Як бджоляру в Україні безкоштовно зареєструвати пасіку

Зареєструвати пасіку можна у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи, незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються: назва та адреса заявника, кількість бджолосімей, йдеться у повідомленні відомства.

Також власнику пасіки необхідно отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку, що видається на підставі письмового звернення до управлінь Держпродспоживслужби в районах і містах, з обов’язковим проведенням епізоотичного обстеження, яке здійснюють державні лікарні ветеринарної медицини в районах і містах.

Районне (міське) управління Держпродспоживслужби, в 30-денний термін повинно провести обов’язкову державну реєстрацію пасіки, що здійснюється на безоплатній основі та видати заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.02.2013 року № 96 «Про затвердження розмірів плати за послуги з питань ветеринарної медицини, захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, які надаються органами та установами, що входять до сфери управління Державної ветеринарної та фітосанітарної служби» (із змінами і доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 березня 2013 р. за № 380/22912, розміри плати за послуги бюджетними установами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів становлять:

– видача ветеринарно-санітарних паспортів пасік, ставків – 50.88 грн;

– клінічний огляд однієї бджолосім’ї – 29,73 грн.

Не дотримання даних вимог значно ускладнює або ж унеможливлює позитивне вирішення спірних питань, що можуть виникнути під час ведення господарської діяльності, – зазначають у відомстві

Джерело: agro-yug.com.ua

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Брудні ігри проти Агротека або навіщо Сварог і Епіцентр К створюють компанії-двійники

Аби уникнути сплати багатомільйонних боргів і назавжди поховати програні справи в судах вищих інстанцій, представники корпорації вдалися до маніпулятивних дій, заснувавши нові компанії, які фактично стають правонаступниками підприємств, задіяних у судових процесах. Про це пише AgroWeek.

Із початку року адвокатам «Агротека» вдалося добитися кілька важливих перемог у справах, котрі розглядалися Верховним Судом України (із 4 справ судді у 3-х визнали правоту дилера, ще в одній – справу закрили за відмовою у позові) та Центральним апеляційним господарським судом. Власне, згідно рішення останнього – компанії корпорації «Сварог Вест Груп» зобов’язані сплатити близько 45 млн гривень: ТОВ «Сварог-Дністер» – 34 132 215,75 грн, ТОВ «СК Бужок» – 9 921 987,22 млн грн.

Утім, з виплатою компенсації підприємства агрохолдинга не поспішають, намагаючись через суди добитися відстрочення виплат. Більше того, адвокати «Сварога» звернулися із 16-ма новими позовами до господарського суду Хмельницької області, включивши сюди навіть програні справи у Верховному Суді. За словами керівника юридичного відділу ТОВ «Агротек» Кирила Талоконова, такі дії спрямовані виключно на затягування справи, розгляд якої триває вже більше року.

Читайте:  Верховна справедливість або навіщо Сварог Вест Груп затягує справу проти Агротека

Як виявилося, затягування часу «Сварогу» знадобилося для створення нових компаній, які, скоріше за все, стануть правонаступниками діючих підприємств, задіяних у судовому процесі. Зокрема, мова йде про ТОВ «СК-БУЖОК» (попередник – ТОВ «СК БУЖОК»), ТОВ «СВАРОГ-ДНІСТЕР-2019» (попередник – ТОВ «СВАРОГ-ДНІСТЕР») та ТОВ «ЛОТІВКА ЕЛІТ-2019» (попередник – ТОВ «ЛОТІВКА ЕЛІТ»).

Враховуючи той факт, що Антимонопольний комітет дозволив «Епіцентру К» придбати частку в статутному капіталі корпорації «Сварог Вест Груп», куди також увійшли компанії-боржники, можна припустити, що подібні маніпуляції із заснуванням нових підприємств зроблені в тісній співпраці власників двох агрохолдингів, а саме Сварог Вест Груп та Епіцентр К. На думку Кирила Талоконова, таким чином, корпорації намагаються уникнути відповідальності, не бажаючи віддавати численні борги:

«Вони створюють компанії-двійники, щоби мати можливість перетягнути частину активів із компаній-боржників. Наприклад, переукласти договори оренди землі, вивести ще якісь активи. А підприємства, що мають борги, по суті, залишаться ні з чим, і їх, скоріше за все, оголосять банкрутами. Зрозуміло, що з банкрутів добитися хоч якоїсь компенсації практично нереально. Нинішня ситуація – це один із методів ухилення від відповідальності. Судячи з усього, представники цих корпорацій володіють не одним таким прийомом».

