«Ядерні перспективи» горіхових трендів

Теґи: 

Загалом, у світі вирощується понад 10 основних видів горіхів  і, залежно від культурних та смакових вподобань, в одних країнах надають перевагу, наприклад, мигдалю, а в інших – макадемським горіхам.

За даними Міжнародної організації горіхів та сухофруктів, в 2016/2017 МР виробництво всіх видів горіхів мало рекордні показники і становило 4,21 млн тонн, тоді як в 2017/2018 МР скоротилося на 0,67% до 4,19 млн тонн. Виробництво волоських горіхів становило 871,8 тис.тонн. Найпопулярнішим у світі є арахіс, наступний -  мигдаль і на третьому місці - волоські горіхи.

Якщо розглянути картину споживання, то  мигдаль найбільше люблять жителі Об’єднаних Арабських Еміратів, де в розрахунку на одну особу припадає 4,14 кг цього горіха, кеш’ю найбільше споживають в Німеччині – 0,694 кг/особу, одна особа в Туреччині споживає  1,26 кг фісташок, споживання арахісу в Нігерії – 18,72 кг/особу,  а от волоських горіхів на 1 особу найбільше вживають в Ізраїлі – 0,62 кг/особу. В Україні цей показник становить  0,4 кг/особу, тоді як середньосвітове споживання становить 0,11 кг/особу.  Найбільший показник споживання серед країн має Китай – 362,4 тис. тонн в 2017 році.  

З кожним роком все більше підкорює даний ринок Україна, яка протягом останніх років вже входить в п’ятірку найбільших виробників волоських горіхів в світі.  Але, що ж представляє собою горіхівництво в Україні і чому навіть ті рекордні врожаї, які було отримано,  це ще не межа?

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства в 2018 році із загальної площі всіх насаджень виробництво горіхів становило 127,2 тис.тонн, з яких волоського горіха виробили 127,19 тис. тонн. З них 98,95% горіхів виробляється господарствами населення, а волоського – 98,97%. В 2017 році виробництво становило 108,66 тис. тонн.

Тенденція до зростання обсягів виробництва повністю відповідає тенденції зростання площ під горіхами. В 2018 році площа становила 21,3 тис. га, з яких 13,8 тис. га під деревами в плодоносному віці. За видами господарств отримуємо таку картину:  36,3% -  належали промисловим підприємствам і 63,7% - господарствам населення.  Загальне зростання площі  на 16,4% в 2018 році, порівняно з 2017 роком, свідчить про появу заціквленості серед підприємств, які за рік збільшили площі на 60,4% (в 2018 площа 7,7 тис. га). Крім того, жодна інша культура минулого року так не наростила площі, як горіх. Для порівняння, площі під вишнями зросли на 1,4%, під персиком – на 5,71%, малиною й ожиною – на 7,69%. Тоді як під яблунями - взагалі скоротилисяна 1,45% (проте площі плодоносних дерев зросли на 0,66%).

Ще один фактор, який може привернути увагу – це зростання врожайності: в 2018 році з 1 га збирали 90,2 ц, тоді як в 2017 році – на 14,2% менше. На таке різке зростання могло вплинути декілька факторів, серед яких – сприятливі погодні умови.

На перший погляд,  здаєтся, що на покращення врожайності також могло вплинути нарощення площ підприємствами. Проте тут є одне «але»:  плодоношення горіхового саду починається з 5-7 річного  віку. Тому ті 2,9 тис га, які були посаджені підприємствами в  2018 році зможуть приносити врожай пізніше.

  У світі волоські горіхи приваблюють інвесторів через високу прибутковість та інвестиційну віддачу. А той факт, що перші прибутки можна отримати лише через 5 років після посадки саджанця, компенсується періодом плодоношення, який може тривати до 100 років.

Не зважаючи на вражаючі врожаї та збори, ситуація залишається неоднозначною. В Україні  стикаються з недосконалістю статистичних даних в цьому сегменті, і тому складно говорити про  реальний стан справ .

 Наступна проблема: в господарствах населення досить часто відсутня технологія.  Для пересічного селянина вирощування горіхів – це просто ще одне додаткове джерело доходу. Вродило більше –добре, адже можна більше продати. Ніхто не дбає про якість, а навіть навпаки - часто з метою «заробити побільше»,  відбуваються маніпуляції  з вологістю горіхів.  Інша річ, коли справа стосується бізнесу. Людина, в якої основний дохід залежить від врожаю, вже більше задумується про технологію. З’являється поняття якості. Воно виражається через ретельний підбір сортів, підживлення дерев, правильний збір та зберігання врожаю. Крім того, виробник, зацікавлений в розвитку свого підприємства, займається й первинною обробкою горіхів, калібруванням ядра та пакуванням продукту.

Серед причин різкого зростання популярності горіхів можна виділити співпадіння інтересів як виробників так і споживачів. Адже:

-          зі сторони бізнесу – це висока рентабельність виробництва, підтримки галузі та сприятливі кліматичні умови;

-          зі сторони споживачів – популяризація здорового способу життя.

А тепер  детальніше про ці два тренди.

Ще в 2016 році рентабельність садівництва була значно вищою, ніж у більшості зернових. Так, рентабельність ягід становила 104%, винограду – 74,6%, хмелю – 100,4%. Ситуація з плодовими деревами була дещо гірша і дохідність становила 12 %. В той же час, рентабельність горіхів різні експерти оцінюють від  150% до 400%, залежно від способів реалізації, технологій вирощування, виробничих витрат. Крім того, досить поширена практика раціонального використання площ, коли на одній земельній ділянці висаджують дві культури, наприклад, горіхи й промислові трави.

Велике значення в розвитку галузі горіхівництва, та й садівництва в цілому в Україні, відіграла підтримка зі сторони держави у вигляді дотацій. Минулого року, на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства передбачалося 300 млн грн., але в кінці грудня розпорядженням КМУ підтримку збільшили ще на 100 млн грн. У кінцевому результаті галузь отримала 400 млн грн. З них на придбання садивного матеріалу виділено 268,35 млн грн. І завдяки коштам  із державного бюджету частково було компенсовано витрати для придбання  саджанців для закладення нових садів площею 3970,3 тис га, в тому числі  1897,1 га горіхоплідних садів.

Споживачі. Сьогодні все більше людей задумуються про здоровий спосіб життя, шукаючи інформацію про правильне харчування. Одним з таких продуктів, через велику кількість вітамінів та мікроеементів, є горіхи.  Виробник намагається пристосуватися до потреби споживача, тому на полицях магазинів можна побачити граноли,  горіхові  суміші, батончики, цукерки з горіхами. Широкі можливості для застосування горіха в кулінарії є ще однією  причиною зростання обсягів споживання в Європі. Якщо проаналізувати зацікавленість  споживачів горіхами, то матимемо приблизно таку картину:

Популярність горіхів в Україні, за дослідженнями тренду запитів користувачів в Інтернеті протягом останніх 5 років постійно зростала і в січні 2019 року досягла піку. Найбільше цікавляться горіхами жителі Харківської, Черкаської, Одеської, Полтавської та Кіровоградської областей. 

Повернемося до трендів споживання, які підтверджені міжнародною статистикою. Так, на рисунку наведена динаміка споживання волоських горіхів у низці країн, серед яких Україна, ЄС, Китай та США.

Загалом можна виділити кілька тенденцій.  Перша – це різке зростання обсягів споживання протягом останніх 5 років. Крім ЄС та України, зростає споживання в Білорусі, Республіці Корея, Японії, Індії та інших країнах. Ці країни є наглядним прикладом  популяризації образу здорового харчування. Для деяких з цих країн, волоський горіх є відносно новим та нетрадиційним продуктом, що приходить на зміну арахісу.  

Інша тенденція – це постійні перепади обсягів споживання, характерні для Америки. Пояснити це можна відносно стабільним ринком, платоспроможним населенням, вибір якого залежить від смакових вподобань. Тенденція до зниження обсягів споживання в Китаї  частково може бути пов’язана  з насиченістю ринку та поступовим поширенням інших видів горіхів.

Що ж може чекати галузь горіхівництва в майбутньому? Знову ж таки, можна виділити декілька трендів. Перш за все, це розширення виробництва: виробники саджають не тільки волоський горіх, а в південній частині України вже займаються вирощуванням фундуку, мигдалю і навіть говорять про фісташки. Але такі культури на сьогодні більше схожі на «виробничий експеримент».  Проте, з часом, така «новинка» може стати в досить популярною, особливо серед невеликих підприємств.

Інший фактор, який може змістити орієнтири і дозволить по-іншому поглянути на ринок горіхів – це впровадження ринку землі. Для багатьох аграріїв актуальним залишається питання оренди землі. Адже проведення довгострокової діяльності  (садівництво) на орендованих землях все ще є ризикованим через  ймовірність розірвання контракту зі сторони орендодавця.  З відкриттям ринку цю проблему можна буде вирішити, що в результаті  стане поштовхом до активнішого розвитку горіхівництва та й садівництва в цілому.

Що ж до прогнозів і майбутнього виробництва, то однозначно, потенціал українських виробників досить значний і протягом останніх п’яти років відбувається оновлення цієї галузі: зменшується площа під старими садами та збільшуються площі нових промислових садів. Тому в подальшому можна очікувати зростання загального виробництва, як мінімум ще на 16-20%.

Загалом же, горіх для України вже давно є традиційним деревом, яке росте майже в кожному сільському дворі. Висока рентабельність, сприятливі погодно-кліматичні умови, невибагливість культури призвели до популяризації його у промисловій сфері. Ефективна державна підтримка лише сприяла розширенню, а той факт, що 48,5% площ, які дотувалися державою, були використані саме під горіхові сади, говорить про вибір виробників. Тому в найближчі п’ять років можна очікувати зростання не лише обсягів виробництва, а й переробки горіхів в Україні.

Онищенко Неля, Аналітичний департамент УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Інвестиції у вирощування сорго окупляться за два роки

Сільське господарство України сьогодні є найбільш привабливою галуззю для інвестування. Для забезпечення максимальної ефективності вкладення коштів необхідно лише знайти продуктову нішу зі зростаючим попитом, але ще досить вільну для нових учасників, пише Pro-Consulting.

Свої корективи в плани аграріїв вносить і природа. Глобальне потепління робить південні регіони України все менш придатними для вирощування традиційний зернових і олійних культур - кукурудзи, пшениці, соняшнику. Всі ці міркування приводять до того, що погляди агропідприємців все частіше звертаються у високопродуктивну і одночасно посухостійку культуру - сорго.

Ця культура вимагає вдвічі менше води, ніж кукурудза, і втричі менше, ніж пшениця і інші зернові, але перевершує їх по врожайності. Кормова цінність зернового сорго така ж як у вівса, а відсутність глютену, робить продукти харчування з нього незамінними для людей, які дотримуються безглютенової дієти.

Ми стоїмо на порозі соргового буму в нашій країні, і сьогодні саме час осідлати цю хвилю. Якщо в 2018 році сорго було засіяно лише 40 тис. гектарів української землі, то в цьому році прогнозується виділення під цю культуру вже 100 тис. га. І ринки - як внутрішній, так і міжнародний - готові поглинути весь вирощений урожай. У 2016/17 маркетинговому році 83% експортного сорго з України купив Євросоюз, але ще більші перспективи відкриваються при виході на ринок Китаю, який шукає альтернативу поставкам сорго з США.

Для тих інвесторів, хто хоче без розкачки почати вирощувати перспективне сорго в Україні, аналітики Pro-Consulting розробили бізнес-план для посівної площі в 300 га. Для реалізації проекту буде потрібно 435 тис. доларів. Найбільш значними статтями витрат є закупівля техніки та проведення посівної кампанії.

При строгому дотриманні технології вирощування, врожайність зернового сорго складе не менше 7,5 тонн з гектара. Для отримання максимального доходу, зібрані 2250 тонн пропонується реалізовувати на внутрішньому і зовнішньому ринках в співвідношенні 40% і 60% відповідно. Це дозволить щорічно отримувати дохід в розмірі $ 375 тис.

Розрахунки показують, що кошти, інвестовані в сорго, окупляться менш, ніж за два роки. А рентабельність інвестицій за чотири роки складе 115-125%, тобто за час дії бізнес-плану інвестор як мінімум подвоїть свій капітал.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Заморозки знищили майбутній врожай фруктів

Навесні 2019 року абрикос та інші кісточкові культури (персик, черешня і навіть деякі сорти сливи) зацвіли раніше звичайних строків внаслідок високих температур повітря у березні. Як розповіли EastFruit фермери Одеської області, нічні заморозки в перших числах квітня сильно пошкодили квітучі в цей час сади кісточкових культур, що негативно позначиться на врожаї.

Подекуди  нічні заморозки сягали мінус 6-7 градусів за Цельсієм. А такі низькі температури є згубними для квітів кісточкових культур, адже абсолютна більшість садівників регіону як і раніше не мають сучасних систем захисту від заморозків. Крім того, холодна погода під час цвітіння перешкоджала запиленню садів бджолами, від чого значною мірою залежить хороший урожай кісточкових культур та їх якість.

За словами садівників Одеської області, найбільше постраждав урожай абрикосів. В низинах, де скупчується під час нічних заморозків холодне повітря, вони не чекають урожаю взагалі, а на пагорбах і височинах, певна надія на отримання частини врожаю як і раніше існує.

У Херсонській області також спостерігались заморозки, в результаті чого померзла частина квітучих дерев.
«Більша частина абрикосів уже розпустилася. На початку квітня був заморозок — опустилися холодні шари повітря. Вони стояли до висоти 2,5 м від землі. Тепер квітучі дерева до цієї висоти стали коричнево-бурими. Вони померзли. А верхівки живі, там бджілки гудуть. Також збереглися сорти, які потрапили під заморозок із нерозкритими квітками. Вони зараз цвітуть нормально, але знову-таки – врожай на них буде, якщо не буде знов приморозків», — розповідає агроном-консультант Агропромислової фірми «Таврія» Іван Бураков.

Читайте також: Як вітчизняне сільгосппідприємство отримало півтора мільйона гривень за втрачений врожай яблук

До речі, аналогічні проблеми спостерігаються і у сусідів України – садівників Молдови, де квітневі заморозки завдали значної шкоди врожаю черешні, абрикоса і персика. Тривожні повідомлення надходять і з Болгарії, де фермери говорять про практично повну втрату врожаю кісточкових культур в 2019 році.

«Рання весна – це завжди тривожний період для аграрія, адже часто теплі сонячні дні раптово змінюються заморозками, завдаючи значної шкоди майбутньому врожаю. Вберегти врожай, наприклад, від граду чи від заморозків практично неможливо. Буря здатна «викорчувати» насадження, що родили багато років. І ризики для аграріїв зростають, бо клімат змінюється динамічно. Зменшити негативні наслідки від несприятливих погодних умов практично неможливо. Але є шанс покрити свої збитки, завдані негодою. Застрахувавши врожай завчасно від різних подій, викликаних кліматичними, біологічними, техногенними причинами, протиправними діями та ін., в подальшому вдасться уникнути багатьох проблем та  не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Саме агрострахування сприяє сталому розвитку агробізнесу», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, про можливість застрахувати ризики вітчизняні фермери згадують, коли зазнають великих втрат.
«Часто аграрії не знають, що таке продукт агрострахування і як він працює. Це пов’язано з неправильним розумінням ризиків. Фермер має усвідомлювати, що коли він поважає своє підприємство, то має вбачати в страхуванні важливий елемент, інвестицію у сталий розвиток бізнесу. Агрострахування направлене на уникнення втрат та отримання стабільнішого доходу», - зауважує Володимир Юдін.

Він зауважив, що сьогодні аграрії мають можливість застрахувати багаторічні насадження від кліматичних ризиків – бурі, урагану, зливи, граду, сильного вітру, заморозків, посухи тощо. При цьому страхуються як самі насадження від загибелі унаслідок описаних явищ, так і майбутній врожай від зниження кількості плодів чи ягід на гектар. У першому випадку страхова компанія відшкодує балансову вартість загиблих дерев, у другому – недоотриману виручку від різниці, на яку зменшилась запланована урожайність і валовий збір відповідно.

«Якщо унаслідок негоди аграрій отримає з кожного гектара менше, аніж планував, то страхова компанія відшкодує недоотриманий дохід від різниці, на яку зменшилась урожайність і відповідно валовий збір. Вартість страхування становить 6-10% від страхової суми, а розмір тарифу залежить від ризику та регіону. Франшиза становить 5-20%. Агровиробник самостійно обирає її розмір. Якщо вона вища – то нижча вартість страхування, і навпаки. Застрахувати насадження від загибелі можна терміном на 1 рік. Після того як стався страховий випадок, аграрій повинен сповістити про це страхову компанію», - розповідає Володимир Юдін.

Він підкреслив, що часто фермерам самостійно важко розібратися у всіх тонкощах агрострахування та обрати оптимальний страховий продукт.

«При виборі страхового партнера краще звернутися за допомогою до людей, що безпосередньо працюють на ринку страхових послуг – тобто страхових брокерів, які підбирають найбільш оптимальні умови агрострахування. Агентство Агрос працює тільки з перевіреними страховими компаніями. Наші фахівці допоможуть клієнту підібрати найбільш оптимальні умови страхування з урахуванням його побажань і, звичайно ж, фінансових можливостей. При цьому, Агентство Агрос несе відповідальність перед клієнтами за умовами укладеного договору», - зауважує Володимир Юдін.

За його словами, нарощування масштабів роботи у сільському господарстві завжди супроводжується збільшенням операційних ризиків. Тож аграрії все активніше залучають страхові компанії до захисту свого бізнесу.
«У минулому році ми співпрацювали з компанією «Дельтафрут».  Через  град сільгосппідприємство втратило значний врожай яблук та отримало 1 млн. 635 тисяч гривень страхових виплат. Це перший випадок такої масштабної виплати в Україні, пов'язаної з пошкодженням врожаю плодових дерев. Страховою компанією був повністю покритий збиток від граду, вторинних захворювань внаслідок граду, і, що найважливіше — втрати товарної якості плодів, на яку припала велика частина збитку. Наведений приклад свідчить: страхування для агробізнесу в Україні є цілком працюючим інструментом. А от як саме їм будуть користуватися українські аграрії – покаже час та погодні умови 2019 року», - підсумовує Володимир Юдін.


Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактний телефон: 0503386703

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вирішення проблеми випадіння озимих зернових

Ефективність ведення сільськогосподарського виробництва значною мірою залежить від погодного чинника, і якщо на 1 березня стан посівів озимих культур на більшості площ оцінювався переважно як добрий та задовільний, то вже в другій декаді березня господарі, особливо Центрально-Східних регіонів, почали фіксувати випадіння пшениць від 5 до 30%.

За спостереженнями агрономічної служби компанії «Vitagro Partner», сприятливі агрокліматичні умови звітного періоду в Південних, Центральних, частини Західних областей, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці та ячменю зумовили розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей від слабкого до середнього рівня, де збудники цих хвороб збереглися на 3-8% рослин. В осередках Київської, Полтавської, Черкаської, Чернігівської областей на 4-8% рослин озимини зафіксовано розвиток снігової плісняви. У господарствах Волинської області хворобою уражено до 12% посівів.

Перша декада березня характеризувалася аномально теплою погодою: середньодобова температура повітря знаходилася у межах від 1 до 11,2°С тепла та перевищувала норму на 1-10°С. Таке потепління викликало масовий розвиток хвороб, особливо кореневих гнилей та септоріозу. А нічні приморозки у другій декаді березня зумовили поєднання двох негативних факторів – температурний стрес та вуглеводневе виснаження рослин. І найбільш негативна дія даних факторів проявилася на посівах, уражених сніговою пліснявою, як результат часткове випадіння посівів пшениці. Слід зазначити, що особливо постраждали сорти закордонної селекції ,як правило, інтенсивного та високоінтенсивного типу.

Традиційно поняття «снігова пліснява» ототожнюють із «фузаріозною сніговою пліснявою». Разом із тим достатньо часто зустрічають ураження тифульозом. Крім цих хвороб, симптоми снігової плісняви викликає гриб Sclerotinia borealis (snow blight, snow scald) і оміцети Pythium spp. Загальноприйняті назви — «склеротиніоз» і «пітіозна снігова пліснява». Збудник зберігається в ґрунті на органічних залишках і з осені починається зараження озимих культур. Початок розвитку грибниці на озимих посівах, що спостерігається ще з осені, посилюється ранньою весною, після танення снігу. Патоген має більшу агресивність при низьких температурах (5°С), чим і пояснюється переважне розселення гриба в роки з холодною весною.

Компанія «Vitagro Partner» пропонує ефективні фунгіциди проти комплексу весняних хвороб на посівах озимих культур під брендом Bayton.

Зокрема, особливу увагу заслуговує  високоефективний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії Дункан (карбендазим, 250 г/л + флутріафол, 125 г/л). Карбендазим – інгібітор грибів-патогенів на всіх фазах їх розвитку, який пригнічує розвиток збудників хвороб на ранній стадії. Флутріафол швидко поглинається поверхнею рослин та переміщується по всій рослині через променево-волокнисті пучки, знищуючи мембрани клітин патогенів.

Доведена беззаперечна ефективність нового комбінованого системного фунгіциду захисної та лікувальної дії Друїд (пропіконазол, 150 г/л + тріадимефон, 150 г/л). Препарат має яскраво виражену системну дію. Діючі речовини інгібують біосинтез поживних речовин патогену, та одночасно збільшують інтенсивність фотосинтезу у листках культури.

Компанія «Vitagro Partner» відкрита для співпраці та наукового супроводу технологій для своїх партнерів, і пропонує програму підтримки аграріїв –  Програма спільного вирощування.

Компанія забезпечує партнера,тобто господарство, необхідними засобами: насінням, засобами захисту, мікродобривами. Господарство отримує всебічну підтримку та супровід  від менеджера і агронома для  реалізації успішного проекту. Розрахунок між партнерами проводиться сумісно вирощеним врожаєм.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Пасічники та агровиробники: як знайти порозуміння?

Особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації. Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва, повідомляє прес-служба УКАБ.

Останні роки збільшилася кількість повідомлень про отруєння бджіл пестицидами, що створює напругу між агровиробниками та бджолярами. За дослідженнями Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, смертність бджіл в Україні нижча, ніж у Європі, проте інформація про отруєння бджіл під час масового льоту й обробок полів пестицидами періодично з’являється у ЗМІ. 

Відсутність надійної і постійної комунікації – основна проблема взаємодії агровиробників та пасічників. Тому компанія Syngenta спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Держпродспоживслужбою, Спілкою пасічників України у лютому та березні організували серію тренінгів та круглих столів з метою попередження отруєнь бджіл. Заходи відбулися у Полтаві, Харкові та Запоріжжі. Підсумковий круглий стіл відбувся 28 березня у м. Києві за участі в. о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої, голови ДПСС Володимира Лапи, пасічників різних об’єднань, науковців, експортерів, агровиробників – компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

В Україні відсутні практики GBP для утримання бджіл і відповідний рівень освіти бджолярів, що досить часто призводить до загибелі чи захворювання бджіл. На цьому наголосив у своєму виступі Євген Руденко, доктор ветеринарних наук, Інститут тваринництва, НААН. Окрім того, агровиробники та пасічники не дотримуються регламентів при обробці полів засобами захисту рослин. Вчений ще раз нагадав, що категорично забороняється обробка засобами захисту рослин сільськогосподарських культур в період цвітіння і полів з квітучими бур'янами, лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом і поблизу населених пунктів заборонено застосування авіаобробок. Необхідно суворо дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь людей, тварин і бджіл.

Компанія Syngenta приділяє особливу увагу питанням біорізноманіття та збереження природніх ресурсів. «В усіх країнах, де працює Syngenta, ми опікуємося питаннями екології, безпеки навколишнього середовища та безпеки праці, - повідомив Крістіан Шлаттер, начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі. - Ми прикладаємо надзвичайних зусиль для активного залучення усіх зацікавлених сторін  для досягнення спільної мети: забезпечити людство продовольством та зберегти природні ресурси. Тільки за останні 15 років Syngenta ініціювала 4 глобальні програми по збереженню здоров’я комах-запилювачів».

Однією з них є програма Operation  Pollinator - масштабна ініціатива Syngenta, яка допомагає відновити популяції бджіл-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах. Окрім збереження та відновлення життєво важливих популяцій запилювачів, Operation Pollinator забезпечує сталість ареалу для проживання малих ссавців і птахів. Програма реалізується у співпраці з ключовими зацікавленими сторонами, в тому числі і з науковими інституціями. Syngenta зі свого боку надає агрономічні знання та ресурси.

«Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству аграрної політики та продовольства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом, є ключовим фактором успіху та досягнення ще кращих результатів», - додав Крістіан Шлаттер, начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі

Представники компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» поділилися своїм досвідом налагодження співпраці з бджолярами. Василь Мартюк, керівник соціально-інвестиційного відділу у МРІЯ Агрохолдинг розповів про допомогу при створенні 11 кооперативів пасічників на Тернопільщині. Леся Розметанюк, інженер з охорони навколишнього середовища, компанії Goodvalley поділилася інформацією про підписаний меморандум про взаєморозуміння і співпрацю з пасічниками Прикарпаття та напрацюваннями у цій сфері.

 Довідково. Виробництво меду в Україні в основному зосереджено в господарствах населення – 98% і лише 2% виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання.

За даними FAO, Україна входить до трійки світових експортерів меду після Китаю і Аргентини. Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. За останні два роки Україна відкрила експортні ринки до Ізраїлю, Марокко та Швейцарії. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною тощо.

Зниження ціни на мед на світовому ринку у 2018 році негативно позначилося на експорті меду з України. За результатами 2018 року експорт меду з України впав майже на третину (27%) на 18,4 тис. т і сягнув позначки 49,4 тис. т. Основними причинами падіння експорту стало скорочення поставок до країн Європи (на 10,5 тис. т) і США (9,3 тис. т) – за результатами січня-листопада 2018 порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Український мед експортують в основному у бочках, а ціна за такий продукт у 2018 році становила 2 дол США/кг. Окрім того, біля 90% українського меду виробляється з соняшнику, що не дозволяє використати ті сучасні споживацькі тренди, що панують на ринках Європи та можуть принести експортерам додаткову виручку. Для того щоб виходити на нові ринки, експортерам не вистачає видового різноманіття продукції: немає достатніх товарних партій акації, липи та інших сортів. Дуже повільно розвивається фасована та брендована продукція.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чистота - запорука доходу: як заробляти на вирощуванні органічних ягід

В умовах України добре плодоносить полуниця, малина, смородина та інші менш популярні у виробників ягідні культури, пише Pro-Consulting .

І якщо в минулі роки вирощені в Україні ягоди споживалися в основному на внутрішньому ринку, то останнім часом все чіткіше стала проявлятись тенденція до збільшення їх експорту. Очікується, що через п'ять років грошовий обсяг поставок ягід за кордон збільшиться в три рази в порівнянні з обсягом 2017 року, і це не може не приваблювати інвесторів в ягідний бізнес.

Але ще вигідніше вирощувати екологічно чисті органічні ягоди. Так, це досить трудомісткий процес, але зате дохід від нього можна отримати значно більший. Наприклад, торішні ціни на органічну малину в Україні були в три рази вище, ніж на конвенційну. Світовий ринок органіки сьогодні становить близько $ 90 млрд, а сегмент ягід на ньому росте на 10-15% в рік. Отримати свою частку від цього перспективного ринку можна створивши ягідне господарство за бізнес-планом Pro-Consulting.

Проектом передбачено культивування органічної малини, полуниці і смородини на площі 15 гектарів. Найважливішим елементом плану є правильний вибір ділянки. Її ґрунт повинен мати оптимальний склад для вирощування зазначених ягід і низький рівень забрудненості хімікатами.

Не менш прискіпливо необхідно підійти і до обробки, заморозки і зберігання зібраного врожаю. У виробничих приміщеннях не повинно бути сторонніх запахів і можливості проникнення забруднюючих речовин, паразитів, комах, птахів і тварин. Задіяний персонал повинен бути навченим роботі з органічною продукцією і регламенту використання обладнання.

У структурі інвестицій найбільшу частку займає закупівля саджанців - 45%, на другому місці - проведення підготовчих робіт - 22%, на третьому - закупівля техніки та обладнання - 19%. Так як в перший рік господарство не отримає врожаю, то на фінансування його функціонування протягом цього періоду буде потрібно 14% від загального обсягу витрат.

Всі вкладені в організацію органічного ягідного виробництва кошти повернуться до інвестора у вигляді прибутку протягом п'яти з невеликим років (61,3 місяці) з урахуванням дисконту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview