Виробники техніки просять відтермінувати зміни по реєстрації

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до заступника Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольги Трофімцевої з проханням підтримати зміни до Технічного регламенту затвердження типу с/г техніки та продовжити перехідний період реєстрації до листопада 2018 року.

Спеціалістами компаній-членів Асоціації та експертами УКАБ було опрацьовано Технічний регламент затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів №1367 від 28 грудня 2011 р (далі – Технічний регламент), норми і практику застосування європейського законодавства у сфері затвердження типу та українську процедуру затвердження типу та розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1367», яким пропонується провести першочергові зміни, що покращать умови виходу на ринок для виробників сільськогосподарської техніки.

«Станом на сьогодні українська процедура затвердження типу подібна до європейської, проте наявність сертифікату затвердження типу та результатів випробувань техніки, отриманих від європейських дослідницьких установ, не звільняє від проходження точно таких же випробувань за українською процедурою. Крім того, норми на викиди шкідливих речовин, безпеку, технічне оснащення випробувальних лабораторій у Європі перевищує рівень українських установ. Також  європейська сертифікат затвердження типу видається на необмежений термін, тоді як український сертифікат затвердження – лише 5 років з проведенням періодичних перевірок виробництва кожні 2 роки», - йдеться у листі УКАБ.

В УКАБ також наголошують, що уся документація, сертифікати та результати випробувань ведуться в паперовому варіанті, що забирає чимало часу та адміністративного ресурсу та ускладнить процес виходу на ринок техніки.  Це також несе небезпеку і для самих виробників, оскільки вся технічна документація на тип, опис та результати випробувань не захищені. В той час, як іноземні органи затвердження типу використовують захищені канали зв’язку, що і дозволяє захистити всю інформацію про тип техніки.

У листі зазначається, що зміни в Технічний регламент необхідні, оскільки український Технічний регламент №1367 було розроблено на основі європейської Директиви 2003/37/EC, яка діє до кінця цього року.

Необхідність отримання сертифікату відповідності затвердженому типу до 1 березня 2018 року може призвести до того, що компанії-виробники не зможуть передати техніку клієнтам на початку сезону весняно-польових робіт. Така затримка буде спричинена тим, що процедура затвердження типу у нинішньому вигляді доволі складна та довготривала. Тому Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» вважає за необхідне продовжити перехідний період  до листопада 2018 року.

За словами Олега Нестерова, координатора комітету техніки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», запропонований проект Постанови вносить суттєві зміни до процедури затвердження типу, котрі полегшать вихід на ринок якісної техніки: «Проект дозволить встановити необмежений термін дії сертифікату затвердження типу, що відповідає європейським нормам. Буде запроваджено скасування попередніх та поточних перевірок виробництв, котрі мають сертифіковану систему управління якістю (QMS) та відповідають світовим вимогам. Продовження перехідного періоду до листопада 2018 року дасть змогу аграріям на початку весняних  робіт отримати замовлену техніку і надасть державі час для впровадження змін до процедури затвердження та адаптації українського законодавства до норм ЄС. Ці зміни позитивно вплинуть на імідж країни і відкриють можливості для вітчизняних виробників підвищити рівень виробництва та експортувати продукцію за кордон».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн

Про це повідомила виконавчий директор Національної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова, пише AgroPolit.com.

За даними НБУ, спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними серед них є лише 10% таких позик, що значно менше за середній показник у майже 58%.

Однак,за її словами, кредити агросектору й досі становлять лише 6–7% від загального обсягу.

"На кінець жовтня аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн. За статистикою Національного банку України, загальний обсяг кредитів сільському господарству за січень – жовтень зріс на 9,3%. І це на фоні зниження сукупного кредитного портфеля на 1,5%. Нарощування кредитування відбулося за рахунок гривневих кредитів – зростання на 24,1%(до 47,4 млрд грн.) Втім, обсяг кредитів у іноземних валютах протягом року скорочувався", – розповідає Коробкова.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У США зміниться найпоширеніша культура

З такими прогнозами виступило міністерство сільського господарства США, пише propozitsiya.com.

Саме в 2019 р., як прогнозує міністерство, соя має вперше обійти за посівною площею кукурудзу. Вже в 2018 р. в країні соєю буде засіяно 36,4 млн га.

Приблизно 70% сої, яка вирощується, йде на кормові цілі. А взагалі соя використовується в багатьох сферах, зокрема, в цілій низці галузей промисловості: наприклад, для виробництва біодизелю в США використовується зазвичай соєва олія.

Це ще більше посилить позиції США на світовому ринку, хоча країна вже зараз є найбільшим у світі виробником цієї культури (117,3 млн т у 2016 р.), ненабагато випереджаючи Бразилію.

Приблизно половину цього обсягу США експортують, найбільше – до Китаю, ЄС, Японії, Мексики й Тайваню. Тож, як відзначає Modern Farmer, якщо США ініціюють перегляд якихось існуючих угод про вільну торгівлю, це може стати нищівним ударом по американських фермерах.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Погода сприяє розвитку озимих культур

Разом з помірно теплою погодою вони значно поповнили запаси вологи в орному шарі ґрунту, пише УкрАгроКонсалт.

У більшості областей середня їх кількість за декаду становила від 160 до 230% норми (від 24 до 45 мм). У Луганській, Херсонській, Одеській, Хмельницькій, Тернопільській і Волинській областях кількість опадів була близькою до норми (16-17 мм). У Запорізькій, Донецькій, Чернівецькій і Хмельницькій областях вона не перевищувало 33-50% норми (4-10 мм).

При такій товщині снігу, талому грунті і не дуже морозних днях рослини можуть повільно вегетувати, тобто дихати, хоча і з незначною інтенсивністю. При цьому витрачаються запаси поживних речовин, які без світла не поповнюються. Такі ризики притаманні переважно посівам ранніх строків сівби. Однак при черговому потеплінні танення снігу може призвести до застою води, а при поверненні морозів - до утворення льодової кірки.

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур становить від мінус 30С до плюс 30С, що значно вище критичної температури вимерзання.

Загалом, стан озимих культур характеризується як задовільний.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП культури, які вирощують з ГМО

Теґи: 

На сьогоднішній день площа сільськогосподарських угідь світу, на яких вирощуються генно-модифіковані культури, становить 190 мільйонів гектарів. Для прикладу, ще в 2013 ця цифра була на 15 млн. га менше, а 21 рік тому, коли культивування подібних рослин тільки починалося, засіяна трансгенними продуктами площа не налічувала і гектара. Про це пише Маркер.

У 2017 компанія Markets & Markets оприлюднила дані прогнозу, за яким ринок досліджень ГМО до 2022 року досягне обсягу в $ 2,34 млрд з щорічним приростом в 8,2%.

На Заході вартість розробки і виведення на ринок нового трансгенного рослини становить від 50 до 200 млн доларів, тому займаються цим в основному тільки великі корпорації. Такі, як транснаціональна компанія «Монсанто», що стала свого часу піонером на ринку ГМ-рослин.

Основними модифікованими культурами є: соя, рис, кукурудза, бавовна, канола, картопля. У комерційних масштабах їх вирощують в 28 країнах світу. Ще в більш, ніж 30 країнах ГМ-продукцію дозволено використовувати для харчових цілей і як корм для тварин. Головні світові постачальники - США, Бразилія, Аргентина, Канада та Індія.

Якщо в США і Канаді необов'язкова навіть маркування про використання ГМО на продуктах, то в деяких країнах Європи до новаторського способу ведення сільського господарства відносяться з побоюванням. Так, наприклад, Греція, Швейцарія, Польща та Австрія оголосили про свою свободу від продуктів трансгенних технологій, на території цілого ряду інших європейських країн діють зони, вільні від ГМО, а в Німеччині і Франції заборонено використання певного сорту генно-модифікованої кукурудзи.

В цілому, ставлення до продуктів, отриманих в результаті генної модифікації, в світі дуже неоднозначно. Незважаючи на висновки, зроблені Всесвітньою організацією здоров'я та Національною академією наук США, згідно з якими, біотехнології, як такі не більш небезпечні, ніж традиційні технології селекції рослин, у ГМО залишається багато непримиренних супротивників. З самого початку вирощування ГМ-рослин час від часу з'являються результати досліджень, які нібито підтверджують негативні наслідки від вживання в їжу генно-модифікованих продуктів. Втім, крім коливань громадської думки і змін політичних рішень на користь заборон, особливого резонансу в наукових сферах ці заяви не викликають, так як практично відразу ж спростовуються іншими фахівцями.



Головним аргументом ворогів ГМО є той факт, що для винесення остаточного рішення про безпеку досягнень генної інженерії пройшло ще недостатньо часу і не виключено, що негативні наслідки позначаться на майбутніх поколіннях. Контраргумент прихильників нових біотехнологій - «традиційні сорти», виведені селекцією під дією мутагенів нічим не краще, так як їх безпеку перевіряється набагато гірше. «Противники ГМО страждають особливою формою розумового божевілля!», - заявила якось під час свого виступу головний науковий консультант Європейської комісії і молекулярний біолог Анна Гловер, після чого була знята з посади.

Заступник директора Інституту хроматографії ЗАТ «Еконова» Григорій Барам справедливо зауважує, що суперечки про шкоду або користь ГМО можна вести нескінченно, тому що 100% нешкідливість досі так і не доведена, а в проведенні вичерпних досліджень ніхто не зацікавлений економічно. У той же час канцерогенні і мутагенні властивості гербіцидів і пестицидів давно і добре відомі, проте вони продовжують використовуватися в багатьох країнах.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Нові правила виробництва коньяку стимулюватимуть розвиток виноградарства

Хоча в «Основних правилах виробництва і зберігання коньяків України» зазначається, що марочні коньяки України виготовляють з вітчизняних коньячних спиртів, законодавством дозволяється при виробництві ординарних коньяків використання імпортних витриманих коньячних спиртів і коньяків. І конкретних допустимих часток привозного спирту не визначено, пише landlord.ua.

Це призвело до того, що з 2008 року ординарні коньяки в України на багатьох підприємствах майже на 100% виготовлялися виключно з імпортних спиртів. А деякі виробники не використовували обладнання повного циклу. В наслідок цього в Україні щорічно скорочувалися площі виноградників та практично «вимерло» вітчизняне виробництво коньячних виноматеріалів.

До того ж заводи первинного виноробства через демпінгові ціни на імпортні спирти змушені реалізовувати коньячні виноматеріали виробникам коньяків України за цінами, нижче собівартості.

Щоб уникнути такого перекосу, Державною регуляторною службою України погоджено проект наказу Мінагрополитики, яким затверджено Правила виробництва коньяків України. Про це повідомляє Департамент агропромислового розвитку Херсонської ОДА.

Нові правила сприятимуть розвитку виноградарства в Україні та стимулюватимуть вітчизняних виробників коньячних спиртів забезпечувати сировиною виробників коньяків та упереджувати обман споживачів.

Також  Департамент землеробства та технічної політики в АПК запропонував внести доповнення до проекту Закону України «Про виноград та виноградне вино» в частині деталізації частки імпортної сировини в коньяках України.

Така деталізація надасть змогу виробникам винограду та коньячних виноматеріалів розширити ринку збуту сировини, а виробникам коньяку України сумлінно виконувати вимоги законодавства щодо повного циклу виробництва цієї продукції та виготовляти український продукт з вітчизняних коньячних спиртів.

Зараз нові Правила виробництва коньяків України узгоджуються  Мінекономрозвитку. Потім їх має зареєструвати Мінюст, після чого Правила набувають чинності через шість місяців з дня  офіційного опублікування.

Щоб отримати коньяк, виноматеріал необхідно перегнати на коньячний спирт, потім одержані спирти витримати, виготовити купаж, обробити одержаний напій до кристальної прозорості і розлити, пояснили у Центрі експертиз «Тест».

Для виробництва коньячних виноматеріалів використовують високоврожайні сорти білого, рожевого або червоного винограду з нейтральним чи легким квітковий-фруктовим ароматом. Сорти зі специфічним ароматом непридатні для виробництва коньяків. Переробку винограду роблять за схемою приготування білих вин, тобто зброджують сусло (сік) після швидкого відділення мезги. Молодий коньячний спирт є безбарвною малоароматною і різкою на смак рідиною. Для того, щоб цю рідину перетворити на коньяк, молоді спирти витримують в дубових бочках або місткостях заповнених деревиною дуба у вигляді брусків або стружки (дубові чіпси).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Цікаво'.