Таким чином, справа, яка триває вже більше року й на важелях терезів покладено не тільки багатомільйонні контракти, судова справедливість, але й фактор цінності чинних догорів поруки, в руках умілих «професіоналів» може стати не більше, ніж фікцією. Відтак дуже прикро, що «Епіцентр К» – компанія, яка декларує принципи чесної конкуренції, поваги до партнерів та відповідальність перед споживачем, придбавши компанії-боржники, не намагається вирішити питання цивілізованим способом, а стає співучасником брудних ігор «Сварога».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Основні постачальники насіння олійних культур в Україну

Минулого року Україна закупила насіння олійних на суму 340 млн дол. США, що на 0,2 % менше, ніж у 2018 році, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов. Що стосується кількісних обсягів закупівель по даній групі продукції, вони зросли на 1,7 %, досягнувши близько 84 тис. т.

За словами експерта, основним постачальником насіння олійних культур в Україну стали США (28,0 %), потіснивши на друге місце Туреччину (16,8 %). Крім цих двох країн, варто відзначити закупівлі у Франції (11,9 %), Німеччині (9,9 %), Індії (5,6 %), Іспанії (4,5 %) та Бразилії (3,0 %).

Таким чином, на ці держави припало майже 4/5 від загальної вартості імпорту насіння олійних в Україну, зауважив науковець.

Традиційно найбільшим попитом серед продукції даної групи в Україні користується насіння соняшника. Торік за кордоном закупили 33 тис. т цього виду насіння на суму 249 млн дол. США.

Зважаючи на існуючі тенденції, насіння олійних культур й цього року залишиться однією з ключових статей вітчизняного аграрного імпорту, підсумував Микола Пугачов.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Зупинка економіки може мати руйнівні наслідки для всього населення - ЄБА

"Вартість зупинки економіки через декілька місяців може мати руйнівні наслідки для всього населення... Тому дуже хочеться вірити, що ухвалюючи рішення про 30-денний карантин і надзвичайну ситуацію у всій країні, влада це розуміє", - прокоментувала асоціація рішення уряду продовжити карантин до 24 квітня.

Згідно з опитуванням представників компаній-членів ЄБА, проведеним на початку цього тижня, майже половина компаній (48%) вже зафіксувала від 20% до 50% втрат від доходів. Ще 16% ухвалили рішення змінити зарплату персоналу, а 14% - скоротити штат.

Продовження карантину змусить 23% опитаних скоротити зарплату, 17% - скоротити штат, ще 6% - частково закрити бізнес, при цьому 23% не планують ні скорочення штату, ні зменшення зарплати, а 31% мають намір за такого сценарію шукати нові ніші для розвитку, зазначила ЄБА.

"Якщо жорсткі обмежувальні заходи триватимуть ще місяць, то найпесимістичніші прогнози можуть виявитись ще дуже навіть оптимістичними. Адже запас міцності в компаній починає закінчуватись, а у малого бізнесу – його немає вже. Тому, разом із порятунком життів варто думати й про порятунок економіки", - наводить прес-служба ЄБА слова виконавчого директора асоціації Анни Дерев'янко.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії звернулися до Мін’юсту щодо непорушності земельних прав під час надзвичайної ситуації

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Як зазначається у зверненні, поширення коронавірусу, введення карантину та надзвичайної ситуації в Україні ставить у скрутне становище аграрний бізнес в Україні, проте це не зупиняє правовідносини осіб щодо нотаріального посвідчення угод та реєстрації речових прав на нерухоме майно та корпоративних прав. В цей час особи продовжують вступати в корпоративні відносини, укладати угоди, розроблення землевпорядної документації, проведення земельних торгів, укладання договорів та реєстрації речових прав на землю, пролонгації договорів оренді, отримання спадщини, тощо. Для цього вони потребуватимуть звернення до органів Держгеокадастру, ЦНАПів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів та державних реєстраторів. 

У зв’язку із заходами щодо непоширення коронавірусу, державні органи закликають людей залишатись вдома, щоб мінімізували особистий контакт. За інформацією громадян, які у ці дні звертались за послугами до ЦНАПів або державних реєстраторів, документацію у них приймають або поштою, або при наявності одноразових масок та рукавичок.

В свою чергу Держгеокадастр повідомив громадян, що витяги з Державного земельного кадастру та інші послуги Держгеокадастру можна отримати онлайн за посиланнями https://e.land.gov.ua/services та https://bit.ly/2U69M71.

Мін’юст рекомендував громадянам утриматись від звернень за вчиненням нотаріальних дій, а нотаріусам використовувати онлайн-інструменти і засоби зв’язку. Проте варто зазначити, що лише на підготовчому етапі нотаріус може в електронному форматі перевірити документи на їх наявність, але для укладання угод нотаріус повинен отримати та перевірити всі оригінали документів, крім того повинні бути присутні сторони договору для встановлення їх особи, перевірки їх правоздатності та дієздатності, а також дійсності намірів вчинити правочин.  

Також сільськогосподарські товаровиробники стурбовані захистом свої корпоративних прав під час дії карантину та режиму надзвичайної ситуації. Окрім того Мін’юст повідомив про сплеск рейдерства під час карантину.

Існує висока вірогідність продовження карантину в Україні. З 16.07.2020 набувають чинності положення Закону України від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», які передбачають:

нотаріальне посвідчення правочинів із оренди землі, встановлення сервітуту, емфітевзису, суперфіцію, відчуження нерухомого майна за домовленістю сторін або за бажанням власника земельної ділянки;
встановлення вимоги власника земельної ділянки про нотаріальне посвідчення правочину;
нотаріальне посвідчення правочинів, предметом якого є частка учасника в статутному капіталі підприємства та скасування такої вимоги; 
нотаріальне засвідчення справжності власного підпису під час прийняття рішень з питань діяльності відповідного товариства.

У зв’язку з цим необхідність землевласників, землекористувачів та підприємств звертатись до послуг державних реєстраторів та нотаріусів значно зросте.

Враховуючи все вищезазначене, УКАБ звернувся до Мін’юсту з проханням вжити всіх належних заходів щодо уможливлення вчинення нотаріальних дій, у випадках коли таке посвідчення є необхідним відповідно до законодавства для захисту майнових прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Володимир Зеленський хоче відкрити ринки в маленьких містах

Ринки у великих населених пунктах України мають лишатися закритими у зв'язку з карантином, тоді ж як у невеликих містечках і селищах до цього питання необхідно поставитися ретельніше і, можливо, дозволити роботу базарів.

Про це на селекторній нараді з лідерами регіонів України заявив 25 березня президент Володимир Зеленський.

За його словами, небезпеку або необхідність цих ринків можна визначити лише на місцях. Президент зазначив, що подібні торгові майданчики служать місцем поширення коронавірусної інфекції, яка несе особливу небезпеку для людей старшого віку, які переважно і купують продукти на базарах.

"Великі ринки треба закривати одразу. Але раптом у маленьких містечках немає магазинів, і ці базарчики є основним джерелом харчових продуктів, треба думати, як вийти з такої ситуації. Біля ринків можуть бути патрулі, які, наприклад, обмежуватимуть кількість людей. Прошу регіони поставитися до цього питання відповідально", – підкреслив Зеленський.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України ввів загальнонаціональний карантин з 12 березня до 3 квітня, але, не дочікуючись його завершення, 25 березня карантин продовжили ще на місяць – до 24 квітня. 

Джерело: Сьогодні

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview