Як домашнім господарствам перейти на виробництво якісного молока

Але оператори ринку побоюються, що реалізація європейського стандарту може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для населення в селах. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук, пише agropolit.com.

На думку Марчука, відмова від закупівлі домашнього молока поставить село у ще складніші умови, адже для багатьох сімей продаж домашньої продукції є єдиним способом заробітку.

Чому Україна відмовляється від молока другого сорту? Згідно із чинним сьогодні стандартом, в Україні розрізняють 4 сорти молока. Основна відмінність між сортами полягає у показнику загальної бактеріальної забрудненості, кількості соматичних клітин та кислотності молока.

«Відтак, екстрасорт повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см3, вищий сорт — до 300 тис./см3, перший сорт — до 500 тис./см3, другий сорт — до 3000 тис./см3. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту — ≤ 400 тис./см3, першого сорту — ≤ 600 тис./см3, другого сорту — ≤ 800 тис./см3. Кислотність молока екстра і вищого сорту — 16—17ºТ, першого сорту — 19ºТ, другого сорту — 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока — в діапазоні від 3 до 3,4%. В ЄС, приміром, відповідно до спеціальних гігієнічних правил, норма жирність молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8—4%», — пояснює заступник голови ВАР.

Зазначається, що молоко другого сорту заборонено в ЄС.

«Його довго не хотіли забороняти в Україні, але ми повинні розуміти, що українські молочні продукти будуть не дуже хорошої якості, тоді на світових ринках нас не чекатимуть. Згідно із пропонованими змінами, в Україні повинні залишитися три сорти: екстра, вищий і перший», — упевнений Марчук.

З його слів, висока якість молока досягається при його отриманні безконтактним способом з моментальним охолодженням. Що більше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то нижчої воно якості. За цими критеріями майже все молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах відноситься до другого сорту. Тому вони найбільше і постраждають від цього рішення.

Перехід на вищі стандарти не вирішує проблему зі збільшенням обсягів виробництва молока та підвищенням його якості. Тому після вступу в дію нового ДСТУ для повної відмови від молока другого сорту передбачено 5-літній перехідний період. Протягом цього часу молоко другого сорту використовуватимуть при виробництві таких продуктів, як масло, сир кисломолочний, сухе молоко, згущені консерви, що допускається чинними стандартами на ці види продукції.

Однак маємо розуміти, що переробні підприємства, які активно освоюють нові ринки, зацікавлені у підвищенні безпечності власної продукції, і самі будуть зменшувати обсяг прийому молока другого сорту від населення.

«Тому, перш ніж відмовлятися від прийому молока другого сорту на селі, слід створити належну інфраструктуру, необхідну для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Для цього у сільських населених пунктах необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальним трубам потрапляє до охолоджувального апарату, який охолоджує його до температури близько 4—6°С. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну. Строк зберігання молока з моменту доїння з урахуванням часу на транспортування: за температури, не вищої від 4 °C — 24 год., не вище, ніж 6 °C — 18 год», — розповів експерт.

На його думку, завдання держави сьогодні — створити належні умови, а не просто викреслити з української економіки та аграрної сфери особисті селянські господарства. При цьому індивідуальним домогосподарствам і невеликим фермерам слід об'єднуватися в кооперативи й вирішувати проблеми самостійно.

«До слова, кооперативний рух поширений у Європі і дає дрібним фермерам можливість загального користування технікою, обладнанням, налагодженою системою збуту, більш вигідними умовами кредитування», — підсумував Денис Марчук.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

В Україні з'явився ще один виробник вагонів-зерновозів

Загальна виробнича потужність підприємства — 200 вантажних вагонів щомісяця, говориться в повідомленні підприємства, пише Аgroportal.ua.

Як зазначається, завод запустив серійний випуск вантажних магістральних люкових піввагонів, зокрема, сертифікованих універсальних піввагонів моделей 12-9933 і 12-9933-01, а також вагонів-хоперів зерновозів моделі 19-9945, призначених для перевезення харчових сипучих вантажів, що вимагають захисту від атмосферних опадів.

«Зі стартом виробництва вантажних вагонів «Аурум Груп» зможе надати своїм клієнтам комплексне співробітництво з виробництва, експлуатації та ремонту вантажних вагонів», — підкреслила засновник «Аурум Груп» Олена Лебедєва.

Довідка: «Аурум Груп» (Aurum Group) — багатопрофільна українська промислово-інвестиційна група. Ключовими напрямками діяльності є машинобудування, залізничні вантажні перевезення, промислове насособудування, хімічна промисловість, інвестиції в нерухомість і аграрний сектор. Діяльність компанії в агробізнесі представлені розташованим в Запорізькій області господарством з земельним банком 4 тис. га, де вирощуються зернові, олійні та деякі нішеві культури.

ТОВ «Дизельний завод» заснований в квітні 2017 року. Діяльністю заводу є виробництво напіввагонів, вогонов-хопер для транспортування зернових та інших сипучих вантажів, візків.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Наша Ряба" зробила Вінниччину лідером агропрому

Про це свідчить опублікований Державною фіскальною службою рейтинг аграрних регіонів, передає УНН.

“У розрізі областей — основних постачальників продукції тваринництва ситуація не в усьому збігається із загальноаграрним рейтингом, оскільки дуже залежить від корпоративного сектору — розміщення великотоварного виробництва. Так, навіть одного великого підприємства досить, щоб вивести регіон у лідери: у Вінницькій області (перше місце рейтингу) розташовано основні потужності гіганта “Миронівський хлібопродукт”, — йдеться в аналітиці ДФС.

Холдинг “Золотоніський бекон” вивів на друге місце Черкаську область, а компанія з данськими інвестиціями “Даноша”, що займається свинарством, забезпечила потрапляння до ТОП-10 зовсім не сільськогосподарської Івано-Франківської області.

Молочною продукцією Україну забезпечують Вінницька, Полтавська, Житомирська, Хмельницька і Львівська області.

Традиційно “солодкі” області — це Вінницька, Полтавська та Хмельницька. Тут найбільші посіви цукрових буряків і основна кількість цукрових заводів у країні.

Трудова структура галузі здебільшого відповідає регіональній концентрації АПК. З 2,866 млн осіб, зайнятих у сільському господарстві, 205,8 тис. працюють у Вінницькій області, 167,5 тис. — у Харківській і 147,2 тис. осіб — у Черкаській.

Нагадаємо, Вінницька птахофабрика МХП виробляє майже 1 млн тонн м’ясних виробів за добу.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Подобається'.

Українці судяться з другом Путіна за 700 аграрних мільйонів

Теґи: 

Саме цю суму підприємство має сплатити за програмою компанії «Агрокомплекс» за справою в Європейському суді з прав людини, пише agroday.com.ua.

В Господарський суд Луганської області вже подано позов, повідомив на прес-конференції заступник міністра юстиції Сергій Шкляр. 22 січня відбулось підготовче засідання.

«Позов виник внаслідок виконання рішення Європейського суду, за яким раніше проведена виплата в розмірі €27 млн з державного бюджету. Зараз сума позову з урахуванням відсотків становить 705 млн грн», — цитує Шкляра «Інтерфакс-Україна».

Також подано клопотання про накладення арешту на майно відповідача. Чи варто його задовольнити, суд поки не визначився.

Нинішня справа йде корінням в події 90-х – початку 2000-х років. Тоді український «Агрокомплекс» проводив з російськими компаніями бартерний обмін продовольства на сиру нафту.

Після того, як НПЗ увійшов в процедуру банкрутства, «Агрокомплекс» спробувала повернути прострочені борги, подавши в 2003 році позов в Європейський суд з прав людини. У 2011 році суд визнав компанію «Агрокомплекс» постраждалою та зобов’язав український уряд сплатити їй компенсацію в розмірі €27 млн.

Пізніше нафтопереробний завод був експропрійований російською компанією і зараз Україна намагається повернути втрачені мільйони. «Якщо наша держава заплатила «Агрокомплексу» компенсацію, то тепер «Роснафта» повинна відшкодувати ці гроші Україні», – заявив раніше міністр юстиції Павло Петренко.

Протягом останніх п’яти років «Роснафтою» керує Ігор Сечин, друг і багаторічний радник Володимира Путіна.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чи отримають аграрії держпідтримку у разі втрати врожаю

19 січня Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради розглянув проекти законів щодо страхування сільськогосподарської продукції.

Нардепи пропонують реформувати поточну модель державної підтримки сільськогосподарського страхування шляхом створення Державного агентства сільськогосподарського страхування - установи, що виконує спеціальні функції у сфері сільськогосподарського страхування відповідно до завдань, визначених Законом.

На думку народного депутата Андрія Вадатурського, дієва допомога полягає не стільки у виділенні державних дотацій на страхування, як у виведенні ринку в легальне поле. За його словами, страхування тоді стане більш поширеним і дешевим інструментом.
«Потрібно більше працювати в напрямку локалізації та детінізації аграрного виробництва, щоб виробники могли працювати з банками. Коли агровиробники почнуть масово працювати легально, тоді з'явиться попит на ринку агрострахування», - підкреслив Андрій Вадатурський.

У результаті обговорення. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону України про державну підтримку сільськогосподарського страхування № 6355-1, який спрямований на посилення захисту майнових інтересів сільськогосподарських товаровиробників та забезпечення стабільності виробництва аграрної продукції.

Як відзначив експерт  страхового ринку, генеральний директор ТОВ «Агрориск» Володимир Юдін, якби держава закладала в бюджет суми на субсидування агрострахування, як це робиться в ряді розвинених світових країн, це би збільшило довіру фермерів до даної послуги в рази.

«Держава повинна усвідомити, що в разі виникнення форс-мажорних обставин масового характеру, загибель врожаю призведе до зниження надходжень коштів до бюджету від експорту агропродукції, частка якої сьогодні в загальному експорті країни становить 42 %. Державі все одно доведеться виділяти гроші на покриття збитків сільгоспвиробникам від наслідків стихії. А, закладаючи гроші заздалегідь, державі в подальшому не доведеться шукати кошти в авральному порядку. Все це можна зробити досить швидко, якщо у держави буде чітке бачення концепції розвитку ринку агрострахування», - зауважив Володимир Юдін.

За словами експерта, у першу чергу, необхідно змінювати ставлення аграріїв до страхування, адже фахівці та сертифіковані експерти здатні грамотно оцінити ризики, які приймаються на страхування, та надати об’єктивну оцінку посівів. На думку Володимира Юдіна,  у разі прийняття запропонованих нардепами законодавчих ініціатив,  агрострахування в Україні буде розвиватися активніше, надаючи сільгоспвиробникам можливості для мінімізації ризиків, і як наслідок,  ефективного способу захисту свого бізнесу.

За інформацією керівника проекту IFC (WorldBank Group) «Розвиток  фінансування аграрного сектору в Європі та в Центральній Азії» Лії Сороки, вже намітилися позитивні тенденції на українському ринку агрострахування. Так, минулого року в Україні укладено 957 договорів агрострахування, зокрема 427 – на зимовий та 530 – на весняно-літній періоди. Ще 23 договори укладено щодо страхування тварин. Українські аграрії найбільше страхували озиму пшеницю, озимий ріпак і кукурудзу.
Лідерами за кількістю укладених  договорів є аграрії Тернопільської (98) і Дніпропетровської (94) областей.

За показником застрахованої площі першість належить Полтавській (75,6 тис. га) та Хмельницькій (75,3 тис. га) областям.

Як повідомила Лія Сорока, у 12 областях України сталися страхові випадки й було здійснено страхові виплати. Загальна сума страхових виплат по Україні становила по 7,5 млн грн. Першість за страховими виплатами отримала Хмельницька область із показником 40% (близько 3,1 млн грн) від загального обсягу виплат по Україні.

За словами експертів, вітчизняний ринок агрострахування має потужний потенціал та здатний запропонувати українським сільгоспвиробникам дієві фінансові інструменти захисту.

Так, у  компанії «Агрориск» однією з найпопулярніших є програма «МультіРіск». За нею можуть бути застраховані врожаї озимої і ярої пшениці, озимого і ярового жита, озимого і ярового ячменю, соняшнику, кукурудзи на зерно, цукрових буряків, ріпаку, гречки, сої, вівса, гороху і проса. Сума відповідальності встановлюється в розмірі вартості майбутнього врожаю сільгоспкультури. Вартість тонни врожаю може бути прийнята за домовленістю зі страховою компанією, тобто страхування може бути за рівнем витрат.

Майбутній урожай може бути застрахований від таких ризиків як град і вторинні хвороби рослин після граду, посуха, землетрус, буря, ураган, вплив шкідників, злива, повінь, надмірні опади, що перешкоджають збору врожаю.

«Компанія «Агрориск» підбирає для своїх клієнтів найкращі умови агрострахування від перевірених часом страхових компаній. Більш того, ми безпосередньо відповідаємо за умови договору перед клієнтом, гарантуючи відшкодування страхових виплат у разі настання форс-мажорних обставин», - зазначає Володимир Юдін.

За його словами, в Україні за останні роки вже створена потужна аграрна галузь, яка передбачає використання сучасних інструментів убезпечення її роботи від зовнішнього негативного впливу, найбільш дієвим серед яких залишається агрострахування.

«Саме тому не можуть не тішити законодавчі ініціативи з боку держави у сфері агрострахування, адже завдяки цьому фінансовому інструменту можуть бути зменшені економічні наслідки від комплексу ризиків. Звичайно, ринок агрострахування потребує державної підтримки, як це відбувається в країнах, які є лідерами з агрострахування. Наприклад, у Китаї та Індії виділяються кошти, які дозволили створити привабливі рамкові умови і держава надає підтримку фермерам до 80% від внеску по преміям. У США та Канаді  за багато років створена дуже широка державна програма страхування, де покриваються навіть ризики по коливанню цін на основні культури», - зазначає Володимир Юдін.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Харківщині планують розводити страусів

Про це розповіла його власник Олена Безкоровайна. пише AgroTimes.

«Також нещодавно вирили озеро для вирощування риби, тепер треба тільки заповнити його водою й завезти мальків, – додала вона.

Крім того, в короткочасних планах фермерського господарства «Безкоровайних» – навчитися обробляти гусячу шкіру. За словами Олени Безкоровайної, з неї виходять дуже красиві вироби.

Довідка:

Сімейне фермерське господарство «Безкоровайних» вирощує в природних умовах понад 8 тис. голів птиці: кури-несучки, качки, гуси, фазани, цесарки, перепела, червоні індики. Також утримує свиней породи Мангалиця, від яких отримують хамон, червоно-білопоясних свиней, кіз нубійської породи.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview