Я за те, щоби продавати українську землю тільки українському фермеру – Володимир Гройсман

Про це прем’єр-міністр сказав на прес-конференції, присвяченій підсумкам 2017 року, пише Економічна Правда.


"Ці зміни нам потрібні не для МВФ, вони потрібні для України", - зазначив Гройсман.

"Я за те, щоби продавати українську землю тільки українському фермеру. Крапка. І то в обмеженій кількості. Я проти того, щоб продавати українську землю іноземцям. І я проти того, щоб продавати великим корпораціям. Світовим, українським – не має значення", - сказав прем’єр.

На його думку, відкриття ринку землі може спричини короткостроковий сплеск інвестицій, але довгостроковий - ні.

 

Чорні овочі стануть головним трендом 2018 року

У Великобританії найбільший ринок фруктів і овочів Ковент-Гарден, який забезпечує продуктами 20 кращих ресторанів Лондона, розповів, що чорні овочі стануть головним трендом 2018 року, пише agro-smart.com.ua.

В наступним році рослинна продукція чорного кольору стане популярнішою фіолетової, яка була затребувана в цьому році. У новому році покупці ринку побачать всі відтінки чорного: чорний редис, чорна солодка південноамериканська кукурудза, чорний шетлендский картоплю і чорну капуста.

Ці тенденції ринок оприлюднив у рамках свого щорічного звіту заснованого на поглибленому опитуванні своїх 100 місцевих трейдерів. Також, хітом року можуть стати гігантські лимони, чия м'якуш використовується в приготуванні страв.

Нагадаємо, що в 2017 році найбільший попит був на капусту всіх сортів. На другому місці — ягоди, вирощені у Великобританії (малина золотого кольору, білосніжна і зелена полуниця, рожева голубика). На третьому місці — батат і томати.

Очікується, що ріст рослинної продукції в 2018 році буде стимулювати мода на вегетаріанське харчування і органічні продукти.

Ваш вибір 'Цікаво'.

На Львівщині створили кооператив з вирощування квасолі

Про це повідомляє Львівська облдержадміністрація, пише AgroTimes.

Створення кооперативу стало результатом проекту «Підвищення інформованості та оцінка потенціалу валоризації високоякісних харчових продуктів у Львівській області», що відбувся за підтримки Посольства Франції в Україні та Міністерства закордонних справ та міжнародного розвитку Франції.

Цього року члени кооперативу вже зібрали понад 800 кг квасолі, яку змогли продати за ціною вищою у 2,5 раза, ніж реалізовували раніше.  

 

Ваш вибір 'Подобається'.

У Держпродспоживслужбі похвалились розширенням торгівельної географії України

Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа, підбиваючи підсумки року, пише Укрінформ.

З його слів, 18 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів погоджено на експорт продукції тваринного походження і 20 форм на імпорт підконтрольних товарів в Україну.

«У поточному році ми серйозно попрацювали над розширенням географії експортного постачання продукції нашої держави та збільшили кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження. Наприклад, до ЄС наразі мають право експорту 289 українських підприємств, у тому числі 109 виробників харчових продуктів та 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження», - зазначив керівник відомства.

За його словами, зараз Держпродспоживслужба проходить оцінку еквівалентності державної системи контролю щодо експорту продуктів тваринного походження з боку 30 іноземних ветеринарних служб. Відкрито ринки для лінійки із 30 товарів. На звернення українських виробників Держпродспоживслужба веде перемовини щодо просування української продукції на ринки 40 країн.

«Особливо хочу відзначити прогрес у розвитку двосторонніх відносин в аграрній сфері, між Україною і Китайською Народною Республікою. У квітні ми з компетентним органом Китаю підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до КНР. Також вдалося до 27-ми розширити список українських підприємств, які мають право експорту молочної продукції на ринок КНР. А у вересні були підписані протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту до Китаю шроту та жому. На розгляді у китайської сторони перебувають матеріали для проведення аналізу фітосанітарного ризику щодо ріпаку, пшениці, сорго, черешні, яблук і лохини», - повідомив Володимир Лапа та додав, що у 2017 році також були надіслані аналітичні матеріали щодо квасолі у Бразилію та Гватемалу, та щодо яблук і лохини в Індію.

Однією з ключових подій 2017 року, за словами голови Держпродспоживслужби, стало прийняття Закону «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин» (№2042), який продовжує реформування системи державного контролю безпечності харчових продуктів та виводить її на новий рівень. Цей закон наближує вітчизняну систему контролю безпечності харчових продуктів до європейської.

Цього року Держпродспоживслужба посилила роботу щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення та запобігання надходження в обіг неякісних продуктів харчування. У цьому контексті служба розпочала постійні моніторингові дослідження задля запобігання виникненню спалахів інфекційних хвороб, отруєнь громадян та розповсюдження інфекційних хвороб.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Як заробляти на свинях

Зараз поголів’я свиней в Україні налічує 6,67 млн ​​голів. Протягом року воно скорочувалося швидше, ніж кількість птиці та великої рогатої худоби. Експерти прогнозують, що на початок 2018 року поголів’я свиней в країні буде на рекордно низькій позначці за останні 10 років, пише landlord.ua.

Але, якщо у великих аграрних підприємствах поголів’я свиней скоротилося майже на 7%, а в  домогосподарствах — на 22%, то у фермерів навпаки спостерігалось зростання — на 1,68%, повідомляють в Pro-consulting.

Підвищений інтерес фермерів до розведення свиней пояснюється найбільшим рівнем рентабельності цієї галузі тваринництва. За останні п’ять років він становить 5,1%. У той же час, цей показник для виробництва м’яса ВРХ знаходиться на позначці -36,2%, птиці — 6,9%.

Крім того, фермерські господарства мобільніші і оперативніше реагують на зміни обстановки на ринку, ніж великі підприємства. З іншого боку, фермери мають можливість впроваджувати у себе передові технології, які недоступні для індивідуальних домоволодінь.

З урахуванням поточних тенденцій на ринку, фахівці Pro-Consulting розробили бізнес-план створення свиноферми на 1250 свиноматок, які здатні давати щорічний приріст поголів’я в 30 тис. свиней. Проект розрахований на семирічний період. Вкладені кошти окупляться з урахуванням дисконту вже менше ніж через 5 років (54,4 місяці). Рентабельність інвестицій в проект складає 104%. Кожен вкладений в ферму євро принесе інвестору 1,04 євро чистого прибутку.

«Таку ферму слід будувати в межах доступності кормової бази, а також зручності доставки свиней споживачам. При цьому слід уникати сіл, які підлягають в майбутньому знесенню або переселенню. За даними Мінагропроду, найбільша кількість поголів’я свиней в листопаді 2017 року була сконцентрована в Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Львівській та Тернопільській областях», — зазначають в Pro-Consulting.

На фермі не передбачено обладнання лінії забою та первинної чи вторинної переробки свинини. Реалізація продукції ферми буде проводитися в живому вигляді шляхом самовивозу покупцем або доставки невеликих партій (до 10 голів) своїм транспортом. Тому для успішного розвитку такої ферми необхідно враховувати якість доріг та можливість вивозу тварин.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.

В Україні легально переробляють рибу лише 14% рибних підприємств

Найбільшими постачальниками риби до України є Норвегія, Ісландія і США. До слова, поставки дорогих форелі, лосося й тунця в Україну скорочуються останні три роки. Українці їдять дешеву рибу: мойву, скумбрію, хек, минтай. Останнім часом налягають на оселедець. Приміром, торік його імпорт виріс на 43%.  

Загалом через відсутність сертифіката походження – державного документа, який би підтверджував легальність рибного продукту, в Україну завозять рибу невідомого походження й поганої якості.

«В Україні рибний ринок перетворився на смітник, – зазначає Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України, передає Gazeta.ua. – Експерти Європейського Фонду підтримки реформ в Україні розробили законопроект щодо введення сертифіката походження. Але він стосується лише вітчизняної риби».

Контроль під час ввезення риби неналежний, каже Чистяков. Єдина електронна система, яка б взаємодіяла з європейською системою простежуваності риби – відсутня.

Легальною переробкою риби в Україні займаються лише 20 великих підприємств. Усього в країні працює близько 140 подібних компаній.

«Решту – в’ялять, сушать, коптять приватні підприємці у себе на подвір’ї, серед курей і свиней, у повній антисанітарії», – одностайний Чистяков.

Нині українці вживають лише 15% української риби. За роки незалежності її вилов скоротився майже у 13 разів. Нині на одного вітчизняного споживача припадає 9 кг риби на рік, тоді як у 1991 році цифра сягала 24 кг. В європейських країнах їдять 20-30 кг риби на рік, у Японії – 70.

Джерело: agroday.com.ua

 

Ваш вибір 'Подобається'.