Яблуневий сад окупається за 10 років і ще п’ять працює на прибуток

А додавши витрати на захист від заморозків, сітку від граду, техніку, сховище, сортування і т. п., можна вийти на суму в €80-100 тис. Такими розрахунками поділився Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО, пише agroday.com.ua.

На його погляд, витрати на захист від граду і заморозків дадуть хорошу віддачу — продукцію можна буде експортувати й отримувати хорошу ціну.

Витрати на сховище знадобляться в будь-якому випадку. Причому обсяги сховищ потрібно планувати виходячи з урожайності. При 70 т/га товарного яблука доведеться викласти майже стільки ж тисяч євро на гектар.

«Аби за 10 років окупити сад, і 5 років попрацювати на прибуток, потрібно отримувати на кожному кілограмі від 9 до 15 євроцентів чистої маржі кожен рік. Іншими словами, від 3 до 5 грн на кожному кілограмі, що дуже навіть реально», — вважає фахівець.

Ярмак акцентує на тому, що в сегменті яблук Україна може стати більш успішною, ніж Польща. Цьому сприяють багато факторів, у тому числі погодні.

Приміром, у більшості регіонів Україні вдвічі менше дощів, ніж у Польщі. Це дозволяє ефективніше здійснювати захист рослин. Також у нас значно більше сонячних днів, що добре позначається на смакових якостях фруктів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яким буде малиновий сезон в Україні 2018 року

Про це «Інфо-Шувар» повідомили одразу кілька українських підприємств, які спеціалізуються на шоковому заморожуванні ягід та овочів. Інформація про наявність нереалізованих запасів замороженої малини підтвердили і польські переробні підприємства.

Ця новина стала досить несподіваною для всіх учасників ягідного ринку. Втім , фахівці впевнені, що навіть за наявності певних обсягів нереалізованої замороженої малини боротьба за сировину в 2018 році між переробними підприємствами тільки посилиться. Водночас, зростуть і вимоги до якості.

Нагадаємо, з серпня по жовтень 2017 року, ціни на свіжу малину в Україні зростали майже щодня під впливом ажіотажного попиту з боку підприємств України та ЄС. Така активність була обумовлена дефіцитом сировини в Польщі та Сербії, де було втрачено врожай малини через весняні заморозки. Ситуація виглядала досить серйозною, переробні підприємства не були впевнені навіть в тому, що української малини вистачить для того, щоб хоча б задовольнити потребу постійних клієнтів. Завдяки цьому, ціни на українську заморожену малину восени сягнули досить високих показників: європейські компанії погоджувались скуповувати малиновий грис по 1,1 EUR/кг, а ціни на сировину екстра класу подолали межу 1,8 EUR/кг.

Втім, вже на початку зими стало зрозуміло, що інформація про нестачу сировини була м’яко кажучи перебільшеною, сьогодні на переробних підприємствах запаси замороженої малини суттєво більші, ніж рік тому, а ціни на заморожену продукцію за останні 3-4 місяці впали на 30%. Виробники замороженої ягоди кажуть, що сьогодні попит на продукцію майже нульовий, хоча ціни вже опустились нижче її собівартості. Деякі фахівці ринку пов’язують цю проблему, в тому числі, із досить низькою якістю української замороженої ягоди, яка лишилась на залишках.

"Ми дійсно шоковані ситуацією на ринку замороженої малини. Ще восени польські компанії законтрактували великі обсяги замороженої малини, а тепер відмовляються їх закуповувати. Фактично, сьогодні на наших складах «застрягли» тільки малина та смородина. Вишня, чорниця та суниця розпродались миттєво. Звичайно, якщо до середини літа наявні запаси не будуть розпродані, ми вимушені будемо скоротити обсяги закупівлі свіжої малини в 2018 році і суттєво підвисити вимоги до якості сировини, тому що сьогодні переробні підприємства мають проблеми з продажами продукції, яка вироблялась із сировини низької якості",– розповідає Маріанна Вакульчик, управляючий партнер компанії All Berry.

Нагадаємо, «малиновий бум» в Україні розпочався ще 3 роки тому. Малина на ряду із лохиною і сьогодні лишається одним з лідерів за темпами розширення виробничих плантацій. Зрозуміло, що за нормальних погодних умов, продуктивність насаджень в наступні роки буде тільки збільшуватись, тобто конкуренція між виробниками та населенням на ринку зростатиме.

"Вихід в даному випадку лише один – займатись цим бізнесом дійсно професійно.

На стабільний збут можуть розраховувати лише постачальники якісної малини, які до того ж спроможні контролювати собівартість продукції через підвищення продуктивності насаджень. За таких умов, потреба в сезонних працівниках буде меншою, але і умови для сезонних робочих повинні бути не гіршими, ніж в Польщі", - коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи.

Збільшення частки професійних гравців в малиновому бізнесі України – це не нова і вже досить чітка тенденція. За даними компаній, які спеціалізуються на продажу посадкового матеріалу, в цьому сезоні суттєво скоротились замовлення з боку господарств населення, тому що вони вже в минулому сезоні не могли розраховувати на більш менш задовільну ціну через проблемну якість своєї малини. А от продажі саджанців для професійних плантацій суттєво зросла.

"Цього року в нас суттєво скоротились мінімальні замовлення від населення, натомість суттєво збільшились замовлення для закладання плантації від 5 га та більше, такі виробники вже можуть дозволити собі агронома і вести бізнес на досить високому професійному рівні. Майже 90% замовлень - це ремонтантні сорти малини, тобто з фокусом на переробні підприємства. Також суттєво збільшився попит на саджанці органічної малини", – розповідає Олег Босий, аналітик ягідного ринку, управляючий партнер ТОВ «ФруТек».

Успіх в малиновому бізнесі залежить не тільки від професіоналізму виробників, велике значення мають потужності з переробки цієї ягоди. В Україні вони, на жаль, збільшуються не так швидко, як самі насадження. Втім, попит з боку польських переробників цілком може нівелювати цю проблему в Україні. Фахівці ринку взагалі не виключають, що навіть перехідні запаси не зможуть протистояти зростанню конкуренції за сировину в новому сезоні. Але це буде стосуватись тільки ягоди високої якості.

"В прикордонній з Україною зоні існує достатня кількість польських підприємств шокової заморозки та виробників ягідних концентратів, саме вони будуть конкурувати з українськими переробними підприємствами за сировину. В минулому сезоні поляки чудово продемонстрували свою готовність приєднати до власних сировинних проектів українські господарства, подарувавши нашим виробниками досвід та можливість, до яких в інших країнах фермери йдуть роками. Польські компанії готові надавати інформаційну підтримку, аграрний супровід і навіть розсаду, але на умовах «залізних» контрактів. Просто роздавати гроші ніхто не буде, інвестувати в ферму 3га "для розвитку бізнесу". Вимоги до якості будуть досить жорсткими: преміальну ціну отримають виробники замороженої ягоди екстра класу", – розповідає Ірина Кухтіна, президент Асоціації "Ягідництво України"

Проекти з переробки ягід є привабливими і для українських інвесторів. За даними «Інфо-Шувар», в найближчі роки в Україні можуть з’явитись одразу кілька потужних гравців ринку, які будуть заморожувати ягоду на найсучаснішому обладнанні. Існуючі гравці ринку також планують виходити на принципово вищій рівень бізнесу. Такі підприємства не зможуть собі дозволити працювати із сировиною низької якості, адже пріоритетом для них є прямий експорт дуже якісної замороженої ягоди на ринки Західної Європи, Ближнього Сходу та Азії.

В поточному ж сезоні майже всю заморожену малину ми продавали до країн ЄС. За даними «Інфо-Шувар», з липня 2017 по січень 2018 року Україна експортувала рекордний обсяг замороженої малини – 8,7 тис. тонн. Для порівняння, в той самий період минулого сезону експорт становив 6,3 тис. тонн. Польща, Австрія та Чехія стали головними покупцями із часткою в загальному обсязі експорту 68%, 8% та 7% відповідно.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Корпорацію Roshen звинуватили у "війні" із вдовою

Теґи: 

У вдови дистриб’ютора компанії Roshen Ігоря Кісліцина вже два роки триває конфлікт із кондитерською компанією президента Порошенка.

