Виробник "Нашої Ряби" почне продавати органіку в Європу

Про це повідомив засновник компанії Юрій Косюк, пише delo.ua

За його словами, в перспективі частка органіки в загальному виробництві сільгосппродукції в країні може становити 5-15%.

"Я з досить великим скепсисом ставився до цього напрямку. Але все частіше ми з партнерами говоримо про це. Я не думаю, що органіки буде дуже багато — максимум 5-15% виробництва", — вважає Косюк.

Відповідаючи на питання про те, чи збирається МХП випускати органічну продукцію, він зазначив, що планується почати розвивати цей напрямок.

"Почнемо трохи розвивати. Це буде органічне зерно. Але тільки для європейського ринку, тому що наш споживач поки не розуміє і не готовий множити звичайну ціну на шість. А саме стільки в Європі стоять органічні продукти", — сказав Косюк.

При цьому в сегменті органічного м'яса птиці МХП поки не бачить перспектив. "Це дуже нішевий маленький у всій Європі ринок", — додав засновник компанії.

На його думку, одна з тенденцій українського АПК в близькій перспективі — поглиблення переробки.

"В країні досить велика кількість недорогої сировини, але дорога логістика, що не стане дешевше. Це підштовхне людей йти в більш глибоку переробку і створення продуктів з доданою вартістю", — вважає Косюк.

Як повідомлялося, МХП планує збільшити земельний банк на 180 тис. га до 550 тис. га до 2019-2021 років. Також у планах компанії — придбання м'ясопереробних потужностей в країнах ЄС і Великобританії.

ПАТ "Миронівський хлібопродукт" — вертикально інтегрований комплекс підприємств з виробництва курятини, інкубаційних яєць, кормів, займається рослинництвом, виробляє куряче м'ясо під маркою "Наша ряба".

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Продати землю в Україні готові 5-8% її власників

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

"За результатами численних опитувань приблизно 5-8% власників землі готові її продати, а це 2 млн га", - сказав він.

За його оцінками, при введенні ринку сільгоспземлі її загальний обсяг складе $15 млрд. При цьому, на думку експерта, власники земельних паїв додатково отримають близько $30 млрд як за рахунок продажу ділянок, так і за рахунок підвищення орендної плати за продану землю.

Д. Нізалов припустив, що відкриття земельного ринку призведе до перерозподілу доходів між власниками і користувачами землі на користь власників.

Він уточнив, що в даний час велика частина доходів від користування землею припадає на орендарів - близько 86%. Після впровадження ринку землі очікується, що ця цифра складе 62%.

Експерт уточнив, що в даний час в оренді знаходиться 16,5 млн га паїв. Середня орендна плата в Україні становить близько $50 за 1 га. Таким чином, доходи населення від оренди землі становлять $820 млн в рік.

Він також припустив, що відкриття ринку землі дозволить залучити додаткові кошти в агропромисловий сектор за рахунок інвестицій і банківського кредитування.

Як повідомлялося, в Україні налічується 42,7 млн га сільськогосподарських земель.

За оцінками експерта, в даний час в оренді знаходиться понад 19 млн га землі.

В даний час в країні діє мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, який продовжувався парламентом вісім разів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Соняшниковий шрот з України нарешті поїде в Китай

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева, пише УАК

"Ринок Китаю для шроту соняшникового та жому бурякового відкрито. Протоколи підписано. Справа за бізнесом!" - написала вона у Facebook.

Зазначимо, що зараз українська делегація перебуває із робочим візитом в Шанхаї.

Нагадаємо, тексти протоколів санітарних та фітосанітарних вимог щодо експорту з України до КНР шроту соняшникового та бурякового жому були остаточно узгоджені та парафовані в червні цього року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Гектар мідієвих ферм дає п’ять тонн м’яса на рік

Утім, за останні 25 років вирощування риби не збільшилося, а навіть скоротилося до 24 000 тонн на рік, пише landlord.ua. Для порівняння, Бангладеш виробляє понад 900 тисяч тонн риби. Про це говорять в Асоціації риболовів України.

«Навіть якщо забути про рибу, один гектар мідієвих ферм при мінімальних витратах дає 5 тонн чистого м’яса на рік. Це в п’ять разів більше, ніж гектар пасовищ. Лише за пасовищами потрібно догляд, а мідії самі прикріплюються до опущених у морську воду мотузок і ростуть. Їх навіть не потрібно годувати. Молюски харчуються тим, що фільтрують із товщі води», — каже доктор біологічних наук Андрій Котушка.

До першої десятки виробників риби у світі входять Китай, Індія, Таїланд, Норвегія і США. Китай за рахунок аквакультури виробляє 70% риби для світового ринку. В Індії, Таїланді і В’єтнамі акваферми допомогли вирішити проблему дефіциту тваринного білка у населення. У Норвегії для промислового розведення риби використовуються фіорди. Якщо в Китаї основною метою було наситити місцевий ринок дешевої їжею, то в Норвегії вирощують дорогі і делікатесні види — сьомгу, форель, осетра на експорт. У США аквакультура — одна з найбільших галузей виробництва продуктів харчування.

В Асоціації риболовів України вважають, що для розвитку рибних ферм в країні немає досконалої нормативно-законодавчої бази й зацікавлення держави.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: вибір місця під сад і садивного матеріалу

Як вибрати місце для майбутнього саду і саджанці розповіла президент Академії органічного садівництва Ekogarden, власник органічного розплідника сім'ї Лановенко Валентина Лановенко у своєму блозі на agroportal.ua, пише propozitsiya.com.

Вибираємо місце

Дуже важливо вибрати правильне місце під сад, враховуючи біологічні властивості і вимоги до ґрунтових умов кожної породи. Перед посадкою саду можна посіяти сидерати для отримання природного добрива. Один з кращих - гірчиця, вона має гарні фітосанітарні властивості, допомагає боротися з бур'янами, має велику біомасу, яка буде перетворена в гумус.

Глибину посадки визначають по положенню місця щеплення щодо поверхні ґрунту. При посадці дерев на карликових підщепах (для яблуні - М-9, для груші - Айва S-1) місце щеплення залишають на 2-3 см вище рівня грунту. Незначне заглиблення місця щеплення теж має свої плюси: сприяє більшій стійкості рослин, утворення додаткової кореневої системи.

Оптимальна ямка для посадки дерев на карликових підщепах - 0,4 х 0,4 х 0,4 м. Всі плодові дерева, особливо груша, вимагають родючих грунтів. Якщо ж грунт не підходить, необхідно посадкову ямку викопати глибоку - 0,5 х 0,5 х 0,5 м - і засипати чорноземом або біогумусом.

Схема посадки: залежно від віку дерев і особливостей сорту 0,6-1 м між деревами яблуні та груші на карликових підщепах. Наприклад, саджанці яблуні сортів Чемпіон і Голден Делішес можна висаджувати на 0,6-0,8 м. Для сортів сім'ї Джонаголд краще 1 м. Міжряддя в садах, в залежності від габаритів техніки для догляду, повинні складати від 3 до 4 м.

Кращим джерелом води є відкрита водойма. Тому, якщо використовується вода зі свердловини, необхідно організувати басейн для прогрівання. Вода з киснем краще засвоюється рослинами і позитивно впливає на плодоношення.

Вибираємо посадковий матеріал

В. Лановенко радить не купувати дерева з листям і відкритою кореневою системою. Листя тягнуть на себе всю енергію, і шансів прижитися у такого дерева немає. Перед посадкою корисно «омолодити» пошкоджені корінці (підрізати) і замочити їх у воді хоча б на 2-3 години. Якщо ж додати в цю воду біопрепарати на основі бактерій Pseudomonas Aurefaciens - можна попередити деякі захворювання в майбутньому і стимулювати ріст кореневої системи.

Походження посадкового матеріалу є дуже важливим. Варто відвідати розплідник і познайомитися з методикою вирощування саджанців, адже від цього залежить продуктивність насаджень в саду. Особливо це актуально для людей, які прагнуть закласти промислові насадження 5-10 га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Східну Україну в жовтні об’єднає Всесвітній день продовольства

У 2016 році в Харківському AGROPORT взяли участь понад 170 компаній з 13 країн та майже 7000 відвідувачів. У 2017 році заплановано участь майже 200 як українських, так і іноземних компаній та 8000 відвідувачів.

З кожним роком AGROPORT розширює свою географію та збільшує аудиторію прихильників. До цього року форум аграріїв відбувався у двох регіонах України східному і західному, а саме у Харкові та Львові, а з 2018 південний регіон також прийме AGROPORT у Херсоні.

Традиційним щорічним партнером AGROPORT виступає ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), яка в цьому році на заході планує підняття такого питання, як розвиток сільських територій, міграційні потоки та інвестиції в продовольчу безпеку.

В рамках виставки та конференцій, що відбудуться в жовтні в харківському аеропорті під гаслом Всесвітнього дня продовольства, заплановано обговорення проблеми переорієнтації вітчизняного агровиробника на нові ринки, перспективи безпечної логістики, питання трудової міграції та продовольчої безпеки, які також пов'язані з адаптацією сільського господарства до змін клімату. Слід зазначити, що саме Харківська область, на думку багатьох міжнародних та національних експертів, може стати хабом у цьому питанні, що консолідує учасників програми, та об’єднує загалом Східну Україну.


Учасники стратегічного форуму «World Food Day: Зовнішні та внутрішні ринки продовольства в Україні» зможуть долучитися до дискусії за участю профільного Міністерства, місцевої влади та представників агробізнесу, де буде проведений аналіз можливостей і бар’єрів в інфраструктурі внутрішніх ринків продовольства Східних регіонів України.

Друга дискусійна панель буде присвячена огляду внутрішніх ринків: молочної продукції, зерновим та олійним культурам, ринку овочів та фруктів.
Доступ до ринку для малих та середніх агровиробників шляхом розвитку ланцюжків доданої вартості, яка відбудеться 5 жовтня в рамках форуму, завершить перший день AGROPORT у Харкові.

Участь у форумі безкоштовна за попередньою реєстрацією на сайті: agroport.ua

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview