174499

Як антирейдерські законодавчі новації позначаться на правилах оренди землі

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі - Закон № 340-IX), що набрав чинності 16.01.2020 року, було внесено зміни до абзацу третього частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та додано ще одну істотну умову договору оренди землі - дата укладення договору оренди, яка в принципі, мала бути присутньою при підписанні будь-якого договору в силу положень ЦК України.

Таким чином, істотними умовами договору оренди землі станом на даний час є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- дата укладення та строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Зауважимо, що підпунктом 9 пункту 8 Закону № 340-IX передбачено, що розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» через 6 місяців з дня опублікування Закону № 340-IX, має бути доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:

Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 (Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі) цього Закону та статтею 1261 (Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови) Земельного кодексу України.
Так, у статті 33 ЗУ «Про оренду землі встановлено» встановлено:

«Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п'ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.

З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються».

Статтею 126-1 Земельного кодексу України передбачено наступні положення:

«1. Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

2. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

3. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.

4. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк».

Абзац двадцять другий частини другої статті 134 ЗК України викладено в такій редакції: «поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря».

Частину восьму статті 135 цього ж Кодексу після слів «земельної ділянки або» доповнити цифрами та словом «30 відсотків».

Частину двадцять шосту статті 137 цього ж Кодексу доповнено другим реченням такого змісту: «Документ про оплату разом з договором купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки є підставою для державної реєстрації відповідного речового права переможця земельних торгів на земельну ділянку».

Правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на

умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Відповідно, при бажанні застосовувати оновлений порядок переважного права орендаря на укладення договору оренди землі встановлений новим Законом та правил поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, є необхідність укласти або внести зміни передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству».

Нагадаю, що в Україні діє презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За цих умов, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Правовими наслідками недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону є можливість визнання його недійсність в судовому порядку. Зауважимо, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі тих що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Проте сторони можуть не узгодити між собою всі істотні умови договору.

За цих умов, варто звернути увагу на Розділ V ЗУ «Про оренду землі», який визначає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Цікаво, що у ст. 31 вказаного Закону договір оренди землі припиняється в разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

- поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

- смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

- ліквідації юридичної особи-орендаря;

- відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

- набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

- припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Зауважимо, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року по справі № 338/180/17 сформовано позицію, що з огляду на приписи законодавства про момент укладення договору, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимоам закону.

В той же час, актуальною залишається Постанова ВСУ у справі № 6-233цс14 від 04.02.2015 року, у якій було сформовано позицію, що вимогами статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України передбачено те, що в порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, і не встановлено, чи дійсно порушує право позивача відсутність у договорі оренди зазначеної умови, її істотності, а також судом не з'ясовано, у чому саме полягає порушення законних прав позивача.

Таким чином, предмет доказування в такого роду справах буде складатись з двох обставин:

- чи дійсно відсутні в договорі оренди земельної ділянки певні істотні умови, обов'язковість яких встановлена Законом;

- яким чином відсутність істотних умов порушує права позивача.
При цьому, відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань.

У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Відповідно до ст. 34 цього ж Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Таким чином, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», передбачив певні запобіжники для протидії рейдерству, у тому числі й щодо переважного право орендаря на укладення договору оренди землі, поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови, для використання яких дійсно варто

провести юридичний аудит діючих угод на предмет доцільності зміни змісту у відповідності із новим законом.

Ганна Резнікова, адвокат практики безпеки бізнесу Juscutum, кандидат юридичних наук

Павло Демчук, юрист практики безпеки бізнесу Juscutum

Джерело: biz.ligazakon.net

Виробництво круп в Україні скорочується з року в рік

Аналіз ринку круп в Україні показує, що найбільші частки в його структурі займають рис і гречка, пише pro-consulting.ua.

В середньому кожен житель нашої країни з'їдає за рік 5 кг рисової крупи і 3,5 кг гречаної. В даний час вітчизняні виробники круп орієнтовані в основному на внутрішній ринок, так як на експорт відправляється, головним чином, більш дешева неперероблена сировина. В результаті виробництво круп в Україні скорочується з року в рік через зменшення населення нашої країни.

За результатами аналізу ринку круп в Україні можна зробити висновок, що для суттєвого збільшення внутрішнього споживання даного виду продукції в середньостроковій перспективі немає підстав. Драйвером розвитку вітчизняної круп'яної галузі може стати вихід на ринок здорового харчування Євросоюзу, адже українські крупи багаті мікро і макроелементами, а також клітковиною, необхідними для правильного функціонування організму. Передумови для такого прориву вже проглядаються. Так, в 2018 році основними країнами-імпортерами українських круп стали Нідерланди 19,5% (363 т), Польща 15,5% (289 т), Литва 11,7% (219 т) і Словенія 11,3% (210 т ). Крім Європи, нарощуються поставки українських круп в Азію та Африку. Завдяки розвитку зовнішніх напрямків збуту, вітчизняні виробники зможуть отримати ресурси для модернізації та нарощування виробництва.

 

Фермерам потрібно встигнути за півроку переукласти договори оренди, аби не залишитися без землі

Насамперед новації стосуються державної реєстрації речових прав на нерухомість, особливо в частині прав на оренду землі. Усе це має й інший бік у контексті обіцяного ринку землі.

Автоматична пролонгація

Ідеться про закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 5.12.2019 №340-ІХ. Ним унесено зміни до Земельного, Господарського та Цивільного кодексів, а також законів «Про оренду землі», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Міністерство юстиції в листі від 21.01.2020 №650/8.4.1/32-20 звернуло увагу на те, що перш за все розмежовуються два правові механізми у відносинах оренди землі: пролонгація чинних договорів і переважне право на укладення нових. Для цього договори оренди поділяються на строкові та строкові з пролонгацією.

Відмінність полягає в тому, що перші припинятимуть дію після закінчення строку, на який вони укладені, а другі — ні. Проте для автоматичної пролонгації необхідно, аби такі відомості були зазначені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідно, під час реєстрації договорів оренди ознака його пролонгації стає обов’язковим атрибутом.

У Мін’юсті зауважили, що правила, визначені в ст.1261 ЗК, поширюватимуться на договори оренди, укладені або змінені після набрання чинності законом №340-ІХ, що відбудеться після 15.07.2020. Проте згідно з новою ст.1261 ЗК умова про поновлення договору не може встановлюватися щодо ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на них розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача. Це означає, що держава готується підживлювати ринок землі за рахунок угідь, строк оренди яких збігатиме.

Отже, після цієї дати орендарі вже не зможуть розраховувати на укладання договорів з урахуванням умов нині чинної ст.33 закону, зокрема в частині їх поновлення. Натомість ці правила діятимуть для тих договорів, що будуть укладені хоча б днем раніше. Звісно, якщо за цей час законодавець не внесе ще якихось змін, а судова практика не зробить ухилу в бік захисту прав власника.

Нотаріальна вимога

Попри зауваження експертів, законом №340-ІХ запроваджується інститут вимоги нотаріального посвідчення правочину. Це дає право власнику ділянки вимагати нотаріального посвідчення договорів про встановлення земельного сервітуту, про надання права користування ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій), договору оренди землі, а також скасувати таку вимогу (стст.791, 1021 ЗК, ст.14 закону «Про оренду землі»).

Крім того, учасник приватного підприємства може наполягати на вимозі нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є його частка в статутному капіталі (ст.113 ГК), або на засвідченні справжності підпису під час прийняття ним рішень.

У Мін’юсті звертають увагу на те, що встановлення такої вимоги є одностороннім правочином, який також підлягає нотаріальному посвідченню. За своєю правовою природою, така вимога є обтяженням речових прав та реєструється в порядку, визначеному законом. Відповідні відомості вносяться до єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань нотаріусом, яким посвідчено або скасовано вимогу щодо нотаріального посвідчення правочину.

Ціна нерухомості, вартість оренди

Також до держреєстру прав уноситимуться відомості про ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування ним. При цьому закон №340-ІХ не передбачає витребування державним реєстратором додаткових документів про оцінку об’єкта нерухомого майна.

Такі відомості вносяться виключно на підставі документів, поданих для реєстрації (у разі їх наявності). Наприклад, у разі продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону до реєстру вноситься вартість такого продажу.

Крім того, у Мін’юсті звернули увагу на те, що такі відомості вносяться саме під час держреєстрації речового права й не вимагають актуалізації, приміром у зв’язку зі зміною розміру орендної плати за землю.

До речі, п.4 ч.1 ст.4 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції закону №340-ІХ) відносить іпотеку до обтяження речового права на нерухоме майно. Це, як звертають увагу в міністерстві, впливатиме на належне визначення територіальності проведення реєстраційних дій. Адже державна реєстрація обтяжень згідно з ч.5 ст.3 цього закону (у редакції, що набула чинності з 2.11.2019) проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомості.

Джерело: Закон і бізнес

Програма 5-7-9: хто може отримати кредит, і що для цього необхідно

Власного капіталу у підприємця, як правило, мало, а банківські кредити відлякують розміром відсотків і завищеними вимогами по заставі. Все це сильно гальмувало розвиток малого бізнесу в Україні, але є надія, що зазначені перепони зняті завдяки новій програмі уряду.

Державна програма діє з 1 лютого 2020 року, і називається вона «Доступні кредити 5-7-9%» - саме під такі відсотки мають можливість позичати гроші малі підприємці на організацію або розвиток власного бізнесу.

Гроші будуть виділятися банками, які беруть участь в програмі, а це поки тільки державні банки - ПриватБанк, Укргазбанк, Ощадбанк і Укрексімбанк. Різницю в відсотках по кредиту їм компенсують з держбюджету. На поточний рік під дану програму зарезервовано 2 млрд гривень, що, за розрахунками чиновників, дозволить забезпечити до 50 тис. кредитів.

Максимальний розмір кредиту по «Програмі 5-7-9» становить 1,5 млн гривень в одні руки, при цьому підприємство або група пов'язаних підприємств може отримати кілька програмних кредитів, але їх загальна сума не зможе перевищити зазначений вище розмір. Термін кредитування - п'ять років.

Цілі, на які можуть бути витрачені виділені кошти:

- придбання основних засобів, крім нерухомості;
- ремонт або модернізація вже наявних засобів виробництва;
- будівництво, ремонт або реконструкція приміщень, за винятком офісів.

Для того щоб уникнути зловживань, банки не видаватимуть підприємцям живі гроші, а стануть оплачувати їхні рахунки, відповідні цільовим призначенням. Всі придбані за кредитні гроші засоби виробництва можуть тут же стати предметом застави за цим кредитом.

На пільговий кредит може претендувати як новостворене, так і вже чинне мале підприємство з річним доходом до 50 млн гривень. Воно повинно бути зареєстроване як юридична особа, або як фізична особа - підприємець.

З відсотками справа йде таким чином:

- бізнес з річним доходом до 25 млн гривень, але який зобов'язується створити не менше двох робочих місць, отримує кредит під 5%;
- те ж саме, що в пункті вище, але без зобов'язань по робочих місцях - під 7%;
- підприємство з річним доходом від 25 млн до 50 млн гривень може розраховувати на кредит під 9%.

Однак, ті хто взяв кредити під 7% і 9%, зможуть знизити ставку до 5% за створення додаткових робочих місць - кожне нове місце дає мінус 0,5%. Ініціатор проекту не має права розраховувати тільки на позикові кошти - його особистий внесок повинен становити 30% для новоствореного підприємства та 20% для чинного. Новоствореним вважається бізнес, що працює менше одного року. Діючі підприємства можуть розраховувати на кредит за програмою тільки у тому випадку, якщо вони були прибутковими протягом останнього року.

Є й інші обмеження. Кредит по «програмі 5-7-9» не зможуть взяти фізичні та юридичні особи:

- молодші 21 року на момент звернення і старші 65 років на момент завершення терміну дії кредиту;
- власники або кінцеві бенефіціари яких не є резидентами України;
- які протягом останніх трьох років вже отримували державну допомогу на загальну суму понад 200 тис. євро;
- з негативною кредитною історією і прострочену заборгованість;
- що знаходяться в процесі банкрутства;
- рахунки яких заарештовані, заблоковані або щодо їх майна є обтяження;
- які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня або державними фондами;
- які здійснюють діяльність з виробництва або продажу алкоголю, зброї, тютюнових виробів, займаються обміном валют або здачею в оренду нерухомості;
- підпадають під дію інших пунктів статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні».

Рішення про виділення кредиту по «Програмі 5-7-9» буде прийматися уповноваженим банком, в найближче відділення якого і потрібно подавати документи. Попередню анкету учасника можна заповнити на сайті 5-7-9.gov.ua, звідки ваша заявка відразу буде відправлена ​​в банк. Але все-одно, для прийняття остаточного вердикту доведеться з'явиться в банк особисто і принесли пакет документів.

Джерело:  pro-consulting.ua

Економічні резерви агробізнесу – як сільгоспвиробники оптимізують виробництво

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Зокрема, у керівника ТОВ «Торговий дім «Долинське», що на Херсонщині, Володимира Хвостова основні інвестиції ідуть у зрошення ґрунту. Саме це дає можливість його господарству отримувати високі врожаї: ячменю та пшениці до 8-10 тонн/га, кукурудзи – 12-12,5 тонн/га, соняшнику – 4-5 тонн/га, сої – 4,5-5 т/га. 

«Наше підприємство  - це 14,5 тис. га землі, на 70% з яких діють системи зрошення. Це понад 10 тис. га і ми кожного року інвестуємо у розширення зрошувальних площ. За останні 6 років ми відновили і побудували систем зрошення на близько 3 тис. га землі. На 1 га потрібно вкласти близько 2 тис. доларів", - зазначив Володимир Хвостов.  

Окрім того, у господарстві Хвостова останні 3 роки впроваджуються новітні технології. Зокрема – точне землеробство. 

«Ми підключилися до системи дистанційного контролю сільськогосподарських угідь «Кропіо» і за останні 3 роки вносимо добрива і сіємо згідно з картою, яку формуємо завдяки постійному моніторингу і аналізу ґрунтів. Також завдяки програмі постійно моніторимо індекси вегетації, бачимо, де у нас є «білі» плями на полях»,- зазначив Хвостов. 

Агропідприємство ТОВ НВА «Перлина Поділля», що на Хмельниччині, перейшло на систему обробітку ґрунту стрип-тілл (strip-till). Як запевняє керівник підприємства Сергій Іващук, це дає їм можливість збирати 3,5-3,8 тонн ріпаку з 1 га навіть при засушливій погоді. 

«Для нашої місцевості – це добре. При цьому ми ще на 15% зменшили витрати на посів, оскільки при стрип-тілл відбувається набагато менше технологічних обробок», - пояснює Іващук.  

Окрім того, на підприємстві Сергія Іващука використовує лише рідкі азотні добрива. Це також дає можливість зберігати вологу. 

Агрофірма «Колос», що на Київщині, дотримується традиційної системи обробітку ґрунту, проте оптимізують агровиробництво за рахунок застосування унікальної збалансованої сільськогосподарської системи біологічного землеробства, яку розробили безпосередньо на господарстві.

«Біологізація землеробства – це своєрідне вдосконалення наявних форм системи землеробства для відтворення родючості ґрунтів і захисту рослин, адже основним недоліком традиційного обробітку ґрунту є створення щільної «плужної підошви», що перешкоджає проникненню в нижні шари води та ускладнює розвиток кореневої системи», - пояснює керівник господарства Леонід Центило.

За його словами, основна увага приділяється правильному вибору сівозмін, відновленню і збереженню родючості ґрунту, різноманітності культур, боротьбі з фітопатогенними мікроорганізмами, шкідниками і бур'янами екологічними засобами і методами.

Ожеледиця і снігопади: зимові шини «в дії»

Ось і випав довгоочікуваний сніг, якого українці цієї аномально теплої зими чекали так довго. Одні зразу ж почали радіти зимовій погоді, інші ж – нарікати на затори, що паралізували рух транспорту. А редакція Аgroreview.com вирішила перевірити, як працюють зимові шини «в дії» та виїхала на засніжені дороги та поля.

Яким би досвідченим водієм хто не був, але закони фізики ще жоден не переміг. Зчеплення з дорогою значно гірше на обледенілій трасі. Звідси і більш довгий гальмівний шлях, як мінімум. І менш хвацький водій, але який перевзувся у якісні зимові шини, зупиниться швидше у неочікуваній ситуації, ніж автомобіліст на неякісній гумі.

Врахувавши порівняльні тести автомобільних ЗМІ, наш редакційний автомобіль ми «взули» у зимові шини Nokian WR SUV 4 розмір 225/60 R18, які на сьогодні кращі з точки зору поведінки на снігу та показали себе ідеально на засніженій поверхні. 

Проїжджаючи столичними заторами та подекуди зовсім нерозчищеними комунальними службами ділянками доріг, ми власноруч переконалися у відмінному зчепленні з дорогою та  чудовій тязі на виходах з поворотів. Наш автомобіль швидко гальмував в інтенсивному потоці транспортних засобів та легко підіймався й спускався на крутих підйомах та схилах. Машину не заносило навіть на слизьких, а подекуди й небезпечних  ділянках дороги. 

Зауважимо, що зимові шини для кросоверів Nokian WR SUV 4 являють собою типову «євро-зиму»: направлений малюнок протектора з широкими канавками служить для відведення води, талого снігу, крижаної крихти. Численні ламелі-прорізи з пилкоподібним профілем призначені для поліпшення зчеплення на снігу і на льоду. 

До того ж,  зимова шина Nokian WR SUV 4 має посилені арамідним волокном боковини. Це рішення здорово знижує шанси прорізати шину об гострі краї чергової ями, що для нашої країни є дуже актуальним на зимових розбитих дорогах. У цьому ми переконуємося на шляху від Києва до одного з господарств у Черкаській області.

Тут варто відзначити, що на відміну від столичних доріг, місцеві автошляхи подекуди були вкриті значним шаром снігу. А на деяких ділянках шляху наш автомобіль взагалі був «першопрохідцем». 

Але й тут зимові шини Nokian WR SUV 4 нас не підвели: відмінний розгін і гальмування на снігу (зубці і кромки забезпечили хороший рівень зчеплення в поздовжньому напрямку), зрозуміла і прогнозована поведінка транспортного засобу, досить хороша паливна економічність (завдяки зниженню опору коченню).

Ми вирішили продовжити наш тест-драйв, тому з радістю прийняли пропозицію агронома господарства та виїхали з ним в поле, щоб перевірити стан озимини, а також пересвідчитися у надійності «зимового взуття»  нашого автомобіля. Оскільки шини мають висоту профілю 60%, ми з легкістю дісталися до засніжених полів без жодних труднощів та ускладнень, а гума витримала випробування грубими дорогами, забезпечуючи при цьому високий рівень зчеплення і стабільну роботу.

Загалом, після перевірки та обкатки зимовими дорогами, можемо з упевненістю констатувати, що зимові шини Nokian WR SUV 4  – це ефективне керування автомобілем, контроль за рухом і траєкторією, мінімальний гальмівний шлях, економія палива. Словом, шини забезпечили нам впевнену їзду на слизькій дорозі і не спасували в снігу.

І не забувайте, якісні зимові шини є головною запорукою комфортної та безпечної їзди в холодну пору року.

 
Ваш вибір 'Подобається'.