Про це під час прес-конференції в інформаційному агенстві УНІАН повідомив адвокат Андрій Кінаш, передає UA1.

За словами адвоката, через представників Roshen Валентина Кісліцина два роки не може успадкувати бізнес свого чоловіка.

"Представники корпорації Roshen звинуватили Валентину у вбивстві свого чоловіка. Перед смертю в нього був конфлікт з керівництвом Roshen, йому пропонували віддати його бізнес. Корпорація Roshen оголосила війну вдові менеджера, який пропрацював більше 20 років. Нотаріус, проти якої відкрито 5 кримінальних справ, відмовляється видати Валентині свідоцтво на право власності спадкового майна", – заявив Кінаш.

Адвокат заявив, що доступ вдови Кісліцина до її підприємства блокується шляхом підробки документів. Крім того, з підприємства виведено всі активи та техніку. Сама Кісліцина сумнівається, що смерть її чоловіка випадкова.

"Вищі керівники корпорації Roshen, зокрема Костянтин Май, вдаються до свавілля, що не вкладається в голові", – наголосила Валентина.

Натомість топ-менеджер корпорації "Рошен" Костянтин Май заявив, що Roshen у цій ситуації не винен, а мова йде про сімейні конфлікти вдови Кісліцина та його мами.

"Дійсно, Ігор Кісліцин довго працював у корпорації. Дистрибуція була передана йому у власність. Коли він помер, співпраця з цим підприємством, власник якого помер, неможлива. На рахунку компанії зараз є 8 млн грн, техніка передана в оренду", – сказав Костянтин Май.

Народний депутат Віталій Купрій, до якого звернулась вдова загиблого, ініціюватиме депутатське звернення до президента Петра Порошенка та Генерального прокурора Юрія Луценка з проханням втрутитись у ситуацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Дронами користується кожна десята агрокомпанія

Такою інформацією поділився Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA, пише agroday.com.ua

Причина полягає в тому, що дрони необхідно застосовувати паралельно з комплексом технологій, а не відокремлено. А впровадження цих технологій обходиться в кругленьку суму.

«Дрони — це частина великого комплексу. Це десятки доларів, які дають сотні доларів повернення інвестицій. Не всі підприємства впроваджують ці технології комплексно, вони роблять це частково. А ефекту синергії ті ж дрони з іншими інструментами в цьому випадку не мають», — цитує Яковенка «Інтерфакс-Україна».

Останнім часом все більш активно використанням дронів цікавляться виробники з земельним банком від 1000 до 10 000 га. Таких — більшість.

Швидкість впровадження технологій з використанням дронів в невеликих компаніях блискавична. Вони є надійними споживачами послуги — впроваджують і використовують її так, як потрібно, розповіли в DroneUA.

Нагадаємо, в Україні дронами здійснюється моніторинг близько 500 тис. га полів. З їх допомогою аграрії також складають теплові карти полів, вносять ЗЗР. Однак досі залишаються проблеми з пілотуванням — щотижня на українських полях падає 50 літальних апаратів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Чернігівщині запустять потужний мультикультурний завод

Про це AgroPortal розповів член наглядової ради Ніжинського жиркомбінату Олег Волощук.

За його словами, новий завод перероблятиме 1,2 тис. тонн насіння соняшнику на добу.

Крім соняшнику, підприємство зможе також переробляти насіння сої, ріпаку та льону.

Джерело: AgroTimes

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як ефективно управляти земельними ресурсами в умовах глобальних кліматичних змін

Як це загрожує аграрному виробництву  України та які перспективи відкриває  правильний менеджмент ґрунтів?

В рамках міжнародної виставки «Зернові технології 2018» 21 лютого  2018 р. з  13:30 по 17:00  світові експерти поділяться унікальним для України досвідом та розкажуть про ключові аспекти змін.

м. Київ,  Броварський  проспект, 15

Міжнародний виставковий  центр, конф.-зал №11, вхід 2А, 3 пов

ПРОГРАМА Міжнародної конференції “Менеджмент ґрунтів та земельних ресурсів в умовах глобальних кліматичних змін”, м. Київ, 21 лютого 2018р

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview