Виробників курятини підозрюють у ціновій змові

Антимонопольний комітет продовжує дослідження ринку курячого м'яса і, за попередніми його результатами, допускає наявність можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді узгоджених дій виробників у частині узгодження цінової політики.

Про це у відповіді на запит Українських Новин повідомила перший заступник голови АМКУ - державний уповноважений Марія Ніжнік.

Вона зазначила, що дослідження ринку триває - регулятор аналізує отриману інформацію та стан конкуренції на ринку.

АМКУ запросив інформацію про подорожчання курятини в 2017 році у 9 найбільших торгових роздрібних мереж та найбільших виробників - компаній "Агро-Овен", "Комплекс Агромарс" та "Миронівський хлібопродукт", вона була надана, але окрему інформацію ще необхідно уточнити і перевірити.

"За попередніми результатами дослідження ринку курячого м'яса, АМКУ на сьогодні розглядає 2 можливих порушення законодавства про захист економічної конкуренції: перше - це зловживання монопольним домінуючим становищем одним з виробників, друге - антиконкурентні узгоджені дії виробників у частині узгодження цінової політики", - сказано в повідомленні.

Після уточнення запитуваної інформації від окремих учасників ринку, зокрема "Миронівського хлібопродукту", регулятор зробить висновки про наявність чи відсутність ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як заробляти на виробництві м’яса індички

Коли вітчизняне виробництво дає лише 30 тис тонн цього продукту. Про це йдеться в дослідженні Pro-Consulting, пише landlord.ua.

Підвищення купівельної спроможності населення та відновлювання української економіки знов зробив виробництво м’яса індички рентабельним. Фахівці компанії, кажуть, що господарство на 16,2 тис голів птиці може давати 11,9 відсотків чистого доходу. Це близько 12 центів прибутку з кожного євро, що надійшло від продажу цього м’яса. Це дозволить повністю окупити інвестовані кошти, з урахуванням дисконту, менше ніж за 3,5 року.

«Для ферми необхідно придбати одне з вже існуючих агропідприємств, можливо з числа непрацюючих, та переобладнати його під свої потреби. Для проведення ремонтно-будівельних та налагоджувальних робіт планується укласти договори зі спеціалізованими компаніями і виробниками відповідного обладнання. Добових індичат для вирощування планується закуповувати у Польщі, а корми будуть купуватися оптом у місцевих виробників», — йдеться у повідомленні.

Аналітики компанії стверджують, що зараз вихід на ринок продажу м’яса індички своєчасна, що дозволить впевнено зайняти позиції в цій ніші.

«Виробництву індичого м’яса в Україні приділяється поки не так багато уваги, як курячого. Тим часом, інтерес до індичатині зростає як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. В країнах Євросоюзу давно оцінили високі споживчі властивості даного м’яса. Там воно розглядається як дієтичний замінник яловичини і служить сировиною для виробництва близько 150 видів ковбас. Україна в цій галузі поки відстає», — кажуть фахівці.

Та додали що після 1991 року інтерес до розведення індиків у населення став падати, через зміни економічної ситуації. Розтання поголів’я почалось з початку 2000 року, в більшості за рахунок зростання виробництва промисловим способом. Вже в 2011 році поголів’я зросло в 42 рази та склало 391,9 тис голів. За період 2013-2016 року, через економічний спад агропідприємства довелося збільшити забій птиці, а це призвело до зниження поголів’я. Наразі, лідерами по розведенню індичок є Чернівецька, Київська, Сумська, Івано-Франківська та Дніпропетровська області.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українськими бізнес-моделями користуються в Європі та США - Юрій Косюк

Про це заявив голова ПАТ "Миронівський хлібопродукт" Юрій Косюк під час 48-ї щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму у Давосі, передає УНН.

За словами бізнесмена, ще 20 років тому ніхто й подумати не міг, що українськими моделями ведення бізнесу будуть користуватися на Заході. Але на сьогоднішній день це реальність.

“За ці роки ми настільки просунулись в технологіях і розробках, що не нас вчать, а ми вчимо, як вести справи”, — зазначив він.

Ю.Косюк зауважив, що сьогодні Україна може запропонувати світу наукові розробки, експериментальні технології, успішні кейси та реальні готові бізнес-моделі, які працюють і дають результат в агросекторі.

“Зараз моделі бізнесу напрацьовані МХП і запроваджені, скажімо в Польщі, показують високі результати і викликають занепокоєння серед європейських конкурентів”, — підсумував Косюк.

Нагадаємо, восени минулого року за фінансової підтримки голови правління МХП було запущено акселератор аграрних інновацій “MHP Accelerator”, створений технологічним кластером Radar Tech і проектом Agrohub.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явиться завод із шокової заморозки плодів і овочів

Про це розповів керівник садівничого підрозділу «Агроспецгоспу» Юрій Качунь, передає propozitsiya.com.

«Завод плануємо завантажувати не лише своїми смородиною, аронією, вишнею, а купуватимемо продукцію, яку вирощуватимуть місцеві фермери: малину, ожину, суницю, лохину», – сказав він.

Із овочів «Агроспецгосп» вирощуватиме лише капусту: броколі і брюсельську, додав Юрій Качунь. «Колись вже їх вирощували і добре знаємося на технології», – пояснив він.

Раніше збудоване овочесховище підприємство має намір адаптувати до попереднього охолодження й тимчасового зберігання яблук та іншої продукції, яка йтиме на переробку.

ПП «Агроспецгосп» займається ягідництвом, овочівництвом, тваринництвом. Має консервний завод, склоробне виробництво, овочесховище ємністю 500 тонн. Обробляє понад 1 тис. га землі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати пропонують заборонити реалізацію домашнього м'яса

Відповідний законопроект №7489 зареєстрований у Верховній Раді 16 січня 2018 року, повідомляє НВ.

Так, пропонується заборонити забій домашніх тварин, птиці, кролів, нутрій не в бійні, яка має експлуатаційний дозвіл, з 1 січня 2020 року. Ця норма не стосується обсягів забою до 10 голів домашньої птиці, кролів, нутрій у день.

На думку авторів документа, це дозволить упорядкувати подвірний забій тварин з метою попередження поширення особливо небезпечних хвороб, зокрема, африканської чуми свиней (АЧС).

Документ також передбачає жорсткість умов простежуваності харчової продукції тваринного походження: за порушення вимог щодо її забезпечення пропонується запровадити штраф у розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 - 850 грн).

При цьому оператори ринку мають надавати документ, який містить повну інформацію про продукт: назва харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора, допоміжного матеріалу для переробки, назва й адреса потужності з виробництва та/або обігу з зазначенням номера експлуатаційного дозволу або реєстраційного номера, номер і обсяг (вага) партії, термін придатності, посилання на санітарні заходи, умови зберігання, транспортування та інші умови утримання, дата видачі, ім'я, підпис оператора ринку або уповноваженої особи, що видала документ, і іншу інформацію, необхідну для простежуваності продукту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські інтерактивні столи Ukrainian Smart Cafe стали хітом на форумі в Давосі

У рамках тематичної експозиції світова громада може ознайомитись з передовими досягнення науки й технологій, таких як Ukrainian Smart Cafe з інтерактивними столами українського виробництва, повідомляє Національний Промисловий Портал, з посиланням на facebook-сторінку CEO компанії Kodisoft Дмитро Костика.

Саме такі столи використовує кіпрський ресторан Oshi, визнаний найбільш технологічним рестораном у світі. На Всесвітньому економічному форумі у такий спосіб представлять продукти українського виробництва, а також українську кухню.

"Столи Interactive Restaurant Technology (IRT) дозволяють власникам закладів зменшити кількість персоналу. Так, замість восьми осіб, достатньо мати двох, робота яких більш ефективна. Автоматизація дає змогу спрямувати зусилля на підвищення якості надаваних послуг і розширення асортименту", – каже Дмитро Костик.

Якщо дивитися на новинку глобально, то вона може докорінно змінити ресторанний бізнес – одну з найбільш прибуткових і консервативних галузей в світі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview