174499

Вирощування органічних бобових є високомаржинальним бізнесом для малого фермера

У сегменті органіки найбільш інвестиційно привабливим є вирощування бобових культур.

Про це зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час Міжнародного дня поля «Органічні бобові культури – світовий тренд України» на базі фермерського господарства «Дон Олексій Пилипович» (Вінницька область).

Участь у заході взяли представники місцевої влади, науково-дослідних інститутів та дослідних станцій НААН України, профільних громадських організацій, керівники фермерських господарств, представники бізнесу.

«Сьогодні існує великий попит на органічні бобові у світі, зокрема, в Європі. Тому малий виробник, який зробить акцент на виробництві такої продукції, отримає додаткові можливості для збільшення прибутків. А скориставшись державною підтримкою, одним з пріоритетом якої є органічне виробництво, такий виробник зможе розвивати свій бізнес», - зазначив Віктор Шеремета.

Заступник Міністра додав, що в рамках державної підтримки для фермерів існує низка програм, серед яких - дешеві кредити, 80%-а компенсація за насіння, здешевлення техніки та ін: http://dotacii.minagro.gov.ua/ua

Під час заходу учасники ознайомилися із новими сортами бобових культур та особливостями органічного землеробства при вирощувані сільськогосподарських культур, зокрема, нуту, сочевиці, квасолі, машу, сої, отримали інформацію про шляхи реалізації майбутнього врожаю.

Довідка:

У 2017 році Україна збільшила в 1,6 рази (до 504 тис. га) у порівнянні із попереднім періодом площі під зернобобовими культурами і було намолочено 1,2 млн тонн зерна при врожайності 24,6 ц/га.

У 2018 році зернобобовими культурами було засіяно 568 тисяч га, що є найкращим показником за останні 15 років. 

Як тривалі зливи вплинуть на врожай

Про це пише газета "Експрес". 

"Через це важче зібрати врожай. Також сильне вилягання може позначитися на якості зерна, — пояснює Тетяна Адаменко, начальниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру. — Тепер маємо неспекотну погоду, і в західних та північних областях збіжжя сохне повільно"

Вона розповіла, як дощі впливають на зерно.

"Воно може трохи почорніти, а рівень клейковини (нерозчинних у воді білків) зменшиться. Саме від вмісту клейковини у пшениці залежить, чи пружним буде тісто з виготовленого із неї борошна. Якщо зерно наливається у спекотну, суху погоду, вміст клейковини підвищується, у дощову — зменшується.   До речі, кукурудзі рясні дощі пішли на користь. Отож, можливо, завдяки їй валовий збір зернових збільшиться. У деяких регіонах кукурудза виросла на 2 — 3 метри і сформувала вже по 3 качани на стеблі. Якщо ще місяць не буде спеки і в міру дощитиме —врожайність цієї культури ще зросте", - зазначила Тетяна Адаменко.

За її словами,  цього року зернові доспіли раніше.

"У північних та західних областях — на тиждень, а то й два. А у східних та південних — на три-чотири. Так сталося, бо цього року, власне кажучи, не було метеорологічної весни, вже у квітні фіксували літні температури повітря. Вегетаційний період майже всіх культур, зокрема й ранніх колосових, скоротився", - підкреслила Тетяна Адаменко.

 

Компанії нардепа збанкрутували цукрового гіганта

Але все змінилося в 2012 році, коли компанію перекупив агрохолдинг "Кернел". Сьогодні "Цукровий союз "Укррос" банкрут. Відповідні документи опубліковані в Єдиному реєстрі судових рішень, передає УНН.

Ще в 2008 році у складі "Укррос" було 6 цукрових заводів: "Чортківський цукровий завод" (Тернопільська обл.), "Пальмірський цукровий завод" (Черкаська обл.), "Савинський цукровий завод" (Харківська обл.), "Куп'янський цукровий комбінат" (Харківська обл.), "Губиниський цукровий завод" (Дніпропетровська обл.) і СГП "Цукрове" (Харківська обл.). Крім того, компанії належали кілька сільгосппідприємств.

"ПАТ "Цукровий союз "Укррос", що займає лідируючі позиції в цукровій галузі України, планує в 2008 році розширити присутність компанії на роздрібному ринку. У зв'язку з цим торгово-промислова компанія має намір збільшити обсяг реалізації фасованого цукру під торговою маркою "Їжа! На кожен день" на 20 млн грн, повідомила прес-служба компанії.

За словами голови Ради директорів ПАТ "Цукровий союз "Укррос" Олексія Крутибича, це стане можливим завдяки збільшенню виробничих потужностей з випуску фасованої продукції європейського рівня на 6 тис. тонн на рік.

Збільшення обсягів реалізації дозволить компанії зміцнити її лідируючі позиції на продовольчому ринку України", - заявляли в компанії в 2008 році.

Але вже в 2012 році Наглядова рада компанії призначила директором за сумісництвом Дмитра Гапчича, який обіймав посаду директора департаменту агропромислового розвитку "Кернел-Трейд".

З тих пір пройшло ще шість років і "Укррос" завершив своє фактичне існування на ринку. У квітні 2018 році суддя господарського суду Полтавської області Лідія Іванко відкрила провадження у справі про банкрутство "Цукрового союзу "Укррос". Єдиними заявленими кредиторами, не рахуючи ДФС, виявилися компанії групи "Кернел", яка до моменту банкрутства і очолювала "Укррос".

Так, "Кернел-Трейд" заявив вимоги на суму 3,2 млн грн, "Кропивницький маслоекстраційний завод" - на 415 тис. грн, "СІТІ БІЗНЕС ЕСТЕЙТ" - 89 тис. грн.

Іншими словами, банкрутство цукрового гіганта з шістьма цукровими заводами оцінено приблизно в 3,5 млн грн. Приблизно на таку ж суму власник "Кернел", депутат Віталій Хомутиннік придбав собі на днях два автомобіля "Toyota Land Cruiser 200".

Але банкрутство "Укррос" сталося не просто так, вважають експерти.

"Банкрутство в цілому - нормальний процес, якщо він адекватний. Але з огляду на наші реалії, я не виключаю штучне доведення до банкрутства і списання боргів на банкрута. Компанія могла "влетіти", купити підприємство, списати на нього борги і в такий спосіб оздоровиться. Такі маніпулятивні техніки у нас є, і я їх не виключаю в даному випадку", - розповів економіст Віктор Борщевський.

Для "Кернел" така схема могла послужити інструментом оптимізації витрат, продовжив експерт.

"Цукор і масло входять до п'ятірки основних експортних культур України. Тобто, якщо компанія працює на експорт, тому що я точно знаю, що вона (Кернел - ред.) не працює на кінцевого споживача, і у неї є ринки збуту, то зрозуміло, що чим більше у неї зерна, сої, ріпаку та цукру, чим більше вона має потенціалу, тим більше вона може маневрувати в межах ринку. Закупив цукор, ринковий потенціал зростає, перекинув збитки-доходи - логіка в цьому є.

А далі, мабуть, щось пішло не так, і оскільки покупка була відносно недавно, то на рівні здогадок можна допустити, що це один з методів оптимізації витрат: купили - скинули якісь борги на банкрута по іншим підприємствам, очистилися, і банкрута поховали з боргами", - резюмував Борщевський.

Українська кондфабрика знайшла новий закордонний ринок

Про це повідомила прес-служба фабрики, пише НВ.

"З Голландією вдалося домовитися, проект вже на фінальному етапі...Перші поставки плануються на вересень 2018 року", - відзначили в фабриці.

Згідно з повідомленням, спочатку компанія вела переговори про постачання під private label, але в результаті сторони домовилися про експорт нового продукту під ТМ Yarych.

Крім того, на даний момент ведуться переговори з Німеччиною - українська компанія вже надала зразки деяким гравцям ринку.

"З німцями домовитися складно - дуже консервативний, жорстко регламентований ринок харчових продуктів", - прокоментували в фабриці.

Відзначимо, що раніше Ярич почав поставки печива під private label для польського ритейлера Biedronka.

Також в найближчих планах компанії - розширення лінійки печива під торговою маркою Petit Beurre, а також активний вихід на ринок Польщі під торговою маркою Yarych.

Кондитерська фабрика Ярич виробляє затяжне печиво і крекери під ТМ Yarych, а також торти під ТМ Rozalini. Потужність фабрики становить до 1,9 тис. тонн готової продукції в місяць.

На даний момент продукція кондитерської фабрики Ярич представлена на ринку Польщі під торговими марками інших великих рітейлерів: Carrefour, Auchan, Eurocash.

В основному продукція поставляється в Польщу і Чехію, також є регулярні експортні поставки в США, країни Близького Сходу і Прибалтики.

Президент схвалив удосконалення правил фітосанітарного контролю

30 липня Президент України Петро Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою 10 липня поточного року Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» (Законопроект № 6673 від 06.07.2017). Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Основні положення законопроекту передбачають:

- встановлення процедури уповноваження лабораторій на здійснення фітосанітарної експертизи (аналізів);

- запровадження Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій, функціонування якого дозволить створити ефективну систему простежуваності висновків лабораторій та фітосанітарних сертифікатів, виданих на їх основі, з метою запобігання корупції;

- законодавче врегулювання проведення фітосанітарної експертизи та арбітражної фітосанітарної експертизи;

- визначення строку дії на території України фітосанітарного сертифіката – 14 днів;

- запровадження адміністративної відповідальності посадових осіб фітосанітарних лабораторій за неналежне дотримання законодавства про карантин рослин під час проведення фітосанітарної експертизи;

- урахування фітосанітарних вимог країни-імпортера при видачі фітосанітарного сертифіката на експорт та реекспорт.

Даний закон розроблено в рамках гармонізації вітчизняного законодавства до норм ЄС.

Мораторій на купівлю землі знову оскаржили в Конституційному суді

Народні депутати вдруге звернулися до Конституційного суду України з поданням про визнання неконституційним мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, пише zn.ua.

Як повідомляє прес-служба "Блоку Петра Порошенка", автори конституційного подання посилаються на порушення 41 статті Конституції, де йдеться про право власності.

Значну частину подання взято з рішення Європейського суду з прав людини, яким мораторій визнано порушенням прав людини.

"Згідно законів України, практика ЄСПЛ є джерелом права для національних суддів та обов'язкова до виконання. Це дає новий та сильний аргумент для скасування мораторію, – зазначив народний депутат з БПП, один з авторів подання Олексій Мушак.

У лютому 2018 року Конституційний суд України відмовив у відкритті конституційного провадження про скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.