178171

Виробники молока проти цьогорічних порядків держпідтримки тваринництва

Такі результати показало голосування, проведене серед учасників ХІ Молочного конгресу, до якого долучились 1200 представників галузі, серед яких 760 виробників з 280 провідних молочних ферм України, передає прес-служба ВАР.

«Сьогодні у цій залі знаходиться більше половини представників вітчизняного молочного ринку з усіх куточків нашої держави. Тому вибірка репрезентативна. А результати проведеного голосування дають розуміння того, як аграрії оцінюють результати роботи Міністерства аграрної політики та затверджені урядом порядки розподілу дотацій», - повідомив голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.
Так, за результатами голосування, 93,2% виробників молока висловились проти затверджених Кабміном порядків розподілу держпідтримки АПК на 2018 рік. Натомість, на думку 74,03% молочарів, ідеальною програмою державної допомоги могла б стати виплата дотації на 1 грн реалізованої дотаційної продукції. Близько 14,3% виробників надають перевагу виплаті дотації на 1 га, зайнятий під вирощування дотаційних культур.

Тим часом, 97,44% виробників зазначили, що надають перевагу автоматичній виплаті дотацій, об’єм яких пропорційний виручці – так званій «квазіакумуляції ПДВ», але з рядом допрацювань, які були запропоновані Всеукраїнською Аграрною Радою в середині минулого року. Лише 2,6% учасників конгресу висловились на підтримку інших видів державної підтримки, розподіл яких здійснюється через регіональні комісії.

80% виробників молока переконані, що при розподілі державних дотацій через регіональні комісії аграріям доведеться зіштовхнутися з корупцією у вигляді вимагання «відкатів». Близько половини сільгоспвиробників стикались з подібними випадками у попередні роки. За даними 50% опитаних, розмір «відкатів» за такої практики становив 20-30%. Трохи менше половини виробників (46,4%) свідчать про «відкати» у розмірі 10%. А 3,6% представникам галузі довелось зіштовхнутись з вимогою сплатити регіональним комісіям хабарі у розмірі 30-40%.

Крім того, близько половини учасників конгресу вкотре відмітили, що цьогорічні програми державної підтримки тваринництва неефективні.

За даними заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайла Соколова, у поточному році уряд направив на підтримку аграрної галузі 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн в 2017 році. Зокрема, Кабінет міністрів спрямував на державну підтримку галузі тваринництва 4 млрд грн. Однак, на переконання експерта, незважаючи на те, що загальна сума державної допомоги у 2018 році зросла порівняно з попереднім, сільгоспвиробники фактично не побачать цих дотацій, оскільки затверджений механізм держпідтримки вкотре сприятиме збагаченню окремих олігархічних компаній.

Як зазначив народний депутат України від фракції «Воля народу» Сергій Лабазюк, для напрацювання дійсно ефективного розподілу бюджетних коштів необхідно виключити фактор «чиновника» з цього процесу, оскільки участь державних службовців створює додаткові корупційні ризики.

Народний депутат від ВО «Батьківщина» Вадим Івченко закликав уряд до комунікації з учасниками аграрного ринку, оскільки тільки разом ми зможемо розробити дійсно ефективний механізм державної підтримки, який сприятиме розвитку галузі.

Крім того, до дискусії долучились народні депутати Дмитро Лінько («Радикальна партія» та Оксана Продан («БПП»). У своїх виступах вони зазначили важливість ефективної підтримки та стимулювання розвитку молочної галузі з боку держави.

У свою чергу, заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева, яка також взяла участь у обговоренні круглого столу, представила урядове бачення державної підтримки галузі тваринництва на 2018 рік.

Дане обговорення було проведене в ході Національного круглого столу на тему «Державна підтримка галузі тваринництва», що відбувся в рамках ХІ Молочного конгресу. Вже одинадцять років поспіль Молочний конгрес є головною подією молочного сектору України, який щорічно збирає керівників молочних підприємств, народних депутатів та провідних експертів галузі.

Ваш вибір 'Цікаво'.

Тепер цукор будуть виробляти з генетично модифікованої тростини

Розроблений технологічним центром муніципалітету Канавиейра (СТС) сорт тростини з генами, стійкими до тростинного шкідника, зацікавив близько сотні місцевих заводів, пише atmagro.ru.

На даний момент закладена перша плантація ГМ-рослини площею 400 гектарів.

Експерти розглядають розробку стійких сортів тростини як ключ до підвищення врожайності сільгоспкультур, збільшення прибутку та зменшення витрат виробництва у промисловості, яка бореться з низькими світовими цінами на цукор.

У 2017 році в Бразилії було дозволено комерційне використання ГМ цукрової тростини. Колишній виконавчий директор Monsanto повідомив, що мета компанії – в найближчі три роки наростити площі під стійким до шкідника очеретом до 1,5 млн. га.

- Ми маємо намір створити портфель різновидів з цією характеристикою опору. Наша ідея – домогтися схвалення одного або двох нових сортів в цьому році, - повідомив він, зазначивши, що у Технологічного Центру Канавиейра (СТС) є нові ГМ продукти.

Технологічний центр Канавиейра (СТС) – найбільший у світі центр дослідження цукрової тростини, заснований в 1969 році. Серед інших різновидів, які розробляє компанія, – генетично модифікований очерет, стійкий до іншого шкідника – Bicudo, який впливає на плантації і стійкий до глифосату бур'янів.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

У Китаї тестують систему відстеження яловичини на блокчейні

Особливо мова йде про яловичину, яка надходить в Китай в рамках транскордонних поставок.

Сьогодні відомо, що JD.com домовилися про партнерство з австралійським імпортером м'яса InterAgri, який працює в Австралії. Імпортуватися буде яловичина Angus. При цьому, контроль поставок буде здійснюватися за допомогою блокчейн-платформи.

Як повідомили в компанії, блокчейн буде використовуватися для зберігання відомостей про м'ясо, в тому числі про його походження, умови утримання корів, пункти переробки продуктів, доставку. У JD.com заявили, що система почне працювати навесні, проте достовірно невідомо, на яку дату призначено запуск.

У керівництві компанії заявили, що JD.com має намір і далі впроваджувати системи відстеження товарів на блокчейні. Команда проекту вважає, що китайці повинні не просто отримувати продукцію високої якості, але і знати всю необхідну інформацію про товари. Тільки таким чином можна отримати справжню довіру клієнта і просунути продукти на ринку.

Джерело: info.shuvar.com

Основні імпортери українських зернових

Це утричі перевищує показники 2010 року і на 4% більше, ніж 2016 року, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

Також був досягнутий рекордний обсяг закордонних поставок кукурудзи – 19,4 млн т. Це на 12,2% більше проти показників 2016 року і у 4,8 разу перевищує результати 2010 року, зауважив експерт.

Обсяги експорту пшениці, хоча й перевищили показники 2010 року у 3,6 разу, лишилися майже на рівні 2016 року і становили торік 17,3 млн т.

Порівняно з 2016 роком помітно– в 1,6 разу – збільшився експорт сорго зернового. Обсяги його зарубіжних поставок склали торік 148,3 тис. т. Це майже у 4 разу перевищує показники 2010 року.

Поставки ячменю за кордон лишилися майже на рівні попереднього року – 4,9 млн т.

Обсяг експорту жита збільшився порівняно з 2016 роком більш ніж у 4 рази і становив минулого року 25 тис. т.

Експорт рису збільшився 2017 року на 3% – до 1,2 тис. т.

Проте рекордні обсяги експорту зернових культур у 2017 році внаслідок невисоких світових цін на сировину не принесли рекордної валютної виручки. Вона збільшилася проти результатів 2016 року лише на 7% і становила торік 6,5 млрд дол. США, зауважив науковець.

Найбільшими покупцями українського зерна у 2017 році, як і раніше, були країни Азії, Африки, та Європи.

Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових з 2011 року традиційно утримує Єгипет. Минулого року він закупив українського збіжжя на 10,5% більше, ніж 2016 року – на 833,8 млн дол. США. Його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 12,8%.

Іспанія, збільшивши обсяги закупівель зерна майже на 10% порівняно з 2016 роком – до 475,6 млн дол. США (7,3%), виборола друге місце у топ-10.

Їй поступився Китай – 447,3 млн дол. США (6,9%).

Далі йдуть Нідерланди, які 2016 року посідали лише 13 місце у рейтингу імпортерів вітчизняних зернових. Торік вони закупили цього виду агропродукції на 446,5 млн дол. США (6,9%), перевищивши показники 2016 року у 2,2 разу.

Італія минулого року в 1,3 разу збільшила обсяги імпорту зерна у вартісному обсязі – до 340 млн дол. США (5,1%).

Експорт зернових до Індонезії залишився майже на рівні 2016 року і становив торік 329 млн дол. США (5,1%).

Бангладеш імпортував зерна на 317 млн дол. США (4,9%) – на 10% більше, ніж 2016 року.

Експорт українського збіжжя до Саудівської Аравії склав торік 295 млн дол. США (4,5%).

Ізраїль закупив цього виду сільгосппродукції в 1,6 разу більше, ніж 2016 року – на 281 млн дол. США (4,3%). Внаслідок цього він перемістився з 15 місця до топ-10.

Обсяги поставок до Індії склали 266 млн дол. США (4,1%).

Впритул до топ-10 наблизився Туніс, який торік збільшив обсяги імпорту українського зерна в 1,4 разу – до 260 млн дол. США (4%).

Справжньою «родзинкою» 2017 року стала Туреччина, яка у попередні роки майже не закуповувала зернові в Україні. Минулого року вартісний обсяг експорту вітчизняного збіжжя в цю країну склав 237 млн дол. США – 3,6% у загальному експорті цієї продукції.

Загалом на зазначені 12 країн припадає близько 70% у вартісному обсязі експорту українських зернових культур.

Після досягнення в черговий раз максимального експорту зернових за підсумками 2016/17 маркетингового року – 43,9 млн т – за результатами першої половини нинішнього маркетингового року поки що фіксується відставання, підсумував Микола Пугачов.

 

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Виробництво фунгіцидного протруйника перенесли з-за кордону на Київщину

Відтепер повний цикл виробництва здійснюватиметься в Україні, повідомляє propozitsiya.com з посиланням на повідомлення компанії.

«Технологічні можливості Білоцерківського заводу дозволяють виготовляти препарати з надзвичайно складною рецептурою, і Авіценна – саме такий продукт», – зазначив директор підприємства Роман Шпаченко.

За його словами, протруйник поєднує в собі три основні діючі речовини плюс велику кількість додаткових компонентів, тому на кожному етапі виробництва проводиться лабораторний контроль суміші на дотримання максимально точного співвідношення компонентів.

Довідка:

Білоцерківський завод препаративних форм компанії ALFA Smart Agro з виробництва засобів захисту рослин та мікродобрив був відкритий у 2016 році. Сьогодні його виробничі потужності становлять 11,4 тис. тонн на рік, що дозволяє забезпечити близько 15% потреб українського ринку.

 

Ваш вибір 'Подобається'.

ТОП-3 покупці української картоплі

У грошовому вимірі сумма експорту цих коренеплодів склала 3,44 млн долларів США.

Про це повідомляє прес-служба МінАПК.

Найбільшими покупцями української картоплі були Білорусь (10,5 тис. тонн на $2,6 млн), Молдова (4 тис. тонн на $0,5 млн) та Азербайджан (2,5 тис. тонн на $242 тис.).

У 2017 році було імпортовано до України цих коренеплодів 3,8 тис. тонн на $2,05 млн. Найбільшими імпортерами були Нідерланди (1,4 тис. тонн на $859 тис.) та Єгипет (0,5 тис. тонн на $207 тис.).

Загалом, позитивне зовнішньоторговельне сальдо у 2017 році за цією позицією склало $1,4 млн.