150670

Як агропідприємству уберегтися від рейдерства

За даними Всеукраїнської аграрної ради, 75% аграріїв побоюються рейдерських захоплень своїх підприємств.

Як відбуваються захоплення аграрних підприємств та як себе юридично уберегти від махінацій та підроблених документів, розповів під час ІІІ щорічної Конференції Аграрних юристів, яку 31 жовтня провела інформаційна компанія "ПроАгро", Михайло Апостол, радник Першого віце-прем'єр-міністра України з питань АПК.

На його думку, однією з причин рейдерських захоплень є бажання сільськогосподарських підприємств заощадити на послугах висококваліфікованих юристів.

«Рейдерством ми називаємо ситуацію, коли забігли озброєні люди в балаклавах, переоформили власність та корпоративні права на іншу особу. Останні три роки я займаюсь вирішенням та недопущенням цих конфліктів і мушу констатувати, що в 99, 99% випадків вина лежить на керівниках агропідприємств. У тих справах, в яких мені доводилося розбиратися, були і розписки, написані власниками агропідприємств, про отримання десяти тисяч доларів застави. Це ставало формальним приводом для того, щоб на підприємство мали права треті особи», - підкреслює Михайло Апостол.

За його словами, в Росії немає такого поняття як «рейдерське захоплення». А в Україні на сьогоднішній день нестабільна політична ситуація в країні та недосконале земельне законодавство, що спричинило активізацію земельних шахраїв, які діють спільно з юристами та  психологами.

«Після того, як депутати, які захищають фермерів, прийняли у 2016 році закон про спрощення реєстрації корпоративних и речових прав, надавши можливість реєстраторам без засновника, без власника переоформляти підприємство, Україну накрила хвиля рейдерства», - зазначає Михайло Апостол.

Читайте також: Рейдерство в АПК процвітає з вини Міністерства юстиції

Він зауважив, що в Україні діють близько 50 груп, яких наймають для рейдерського захоплення, а з початку року зареєстровано 37 впроваджень у намаганні привласнити чуже майно, а у минулому  році 35.

Щоб вберегти своє підприємство від рейдерського захоплення, експерт радить найняти грамотного юриста, який має навести порядок з усіма договорами.

Досить часто виникають проблеми із продажем корпоративних прав, коли один з співзасновників компанії йде на поводу у аферистів і продає задешево свою частку, розраховуючи отримати повну суму вже після переоформлення документів. Також причиною конфлікту стають договори про кредити та реструктуризацію, коли підприємство, набравшись кредитів, неспроможнє платити кошти фінансовим установам згідно своїх зобов’язань. У такому випадку, компанія може стикнутися з тим, що кредитори будуть мати права на майно підприємства.

«Компанія, маючи кваліфікованого юриста, завжди буде застрахована від таких речей. Якщо ви ведете прозору діяльність, не берете на себе сумнівні кредитні зобов’язання, не маєте серйозних внутрішніх конфліктів та тримаєте в порядку свої папери, до вас просто не буде з якого боку підступитися», - резюмує Михайло Апостол.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Київщині поєднали унікальну технологію вирощування риби та овочів

Про те, як в Україні впровадили високотехнологічний спосіб ведення органічного сільського господарства, Аgroreview.com розповіла Оксана Прокоса, виконавчий директор «AQUAFARM».

- Розкажіть, будь ласка, у чому полягає метод аквапоніки?
- Аквапоніка поєднує у собі вирощування риби та рослин без грунту в системі рециркуляції води. Основою аквапоніки є природний баланс, що дає можливість вирощувати органічну продукцію і дбайливо використовувати природні ресурси. Суть методу, який освоїла компанія «AQUAFARM», полягає в тому, що риба збагачує воду органічними добривами, і така вода з розчиненими органічними мікроелементами використовується для вирощування рослин (зелені і овочів). На «AQUAFARM» ми вирощуємо аквакультури циклічно протягом року в рециркуляційних системах, що виключає вплив негативних зовнішніх факторів. Вода постійно рециркулює, очищається та повертається назад у систему. Тобто, таким чином заощаджується використання водних ресурсів. Також у нас є тепличний комплекс, де ми вирощуємо овочі. На даний момент у нас вже є перші результати: томати, вирощені без використання пестицидів, гербіцидів, шкідливих хімічних добрив та домішок. Також плануємо вирощувати болгарський перець, зелень і трави. Вміст нітратів в овочах і зелені, вирощених за допомогою аквапоніки, нижче вп’ятеро-вдесятеро порівняно з традиційним вирощуванням.

- Яку рибу розводять на аквафермі?

- На аквафермі в рециркуляційних системах вирощують кларієвого сома та тилапію без використання антибіотиків, стимуляторів росту і гормонів. Мальок риби компанія імпортує з Нідерландів. Ми маємо всі сертифікати походження. При вирощуванні риби використовуємо лише імпортний корм з Данії та Франції, так як він якісний, збалансований, високопротеїновий. До його складу входять костна мука, зернові, рибна мука, тобто збалансоване харчування для риби.

- Скільки часу займає розведення риби?
- Щоб виростити малька сома до товарного вигляду необхідно близько семи місяців. У тилапії трошки довше темпи росту, це приблизно вісім-дев’ять місяців.

- Чому серед аквакультур були обрані саме сом та тилапія?
- Для цих риб природним середовищем є Африка, де високий температурний режим та тепла вода. Ми також зосередилася саме на цих двох видах риби, так як система одна, відповідно і вода має бути однакової температури. Зараз на аквафермі температура води 27 градусів, а вологість 99%. Для того, щоб зрошувати коріння рослин методом аквапоніки, потрібна тепла вода. Щоб не підігрівати її, ми теплу воду по трубам транспортуємо одразу до теплиць, і вона зрошує коріння рослин. Тобто не потрібні додаткові витрати на енергоносії. Ми в компанії дуже бережно ставимося до навколишнього середовища. Щоб економити електроенергію, ми використовуємо сонячні колектори в теплий період року. Також при реалізації риби ми застосовуємо пакети, які піддаються утилізації.

- Як часто ви змінюєте воду в басейнах для риби?
- Вода в системах рециркуляції при вирощуванні риби замінюється лише на 10%. Вона постійно рециркулює. Від басейну поступає до фільтра, де тверді залишки відходів від життєдіяльності риб залишаються в органічному фільтрі, потім вона поступає в біофільтр, де є ультрафіолет, який вбиває будь-які  бактерії. Ми не додаємо стимуляторів росту, антибіотики. Плюс у біофільтрі є біозагрузка, де в природному середовищі вирощуються корисні бактерії, які очищають воду. Частина поступає назад у басейн, а частина йде до теплиць. Тобто це такий симбіоз життєдіяльності риби та рослин.

- Як виникла ідея такого виробництва?
- Під час відвідин Нідерландів, ми бачили гідропонні теплиці, де вирощували огірки, перець, томати й інші рослини. Коли ми поїхали до Берліну, то побували на невеличкій експериментальній аквафермі, де вирощували тилапію і рослини. Її збудували студенти німецького аграрного університету, які виграли грант. Наочно ми раніше не бачили нічого подібного.

-З якими труднощами зіткнулися під час запуску виробництва?
- Перш за все, треба було зрозуміти всі нюанси виробництва. Головною проблемою стало правильне балансування системи: кількість риби повинна відповідати кількості овочів, тому що якщо забагато буде поживних елементів, рослини не будуть рости, вони будуть просто гнити.

- Де брали необхідне обладнання?
- Устаткування, органічні фільтри - все українського виробництва. Ми співпрацюємо з українською компанією, яка нам також надає сервісне обслуговування. А гідропонні системи та освітлення ми імпортуємо з закордону. Це інноваційне обладнання, яке ще в Україні не виробляється. Такі системи дуже популярні в США та Азії. Взагалі, все нове, це добре забуте старе. Ще атстеки вирощували овочі методом аквапоніки. В Азії вдало поєднують вирощування рису та вугря.

- Чи є в нашій країні подібні виробництва?
- Немає. Ми перші в Україні. Об’єми виробництва риби у нас становлять 100 тон на рік. Ми орієнтуємось на Європу. У нас щільність посадки риби на метр кубічний 160-180 кг, що відповідає європейським стандартам. В деяких господарствах щільність риби сягає 400 кг на метр кубічний. Але умови утримання для риби вже стають поганими. Для нас же головним залишається якість нашої продукції. Ми постійно проводимо лабораторні дослідження води та риби, у нас встановлена сучасна система очистки води.

- Як ви реалізуєте свою продукцію?
- Ми приймаємо участь в гастрономічних ярмарках на Київщині. Також наша продукція представлена в провідних ресторанах Києва.  А 16 вересня у місті Васильків Київської області відкрився перший магазин рибних делікатесів «AQUAFARM».

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Придбання іноземцями найбільшого вітчизняного агрохолдингу не означає купівлю української землі - Петро Порошенко

Про це написав у своєму Тwitter Президент України Петро Порошенко.

Він підкреслив, що рішення SALIC - одного із найбільших у світі агроінвесторів - прийти в Україну є яскравою демонстрацією, що держава готова створити для них всі необхідні умови. Це - найбільший контракт у сільськогосподарському секторі за історію незалежної України.

"Контракт між «Мрія Агрохолдинг» та SALIC не означає купівлю української землі. Це означає купівлю українських активів, підвищення рівня інвестицій в агрокомплекс і підвищення рівня технологій, які будуть сприяти підвищенню врожайності, експорту, створенню нових робочих місць", - зауважив Петро Порошенко.

Нагадаємо, Компанія Continental Farmers, акціонерами якоЇ є уряд і члени королівської родини Саудівської Аравії, планує купити  український агрохолдинг"Мрія".

У серпні 2014 року "Мрія" не змогла розрахуватися з кредиторами за поточними зобов'язаннями і оголосила дефолт. Сукупна заборгованість агрохолдингу з урахуванням гарантій і поруки, наданих "Мрією" компаніям, афільованим з сім'єю Гут (колишніх власників), на момент оголошення дефолту становила 1,3 млрд дол.

З лютого 2015 року контроль над активами "Мрії" перейшов до її кредиторів - переважно європейських і американських інвесторів, які прийняли рішення зберегти агрохолдинг. Тоді ж був призначений новий менеджмент агрохолдингу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українська харчова промисловість забезпечує внутрішній ринок на 90%

Окрім цього, галузь відіграє надзвичайно важливу роль у зовнішній торгівлі країни, формуючи понад 50% зовнішньоторговельного обігу продукції АПК України.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева під час офіційного відкриття Всеукраїнського тижня харчових технологій та галузевих виставок «Inprodmash & Upakovka’2018», «Bakery Ukraine’2018» та «Sweets  Ukraine’2018».

«До харчової промисловості належать понад 40 галузей і виробництв, а промислове виробництво харчових продуктів здійснюють понад 5 тисяч підприємств, які виробляють широкий асортимент продуктів харчування », - наголосила заступник Міністра у своєму виступі.

За словами Ольги Трофімцевої, розвиток повного циклу технологічних процесів – починаючи від первинної обробки сільськогосподарської сировини, до випуску готової упакованої харчової продукції за найвищими стандартами безпечності та якості продуктів харчування та її експорту на світові ринки є ключовим пріоритетом секторальної експортної стратегії, яка розроблена командою Мінагрополітики.

«Я б назвала харчову галузь локомотивом економіки України, зважаючи на важливість харчової галузі для всього сектору АПК та його розвитку. Без створення ланцюга доданої вартості в країні, поглибленої переробки та експорту готового продукту під брендом «Made in Ukraine»  ми не зможемо говорити про ефективний розвиток АПК чи всієї економіки України», - підкреслила заступник Міністра.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів - Володимир Гройсман

Водночас земля не повинна потрапити у руки великих агрохолдингів. Про це він сказав під час форуму Реанімаційного пакету реформ "Повна мобілізація: спільний план дій", передає Укрінформ.

"Я категорично проти відкриття ринку земель усього для усіх і на всі сторони. От я проти і це моя позиція, як громадянина України. Це для мене є принциповим питанням. Вважаю, що треба дати можливості українцям один у одного купувати землю в обмеженій кількості і для відповідного фахового використання", - сказав Гройсман.

На його переконання, найоптимальнішу модель земельних відносин можна підібрати.

"Я вважаю, що земля - це дуже серйозний наш національний актив. І тут треба підходити дуже виважено. Я розумію, що ліберальний підхід і треба все відкрити, але, повірте, не все те золото, що блищить", - додав прем'єр-міністр.

Гройсман запевнив, що уряд готовий до відкритої дискусії стосовно проведення земельної реформи.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Потенціал агроринку з Іраном оцінили у $3 мільярди

Про це заявив в інтерв'ю Укрінформу посол України в Ірані Сергій Бурдиляк.

«Я думаю, що нам у жодному разі не треба відмовлятися від діалогу з Іраном, а також від діалогу з іранського питання - з усіма зацікавленими сторонами», - сказав дипломат.

Він зазначив, що Україна має союзників, сталі відносини з іншими державами світу і зобов'язання перед ними. Водночас слід брати до уваги, що населення регіону, де Іран має вплив, становить приблизно 130-140 млн населення.

«Це колосальний ринок! Нам ні в якому разі не можна з нього йти! Нам треба зробити так, щоб на ньому залишитися, бо якщо ми, не дай Боже, підемо, то повернутися буде дуже важко», - наголосив Бурдиляк.

У цьому контексті нагадав, що Україна має з Іраном дуже великий товарообіг: за даними ДФС, за минулий рік він становить понад 1 млрд 200 млн доларів, іранці називають цифри 1,5 і навіть 2 млрд. А якщо подивитися на складові українського експорту, то 95 відсотків становить продукція сільського господарства, яка не підпадає під американські санкції.

«Більш того, потенційний ринок по сільському господарству з Іраном становить 3 млрд доларів. Цю цифру називають іранці - на таку суму вони готові купити сільськогосподарської продукції з України сьогодні й завтра. Але вони хочуть мати прогнозованого на тривалий період партнера, бо для них питання продовольчої безпеки таке ж важливе, як для нас безпеки енергетичної», - зазначив посол.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview