150670

Як через вибрики погоди врожай постраждав

У Німеччині та Франції, вже підрахували, що втрати врожаю складуть, як мінімум, 20%. Згідно з першими оцінками регіональних влад Німеччини, посуха завдала шкоди сільському господарству більш, ніж на один мільярд євро. 

Німецькі аграрії озимої пшениці зберуть на 20% менше торішнього, а озимого жита - на 28% менше.

За словами Європейської асоціації виробників фруктів і овочів (PROFEL), екстремальна засуха, що тривала останнім часом в Європі, викликала найсерйозніші за останні 40 років проблеми для овочевого сектора в ЄС.

"Через спекотну і суху погоду, яка тривала протягом липня в більшості районів континенту, овочі продовжували страждати і врожайність різко впала. Сьогодні ситуація для виробників та переробників овочів склалася найсерйознішою за останні 40 років", — повідомили в Асоціації.

Особливо постраждали від посухи Франція, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Великобританія, Угорщина та Польща.

Цей рік став третім поспіль для гороху та бобів, коли вони істотно страждають від погодних умов. Так зниження врожайності цих культур коливається від 20% до 50%.

"У деяких виробничих регіонах на півдні Європи перший врожай бобів зазнав втрат від сильних штормів (повені та граду). Для цибулі втрати становлять від 15 до 50%; крім того постраждали кабачки та шпинат. У багатьох регіонах другий врожай шпинату, квасолі та цвітної капусти дуже сильно постраждав через посуху ", - підкреслили в Європейській асоціації виробників фруктів і овочів.

Страждають від погодних аномалій і найближчі сусіди України. Так, холодна весна і літня посуха в російських регіонах призведуть до зниження збору зернових. Природні катаклізми в цьому році стали випробуванням практично для всіх регіонів країни. За оцінкою Мінсільгоспу РФ, втрати врожаю зерна в поточному році в Росії із-за погодних умов можуть скласти близько 30 мільйонів тонн. 

Що стосується Білорусі, то такої посухи, як в 2018-му, в країні не було вже 70 років. За останніми даними, в Брестській області пошкоджено 52 тис.га посівів, в Гомельській від посухи загинуло 63,5 тис. га сільськогосподарських культур, в Гродненській області 38 тис. га зернових планується прибирати на сінаж, 30 тис. га посівів сільгоспкультур пошкоджено в Могильовській області, в Мінській області - близько 40 тис. га посівів зернових, повідомляє «БелТА» з посиланням на міністра сільського господарства і продовольства Білорусі Леоніда Зайця.

Засуха перетворила в вище названих районах Білорусі 70 гектарів озимих в пил, усі колоски до одного порожні. Збитки будуть підраховані пізніше, але вже і так зрозуміло, що витрати аграрії понесли серйозні, а зерна буде зібрано мало.

Зараз жнива в Україні йдуть повним ходом. Якими будуть загальні втрати врожаю - поки неясно. Однією з причин збоїв у графіку цьогорічних жнив стали погодні катаклізми. У травні - червні деякі регіони потерпали від посухи, а з липня їх накрили дощі. У підсумку на окремих ділянках урожай вигорів, а на деяких - зерно "з'їв" грибок через підвищену вологість. Дощі  також зіпсували якість зерна, і велика частина пшениці перейшла в клас кормової. 

З упевненістю можна сказати, що через погодні умови врожаю цьогоріч буде менше. Про це в один голос кажуть аграрії в різних куточках країни. 
 
"У зв'язку з інтенсивним накопичення тепла почався одночасний розвиток практично всіх сільськогосподарських культур. Навіть якщо згадати про плодові – почалося цвітіння вишні, абрикоса, яблуні, всього одночасно. Хоча повинно бути розтягнуте в часі. Що стосується зернових, то за об'ємами буде менше, ніж минулого року. Це абсолютно об'єктивні умови", – пояснила керівник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

«Україна є зоною ризикованого землеробства. З незапам'ятних часів раз в три роки буває поганий рік неврожайний. Цей рік виявився досить складним для України, в якій «найкращі землі і найкращі люди, але є чотири ворога – весна, літо, осінь і зима». Погані погодні умови в нашій країні (посуха, затяжні дощі) вплинули на якість врожаю і на його кількість», - підкреслив директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, у веденні аграрного бізнесу сама основна проблема для фермерів — це погода, яка вносить корективи в стан врожаю, і як результат — прямо впливає на маржу. Саме тому застрахувати основні ризики вкрай важливо. 

«В запасі у будь-якої людини, що займається підприємництвом, завжди повинен бути резервний варіант на випадок настання форс-мажорних обставин. Це допомагає йому з найменшими втратами вийти з будь-якої кризової ситуації. Якщо ж ми ведемо мову про агробізнес, то кількість можливих ризиків тут значно вище. І в першу чергу це ризики природного характеру. Не можна займатися сільгоспвиробництвом, не маючи гарантії повернення вкладених коштів, бо біда різного характеру може чекати посіви в будь-який момент, так як ідилічна погода двадцятирічної давності, уявленнями про якої живуть в Україні, вже давно  закінчилася. Страхування сільськогосподарських ризиків – єдиний спосіб гарантувати фінансовий результат виробнику. Страхування своїх врожаїв - це своєрідна «подушка безпеки» для фермера в разі повеней, посухи, граду і т.д», - зазначає Володимир Юдін.

Він підкреслив, що не тільки праця фермера, але і страховка від агроризиків дозволяє бути впевненим у завтрашньому дні і майбутнього прибутку.

«Скільки можна сподіватися на «авось», кожен раз прокидатися серед ночі, коли град барабанить по даху або тривожно вибігати на поле, побачивши хмари диму? Хіба не краще  будувати плани на майбутнє розуміючи, що гроші були, є і будуть. Сільське господарство нагадує гру в російську рулетку: ніколи не можна бути впевненим 100 % у тому, чи збереш врожай. Програми страхування від сільгоспризиків допоможуть заощадити гроші, час і нерви. І навіть обираючи варіанти страхування, фермерам теж не доведеться напружуватися, адже є фахівці, які все зроблять за них і запропонують кращі умови на ринку страхування, щоб клієнт отримав максимум вигоди за мінімальні гроші», - зазначає експерт.

На ринку страхових послуг компанія "Аграрна Агенція АГРОС" пропонує фермерам кращі умови страхування врожаю і якісний ризик-менеджмент, який забезпечує фінансові виплати і гарантує підтримку протягом усього строку дії договору страхування. Компанією розроблені і впроваджені ефективні методи встановлення збитку з різних сільськогосподарських культур. 

«Аграріям важливо розуміти, що насправді вони страхують не так сільгоспкультури, як власний бізнес. Агрострахування - це надійний регулятор фінансових потоків, який забезпечує грошові надходження не в окремих випадках, а постійно. Бо сільгоспвиробник завдяки відшкодуванню завданих збитків отримає можливість пересіяти свої поля чи компенсувати значну частку очікуваного доходу. Недаремно в народі кажуть, що скупий платить двічі, тому аграріям не варто економити на страховці», - зазначає Володимир Юдін.

Довідка:

Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контактні телефони: (044) 229 01 34 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Антиукраїнський законопроект, або 7 міфів про інновації

А лобісти бізнес-інтересів мультинаціональних виробників продовжують «годувати» громадськість міфами про «інновації». Цим запроданцям мало того, що торгівля пестицидами в Україні з 2015 року практично не регулюється: вони ще намагаються «проштовхнути» у Верховну Раду Законопроект № 6606, який відкриє в країну доступ для незареєстрованих небезпечних речовин.

Зраду національних інтересів ці «клуби по бізнес-інтересам» намагаються виправдати численними міфами, які розсипаються вщент при більш-менш професійному аналізі. Пропонуємо трішечки здорового глузду до «аргументів» цих горе-інноваторів.

Міф про безпечність

Головний міф, яким оперують лобісти, – це безпечність незареєстрованих препаратів. А навіть якщо вони раптом виявляться шкідливими, в Україні достатньо засобів та наукового потенціалу, аби виявити це у процесі випробування. Та невже для того, щоб визначити низьку якість препарату, необхідно, щоб він нашкодив нашій країні? І чи справді це свідчить про високий професіоналізм?..

«Якщо пестицид не зареєстрований в країні-виробнику та в жодній іншій країні світу, він цілком імовірно може завдати шкоди екології України. Його спочатку необхідно всебічно дослідити в умовах, які унеможливлюють його потрапляння в екосистему країни», – не погоджуються з горе-професіоналами в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України.

«Негативна дія деяких речовин може проявлятися через термін, який суттєво переважає час, потрібний на дослідження та реєстрацію. Нещодавно в ЄС заборонили використання інсектицидів неонекотиноідної групи, оскільки вони призводять до масової загибелі бджіл. Але це було виявлено лише через 25 років після початку застосування! Такий досвід варто брати до уваги перед тим, як дозволяти завозити на територію своєї країни новітні речовини, не зареєстровані в країні-виробнику», – пояснює потенційну небезпеку ситуації Голова Української промислової асоціації захисту рослин Сергій Кузьменко.

Міф про науковий регрес

На бік лобістів Законопроекту № 6606 стають і деякі вчені – переважно ті, які заробляють на реєстрації препаратів. Вони заявляють, що відсутність незареєстрованих іноземних пестицидів нібито не дає їм можливості розвиватися в ногу зі світовими тенденціями. Та чи справді це так? Бо решті науковців України ця поправка ні краплі не заважає: вони без жодних обмежень працюють та досягають успіху.

«Заборона на ввезення пестицидів, не зареєстрованих у країні-виробнику, поширюється лише на промислові партії. Для потреб науки вони ввозяться безперешкодно: для цього необхідна разова заявка та експертиза спеціальних комісій, – спростовує міф доктор сільськогосподарських наук, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України Микола Доля.  – І взагалі, розвивати науку означає не застосовувати чужі розробки, а інвестувати у власні.

Нам є чим пишатися: українські вчені перші в Європі обґрунтували і застосували інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур від комплексу шкідливих організмів; розробили систему моніторингу високодостовірних прогнозів розвитку, розмноження і поширення шкідливих організмів. Сьогодні ми досліджуємо актуальні теми аграрної науки нарівні, а іноді – й з випередженням порівняно з іноземними колегами».

Міф про інновації

Відповідно, наукові дослідження українських вчених втілюються в інноваційні розробки та проекти. Тому міф про недоступність інновацій для українських аграріїв є не більше, як черговою профанацією.

Інновації українського АПК стосуються як галузі в загальному, так і конкретно засобів захисту рослин. У першому випадку це – проекти у сферах молекулярних технологій, точного висіву, вирощування культур методами гідропоніки, аеропоніки чи у «розумних» теплицях тощо. У другому – власне виробництво ЗЗР, розробка вітчизняних багатокомпонентних препаратів та інноваційних поверхнево-активних речовин і навіть біологізація захисту рослин.

«В Україні біологізації захисту рослин завжди приділяли багато уваги. В останні роки спостерігається тенденція до виробництва хімічних препаратів на основі діючих речовин шостого і вище класів, які вважаються біологічно активними, а не суто хімічно синтезованими», – розповідає про досягнення професор Доля.

Міф про антиконкурентний ринок

Інноваційні розробки та науковий підхід дозволяють національним виробникам повільно, але впевнено відвойовувати позиції на українському ринку в мультинаціональних компаній.

«Розвиток вітчизняного виробника – це шлях до імпортозаміщення, а відтак – шанс зменшити відтік валюти з країни. Зважаючи на суму у майже мільярд доларів, витрачену на іноземні препарати у 2017 році, економія була б суттєвою. Крім того, це призвело б до зниження цін на готову сільськогосподарську продукцію, що, з одного боку, знизить вартість споживчого кошика простого українця, а з іншого – підвищить конкурентоздатність нашої продукції на ринку», – аналізує ситуацію Сергій Кузьменко.

Зрозуміло, що іноземним виробникам невигідно, щоб в Україні з’явилася можливість створювати власні високоефективні розробки, які будуть значно доступніші по ціні і більш пристосовані до наших умов, ніж іноземні аналоги. Тож вони прикривають свої корисливі мотиви міфом про антиконкурентний ринок.

Міф про резистентність

Найцікавіше, що про резистентність українських препаратів заявляють «народні обранці», які про роботу на землі знають рівно стільки, скільки дядько з Києва – про бузину на городі. Між тим, думка аграріїв з цього приводу зовсім протилежна.

«Щороку, вибираючи засоби захисту рослин, ми співставляємо масу різних пропозицій, – ділиться досвідом головний агроном ТОВ СВК «Пам’яті Декабристів» з Чернігівщини Роман Худина. –Вже не перший рік наше господарство для захисту вирощуваних культур застосовує пестициди та біопрепарати вітчизняного виробництва. Дивлячись на їх результативність у полях, можна з упевненістю говорити, що вони не поступаються зарубіжним продуктам. І до того ж мають адекватну ціну».

Міф про оригінальність

Ратуючи за свої «інновації», мультинаціональні виробники чомусь замовчують про проблему фальсифікату світового ринку ЗЗР. А оскільки законодавство розвинених країн світу щороку стає все більш жорстким у цих питаннях, неважко здогадатися, в якому напрямку хлине потік підробок у разі прийняття Законопроекту № 6606.

«Бізнес є бізнес, і в погоні за прибутками моралі місця немає. Скасування обмежень на ввезення незареєстрованих пестицидів може призвести до наводнення країни підробками. І наслідки будуть непередбачувані. Тому ми повинні протистояти ввезенню незареєстрованої хімії в Україну», – вважає заслужений природоохоронець України, директор ГО «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко.

Міф про панацею

Гучні заяви лобістів про те, що Законопроект № 6606 вирішить усі проблеми регулювання українського ринку пестицидів, – на жаль, теж міф. Навпаки: він лише поглибить дерегуляцію. Тому існуючу проблему потрібно вирішувати комплексно.

«Україна не відмовляється від світового досвіду, але візьме від нього лише найкраще і побудує власну стратегію досягнення успіху. Сьогодні ми працюємо над створенням нових редакцій законів, які регулюють ринок пестицидів України. Така робота є дійсно ефективним кроком у вирішенні проблеми – на противагу лобіюванню комерційних інтересів мультинаціональних компаній», – резюмує Сергій Кузьменко.

Україні не потрібні недолугі репресивні поправки до застарілого закону та небезпечні «інновації» – Україні потрібен новий закон та можливість розвиватися власним курсом.

За матеріалами

ГС «Українська промислова асоціація захисту рослин»

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У чому запорука фінансової стабільності для фермера

За останні 25 років у світі спостерігається стійке зростання страхових платежів із сільськогосподарського страхування. Страхування сільськогосподарських культур в Канаді, США, Європі перевищує 60%, а в Україні ця цифра складає лише 3-5%. 

«Агрострахування з кожним роком буде все актуальніше для сільгоспвиробників, так як через кліматичні зміни погода часто стає нетиповою. Цьогоріч аграрії південних регіонів нарікають на посуху, яка за оцінками експертів стала однією з найбільших за останні 50 років. Збитки, завдані погодною аномалією можна спостерігати вже зараз. Подекуди у різних регіонах фермери констатують втрати врожаю до 50%. Тому вітчизняним аграріям треба замислитися, як мінімізувати ризики, пов’язані з погодними умовами», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

Сьогодні аграрний сектор формує 14% валового внутрішнього продукту (ВВП) України. За оцінками експертів, потенціал ринку аграрного страхування є колосальним. Однак, сучасний стан розвитку страхування сільськогосподарської продукції в нашій країні не відповідає своєму основному завданню — управляти ризиками в аграрному секторі для забезпечення стабільності сільськогосподарського виробництва та сталого розвитку аграрного сектору економіки.

«Вітчизняні сільгоспвиробники все ще сподіваються на прихильність погоди і не надто переймаються погодними катаклізмами. Українські аграрії страхують посівні площі переважно на вимогу кредиторів та фінансових установ, щоб отримати кошти, а не уникнути ризиків. Саме тому необхідно в першу чергу змінити ставлення сільгоспвиробників до агрострахування. Ми бачимо, що українські аграрії охоче впроваджують нові технології й успішно конкурують на світовому ринку. Але їм треба дати в руки відповідні фінансові інструменти. Агрострахування  — це саме такий інструмент фінансової підтримки, а також гарантія відшкодування втрат і захист від величезних збитків», — підкреслює Володимир Юдін.

На його думку, сьогодні в Україні необхідно запровадити ефективну  модель державної підтримки агрострахування та фінансування державою програм субсидованого агрострахування.

«Досвід інших країн свідчить, що саме програми здешевлення вартості страхування сільськогосподарської продукції за рахунок державних коштів дали потужний поштовх аграрному сектору. У країнах із розвинутою системою страхування сільськогосподарської продукції державою компенсується від 30% до 65% суми платежу», - зауважує експерт.

За його словами, лише плідна співпраця держави, страховиків, фермерів та експертів сприятиме  тому, щоб українські аграрії свідомо та добровільно використовували такий інструмент управління своїми ризиками як агрострахування. 


«Українські сільгоспвиробники мають усвідомлювати, що страхування сільгоспризиків здатне не просто покрити втрати, яких аграрії зазнають через погодні примхи, але й забезпечити йому стабільний розвиток, надати фермеру відчуття впевненості і захищеності. В останні роки погодно-кліматичні умови різко міняються – і не в кращу сторону. Одним з головних інструментів мінімізації негативних ефектів від ризиків погодних негараздів у сільському господарстві є агрострахування від погодно-кліматичних умов та інших факторів, що можуть зашкодити сільгоспкультурам», - підкреслює Володимир Юдін. 

За його словами, сьогодні кожен фермер може звернутися до надійних експертів ринку агрострахування, порадитися з ними щодо програм, які можуть бути цікавими саме йому і бути впевненим, що буде  відшкодування, в разі примх погоди.  Треба лише обрати надійну страхову компанію або надійного страхового посередника.

«Фахівці  "Аграрної Агенції «АГРОС» надають професійну консультацію і допомогу щодо страхування с/г ризиків, а саме оцінки, супроводу, оцінки збитків. У розпалі сезон збирання врожаю, в ході якого можливі будь-які примхи природи - і град, і затяжні зливи, і інші перешкоджаючи моменти. Саме тому про страхування свого врожаю слід подумати вже сьогодні. Адже агрострахування - це своєрідна «подушка безпеки» фермера, що забезпечує йому міцний сон незалежно від природних явищ», - констатував Володимир Юдін.

Довідка:

Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контакті телефони: (044) 229 01 34 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Від лану до столу: експерти розповіли про сучасні тренди у плодівництві

Захід організували компанія «ПроАгро Груп» у партнерстві з Асоціацією «Укрсадпром» та ОРСП «Столичний».

Так, Дмитро Крошка, голова асоціації Укрсадпром, заявив, що сьогодні дуже важливі сучасні тренди, адже в Україні більше 20 років займалися садівництвом та сільським господарством, зокрема, радянським способом і звикли до невибагливості споживача, коли він купував те що йому давали, то сьогодні саме він є головним і диктує, що має виробляти сьогоднішній виробник.

"За останній рік ми побудували багато контактів з європейськими колегами та національними асоціаціями з усього світу. Ми багато де були і побачили, що в Україні в більшості випадків все не так і погано. Часто бачимо, що радянські технології можуть непогано й працювати. Наприклад, технології збирання врожаїв" - почав свою доповідь спікер. Згодом він розповів про основні політичні та економічні зміни в Україні: підписання угоди про асоціацію з ЄС. Втрата постійно та невибагливого ринку збуту, "закриття" програми держпідтримки галузі. Навів приклад про те, що ще два роки тому фрукти в супермаркетах лежали насипом, то тепер товар здебільшого упакований і розфасований. Виробники йдуть на зустріч споживачу. Було також піднято і питання сертифікації. Сертифікація господарств у відповідності з міжнародними стандартами дає визнання безпечності їхньої продукції.

Валентина Лановенко, власник і керівник проектів "Питомник Лановенко"дала відповідь на важливе питання - Чи може бути інтенсивний сад органічним - звичайно, так. Відповідно до Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" від 03.09.2013 р №425-VII основними вимогами до органічного садівництва (згідно українських та європейських стандартів з органічного вирощування) є:

- Сертифікація/перевірка земельних ресурсів, де планується закладка саду;
- Садивний матеріал/насіння - сертифіковані органічно чисті;
- Технологічні карти по закладці, догляду, збору та переробці продукції згідно органічним принципам з використанням сертифікованих органічних препаратів.

Прийняття нових законів сприятимть тому, що споживач буде захищений від псевдоекопродукції. А оператори цього ринку будуть захищеними від недобросовісної конкуренції.

Дмитро Крошка підсумував, чому органіка є трендом. Тому що є Євросоюз який диктує тренди. Якщо фермер не має сертифікату про органіку, то у нього значно скорочуються можливості співпраці з потенційними партнерами.

Сергій Потапов, спеціаліст по розвитку плодоовочевого бізнесу і додаткових сервісів UHBDP / IFC розповів про основні труднощі і виклики, які стоять перед українськими виробниками на прикладі черешні, якою дуже зацікавився азіатський ринок. Так, в Україні почала роботу комісія КНР з перевіркою умов вирощування цієї ягоди. Їх метою є опрацювання аналізу фітосанітарного ризику української черешні при експорті до КНР та створення протоколу фітосанітарних вимог. Це, в свою чергу, надасть змогу експортувати українську черешню до КНР у безпечний спосіб та у відповідності до фітосанітарних вимог, які будуть прописані у Протоколі.

Окремим питанням спікер зупинився на питанні про проект "Аграрні розписки в Україні". Це простий механізм залучення фінансування, який впроваджується IFC, членом Групи Світового банку, в партнерстві із Швейцарською Конфедерацією. Його мета - покращити доступ малих та середніх агровиробників до фінансових ресурсів. Партнерами є органи державної влади (Міністерство аграрної політики та продовольства Україні, Міністерство юстиції України); приватний сектор (постачальники матеріально-технічних ресурсів, банки, зернотрейдери); міжнародні організації.

Володимир Всеводин, технічний експерт по спеціальним культурам, кандидат сільськогосподарських наук СИНГЕНТА виступив з презентацією "Виклик сезону - 2018 в захисті плодово-ягідних культур", в якому розповів про органічне добриво, регулятори росту та доцільність їх застосування. Багато уваги спікер приділив питанню хвороб рослин та способів їх попередження, лікування.

Павло Тулба, директору Першого інвестиційного кооперативу "Горіх Причорномор’я" виступив з презентацією "Перспективи промислового горіховодства в Україні. Інвестиційний кооператив: моделі змішаних садів". Спікер розповів про кооператив, зокрема, про інноваційні підходи у спільному вирощуванні комбінованих культур у власному саду. "Ми відкриті до бажаючих переймати наш досвід і охоче ним ділимося. Окрім того, надаємо послуги по висадці саду і монтажу систем крапельного зрошення на власній спеціалізованій техніці, послуги з переробки і зберігання отриманого врожаю, допомагаємо в реалізації фундука і волоського горіха" - наголосив Павло Тулба. Також він розповів, що окрім грецького горіха, фундука і шипшини кооператив приступив до вирощування трюфеля у промислових обсягах. 

В’ячеслав Забєлін, керівник департаменту розвитку ОРСП "Столичний" поділився цікавими лайфхаками, наприклад, як виглядає структура покупця та що може дати ринок такого масштабу, як "Столичний" для виробників, які шукають ринки збуту своєї продукції. Ринок забезпечує щоденний грошовий потік, динамічну оцінку змін споживчих інтересів, динаміку ринкової ціни та аналіз конкурентного середовища. Такий багатофакторний аналіз допомагає фермерам приймати правильні рішення про структуру власного виробництва і знижує ризики сезонних збитків. Функцією ринку для фермерів є можливість отримати готівкові гроші швидко, диверсифікація бізнесу, отримувати постійно зростаючий додатковий заробіток.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Які законодавчі зміни приніс аграріям вчорашній день

Про це повідомляє прес-служба ВАР.

Так, депутати підтримали законопроект №8121 щодо протидії рейдерству. За прийняття цього документу в першому читанні проголосували 232 народних обранці при необхідному мінімумі у 226 голосів.

«Суть даного законопроекту полягає в тому, щоб заблокувати рейдерство, ускладнити захоплення підприємств, договорів оренди. Він надає правоохоронним органам можливість карати недобросовісних реєстраторів та спрямований на захист майнових прав сільгоспвиробників на законодавчому рівні», - прокоментував прийняття законопроекту заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Законопроект №8121 зобов’язує державних реєстраторів пересвідчуватись перед проведенням певної операції, що особа, яка звернулася із заявою про реєстрацію, має право на вчинення таких дій. Уся інформація про проведені операції буде в обов’язковому порядку зберігатись та перевірятись.

Даним документом передбачається онлайн-доступ державних кадастрових реєстраторів до відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а державних реєстраторів прав - до усіх відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі. Таким чином, мінімізується ризик того, що реєстратор «не знатиме» про те, що ділянки були раніше зареєстровані на іншу особу. У той же час адміністративна відповідальність за порушення державними реєстраторами законодавства буде підвищена.

Крім того, Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому законопроект №6049-д щодо консолідації земель, у розробці якого також активну участь приймала ВАР. За його прийняття проголосували 236 народних депутатів.

Даний законопроект врегульовує питання колективної власності на землю, якої в Україні налічується близько 1,5 млн га та створює ефективний механізм використання масивів земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з текстом законопроекту №6049-д, якщо земельні ділянки одного орендаря розміщені в різних місцях поля, вони зводяться в одне ціле. Таким чином, законопроект врегульовує проблему «шахматок» на полях, унеможливлює розподіл ділянок одноосібниками, що полегшить їхній подальший обробіток та мінімізує ризик виникнення конфліктних ситуацій.

Однак через брак голосів у залі Верховна Рада не розглянула законопроект №6527-д про сільськогосподарську кооперацію, на ухвалення якого сподівались малі та середні аграрії.
Даний проект закону надає кооперативам право на отримання та розподіл прибутку, звільняє членів кооперативу від подвійного оподаткування та відкриває малим і середнім фермерам можливість доступу до кредитів. Підготовка законопроекту здійснювалась за участі провідних європейських та канадських експертів та за підтримки ФАО, ЄБРР і Уряду Канади.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Традиції та новації українського виноградарства

Звідти виноградарство поширилося по решті регіонів країни, які мали сприятливі умови для вирощування цієї культури. 

У середні віки виноградарство було зосереджене переважно при монастирях та у приватних виноградниках. А у XVII – XIX століттях вирощування культури зосередилося в Криму і було привілеєм аристократії. Далі йде занепад галузі, після чого вона отримала максимальний свій розвиток уже в радянські часи: тоді площі, відведені під виноградники в Україні, були найбільшими в усьому СРСР.  

Сьогодні виноградарство в Україні є надзвичайно перспективною галуззю сільського господарства. Cеред флагманів галузі – найбільші виноробні господарства розташовані на півдні України та в Закарпатті: «Князя Трубецького», «Таврія», «Одесавинтрест», «Шабо», «Котнар», «Коблево», «Чорноморська Перлина», продукція яких добре відома не тільки в Україні, але й за кордоном.

Проте щоб виноград приносив гарний врожай і прибуток, необхідно ретельно дотримуватись технології вирощування. За даними дослідників, несвоєчасний або неправильний захист та підживлення можуть призвести до втрати врожаю у розмірі від 30% до 50 %. 

На стадіях росту і розвитку виноград потерпає від численних грибкових захворювань – мілдью (або хибна борошниста роса), сіра та біла гнилі, оїдіум, антракноз. Для того, щоб їх уникнути, рекомендують проводити профілактичні фунгіцидні обробки; якщо ж хвороба уже вразила рослину – застосовувати фунгіциди лікувальної дії. Максимальний ефект дають, як правило, препарати на основі двох діючих речовин, поєднання яких передбачає обидві ці функції одразу  і забезпечує тривалу захисну та лікувальну дію на культуру. Цим характеристикам відповідає комбінований фунгіцид лікувальної та профілактичної дії виробництва ГК «UKRAVIT» «Захист» (цимоксаніл, 250 г/кг + металаксил, 100 г/кг). 

«Захист» забезпечує одночасно трансламінарну та локально-системну дію і швидко та ефективно знищує збудників таких небезпечних хвороб винограду, як мілдью та сіра гниль. Завдяки поєднанню двох діючих речовин з різних хімічних груп препарат  лікує уражені ділянки, пригнічує активні постінфекційні стадії розвитку грибка, запобігає спороутворенню, а також забезпечує захист необроблених частин рослини та нового приросту.  Крім того, він запобігає виникненню резистентності у патогенів, що дозволяє використовувати його багаторазово без втрати ефективності.

Для максимальної ефективності препарат рекомендується застосовувати профілактично або на ранніх стадіях розвитку інфекції – до появи видимих симптомів.  З появою перших ознак хвороби проводять додаткові обробки у лікувальних цілях та для запобігання її поширення. Інтервал таких обробок – 8 – 12 днів, а за сприятливих для патогена умов (наприклад, надмірна вологість) – 8 днів. Максимальна кратність обробок – 3 за сезон. 

Довідка: UKRAVIT  – найбільша агрохімічна українська компанія, яка виробляє понад 140 препаратів: ЗЗР, добрива з мікроелементами, засоби для знищення гризунів та побутових комах. До складу корпорації входить «Фабрика агрохімікатів» (м. Черкаси).

З питань продажу та співпраці звертатися:
ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, пр-т Перемоги 42.
Гаряча лінія: 0 800 301 401

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview