Як аграрії протестували проти продажу землі іноземцям

20 вересня у 15 областях України відбулась акція на знак протесту проти продажу в Україні земель сільськогосподарського призначення іноземцям. Люди разом зі своєю сільгосптехнікою вийшли на узбіччя основних автошляхів України. Всього в акції взяли участь близько 1000 одиниць техніки та понад 15 000 селян, фермерів та аграріїв.

Акція була організована ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

«19 вересня відбувся аграрний форум, на якому Президент заявив, що власниками землі в Україні можуть бути лише громадяни України та українські компанії. Але в процесі форуму з’ясувалося, що українські компаній зможуть мати іноземних засновників», - розповів голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун.

Він акцентував увагу на тому, що аграрії виступають категорично проти такого підходу: «Іноземні кампанії мають величезний фінансовий ресурс для купівлі землі та дешеві кредити. Українські аграрії не зможуть з ними конкурувати».

На думку експертів допуск іноземців на цей ринок може викликати відчутне збільшення вартості продуктів харчування. Окрім цього, це може призвести до різкого скорочення кількості робочих місць на селі, зменшення видатків на соціальну сферу та розвиток інфраструктури.

«В Україні на аграрний сектор приходиться 17% ВВП та 40% валютних надходжень. Тому не можна ризикувати і ставити цілу галузь під загрозу», - прокоментував Андрій Дикун.

«Ми звертаємося до Президента, щоб прояснити питання про власників українських компаній, до Парламенту. І звертаємося до українського народу, тому що питання української землі стосується кожного», - підкреслив Андрій Дикун.

Поки тривала акція аграріїв проти продажу української землі іноземцям, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на своєму офіційному сайті опублікувало проект відповідного законопроекту. В тексті відсутні будь-які обмеження на участь іноземців у складі засновників чи бенефіціарів компаній, що зможуть купувати землю в Україні.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Коли їжа стає розкішшю: хліб в золоті

В даний час найдорожчим хлібобулочним виробом у світі є продукт пекарні Хуана Мануеля Морено (Juan Manuel Moreno), вартістю €192 (Малага, Іспанія), пише Зерно.

Чому так дорого, що, з золота? Саме! Звичайно, це не золотий батон, а цілком собі круглий хлібець, покритий золотою пудрою, вагою приблизно в 400 г. На смакові якості золоте покриття не впливає, але зате як стильно, красиво й пафосно... для тих, хто знає толк в гедонізмі.

Не обходиться тут і без милих, але цілком пояснюваних примх: за рецептом, при виготовленні хліба треба використовувати чисту воду. А де її брати, з сучасною екологією, питається? В Ісландії. Саме звідти привозять воду, яку змішують з таємничою закваскою.

В пекарні Хуана Мануеля Морено є і інші три види хліба, подешевше. У їх складі також міститься золота і срібна пудра. Найдешевший продукт обійдеться в €98.

Основними клієнтами пекаря є підприємці і мільйонери, які живуть в Costa del Sol. Також іспанська пекарня пропонує 167 видів борошняних виробів простіше, не класу люкс, але від цього не менш привабливих для любителів потішити рецептори.

Свій продукт тут знайти нескладно, складно не згубитися, адже пекарня пропонує хліб з пшеничного та кукурудзяного борошна, а також жита, проса, вівса, гречки і кіноа. Борошно завозиться з Бельгії, Німеччини і Голландії, а також з Кадіса і Севільї.

Хуан Мануель опинився в списку кращих пекарів за версією Ruta del Buen Pan 2018. А ще якихось 10 років тому він працював на узбережжі Costa del Sol... кур'єром. Коли сім'я його дружини вирішила закрити пекарню, де трудилися з 1940 року, Хуан Мануель вирішив, що потрібно щось робити. Зараз він домігся успіху, і вже збирається розширювати дистриб'юторську мережу. Причому хліб він планує продовжувати випікати вручну, так як головне для нього, за його ж словами — «зберегти суть».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Козина ферма заробляє на заняттях йоги сотні тисяч доларів

Секрет розкритий. Кози доброзичливі, розумні, м’які і зовсім не смердять. Принаймні, це стосується кіз, які отримують гроші від клієнтів, що відвідують заняття йогою в Корваллісі (штат Орегон, США), пише agro.guide.

Так, американці платять по $35 за заняття йогою з козами. Напевно тому, що це приємно і весело. Поки ви скручуєтеся в незвичайних фігурах, козенята стрибають по вашій спині, роблячи копитцями масаж. Це відволікає, ви втрачаєте рівновагу, зосередженість, але приносить масу задоволення.

Ідея проводити заняття з козами прийшла маркетологу Лейні Морс. Вона почала їх проводити в 2016 році.

Раніше Морс ніколи не мала справи з козами, але завжди про них мріяла. За кілька років до цього вона купила копію книги «Козівництво для чайників» і обзавелася двома тваринами. Зараз у неї невелике стадо.

В перший рік своєї діяльності, 2016-й, Морс заробила $160 тис. За підсумками 2018-го вона розраховувала подвоїти цю цифру і вийти в прибуток.

Про те, що кози знімають стрес, Морс дізналася разом з друзями, які відвідували її ферму. Одним з гостей виявився інструктор йоги.

Вид на гори і кози, що бігають навколо, налаштовували на заняття. Так і виникла ідея козойоги.

Лейні Морс використала свої навички маркетингу та піару і зробила кілька фотографій того першого заняття козойогою, відправивши їх у Modern Farmer.

«Протягом декількох хвилин вони зв’язалися зі мною і сказали: «Ми повинні зробити історію про це». Історія вийшла і змінила її життя. «Ви ніколи не знаєте, яка ваша ідея може стати вірусною. Це схоже на американські гірки, які рухаються зі швидкістю 100 миль/год, і ви не можете зійти».

До того часу, коли у Морс був повністю запущений бізнес, в списку на заняття назбиралося понад 2300 людей. Спочатку вона спілкувалася з ними через Facebook, але незабаром придумала платформу для реєстрації, щоб навести порядок у цьому процесі.

Бізнес ріс настільки швидко, що Морс покинула свою роботу в листопаді 2017 року. Позичила у друга $75 000, щоб розширити свою справу і покрити витрати.

«Я розраховувала, що вкладуся в $50 000, – каже вона, – але насправді виявилося в три рази більше».

Морс тримає нігерійських карликових кіз, мініатюрних тварин, які максимально важать 30-40 фунтів. Іноді вона залучає до заняття козенят, залишаючи для них ласощі на спині або животі клієнта. Коли козенята стають занадто великими, щоб стрибати на людей, вони просто бігають навколо класу або сидять поблизу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як у волинських теплицях вирощують модну ягоду

У Маневицькому лісгоспі, що на Волині, вирощують лохину в теплиці. І переконують – це рідкість, мовляв, зазвичай ягода росте лише на відкритому ґрунті, - пише Перший.

Однак у тепличному садівництві є своя перевага – плоди з’являються раніше, - каже інженер побічного користування лісгоспу Ірина Остапчук.

На території державного підприємства працює теплиця. Чотири роки тому тут посадили 75 кущів високорослої лохини. Минулого року вона дала перші плоди.

«По суті це експеримент, тому що лохина непристосована для закритого ґрунту. На вулиці вона добре росте, а в тепличних умовах її ніхто не вирощує. Але ми спробували і побачили в цьому переваги – плоди у таких умовах достигають на місяць раніше», - розповідає вона.

Також минулого року у лісгоспі заклали відкриту плантацію лохини. Тоді посадили 1500 кущів, які почнуть давати ягоди за кілька років. Тут, у Маневицькому лісовому господарстві, працює власний консервний цех, тож є можливість переробляти плоди.

«Лохина багата на вітаміни, має противірусну, жарознижувальну дію, покращує зір. Останнім часом вона стає все популярнішою», - каже Ірина Остапчук.

Окрім цього у теплиці вирощують декоративні рослини – самшит, ялівець, туї, квіти кислиці та бегонії до 8 березня, зелень – салат, петрушку, кріп. Усе це продають мешканцям Маневицького району на ярмарках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна на "Зеленому тижні": посилення міжнародної співпраці та національного бренду

Повернення України як повноцінного учасника з національним павільйоном на виставку «Зелений тиждень» поглиблює міжнародне ділове партнерство та економічні зв’язки, розширює географію постачання українських товарів на світові ринки, посилює позитивний імідж та національний бренд «Ukraine Now».

«Цей захід – унікальна можливість міждержавного нетворкінгу та місце, де можна звірити глобальні тренди і відповідно до них визначити напрями розвитку галузі», - прокоментував в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

У перші дні виставки Українська делегація провела десятки міждержавних переговорів з аграрними міністрами ЄС. Крім того, відбулися двосторонні зустрічі з представниками Світового Банку, Союзу Фермерів ФРН, Федерації індустрії продовольства та напоїв ФРН, Федерального Міністерства продовольства і сільського господарства ФРН.

Як голова делегації, Максим Мартинюк взяв участь у зустрічі з Федеральним канцлером д-ром Ангелою Меркель в рамках Глобального форуму з питань продовольства та сільського господарства. Ангела Меркель виступила перед іноземними Міністрами сільського господарства з промовою про значення цифрових технологій для майбутнього сільського господарства.

Мінагрополітики висловило свою вдячність усім компаніям, які долучилися до організації української участі на «Зеленому тижні» у форматі національного павільйону та його фінансуванні. Серед них: багаторічний лідер українського ринку з виробництва та експорту меду «Асканія-Пак», виробник мінеральних вод і постачальник устаткування «Альтаір», виробник заморожених хлібобулочних виробів Chanta Mount, торгова компанії «Екона», яка популяризує веганські продукти, МХП, компанія «Чумак», «Верес», «Фаворит Фудз», Волинський бровар, Перша приватна броварня, Шабо. Окрема подяка була висловлена державним холдингам - ДПЗКУ, Аграрний фонд, Артемсіль, Укрспирт, а також оператору українського павільйону - Промфінінвест і Фуд корт сервіс - за гідне представлення української кухні.

Повноцінна присутність України на одній з найбільших і найпрестижніших агропромислових виставок у світі, в якій бере участь 61 країна, є унікальною нагодою підтримувати позитивний імідж держави та просувати національний бренд Ukraine Now.

Довідка:

«Україна на Зеленому тижні в цифрах»:

• 1200 кв. м – площа національного павільйону

• 56 компаній – українські учасники Grüne Woche-2019

• 21 напрямок українського аграрного бізнесу представлений

• 19 000 кг зразків української продукції

• Понад 400 000 відвідувачів виставки за 10 днів

• 90 000 відвідувачів-торгових партнерів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чорне золото: як столичний журналіст виробляє чорну ікру

Колишній працівник прес-служби Міноборони та власник піар-агентства став рибоводом і зайнявся виробництвом чорної ікри. Дорогий продукт вже спробували не тільки українці, а й вибагливі французи.

Компанія "Бестер" — одна з небагатьох аквафірм, що має власні потужності для вирощування осетрових та виробництва чорної ікри. Новорічні свята — пік її продажів. Цікаво, що найбільше люблять ласувати делікатесом в Одесі.

Хоча не кожному українцю цей товар по кишені, співвласник акваферми вірить, що розвиток рибного ринку в Україні отримає новий поштовх після завершення російської агресії, адже тоді купівельна спроможність зросте.

Юрій Яременко — освічена людина. За його спиною — робота журналістом і працівником прес-служби Міноборони, створення піар-агентства. Зараз він — не просто рибовод, а полковник запасу та колишній шеф-редактор журналу "Камуфляж".

Як виявилося, шлях від журналіста до бізнесмена може бути нетривіальним. "Маючи навички аналітика, я побачив, що ринок чорної ікри в Україні порожній, тому ми зайшли в цю нішу", — розповідає співвласник "Бестера".

На початку довелося оформити багато документів. Найбільш важливі — щодо особливого режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта. Вони дозволяють рибалити на площі  30 га поряд з власною рибною фермою. Щороку "Бестер" ще й зариблює Дніпро коропом, товстолобом та білим амуром.

Рибна ферма розташована у Канівському водосховищі неподалік від Трипільської ТЕС. Її площа — орієнтовно 30 соток. У 60 садках фермери вирощують різні види осетрових. "Сім років тому тут було закинуте місце, ми вивезли три вантажівки сміття, поставили садкову лінію, привезли мальків", — згадує Юрій.

За його словами, інвестиції в таке виробництво становлять кілька мільйонів гривень, а чекати їх окупності доведеться не менше десяти років. Якщо стерлядь важить 1,5 кг, то з неї можна отримати близько 150 грамів ікри, але щоб виростити рибину таких розмірів, треба чекати шість-сім років.

На підприємстві є повний цикл вирощування риби: від ікри до ікри.

"Ми вже три роки маємо статус племінного репродуктора з вирощування осетрових. Навесні настає інкубаційний період, і з ікри власної риби ми вирощуємо личинку, а потім мальків. У 2018 році в нас купили багато посадкового матеріалу на водойми України, особливу в Кіровоградську область", — пишається Яременко.

За останні кілька років в Україні відкрилося понад десять осетрових ферм з виробництва ікри, тому на ринку вже зараз висока конкуренція. Крім того, в Україні активні китайські експортери, які, за словами Юрія, демпінгують за цінами на ікру.

"Якщо в Україні ціни на осетрову ікру, добуту класичним способом, стартують з 800 дол за кг, то зараз на ринку з'явилося чимало китайської ікри по 250-300 дол.
Крім того, багато українських осетроводів виробляють чорну ікру методом овуляції, тобто прижиттєвим способом. Такий продукт має гормональний вплив і проходить процеси пастеризації та хімічної обробки. Люди часто не бачать різниці в якості продукту, але вона суттєва", — пояснює генеральний директор компанії.

Його підприємство виробляє ікру класичним способом за державним стандартом.

Живу рибу доставляють в ікорний цех, розташований у Ржищеві. Її поміщають в басейн, температура води в якому наближена до температури води у Дніпрі.

Після цього риба йде на забій, з неї виймають ястик, у якому міститься ікра.

Рибу відправляють на переробку, а ястик поміщають у спеціальний бокс, де ікра дві хвилини проходить кварцювання. Потім через спеціальну сітку ікру перетирають, відділяють від ястика, солять і пакують в банки по 50 і 100 грамів.

"Нам треба продавати на рік не менше 100 кг ікри, щоб вийти в нуль. У 2018 році ми вперше наближаємося до цієї цифри", — додає Яременко.

Його компанія виконала перший контракт на поставку ікри до Франції. Рибу фермер реалізує в магазини Києва, зокрема в торгову мережу "Дари моря".

Вартість стограмової банки ікри стерляді коштує 2 300 грн.
Така ціна пояснюється тривалими інвестиціями та значними затратами на вирощування риби.

Один кілограм корму для малька коштує понад 300 грн, а для дорослої риби — понад 55 грн. На тиждень господарству потрібна тонна такого корму.

Частину кормів господарство виготовляє, проте воно досі залежне від імпорту.

"Ми боремося за якість власної продукції і не плануємо виходити на ринок з овульованою ікрою. Справжня ікра не повинна бути пастеризованою, не повинна оброблятися хімікатами. Якщо таке відбувається, то це не ікра, а ікорний продукт. На жаль, багато виробників не вказують це на етикетках", — констатує Яременко.

Він додає, що Україні ще є куди рости. Тут вирощується лише 30 кг риби на гектар водної поверхні, тоді як у Польщі — 60 кг, в Угорщині — 150 кг.

Одна з причин — в Україні складна бюрократична система оренди частини водойми загальнодержавного значення для установки садкових ліній, тому для багатьох інвесторів аквакультура залишається поза їх полем зору.

Відсутність дешевих кредитів, неякісне регулювання взаємовідносин між рибалками та аквакультурниками теж не стимулюють розвиток галузі.

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview