Виробник "Нашої Ряби" попросив кредиторів змінити умови боргу

Агрохолдинг МХП (Миронівський хлібопродукт, найбільший виробник курятини в Україні) звернувся до власників єврооблігацій з погашенням в 2020 році, яких залишилося в обігу на суму $79,4 млн, з проханням гармонізувати формулювання двох ковенант з формулюванням ковенант більших випусків облігацій з погашенням в 2024 і 2026 роках.

Про це йдеться в повідомленні МХП на Лондонській фондовій біржі, пише НВ.

Агрохолдинг готовий заплатити за згоду на такі зміни $5 за кожні $1000 номіналу єврооблігацій.

Йдеться про ковенанти в частині заборгованості за товарним фінансування і визначення МСФЗ і Допустимі позики.

МХП пояснює, що така гармонізація дозволить холдингу ефективно фінансувати всі свої операції і приступити до вибіркових придбань у відповідності зі стратегією групи, яка зазвичай вимагає виникнення заборгованості, забезпеченої активами цільових компаній або акціонерним капіталом.

Компанія наголошує, що на дату оголошення дотримується ковенанти, підтримує коефіцієнт консолідованого кредитного плеча нижче 3.0x і має намір робити це і надалі.

Термін прийому заявок в межах такої пропозиції МХП завершується 4 жовтня.

Раніше МХП двічі - в 2017 і 2018 роках - пропонував власникам єврооблігацій-2020 викуповувати їх, одночасно пропонуючи до розміщення нові єврооблігації з погашенням відповідно в 2024 і 2026 роках. За підсумками тендера у травні 2017 року компанія отримала пропозиції на викуп цінних паперів на $245,2 млн, а в березні-квітні цього року - на $416,2 млн.

Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона посідає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.

На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.

Чистий прибуток МХП в 2017 році зріс в 3,3 рази - до $230 млн порівняно з 2016 роком. Його виручка за минулий рік збільшилася на 13,4% - до майже $1,3 млрд.

За перше півріччя 2018 року чистий прибуток МХП скоротився порівняно з аналогічним періодом 2017 року на 10% - до $190 млн, виручка зросла на 16% - до $694 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні буде вдосконалено процес державної реєстрації сортів рослин

Реалізація постанов дозволить створити відкриту та прозору систему реєстрації сортів рослин, що, у свою чергу, забезпечить аграріїв кращими досягненнями вітчизняної та іноземної селекції.

Так, постанова «Про затвердження Порядку ведення реєстру заявок на сорти рослин» визначає механізм ведення Реєстру заявок, який дозволить отримувати незалежну об’єктивну інформацію про нові сорти усім зацікавленим сторонам. Реєстр буде розміщено на офіційному веб-сайті Мінагрополітики у вільному, цілодобовому та безоплатному доступі.

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення реєстру патентів на сорти рослин» визначає механізм ведення Реєстру патентів  та забезпечить безпечний ринковий обіг насіння та садивного матеріалу. Процедура державної реєстрації майнових прав інтелектуальної власності на сорти захистить національного виробника та іноземного інвестора від правопорушень та зловживань у цій сфері. Реєстр патентів також буде на сайті Мінагрополітики.

Постанова «Про затвердження Порядку затребування зразків посадкового матеріалу батьківських компонентів об’єкта заявки» визначає процедуру затребування зразків рослин для проведення експертизи, що, в свою чергу, удосконалить процедуру набуття прав на сорти рослин.

           Довідково:

До Державного Реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні станом на 21.09.2018 року знаходиться 10945 сортів з них:

- української селекції – 4590 сорти, що становить - 42%;

- іноземної селекції – 6355 сорти, що становить – 58 %.

Станом на вересень 2018 року для проведення кваліфікаційної експертизи подано 571 документів заявок з яких:

- української селекції – 274 заявок;

 - іноземної селекції –  297  заявок.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії завершили посів озимого ріпаку

Озимих зерновихпосіяно на площі 1,7 млн га або 24% до прогнозу (7,2 млн га), з яких:

- озимої пшениці та тритикале – 1, 6 млн га (26%) при прогнозі 6,2 млн га;

- жита – 44 тис. га (30%) при прогнозі 147 тис. га;

- озимого ячменю – 68 тис. га (8%) при прогнозі 872 тис. га.

Щодо проведення жнив, то аграрії намолотили 37,9 млн тонн зерна з площі 10,6 млн га (72%) при врожайності 35,7 ц/га. З них зібрано:

- ранніх зернових та зернобобових – 34,3 млн тонн з площі 9,9 млн га при врожайності 34,8 ц/га;

- кукурудзи – 3,2 млн тонн з площі 583 тис. га (13%) при врожайності 55,4 ц/га;

- гречки – 89 тис. тонн з площі 69 тис. га (64%) при врожайності 12,9 ц/га;

- проса – 59 тис. тонн з площі 37 тис. га (71%) при врожайності 15,9 ц/га.

Продовжується збирання технічних культур, яких намолочено:

- соняшнику – 5,8 млн тонн з площі 2,7 млн га (45%) при врожайності 21,3 ц/га;

- сої – 1 млн тонн з площі 437 тис. га (26%) при врожайності 24,2 ц/га;

- ріпаку – 2,7 млн тонн з площі 1,0 млн га при врожайності 26,1 ц/га.

Цукрових буряків накопано 1,3 млн тонн з площі 27 тис. га (10%) при врожайності 472 ц/га.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи вплине зниження виробництва картоплі в Європі на ситуацію в Україні

Причому, якщо ще в червні в Єврокомісії прогнозували зменшення валового збору на 6%, то вже через місяць вони були змушені знизити ці прогнози до -12%. Проте експерти Української плодоовочевої асоціації (УПОА) впевнені, що така ситуація в Європі не вплине в значній мірі на український ринок картоплі.  Більш того вони підкреслюють, що цього сезону Україні буде значно складніше експортувати картоплю навіть в країни колишнього СРСР.

Як зазначає Тетяна Смірнова, Головний аналітик УПОА, згідно з діючої Директивою Єврокомісії ЄС № 2029/2006, яка регулює надходження на територію карантинних організмів, в Євросоюзі є певні правила імпорту картоплі. Отже, для того, щоб продавати цю продукцію до ЄС, Україні потрібно пройти низку процедур. За словами представників відповідних органів, наразі робиться все можливе, щоб зняти ці бар’єри, проте, навряд чи це відбудеться цього року.

«Таким чином, географія експорту картоплі з України доволі обмежена: основними покупцями виступали Білорусь, Молдова, Грузія та Азербайджан. Але цього сезону потрапити на ринки навіть цих країн для української картоплі буде значно важче, адже з червня 2017 року в регіоні почали діяти нові карантинні норми щодо імпортної картоплі, що значно ускладнили проходження фітосанітарного контролю. Зокрема, щоб експортувати картоплю до Євразійського Економічного союзу (ЄАЕС), українським виробникам спершу необхідно створити ділянку, вільну від карантинних організмів, а це потребує проходження низки процедур та перевірок», – коментує експерт і додає, що картопля відносно дешевий продукт, саме тому транспортна складова в ціні занадто висока.

З огляду на це експерти УПОА радять українським виробникам звернути більше уваги на продукти переробки картоплі такі як заморожена картопля, картопля фрі, картопляні чіпси, крохмаль, тощо, які мають значно вищий експортний потенціал.

Проте поки що основна доля виробництва картоплі в Україні приходиться на господарства населення, які не будуть вкладатися в переробку. В свою чергу більшість комерційних виробників або скорочують обсяги виробництва, або ж і зовсім йдуть із цього бізнесу. Згідно з оцінками експертів УПОА, в поточному році площі під картоплею в комерційних господарствах знизяться приблизно на 4%. Тим не менш, це майже не позначиться на об’ємі загальнонаціонального врожаю. Про це свідчать і ціни. Наразі українські фермери пропонують картоплю гуртом по 3-4 грн/кг ($0,11-0,14 за кг) в залежності від якості, що відповідає рівню цін на аналогічний період минулого року.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За рахунок свого земельного банку Україна могла б залучити мінімум $15-20 млрд інвестицій

Україна для забезпечення стабільного зростання гостро потребує прямих іноземних інвестиціях (ПІІ), і одним із найшвидших інструментів для залучення щонайменше $15-20 млрд могла б стати пропозиція земель сільгосппризначення, що належать державі й оцінюються в 10 млн га, вважає керуючий партнер інвестгрупи ICU Макар Пасенюк, пише Інтерфакс-Україна.

"Земельна реформа була б величезним драйвером для подальшого розвитку нашої країни, оскільки її можна провести швидко, й вона швидко залучить ПІІ", - сказав він на Українському фінансовому форумі, організованому ICU, в Одесі в четвер.

М.Пасенюк уточнив, що сумарно площа сільгоспземель в Україні оцінюється в 20-25 млн га, з яких близько 10 млн га досі належать державі. За його словами, середня оренда становить $140-150 на рік за га, що з урахуванням консервативної оцінки ставки в 10% виводить на вартість землі в $1,5-2 тис. га.

"Отже, вартість усієї державної землі становить $15-20 млрд, що можна порівняти з програмою МВФ на суму $17,5 млрд, і більше ніж удвічі перевищує нетто-резерви НБУ, які становлять $6,8 млрд", - пояснив керуючий партнер ICU.

Він закликав державу активніше пропонувати великі інвестпроекти і в інших секторах.

Читайте також: Як завершити земельну реформу

"Я не можу назвати економічно живий проект, куди приватний інвестор може вкласти зараз $1 млрд", - констатував М.Пасенюк.

На його думку, на жаль, приватний сектор не в тому стані, щоб залучити достатню кількість прямих інвестицій. Він додав, що приватизація в нинішньому вигляді є важливим, але не дуже матеріальним способом збільшення ПІІ.

"Україна - частина глобального міжнародного ринку, ми маємо конкурувати за капітал. Держава повинна допомогти, і це рухатиме країну вперед. Це зробить Україну більш незалежною і з політичної точки зору", - наголосив М.Пасенюк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Набув чинності закон про дерегуляцію цукрової галузі

Закон "Про визнання таким, що втратив чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру", прийнятий Верховною Радою 4 вересня, набув чинності, пише УНІАН.

Цей документ визнає недійсними норми Закону "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", якими обмежуються поставки цукру на внутрішній ринок і встановлюються мінімальні ціни на цукор і цукровий буряк.

Згідно з прикінцевими положеннями закону, він набирає чинності з дня, наступного після його опублікування.

Текст закону був опублікований 19 вересня у офіційному парламентському виданні "Голос України".

Нагадаємо, 4 вересня Верховна Рада України у повторному другому читанні прийняла законопроект, яким скасовуються мінімальні ціни на реалізацію цукрових буряків і встановлені квоти на її виробництво.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview