Виробництво високоолеїнового соняшнику – перспективна ніша для України

Виробництво такого соняшнику не потребує зайвих витрат, оскільки технологія його вирощування не відрізняється від звичайного, пише AgroTimes.

Водночас олія, виготовлена з високоолеїнового соняшнику, має вищу ціну та користується чималим попитом у країнах Європейського Союзу.

Основними причинами цього є популяризація здорового харчування, а також потреба світової олієжирової промисловості в нових видах олії, які мають необхідні якості, але є дешевшими проти олії з аналогічними характеристиками (наприклад, оливковою).

У найближчому майбутньому очікується підвищення попиту на високоолеїнову олію в країнах ЄС, що пов’язано з запровадженням обов’язкового маркування продуктів із зазначенням джерела олії.

Незважаючи на суттєві переваги виробництва високоолеїнового соняшнику, українські аграрії поки що не поспішають його вирощувати. Цього сезону високоолеїновими гібридами засіяно лише 200 тис. га, тобто їх частка в структурі посівів соняшнику не перевищує 4%.

Довідка:

Високоолеїновий соняшник – це соняшник з умістом в олії олеїнової кислоти омега-9 (мононенасичена жирна кислота) понад 82% і низьким умістом лінолевої кислоти омега-6 (поліненасичена жирна кислота). Олія, виготовлена з такого соняшнику, має безліч корисних властивостей і характеризується найвищим умістом вітаміну Е (альфа-токоферолу) – 45 мг/100 г.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Миронівський хлібопродукт" скоротив продажі курячого м'яса

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з повідомленням компанії на Лондонській фондовій біржі, таке падіння продажів пов'язане зі скороченням запасів м'яса птиці до 21 тис. тонн на початок третього кварталу цього року в порівнянні з 46,3 тис. тонн роком раніше.

"Запаси птиці МХП на кінець третього кварталу 2017 року є історично мінімальними в процентному співвідношенні до обсягу місячного виробництва", - зазначено в звіті без уточнення абсолютного їх значення.

Компанія також повідомляє, що обсяги виробництва м'яса птиці в третьому кварталі 2017 року знизилися на 2% - до 137 тис. тонн.

В цілому, за дев'ять місяців цього року МХП збільшив продажі м'яса птиці стороннім компаніям на 4% - до 419,08 тис. тонн при скороченні виробництва на 0,3% - до 424,7 тис. тонн.

Компанія додає, що в третьому кварталі цього року вона наростила експорт своєї основної продукції в порівнянні з третім кварталом минулого року на 35% - до 37,88 тис. тонн, а в цілому з початку року - на 23%, до 34,06 тис . тонн.

МХП продовжує слідувати стратегії географічної диверсифікації, а також оптимізації асортименту товару, направляючи основні обсяги експорту курятини в країни ЄС і Африки, а також в ОАЕ і Саудівську Аравію. Із загального обсягу продажів курятини експорт за дев'ять місяців 2017 року склав близько 42% проти 35% в аналогічний період попереднього року.

Холдинг зазначає, що середня ціна продажу курятини в третьому кварталі цього року склала 37,88 грн / кг (без ПДВ), збільшившись на 15% до попереднього кварталу і на 30% - за рік. За дев'ять місяців 2017 року середня ціна на курятину склала 34,06 грн, що на 23% більше, ніж за дев'ять місяців 2016 року.

МХП пояснює зростання ціни рік до року зростанням експортної ціни в результаті оптимізації продуктового міксу відповідно до експортної стратегії.

Згідно зі звітом в третьому кварталі 2017 року обсяг продажів соняшникової олії МХП знизився на 14% - до 76,811 тис. тонн внаслідок збільшення вмісту олії в соняшниковій макусі і поліпшення конверсії корму (кг зерна на кг птиці). За січень - вересень 2017 року експорт соняшникової олії склав 243,826 тис. тонн, що на 4% нижче показника аналогічного періоду минулого року.

У третьому кварталі 2017 року експорт соєвої олії склав 8,225 тис. тонн, що на 20% нижче за показник аналогічного періоду 2016 року, а загальний обсяг за дев'ять місяців 2017 року склав 22,53 тис. тонн, що на 7% нижче за показник аналогічного періоду минулого року в результаті поліпшення конверсії корму. Також МХП продає соєвий шрот третім особам.

Агрохолдинг також повідомив, що в третьому кварталі 2017 року обсяг продажів ковбас і готових м'ясних виробів збільшився на 5% - до 9,92 тис. тонн, а за дев'ять місяців зростання склало 10% - до 27,17 тис. тонн. У документі вказується, що середня ціна на ковбаси і готові м'ясні вироби в третьому кварталі 2017 року збільшилася на 16% - до 49,82 грн за 1 кг (без ПДВ), а за дев'ять місяців зростання склало 12% - до 46,96 грн за 1 кг (без ПДВ).

Агрохолдинг зібрав близько 94% врожаю соняшнику з урожайністю 3,2 т / га, близько 42% кукурудзи з урожайністю 7,1 т / га і близько 80% сої з урожайністю 2,1 т / га (врожайність вказана в бункерній вазі).

Посівна кампанія озимих культур йде за планом і майже завершена.

Довідка: "Миронівський хлібопродукт" є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки.

Продукція МХП реалізується під торговими марками "Наша Ряба", "Легко", "Бащинський" і Qualiko.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

UKRAVIT створить інноваційний біотехнологічний агроіндустріальний парк

Про це повідомив власник Групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко під час Третього міжнародного Інвестиційного форуму, що відбувся на Черкащині 12 жовтня за участі представників Кабінету Міністрів, представників закордонних дипломатичних місій, вітчизняних та іноземних бізнесменів та науковців, пише agronews.ua.

Зазначимо, що відомий український виробник засобів захисту рослин (ЗЗР) та мінеральних добрив  - Група компаній UKRAVIT - виступила провідним партнером заходу.

На початку форуму його гості переглянули презентаційний ролик про Черкащину, створений Групою компаній UKRAVIT.


Виступаючи під час панельної дискусії «Точки зростання агроіндустрії», власник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко зазначив, що наразі Україна є експортером сировинних матеріалів, натомість імпортуємо ми готові товари.

«Нам потрібно хоча б імпортозаміщення зробити. Бо я дуже дивуюсь, чому деякі товари, які ми імпортуємо, не можна виробляти в Україні. Ми дуже багато викидаємо того, що можливо переробити. Те, що ми викидаємо, – це великі гроші в світі. Сучасні напрямки розвитку АПК – такі як біотехнологічні агроіндустріальні парки – це потужний стимул для розвитку регіональної інфраструктури, створення нових сучасних виробництв, появи нових робочих місць у регіонах»,– зазначив Віталій Ільченко.

Спікерами вищезазначеної дискусійної панелі також стали засновник K-Fund Василь Хмельницький, президент KTD GROUP Олександр Громико, директор компанії Chemical Elements Ukraine Ілля Леоненко, які разом із Віталієм Ільченком були співініціаторами створення Агенції регіонального розвитку Черкащини. На прикладі агенції, якою спільно управляють органи влади, бізнес, наука та громадськість, вони обговорили  можливості створення стабільного механізму забезпечення сприятливого середовища для ведення бізнесу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На своєму успішному прикладі потрібно показувати і відкривати для іноземців іншу Україну

Про це заявив власник Групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко, виступаючи під час Третього міжнародного Інвестиційного форуму, що відбувся на Черкащині 12 жовтня, пише agronews.ua.

«Кожна компанія намагається заявити про себе. Я вважаю, що на своєму успішному прикладі потрібно показувати і відкривати для іноземців іншу Україну», – сказав на початку панельної дискусії «Точки зростання агроіндустрії», що відбулася в рамках Форуму,  власник групи компаній UKRAVIT Віталій Ільченко.

Черкаське агентство регіонального розвитку, співініціаторами створення якого виступив Віталій Ільченко разом з засновником K-Fund Василем Хмельницьким, президентом KTD GROUP Олександром Громико, директором компанії Chemical Elements Ukraine Іллею Леоненком  вважає ефективним інструментом для залучення інвестицій президент Української Бізнес Асоціації Володимир Чеповий.

«У них вже є дуже цікаві і ефективні рішення. І ми дуже радіємо, що перші інвестиції — це внутрішні. Якщо не буде внутрішнього інвестора, то іноземний інвестор ніколи не прийде. Є декілька гарних прикладів внутрішнього черкаського інвестора — це компанія «UKRAVIT». І в перемовинах з міжнародними інвесторами, це для них є дуже чітким сигналом, що українці вкладають гроші в свою землю, в свої заводи і це є супер-приводом, щоб вони вкладали свої  інвестиції в Україну»,- зазначив він.

Зазначимо, що Черкащина не випадково була вибрана організаторами, як місце проведення Форуму, адже на сьогодні це один із найбільших виробників сільськогосподарської продукції України - галузі, де сконцентровано надзвичайний  інвестиційний, інноваційний та експортний потенціали. Саме тому розвитку агроіндустрії під час заходу було присвячено окрему панель, адже агропідприємцям важливо вміти комунікувати з інвесторами, особливо потенційними, й надалі взаємодіяти задля розвитку.

«Майстерне створення майбутнього – із таким гаслом ми зустрічаємо наших гостей. Це формула успіху нашої команди. Я впевнений в тому, що заради цього ми ходимо на роботу, займаємось громадською діяльністю, бізнесом. Ця зустріч важлива, бо тут зібралися люди, які генерують, діють, створюють», – наголосив, відкриваючи форум,  голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко.

Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталя Микольська високо оцінила значення цього форуму - за її словами, дуже важливого для розвитку економіки України.

«У цьому Уряді ми достатньо практично підходимо до економічної політики.  Ми розуміємо, що експорт не робиться в Києві. Він робиться в регіонах. Інвестиції не йдуть навіть у Київ, попри те, що головні компанії зареєстровані тут. Ці інвестиції йдуть у регіони. Зараз, у контексті децентралізації, області змагаються між собою за залучення того чи іншого інвестора та за власного виробника. Тому ми підтримуємо будь-які регіональні ініціативи з налагодження комунікації з бізнесом на місцях, відновлення довіри й співпраці між цими інституціями», - зазначила заступник міністра, виступаючи під час свого візиту на «Фабрику Агрохімікатів», яка входить до складу ГК «UKRAVIT».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОР-5 найбільших експортерів меду у світі

Про це повідомила національний консультант ФАО Анна Бурка.

Обсяги торгівлі медом у світі за п’ять останніх років збільшились на 30%, та в минулому році становили 659,2 тис тон, або 2,24 млрд дол. США.

До ТОР-5  найбільших експортерів меду у світі входять такі країни як Китай, Аргентина, Україна, В’єтнам та Індія.

Найбільше меду імпортують ЄС, США та Японія.

ЄС є найбільшим імпортером меду в світі: близько 50% від загальносвітового імпорту припадає на країни ЄС. Серед європейських країн, найбільші обсяги даного продукту імпортують Німеччина (13%), Франція (6%), Великобританія (6%), Бельгія (4%), Іспанія (4%) і Польща (4%).

Країни ЄС також одні з найбільших споживачів меду в світі. Середній показник споживання меду за останніми даними становить 0,65 кг на людину в рік, в той час як загальносвітовий показник становить 0,22 кг.
США - другий найбільший імпортер меду, що купує 26,3% від загального світового обсягу імпорту. У цій країні збільшення внутрішнього споживання лише на 30% забезпечується за рахунок виробництва меду всередині країни, і більш ніж на 70% - за рахунок імпортних поставок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітчизняні продукти харчування в Україні ростуть в ціні швидше імпортних

Про це кореспонденту ГолосUA повідомив голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко.

Коментуючи питання про те, чому українські продукти ростуть в ціні швидше імпортних, експерт зазначив, що в Україні ПДВ на продукти харчування в чотири рази вище, ніж у сусідніх європейських країнах.

«Безумовно, ціни на продукти в Україні в даний час нерідко вище, ніж у сусідніх країнах Європи. Тут вже дається взнаки те, що у нас на сьогоднішній день ПДВ на продукти харчування в чотири рази вище, ніж у сусідніх країнах», - пояснив Олексій Дорошенко.

За словами аналітика, в Україні ПДВ на продукти становить 20%, в європейських країнах - 5%.

«Навіть якщо ціна виробника на товар одна і та ж, то, відповідно, у нас на цю ціну додається 20%, а в Європі - лише 5%. Природно, продукти всередині України виходять вже неконкурентними», - підкреслив експерт.

За словами Олексія Дорошенка, якщо хтось з українців їде на закупівлі продуктів в Польщу і купує там їжі від 1400 грн, то він може повернути ПДВ на кордоні.

«Виходить, що він купує продукти в сусідній країні дешевше, ніж навіть у польському магазині, і значно дешевше, ніж в Україні», - резюмував аналітик.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview