170513

Виробників курятини без антибіотиків назвуть на початку квітня

Про це у коментарі УНН повідомив виконавчий директор асоціації "Союз птахівників України" Сергій Карпенко.

"Перші результати аудиту заплановані на 7-10 квітня. Тобто – через три місяці від початку моніторингу українських виробництв, який стартував 1 січня", - розповів Карпенко, додавши, що лабораторні дослідження відібраних зразків курятини тривають.

Тим часом про виробництво курятини та яєць без антибіотиків заявили вже три українські виробники. Мова про:

- Групу компаній МХП (ТМ "Наша Ряба");

- ЗАТ "Володимир-Волинська птахофабрика" (ТМ "Епікур");

- ТОВ "Ясенсвіт" ГК "Ovostar Union" (ТМ "Ясенсвіт").

"Чекаємо на результати аудиту. Тим паче, що попит на курятину сьогодні, на тлі розповсюдження коронавірусу, підвищений", - каже Карпенко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як бджоляру в Україні безкоштовно зареєструвати пасіку

Зареєструвати пасіку можна у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи, незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються: назва та адреса заявника, кількість бджолосімей, йдеться у повідомленні відомства.

Також власнику пасіки необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, що видається на підставі письмового звернення до управлінь Держпродспоживслужби в районах і містах, з обов’язковим проведенням епізоотичного обстеження, яке здійснюють державні лікарні ветеринарної медицини в районах і містах.

Районне (міське) управління Держпродспоживслужби, в 30-денний термін повинно провести обов’язкову державну реєстрацію пасіки, що здійснюється на безоплатній основі та видати заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 року № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 березня 2013 р. за № 380/22912, розміри плати за послуги бюджетними установами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів становлять:

– видача ветеринарно-санітарних паспортів пасік, ставків – 50.88 грн;

– клінічний огляд однієї бджолосім’ї – 29,73 грн.

Не дотримання даних вимог значно ускладнює або ж унеможливлює позитивне вирішення спірних питань, що можуть виникнути під час ведення господарської діяльності, – зазначають у відомстві

Джерело: agro-yug.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи продовжить Китай купувати українську кукурудзу цьогоріч?

Минулого тижня МСГ США зафіксувало продаж 756 тис т кукурудзи до Китаю, тоді як чутки ходили про продаж 1,2 млн т в межах підписаної першої частини торговельної угоди, згідно з якою Китай зобов’язався майже вдвічі збільшити імпорт агропродукції з США.

На цій новині ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго виросли на 1,5% до 138 $/т.

Раніше саме США були головним постачальником кукурудзи до Китаю і у 2013 році експортували в цьому напрямку 3,6 млн т кукурудзи. Проте після того, як Китай надав перевагу українській кукурудзі, експорт кукурудзи з США до КНР скоротився до 450 тис т на рік.

Із імпортованих Китаєм у 2019 р. 7 млн т кукурудзи частка українського зерна склала 3,84 млн т. Тому активна закупівля Китаєм кукурудзи в США зменшить попит на вітчизняну зернову, особливо врожаю 2020 р.

З січня по 13 березня Україна експортувала до Китаю 1,1 млн т кукурудзи, зокрема у березні – 262 тис т.

Закупівельні ціни на українську кукурудзу в порту виросли через дефіцит пропозицій на тлі необхідності виконання трейдерами березневих контрактів.

В поточному сезоні Україна майже виконала план по експорту кукурудзи, реалізувавши 22 млн т із прогнозованих 29-30 млн т. Проте збільшення посівних площ під кукурудзою в Україні та США в наступному сезоні посилить конкуренцію на світовому ринку.

Попередньо МСГ США прогнозує виробництво кукурудзи на рівні 400 млн т, оскільки американські фермери відмовляються від сівби сої на користь кукурудзи, хоча падіння цін на нафту та попиту на етанол може відкоригувати прогнози.

Експерти вважають, що цьогоріч Китай продовжить купувати українську кукурудзу, а експортом зернової з США займатимуться державні компанії, яким потрібно поповнити розпродані в попередні роки державні резерви.

Джерело: graintrade.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Брудні ігри проти Агротека або навіщо Сварог і Епіцентр К створюють компанії-двійники

Аби уникнути сплати багатомільйонних боргів і назавжди поховати програні справи в судах вищих інстанцій, представники корпорації вдалися до маніпулятивних дій, заснувавши нові компанії, які фактично стають правонаступниками підприємств, задіяних у судових процесах. Про це пише AgroWeek.

Із початку року адвокатам «Агротека» вдалося добитися кілька важливих перемог у справах, котрі розглядалися Верховним Судом України (із 4 справ судді у 3-х визнали правоту дилера, ще в одній – справу закрили за відмовою у позові) та Центральним апеляційним господарським судом. Власне, згідно рішення останнього – компанії корпорації «Сварог Вест Груп» зобов’язані сплатити близько 45 млн гривень: ТОВ «Сварог-Дністер» – 34 132 215,75 грн, ТОВ «СК Бужок» – 9 921 987,22 млн грн.

Утім, з виплатою компенсації підприємства агрохолдинга не поспішають, намагаючись через суди добитися відстрочення виплат. Більше того, адвокати «Сварога» звернулися із 16-ма новими позовами до господарського суду Хмельницької області, включивши сюди навіть програні справи у Верховному Суді. За словами керівника юридичного відділу ТОВ «Агротек» Кирила Талоконова, такі дії спрямовані виключно на затягування справи, розгляд якої триває вже більше року.

Читайте:  Верховна справедливість або навіщо Сварог Вест Груп затягує справу проти Агротека

Як виявилося, затягування часу «Сварогу» знадобилося для створення нових компаній, які, скоріше за все, стануть правонаступниками діючих підприємств, задіяних у судовому процесі. Зокрема, мова йде про ТОВ «СК-БУЖОК» (попередник – ТОВ «СК БУЖОК»), ТОВ «СВАРОГ-ДНІСТЕР-2019» (попередник – ТОВ «СВАРОГ-ДНІСТЕР») та ТОВ «ЛОТІВКА ЕЛІТ-2019» (попередник – ТОВ «ЛОТІВКА ЕЛІТ»).

Враховуючи той факт, що Антимонопольний комітет дозволив «Епіцентру К» придбати частку в статутному капіталі корпорації «Сварог Вест Груп», куди також увійшли компанії-боржники, можна припустити, що подібні маніпуляції із заснуванням нових підприємств зроблені в тісній співпраці власників двох агрохолдингів, а саме Сварог Вест Груп та Епіцентр К. На думку Кирила Талоконова, таким чином, корпорації намагаються уникнути відповідальності, не бажаючи віддавати численні борги:

«Вони створюють компанії-двійники, щоби мати можливість перетягнути частину активів із компаній-боржників. Наприклад, переукласти договори оренди землі, вивести ще якісь активи. А підприємства, що мають борги, по суті, залишаться ні з чим, і їх, скоріше за все, оголосять банкрутами. Зрозуміло, що з банкрутів добитися хоч якоїсь компенсації практично нереально. Нинішня ситуація – це один із методів ухилення від відповідальності. Судячи з усього, представники цих корпорацій володіють не одним таким прийомом».

Таким чином, справа, яка триває вже більше року й на важелях терезів покладено не тільки багатомільйонні контракти, судова справедливість, але й фактор цінності чинних догорів поруки, в руках умілих «професіоналів» може стати не більше, ніж фікцією. Відтак дуже прикро, що «Епіцентр К» – компанія, яка декларує принципи чесної конкуренції, поваги до партнерів та відповідальність перед споживачем, придбавши компанії-боржники, не намагається вирішити питання цивілізованим способом, а стає співучасником брудних ігор «Сварога».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні постачальники насіння олійних культур в Україну

Минулого року Україна закупила насіння олійних на суму 340 млн дол. США, що на 0,2 % менше, ніж у 2018 році, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. Що стосується кількісних обсягів закупівель по даній групі продукції, вони зросли на 1,7 %, досягнувши близько 84 тис. т.

За словами експерта, основним постачальником насіння олійних культур в Україну стали США (28,0 %), потіснивши на друге місце Туреччину (16,8 %). Крім цих двох країн, варто відзначити закупівлі у Франції (11,9 %), Німеччині (9,9 %), Індії (5,6 %), Іспанії (4,5 %) та Бразилії (3,0 %).

Таким чином, на ці держави припало майже 4/5 від загальної вартості імпорту насіння олійних в Україну, зауважив науковець.

Традиційно найбільшим попитом серед продукції даної групи в Україні користується насіння соняшника. Торік за кордоном закупили 33 тис. т цього виду насіння на суму 249 млн дол. США.

Зважаючи на існуючі тенденції, насіння олійних культур й цього року залишиться однією з ключових статей вітчизняного аграрного імпорту, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зупинка економіки може мати руйнівні наслідки для всього населення - ЄБА

"Вартість зупинки економіки через декілька місяців може мати руйнівні наслідки для всього населення... Тому дуже хочеться вірити, що ухвалюючи рішення про 30-денний карантин і надзвичайну ситуацію у всій країні, влада це розуміє", - прокоментувала асоціація рішення уряду продовжити карантин до 24 квітня.

Згідно з опитуванням представників компаній-членів ЄБА, проведеним на початку цього тижня, майже половина компаній (48%) вже зафіксувала від 20% до 50% втрат від доходів. Ще 16% ухвалили рішення змінити зарплату персоналу, а 14% - скоротити штат.

Продовження карантину змусить 23% опитаних скоротити зарплату, 17% - скоротити штат, ще 6% - частково закрити бізнес, при цьому 23% не планують ні скорочення штату, ні зменшення зарплати, а 31% мають намір за такого сценарію шукати нові ніші для розвитку, зазначила ЄБА.

"Якщо жорсткі обмежувальні заходи триватимуть ще місяць, то найпесимістичніші прогнози можуть виявитись ще дуже навіть оптимістичними. Адже запас міцності в компаній починає закінчуватись, а у малого бізнесу – його немає вже. Тому, разом із порятунком життів варто думати й про порятунок економіки", - наводить прес-служба ЄБА слова виконавчого директора асоціації Анни Дерев'янко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview