до збільшення випуску замороженої продукції.

Експерти прогнозують, що у разі збереження поточних тенденцій попиту на внутрішньому й зовнішньому ринках, виробництво заморожених ягід в Україні буде помірно зростати, за рахунок відновлення поставок чорниці та лохини.

Наша країна в першій трійці з виробництва смородини з часткою в 3,7% від загальносвітового обсягу. Це хороший результат, але й відставання від лідерів з цієї ягоди дуже велике, оскільки посідають перше та друге місця — Росія і Польща мають частки в 60,3% і 25,4% відповідно.

Найбільше в нас вирощується полуниці. Її щорічний врожай становить близько 70 тис. тонн і має тенденцію до зростання на 2—5% на рік. Однак у світовому обсязі наша полуниця це всього 0,7% (за даними 2016 року), що більш ніж у три рази менше, ніж частка сусідньої Польщі. А лідирують по полуниці Китай і США, що збирають 41,7% і 15,6% загальносвітового врожаю відповідно.

Набагато кращу позицію посідає Україна в області вирощування малини. Тут у нас 4% від світового виробництва. Однак і по цій ягоді є куди рости, так як та сама Польща збирає 16,2%, а лідер — Росія — 20,7%.

Головним чинником, який перешкоджає нарощуванню експорту ягід, є переважно дрібнотоварний характер їх виробництва. Невеликі фермерські господарства, що переважають в українському ягодництві, не в змозі забезпечити міжнародний рівень якості та сформувати великі експортні партії.

Тому майбутнє вітчизняної ягідної галузі за великими агропідприємствами, які зможуть не лише виробляти великі обсяги ягід, а й організувати їх доведення до експортних стандартів і заморозку, кажуть експерти. Появи подібних господарств слід чекати в недалекій перспективі, так як інвестиційна привабливість галузі постійно зростає.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Міграція аграріїв у 4 групі єдиного податку: наслідки реформи чи …?

Аналітики оперують даними  2015-2018 років. Зважаючи на інформацію, надану Державною службою статистики та ДФС, розділяємо підприємства відповідно до площі землекористування. Звідси, площа сільськогосподарських угідь малих підприємств - до 200 га, середніх за розміром аграрних підприємств варіюється від 200 до 10 000 га, тоді як великі підпиємства мають площу понад 10 000  га. Проаналізуємо  основні тренди та  тенденції:

1.     В  2018 році, порівняно з 2017,  кількість великих підприємств, які зареєстровані як платники єдиного податку, зменшилася в 5 раз. Поріяняно з 2015 роком їх кількість знизилася майже в 10 разів!

2.     Середній розмір площі великиких агрохолдингів-платників єдиного податку 4 групи,  в 2018 році зріс в 5,2 разів (на 420%),  середніх підприємств – зріс в 2,43 рази (+143%), тоді як малих підприємств – знизився в 2,5 рази (-150%).  Якщо порівнювати з даними, отриманими в 2015 році, то середня площа великих аграрних підприємств зросла в 15,2 р., середніх – в 1,96 р., малих – в 1,94 р.

3.     В 2018 році, порівняно з 2017,  середня кількіть найнятих працівників у великих підприємствах зросла 3,4 р., в середніх підприємствах – зросла в 1,08 р., а в малих підприємствах – не змінилася.

4.     В 2018 році також фіксуються зміни в структурі  частки підприємств-платників єдиного податку 4 групи. Так, з 33 153 підприємств, які подали декларації платників єдиного податку, 64,4% - малі підприємства, 35,2% - середні підприємсва, 0,4% - великі підприємства. Для порівняння, в 2017 році ситуація була такою:  малі підприємства – 61,6%, середні підприємства – 36,2%, великі підприємства – 4%.

5.     Найвищий показник суми сплачених податків в розрахунку на 1 га мають малі підприємства.

6.     Сума сплачених податків підприємствами 4 групи в 2018 році становила  38,37 млрд грн, що в 1,7 раз менше, порівняно з 2017 роком. Порівняно з 2015 роком,  сума зросла в 14,6 разів.  Найбільшу загальну суму податків  сплатили середні за розміром підприємства  - 78,05%.

7.     В структурі сплачених податків підприємствами в 2018 році найбільшу частку виплат у великих та малих підприємств становить податок на додану вартість – 41,8% та 41,2% відповідно,  тоді як в структурі податкових витрат великих підприємств найбільшу частку займає ЄСВ – 23,06%.

Порівнюючи з 2017 роком, в  2018 році відбулися зміни у кількості платників єдиного податку 4 групи, і це торкнулося фактично всіх груп. Як же це характеризує ситуацію в аграрному секторі?

Скорочення кількості великих підприємств може свідчити як про укрупнення вже наявних підприємств, так і про їх розподіл на менші господарства. Протягом останніх років все більше говориться про диверсифікацію виробництва, збільшення обсягів переробки виробленої сировини та зростання кількості вертикально інтегрованих підпориємств. Внаслідок цього процесу великі підприємства втрачають статус аграрного на користь переробного. Тоді як 4 група оподаткування передбачає, що частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий рік становить не меше 75% загальної виручки підприємства. Якщо ця умова не виконується, підприємства зобов’язані перейти на іншу систему оподаткування або сплачувати податки за загальною системою.

Зростання кількості малих підприємств-платників єдиного податку характеризується тим, що все більше осіб, які мають паї, надають перевагу проведенню власної сільськогосподарської діяльності, а не продовженню орендних відносин.

Для середніх підприємств також характерним є перехід в категорію великих чи малих. Проте, дані про кількість платників податків майже не відображають цей рух.

Аналітичний департамент УАК 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для зернових, ріпака і борофільних культур: позакореневі підживлення для підвищення врожайності

Легкодоступне мінеральне живлення є запорукою отримання високих врожаїв зернових, ріпака та й інших культур. Особливо коли йдеться про його застосування у критичні фенофази культур. Адже брак макро-, мезо- і мікроелементів у цей період знижує продукційні процеси і, відповідно, негативно впливає на потенціал врожайності. Тож позакореневі підживлення є додатковим важливим технологічним заходом при  вирощуванні культур.

Читайте також: Антистресовий захист для озимих культур

«Позакореневі підживлення культур у їх критичні фенофази набувають дедалі більшої популярності серед аграріїв, які прагнуть отримувати високі та якісні врожаї, – розповідає керівник відділу продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT» Сергій Адаменко. – Адже повністю забезпечити потреби культури в мінеральному живленні із ґрунту неможливо – через низку факторів, які погіршують його доступність. Між тим, правильно підібрані добрива, застосовані у критичні фенофази, на 10-15% поліпшують коефіцієнти засвоєння головних елементів мінерального живлення (N, P, K) із добрив та ґрунту, підвищують антистресовий ефект і на 10 – 20%  – врожайність».

Для усунення браку мінерального живлення на культурах він рекомендує застосовувати добрива ТМ Авангард. Завдяки оптимально підібраному та перевіреному складу добрива повністю забезпечують потреби культур у мікроелементах та інших елементах мінерального живлення, що активує обмінні процеси  та підвищує їх стійкість до різного роду стресів і небезпечних хвороб.

Читайте також: Генезис сучасного захисту соняшника

«Для підживлення зернових у фазі кущіння-на початку виходу у трубку радив би застосовувати мікродобрива Авангард Р Зернов разом із Авангардом Цинк та Мідь, – рекомендує Сергій Адаменко. – Завдяки збалансованому складу вони сприяють більшому закладанню колосків у колосі, що в подальшому позитивно впливає на підвищення врожайності. На ріпаку озимому рекомендується застосовувати мікродобрива Авангард Р Ріпак разом із Авангардом Бор. При їх застосуванні на початку стеблування покращується відростання центрального стебла, бокових пагонів і закладання генеративних органів та поліпшується запліднення квіток. Крім того, не варто забувати про фізіологічні потреби й інших борофільних культур – соняшника, буряків цукрових, сої, плодових та ягідних культур – їм також підійдуть обробки Авангард Р Бор. Крім того, позакореневі підживлення підвищують  якісні та кількісні показники врожайності й забезпечують високу окупність».

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:

ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.

Гаряча лінія: 0 800 301 401

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview