Як агрохолдинг президента Порошенка захоплює землі інших підприємств

Власником цього підприємства і сьогодні є Президент України Петро Порошенко, пише 24tv.ua.

Гайсинський район на Вінниччині називають "цукровим Донбасом", тільки замість вугілля тут терикони буряку, а замість шахт – цукрові заводи. Один із заводів в Гайсині належить компанії, яку можна знайти в декларації президента Порошенка, вона називається "Зоря Поділля".

Поруч розташоване підприємство місцевого аграрія Костянтина Дударя "Колос". Власну фірму він створив 17 років тому, а тепер, за словами пана Костянтина, її хоче поглинути президентська компанія. Підприємство Порошенка цікавлять передусім землі.

Петро Порошенко йдучи на вибори президента неодноразово заявляв про намір продати свій бізнес, в разі перемоги. Після тріумфу одразу ж у першому турі він вкотре підтвердив свою обіцянку. Втім, і досі президент Порошенко залишається власником численних бізнес-активів. Крім кондитерської імперії, це і медіа, і банк, і підприємство суднобудування, і ще багато чого. Якщо корпорацію Roshen, як твердить, передав в сліпий траст, то багатьма іншими бізнесами він досі володіє напряму.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Аграрії сперечаються за зерновози "Укрзалізниці"

"70-80-90% операторів, які без маршрутів не можуть сформувати повні маршрути – склади з 54 вагонів, стоять тиждень-два-три без вагонів", – сказав представник компанії "Гермес-Трейдінг", пише Інтерфакс-Україна.

За словами представника компанії "Дельта-Вілмар", з приблизно 900 зернових складів можливість сформувати маршрути мають лише 30-50, які належать найбільшим зернотрейдерам, таким як "Нібулон", "Кернел", "Райз", що ставить учасників ринку в нерівні умови.

У свою чергу заступник генерального директора "Нібулон" Володимир Клименко підкреслив, що в умовах, коли щоденна подача зерновозів скоротилася з 1800 штук у минулому році до 1200 штук в цьому році, тільки така маршрутна система здатна забезпечити вивезення зерна з країни. За його словами, саме такий підхід переважно застосовується у багатьох країнах, зокрема, в США, тоді як подача до зернових складів за 3-5-7 зерновозів неефективна і в умовах їх дефіциту призведе до падіння експорту.

Директор з фінансів "Укрзалізниці" Андрій Рязанцев пояснив необхідність введення маршрутного підходу тим, що компанія потребує компактних точок навантаження для підвищення ефективності використання зерновозів і збільшення їх оборотності.

За його словами, подібні проблеми неефективного використання вагонів існують і в інших вантажовідправників, зокрема, при зниженні обсягів перевезення залізної руди на 0,5% за останні роки, кількість вагонів для перевезення зросла на 30%.

У той же час противники такого маршрутного підходу заявили, що будуть ініціювати звернення Української зернової асоціації до "Укрзалізниці", Мінінфраструктури, прем'єра і, ймовірно, Антимонопольного комітету з вимогою перегляду нинішньої формули розподілу вагонів, щоб забезпечити рівний доступ усіх учасників ринку до них.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян, відповідаючи на ці претензії, висловив думку, що запроваджена система розподілу вагонів є дуже сирою.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Капітальні інвестиції у сільське господарство сягнули 40,5 млрд гривень

Загалом частка капінвестицій у сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу, повідомляє МінАПК.

Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно в межах 72% загального обсягу.
За той само період, капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів сягнули 12,7 млрд грн, що на 7,5% більше ніж за 9 місяців 2016 року. Загалом частка капінвестицій у харчову переробку склала 14,6% від загального обсягу таких інвестицій у промисловість.
Нагадаємо, що станом на 1 липня 2017 року в аграрному секторі впроваджується 233 інвестиційні проекти із загальною кошторисною вартістю у 36,7 млрд грн.
 

Довідка:
Капітальні інвестиції – витрати на придбання нових (а також тих, які були у використанні), виготовлення власними силами для власного використання матеріальних і нематеріальних активів; витрати на капітальний ремонт і модернізацію.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Українці можуть стати вегетаріанцями: ціни на м’ясо ростимуть надалі

Так, за інформацією Держстату, наданою Асоціації тваринників України на запит від 13.11.2017 ЗПІ/ЮР-2009-17, цьогоріч ціни на м’ясопродукти виросли на третину - 29,2%.

Головною причиною цього є епідемія африканської чуми свиней, спалахів якої тільки у цьому році станом на 25 листопада 2017 року налічується вже 135 випадків. Це майже у півтора рази більше, ніж за весь минулий рік.

Загалом же, починаючи з 2012 року, в Україні зафіксовано вже 283 спалахи АЧС.

«Причиною значного подорожчання м’яса я бачу передусім погіршення у 2017 році ситуації з африканською чумою свиней, через що підприємці змушені були вирізати поголів’я, на ринку виник дефіцит м’яса й ціна на нього дуже виросла, - прокоментувала голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар. - Відповідно, до неї підтягнулася й ціна на курятину, на яку зріс попит через подорожчання свинини».

Дійсно, поголів’я свиней цього року скорочувалося удвічі швидше, ніж минулого року. За даними Держстату, станом на 1 листопада 2017 року кількість свиней знизилася майже на 8,9% порівняно з груднем 2016 року, і сьогодні становить 6687500 голів. Хоча ще у 2016-му падіння було не таким швидким, зокрема, кількість свиней знизилася на 4,6% порівняно з 2015-м роком. Тобто, негативна динаміка стала удвічі швидшою.

«Ще у 2015 році ми прогнозували, що якщо не вжити термінових заходів щодо боротьби з АЧС, Україна може залишитися без свинини - коментує Ірина Паламар. - Сьогодні ж бачимо наступне: виробники вирізають поголів’я сотнями тисяч, а ціна м’яса й сала для споживача зросла майже удвічі. І поки що дієвих кроків від влади для зупинення АЧС не спостерігається. Хоча ще в лютому 2017 року ми разом із підприємцями, науковцями та Держпродспоживслужбою розробили та передали на розгляд Мінагрополітики проект «Програми профілактики та боротьби  з поширення захворювання африканської чуми свиней на території України на 2017-2022 роки». Та до цього часу документ не підписаний.

Якщо наступного року влада й надалі не буде робити рішучі кроки в напрямку порятунку галузі – я маю на увазі і затвердження Програми щодо боротьби з АЧС, і збільшення держпідтримки на галузь тваринництва та спрощення процедури її отримання, і удосконалення відшкодування ПДВ для виробників, що займаються рослинництвом та тваринництвом – тобто, не почне упроваджувати усі ті механізми, над якими наша Асоціація працює останні роки та пропонує їх до затвердження та втілення в життя – то протягом 2018 року поголів’я свиней скоротиться приблизно ще на 10%, а ціни на свинину зростуть іще на третину. Звичайно, це відобразиться і на цінах на курятину, що в цілому змусить українців іще більше затягти паски чи перекинутися на вегетаріанство».

Зазначимо, що починаючи від 2014 року, коли країну почала охоплювати епідемія АЧС, загальна кількість свиней в Україні знизилася більше ніж на 1,7 млн голів!

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

В ЄС оприлюднили систему для підрахунку додаткового безмитного експорту зернових з України

Про це на своїй сторінці у Facebook написала торговий представник України Наталія Микольська, пише Європейська Правда.

"Європейська Комісія опублікувала процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові!" - написала вона.

За її словами, відкриття тарифних квот на зернові потребувало прийняття окремого імплементаційного регламенту Єврокомісії.

"І тепер цей документ, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові, опубліковано" - повідомила Микольська.

Вона нагадала, що додаткові тарифні квоти на зернові будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж трьох років.

Нагадаємо, 13 вересня у Європейському парламенті було підписано рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій.

Регламент ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.

Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для українського меду - 2,5 тис. тонн, кукурудзи та борошна з неї - 625 тис. тонн, ячменю та борошна з нього – 325 тис. тонн, пшениці та борошна - 65 тис. тонн.

Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. тонн, овес - 4 тис. тонн, оброблені томати - 3 тис. тонн та виноградний сік - 500 тонн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Який агробізнес вигідний в Україні

Про це розповідає фермер Юрій Марчук, власник комунального підприємства "Садовод", яке займається вирощуванням плодово-ягідних саджанців та спаржі, пише gazeta.ua.

"Чотири роки тому вирішив зайнятися спаржею. Купив насіння у США. Тут його півтора місяця розмитнювали й відправили назад. З'ясувалося, не можна завозити – бо цієї культури немає в державному реєстрі. У радянські часи вважали, що спаржа – це не їжа. Пролетаріату потрібна картопля".

Імпортна спаржа коштує 350–380 грн за кг. Українську продають за 150–180.

"Торік отримали перший урожай спаржі. На машині вивезли 350 кілограмів у Київ, на базар "Столичний". Його керівники так здивувалися, що дали нам найкраще місце. Термін реалізації спаржі – п'ять діб. Привезена з Перу – то вже не спаржа. У компанії "Фозі" (одна з найбільших на ринку роздрібної торгівлі в Україні. – Gazeta.ua) нам одразу замовили 50 тонн. Ми змогли дати лише 10. А торговельних мереж ще чимало, і ринок спаржі ростиме. Можна не лише свіжу в сезон продавати, а й морозити. Імпортна зараз коштує 350–380 гривень за кілограм. Свою продаю за 150–180. Із гектара заробляю мінімум 400 тисяч гривень. Наступна за рентабельністю – суниця. Все інше – далеко позаду. З гектара кукурудзи гарний агроном витягне максимум 10 тисяч гривень".

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.