Як батюшка-фермер вирощує часник

Власник фермерського господарства "Мрія", що у селі Ситне Радивилівського району Рівненщини - священик місцевого храму Дмитро Ліщук.

Він уже чверть століття господарює на землі та служить в храмі. Розпочинав із восьми гектарів землі, тепер має більше ста, повідомляє volyn24.com.

Раніше вирощував суто технічні культури, а цього року планує зосередитися на часнику.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Херсонщині розводять племінних бджіл

Солодкі часи для вітчизняних бджолярів. Щойно для України відкрилися двері Євросоюзу, неочікувано аматорська галузь забезпечила державі неабиякий валютний прибуток. Так у 2016 році Україна експортувала рекордний обсяг так званого рідкого золота 56.9 тисяч тон, у грошовому еквіваленті це 97.3 млн доларів. А у січні 2017-го , знову рекорд, вітчизняні виробники солодкого продукту всього за кілька днів вибрали річну тарифну квоту на безмитне постачання в ЄС. Наразі на світовому ринку ми треті – після величезного Китаю та Аргентини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як американський фермер заощаджує $70 тисяч на гербіцидах

Фермер Дерек Шафер зі східної частини штату Вашингтон тільки за рік заощадив на гербіцидах $70 тис. Він застосовує технологію, яка поєднує інфрачервоне випромінювання, сенсори та спеціальні форсунки.

Ця технологія виявляє бур’яни та розпилює гербіциди локально на ділянці розміром з 5-центову монету. Технологія автоматичної ідентифікації рослин WEEDit дає змогу розбризкувати гербіцид точно на бур’яни, не розливаючи їх на грунт, на швидкості 24 км/год вдень і вночі.

Сенсори за допомогою флуоресцентного світіння виявляють живі рослини і активують клапани, наведені на бур’яни. Схожа технологія була доступна й раніше, але вона вимагала точного калібрування оператором. WEEDit відкалібровується автоматично з частотою 50 разів на секунду, що є вражаючим кроком уперед порівняно зі старою технологією.

Розроблена в Нідерландах технологія WEEDit може бути встановлена на будь-який обприскувач. Тоді як традиційно застосовувалося суцільне розбризкування гербіцидів, WEEDit активує форсунки лише тоді, коли вони виявляють рослину. Тож, за словами Дерека Шафера, економія гербіцидів може бути вражаючою. Він потратив на нове обладнання більше $100 тис., але, як стверджує фермер, затрати повністю окупилися за 2 роки.

Впровадити нову технологію його змусила резистентність бур’янів, яку він виявив у себе на пшениці, горосі й ріпаку. Цього року економія фермера на гербіцидах становила 90%. «Я заливаю 60 галонів (227 л – ред.) гліфосату в свій обприскувач, обладнаний системою WEEDit, і їх мені вистачає на 2 дні. Раніше я використовував такий обсяг за 2 години обприскування», — відзначає Д. Шафер. Він проводить обприскування на швидкості 13–16 км/год і розповідає, що працювати з новою системою просто. «Вона заводиться одним натиском кнопки. Це самодостатня технологія, яка не потребує допомоги з боку механізатора. Вночі вона вносить гербіциди так само акуратно, як вдень, позаяк використовує червоне світло», — розповів фермер.

Джерело: Пропозиція

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кози розбрату: у спальному районі Києва сусідство з рогатою худобою посварило мешканців

Кози стали причиною конфлікту мешканців багатоповерхівки і приватного сектора.
У спальному районі Києва кози стали причиною конфлікту мешканців багатоповерхівки і приватного сектора, йдеться в сюжеті ТСН.

Кози пасуться серед багатоповерхівок. Об'їдають не тільки зелень, але і звалища. Худоба живе в єдиному приватному дворі, який стоїть у ямі між багатоповерхівками. Деякі мешканці багатоповерхівок не раді такому сусідству. Інші - купують молоко у господарів і підгодовують кіз.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Одесі стартувала виставка про унікальні технології вітчизняної агропромисловості (відео)

«Агро-СФЕРА» – унікальний щорічний спецзахід на півдні України, де виробники фермерської продукції обмінюються досвідом та презентують свою продукцію. Проходить при участі і сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України та управління аграрної політики Одеської облдержадміністрації.

В цьому році приїхали близько 80 учасників, що представляють провідні підприємства з 12 областей України. За словами директора з розвитку Центру виставкових технологій Наталії Балаян, виставка приурочена до Дня аграрія, який в Україні щорічно відзначається 19 листопада.

«Виставка збирає ключові напрями розвитку аграрного сектору. Тут представлено і насінницький напрямок, і захист рослин, і агрохімія і сільськогосподарська техніка».

На виставці представлені експозиції від спецобладнання для землеробства, зберігання і обробки продукції до кінцевого результату українських виробників хлібобулочних виробів, меду та вина.

Серед техноновинок агропромисловості: смарт-теплиці з системою керування для смартфона, планшета і комп'ютера і квадрокомбайни з довісами для землеробства і прибирання снігу.

Джерело: 7kanal.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Хамон всьому голова, або як українські фермери конкурують з іспанськими

В селі Глибоке на Київщині двоє чоловіків започаткували власний бізнес – вони виготовляють м’ясні делікатеси, які можуть конкурувати з італійськими чи іспанськими виробами, пише news.agro-center.com.ua.

Започаткували виробництво два товариші – Юрій Сербін та Сергій Чучков. Перший є фінансовим аналітиком, другий – маркетологом. Для виробництва м’ясних виробів вони орендують частину території місцевого м’ясопереробного заводу. Хоча, все починалося з того, що чоловіки вирішили взяти участь в одному з фестивалів і почали в’ялити м’ясо на балконі. Згодом це переросло у власний бізнес.

М’ясо для своєї продукції підприємці закупляють у місцевих фермерів. До цього етапу ставляться дуже відповідально. Підприємці вирішили робити унікальну продукцію, адже у масовому виробництві без значних інвестицій конкурувати важко – тому акцент робиться на якість. Продають продукцію виключно в Україні, обійдеться вона приблизно в 300 гривень за кілограм.

Український хамон не поступається в смаку італійському, але коштує в рази дешевше. Самі підприємці вирішили поїхати в Італію та пройшли відповідні курси. Зараз ж експерементують з рецептурами. Чоловіки переконані – створити аграрний бізнес в Україні без значних ресурсів можливо, але треба все робити поступово, крок за кроком.

Як стверджують підприємці, ніша виготовлення хамону в Європі зараз звільняється. Молоде покоління італійців та іспанців не бажають ставати фермерами, тому традиційний бізнес нікому спадкувати. Українці планують виходити на європейський ринок, адже найближчим часом там може бути дефіцит товару.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview