Виробники курятини отримали необґрунтовані конкурентні переваги

При цьому вони користувалися ресурсами державної підтримки з кількох, подекуди взаємовиключних, джерел, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш, коментуючи результати податково-бюджетного регулювання розвитку агропромислового виробництва у минулому році.

З одного боку, зауважив він, птахівничі підприємства повною мірою змогли скористатися ресурсами нового напряму підтримки «Бюджетна дотація для розвитку окремих видів сільгосппродукції» бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку припадала левова частка ресурсів державної фінансової підтримки. Цей напрям підтримки був своєрідним компенсатором остаточно скасованого у 2017 році спецрежиму ПДВ.

При цьому частка «зарезервованих» за птахівничими підприємствами бюджетних ресурсів – 50% від виділених за програмою 4 млрд грн – була явно завищеною, підкреслив експерт. Адже, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, 2016 року частка птахівничих підприємств у доходах від вирощування дотаційних видів сільгосппродукції становила близько 45%. Приблизно таку ж величину склала частка суми ПДВ-акумуляції по продукції птахівництва у загальній сумі ПДВ-акумуляції від здійснення усіх дотаційних – відповідно до пункту 16-1.3 статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 №1877-IV – видів діяльності у 2015 році, коли ще повноцінно функціонував спеціальний режим акумуляції сум ПДВ.

Як наслідок, рівень повернення сплачених від ведення дотаційної діяльності сум ПДВ у вигляді бюджетних дотацій в режимі квазіакумуляції ПДВ для птахівничих підприємств щомісяця був вищим, ніж для інших сільгосппідприємств – отримувачів таких бюджетних дотацій, зазначив Леонід Тулуш.

Крім того, формула розподілу бюджетних дотацій за окремими напрямами, визначена пунктом 10 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.2017 №83, була сформована таким чином, що частка птахівничих підприємств у загальному обсязі виплачених дотацій по факту склала майже на 2 відсоткові пункти більше встановленого нормативу – внаслідок перерозподілу невикористаних залишків дотацій попередніх місяців, поінформував науковець.

До того ж, зауважив він, переваги птахівничих підприємств полягали і у специфіці їх діяльності, а саме – ритмічності відвантаження продукції протягом року. Внаслідок цього значна частина птахівничих підприємств взяла участь не менш, як у дев’яти розподілах бюджетних дотацій. При цьому майже 35% учасників даної програми підтримки отримали не більш двох дотаційних виплат (!).

Загалом 2017 року за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» птахівничі підприємства отримали понад 2,07 млрд грн держпідтримки, що становить майже 5% від загального рівня їх доходів від реалізації продукції птахівництва, зазначив Леонід Тулуш.

Слід також взяти до уваги, що експортери продукції птахівництва – як правило, структури, пов’язані із виробниками птиці, – у 2017 році змогли скористатись можливістю отримання експортного бюджетного відшкодування ПДВ. При цьому виплата бюджетних дотацій в режимі акумуляції ПДВ запроваджувалася лише для галузей, орієнтованих на внутрішній ринок, частка експорту продукції яких по відношенню до обсягів виробництва є незначною, підкреслив експерт.

Проте обсяги експорту, зокрема, м’яса птиці в останні роки суттєво зростають, зазначив експерт. У 2017 році вони перевищили показники попереднього року на 13% і становили понад 272 тис. т. У вартісному вимірі обсяги експорту цього виду тваринницької продукції збільшилися з 292,5 млн дол. США у 2016 році до 390 млн дол. США – у 2017 році.

Якщо у 2015 році частка експорту від обсягів виробництва м’яса птиці становила 14,2%, у 2016 році – 20,7%, то у 2017 року вона збільшилася майже до 23%, поінформував експерт.

Постачання на зарубіжні ринки майже чверті виробленого в Україні м’яса птиці обумовило необхідність відшкодування з бюджету понад 1,5 млрд грн. експортного ПДВ. Більша частина зазначеної суми є прямими бюджетними втратами, оскільки переважна частка сплаченого птахівничими підприємствами ПДВ до бюджету вже поверталась їм у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ, наголосив Леонід Тулуш.

Таким чином, виробництво продукції птахівництва, на відміну від інших видів сільгосппродукції, у 2017 році підтримувалося за двома напрямами – у вигляді бюджетної дотації в режимі квазіакумуляції ПДВ та шляхом надання бюджетного відшкодування ПДВ при експорті продукції птахівництва. Загальний ресурс підтримки склав понад 3,6 млрд грн. При цьому виробництво інших видів сільгосппродукції стимулювалось лише за рахунок бюджетної дотації, підкреслив експерт.

У 2018 році при формуванні порядків використання бюджетних коштів, в першу чергу, за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва», за якою сконцентровано майже дві третини – 4 млрд грн з 6,3 млрд грн – ресурсів підтримки, необхідно забезпечити більш рівномірний розподіл ресурсів бюджетної підтримки між галузями сільського господарства та суб’єктами аграрного бізнесу, підсумував Леонід Тулуш.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фіскали отримали дозвіл на виїмку документів найбільшого експортера олії

Про це свідчить рішення Шевченківського районного суду Києва, передає УНН.

Повідомляється, що слідчі дії проводяться у рамках розслідування кримінального провадження за фактом незаконного виведення валюти обсягом 5 млн дол. за кордон. "Кернел Трейд" вказаний як активний учасник злочинної схеми.

"Ця схема розроблена з метою уникнення обмежень, передбачених Постановою НБУ "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 3 вересня 2015 року N 581, згідно з якою передбачена заборона купівлі, перерахування іноземної валюти...

В ході проведення досудового розслідування встановлено рахунки підприємств резидентів і не резидентів, задіяних в схемі з виведення валютних коштів за кордон: ТОВ "Кернел-Трейд" (код 31454383), 01001, м. Київ, провулок Тараса Шевченка, буд. 3, використовують банківські рахунки, відкриті в ПАТ "ВТБ Банк" (код 14359319) (МФО 321767) м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26", - повідомляється у судових матеріалах.

З метою встановлення фактичного обороту коштів на рахунках підприємств, задіяних у злочинній схемі, суд задовольнив клопотання ГПУ і дозволив слідчим провести виїмку документів "Кернел Трейд".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Найбільший в Україні виробник хліба заявив про рейдерське захоплення

Про це повідомила прес-служба Lauffer Group, пише НВ.

Lauffer Group – найбільший виробник хліба в Україні. Lauffer також є однією з найбільших українських бізнес-груп у сфері переробки сільськогосподарської продукції та виробництва продуктів харчування. Працює в Україні 14 років і включає близько 100 підприємств, що спеціалізуються на виготовленні борошна, хлібобулочних виробів, масложирової, консервної продукції та ін. Засновником і власником групи є Олександр Лещинський.

За інформацією компанії, 8 січня 2018 року відбувся "незаконний арешт і блокування" активів Салтовхліба. Відзначається, що захоплено заставне майно хлібозаводу №3, а також касова виручка, обладнання, транспорт, сировина, упаковка та інше.

"Хлібозавод №3 на даний момент захоплений рейдерами. Справа в тому, що це майно під слідством і було визнано речовим доказом. А вже вчора слідчий Харківського обласного управління Національної поліції Бичихіна Л.А. прибула на об'єкти та за підтримки невпізнаних бійців зажадала передати майно для нібито відповідального зберігання нашим прямим конкурентам, які вже заволоділи хлібозаводами №8 і №11", – цитують директора підприємства Костянтина Діденко.

Також компанія відзначає, що в рамках кримінальної справи, яку порушив Златобанк, намагаючись таким чином відібрати колись колишнє в заставі майно, слідчим суддею Київського районного суду Харкова Колесник С.А. "заарештовано і незаконно передано" на зберігання профільному, спеціалізованому підприємству, яке має досвід в управлінні подібними активами. Їм, за даними юристів компанії, виявився прямий конкурент – Салтівський хлібозавод.

"Згідно із законом на арештоване майно працювати не можна. Природно, загарбники-конкуренти це не дотримуються і почали вже використовувати обладнання", – йдеться в повідомленні.

Також компанія звертає увагу, що підприємство, якому передані активи, засновано 2 місяці тому, і єдиним засновником і директором в одній особі є громадянка Ірина Лузякіна з адресою реєстрації в Єнакієвому Донецької області, яке не підконтрольна офіційним українським властям.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скуштувати устриці і померти: у США жінка отруїлася м'ясом молюсків

Через 21 день вона померла від ураження смертоносною м'ясною бактерією вібріон. 

Про це пише ТСН.

Жанет із чоловіком приїхали до Луїзіани, аби відвідати родичів. Жанет з подругою Карен вирішили піти половити крабів, придбавши до цього на ринку сирих устриць. Карен розповіла, що разом вони з'їли близько двох десятків молюсків. 

"Через 36 годин її дихання стало дуже важким і хриплим, а на ногах почали з'являтися висипання", - каже подруга Жанет.

Ще через 48 годин стан жінки став ще гіршим, і з кожною наступною годиною їй ставало більш та більш зле. 

"Це бактерії, які живуть у м'ясі. У неї були важкі рани на її ногах від цих бактерій", - каже знайома Жанет. 

Лікарі згодом підтвердили, що жінка заражена смертельними вібріонами. Вони потрапляють в організм через сире або недостатньо оброблене температурою м'ясо, а також разом із водою через відкриті рани. Жанет Леблан могла заразитися обома способами. 

Лікарі боролися із зараженням 21 день, однак врятувати жінку не вдалося. Зазначається, що Жанет трималася досить довго, адже більшість людей у подібних випадках не витримують стільки часу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вітамінний штурм: що вирощують українські фермери

Нині в Україні фермерами все частіше стають і молодь, і навіть колишні топ-менеджери компаній. І вирощують вони незвичайні овочі, ягоди, зелень і спеції, популярні зараз серед жителів великих міст. Mind пише про чотири агрокультури, які з недавніх пір вирощують українські фермери.

Вирощування лохини стало одним з останніх трендів плодового-ягідних господарств в Україні. Ягода порівняно довго зберігається – до тижня, і добре піддається заморожуванню – не надто страждають зовнішній вигляд і смакові якості, як, наприклад, у полуниці. Минулого року в Україні зібрали понад 1300 тонн цієї ягоди – майже на 25% більше, ніж позаминулого. Великі площі посадки ягоди у Житомирський, Волинській і Київській областях. Понад 85% лохини українського виробництва йде на експорт  – до Нідерландів, Польщі, Австрії і Великобританії, а також у Білорусь.

За останні п'ять років в Україні потроїлися площі, відведені під вирощування спаржі. Минулого року Україна зібрала близько 120–150 тонн аспарагуса. Невеликі партії цього продукту поставляють до ресторанів і фермерських магазинів. Втім, основні покупці – мережі супермаркетів. Спаржа, вирощена в Україні, вдвічі дешевша за імпортну. 450 г імпортної спаржі у роздробі продають за 170 грн, кілограм вирощеної в Україні коштує 180 грн.

Мікрогрін – це молоді паростки рослин віком від 7 до 14 днів. Пророщують зазвичай люцерну, броколі, соняшник, горошок, цибулю, гірчицю, руколу тощо. Експерти навіть приблизно не можуть підрахувати обсяги ринку, оскільки він новий й нішевий для України. Замовляють зазвичай мережі супермаркетів і ресторани – переважно для прикраси страв. Вартість пророщених рослин – від 25 до 40 грн за 50-грамову упаковку.

Минулого року майже три десятка фермерських господарств Херсонської області в якості експерименту висадили Crocus Sativa. З цієї рослини роблять найдорожчу в світі спецію – шафран. Спецію маленькими партіями в основному купують кондитерські та ресторани Києва, Харкова і Львова. В Україні фермери продавали шафран по $5 за грам. Шафран, вирощений у ЄС, коштує 12–15 євро/г, в Ірані та Індії, де збирають квітки масово, – $1,5–2 за грам. Але вартість спеції вищої якості може досягати і $65 за грам.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чим Україна годує ЄС

Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС, за підсумками січня-листопада 2017 року, збільшився на 31,1% або на $ 1,715 млрд, порівняно з аналогічним періодом 2016 року, та склав $ 7,2 млрд. При цьому, експорт аграрної та харчової продукції з України до країн ЄС зріс порівняно з 2016 роком на 38,2% або на $ 1,4 млрд та становив $ 5,2 млрд.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева. Вона підкреслила, що за весь 2016 рік український аграрний експорт до країн ЄС склав $ 4,2 млрд.

«Ми раді відмітити, що Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС працює, і це відображується в конкретних цифрах зростання нашого двостороннього товарообігу в аграрній та харчовій сфері. Ми також сподіваємось, що даний позитивний тренд буде продовжено і надалі, враховуючи нашу активну роботу в галузі наближення українського законодавства до стандартів ЄС», - зазначила Ольга Трофімцева.

Заступник Міністра підкреслила, що найбільшими товарними групами, які Україна експортувала до ЄС за даний період, стали зернові ($ 1,4 млрд ), олія ($ 1,3 млрд ) та насіння олійних культур ($ 0,9 млрд).

«Поряд з цими традиційними продуктами експорту, ми значно збільшили експорт такої продукції як екстракти солодових, продукти з борошна, крупи (на $ 31,7 млн), хлібобулочні, кондитерські вироби (на $ 15,4 млн), масло вершкове (на $ 12,4 млн), казеїн (на $ 11,9 млн), шоколад та інші продукти з вмістом какао (на $ 7,9 млн) тощо», - зауважила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, ТОП-5 країн-покупців української аграрної продукції в ЄС за вказаний період стали: Нідерланди з часткою 18,4%, Іспанія – 14,4%, Польща – 13,3%, Італія – 11,8%, Німеччина – 10,3%.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview