Як дослідити якість і безпечність продукції

Виростили врожай – обов’язково перевірте його якість та безпечність. Адже саме від цього залежатиме, що з ним робити далі – експортувати, вжити в їжу, використати на корм худобі тощо. Крім того, така перевірка захистить життя і здоров'я людей, екологію навколишнього середовища та попередить дії, що можуть ввести в оману партнерів. Бо під час вирощування застосовується сила-силенна пестицидів та агрохімікатів, і якщо використовувати їх в межах регламенту – шкоди не буде, та якщо ж зловживати…

«Належна безпека та якість продукції – це вимоги сучасної дійсності, коли будь-що споживача задовольнити не може; бо саме він, споживач, і є регулятором рівня виробництва й попиту на ринку, – вважає керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест. – Тому кожна країна має затверджені стандарти якості та безпеки готової продукції. В Україні сьогодні їх регулює ДСТУ, та оскільки наша країна прагне до євроінтеграції, ми поступово переходимо на європейські стандарти: наприклад, залишкову кількість пестицидів у продукції ми визначаємо відповідно до Регламенту (ЕС) № 396/2005». 

«Інститут здоров’я рослин» досліджує продукцію рослинництва, насіння сільськогосподарських культур, зернові та зернобобові культури і продукти їх переробки, крупи, плодоовочеву продукцію, продукцію бджільництва, мед, олії на показники безпеки – токсичні елементи, залишкову кількість пестицидів (понад 160 показників), мікотоксини.

«Ми застосовуємо найрізноманітніші методи досліджень – від скринінгу до хроматографії, – пояснює пані Ірина. – Оскільки для деяких продуктів достатньо скринінг-методу, однак, наприклад, якщо ви експортуєте продукцію бджільництва, партнери вимагатимуть уже розширеного дослідження вашої продукції». 

Читайте також: Формуємо систему підживлення для озимих культур

Крім того, дослідження продукції проводять за агробіологічними показниками й безпосередньо показниками якості. Так, у зернових, зернобобових культурах, продуктах їх переробки, крупах, кормах та комбікормах виявляють вологість, засміченість, білок, інші показники. В овочах, фруктах, плодоовочевій продукції та продуктах їх переробки – сухі речовини та/або вологі, сухі речовини, нерозчинні у воді, тощо; крім того, вчені оцінюють їх зовнішній вигляд, консистенцію, колір, смак і запах. Ці дослідження визначають якість і придатність продукції до вживання у загальному й убезпечують як виробника, так і споживача від багатьох потенційних ризиків.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

За активи агрохолдингу «Мрія» почався новий бій

У кінці серпня розгляд справи з компаніями Mriya Agro Holding Public Limited (Кіпр), «МІС Інвест Україна» і «САЛІК Україна» (обидві з Києва) ініціювала фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» в госпсуді Києва зажадала скасувати реєстраційні дії стосовно компаній «Мрія Агрохолдинг», «Група компаній «Мрія Агро» і «Элагрі-Дереновка», які були проведені в 2018-2019 роках, пише Верховенство права.

Фінансовою компанією «Інвестохіллс Веста» заявлено 18 вимог немайнового характеру, а саме: три вимоги про визнання недійсними угод по трьом юридичним особам, і 15 вимог про скасування реєстраційних дій.

«Мрія Агрохолдинг» і «Група компаній «Мрія Агро» до минулого року були центральними структурами аграрного холдингу «Мрія», створеного тернопільським аграрієм Іваном Гутою і членами його сім'ї (дружиною Клавдією і синами Миколою та Андрієм).

«Мрія» активно залучала кошти західних портфельних інвесторів і банків, прикрашаючи звітність за рахунок схем перехресного фінансування та декларування платежів за товари, яких ніколи не було в реальності. У підсумку міхур лопнув в 2014 році, коли компанія допустила дефолт і виявилася не в змозі обслуговувати величезний борг, що досяг 1,3 млрд доларів. Представники родини Гут зникли за кордоном, а кредитори взяли холдинг «Мрія» під контроль.

Надалі господарство було «причесано», велика частина боргів списана, а контроль над активами «Мрії», головними з яких виявилися права оренди близько 150 тис. га землі на Західній Україні, перейшли до компанії SALIC (Saudi Agricultural and Livestock Investment Company), що належить Державному інвестиційному фонду Саудівської Аравії.

Угода щодо переходу активів «Мрії» до SALIC була завершена в листопаді минулого року. Після чого придбані активи були об'єднані з вже наявни у арабів земельним банком в Україні, ставши частиною групи Continental Farmers Group з сукупним земельним банком в 195 тис га.

Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (до серпня 2019 р. вона називалася ФК «Веста») не мала відношення до «Мрії» до лютого 2019 року. Саме тоді компанія, підконтрольна колишньому голові Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг і екс-голови правління Альфа-банку (Україна) Андрію Волкову, купила у Фонду гарантування вкладів фізосіб за 125,074 млн грн. пул активів банку «Форум» балансовою вартістю 12,699 млрд грн. Серед них виявилися і борги «Мрії» на суму трохи більше 200 млн грн.

У травні 2019 р. ФК «Веста» стала наступником «Форуму» в процесі банкрутства ТОВ «Мрія Центр», з вимогами на суму 218 млн грн., що не давало компанії хоч якось можливості впливати на процес ліквідації боржника, який контролювали великі кредитори на чолі з The Bank of New York Mellon Corporation (тільки перед ним борг «Мрії» досяг 16 млрд грн.).

Але підопічних Волкова це не збентежило, і вже 12 серпня «Інвестохіллс Веста» звернулася із заявою в господарський суд Тернопільської області з вимогою про стягнення на її користь 5 млн євро з «осколків» «Мрії» – компаній «Новагрис», «Мрія Поділля» і «ТД «Аско». А пізніше був розгляд, учасником якого стала компанія «САЛІК Україна» – «внучка» Saudi Agricultural and Livestock Investment Company (через британську SALIC (UK) Limited).

Шанси компанії Андрія Волкова на успіх у протистоянні з арабами не надто великі, але вони все ж є. Судячи з усього, він вирішив тиснути по всіх фронтах з однією метою – створити якомога більше «паперових проблем» арабам на стартовій стадії, щоб змусити їх піти на поступки і відкупитися від настирливого опонента.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Фірташа оскаржуватимуть рішення АМКУ про примусове розділення активів

Про це йдеться у повідомленні прес-служби компанії.

«Враховуючи, що рішення АМКУ ухвалене з грубими порушеннями закону, процедури, без доказів та аргументів, Group DF, безумовно, оскаржуватиме дане рішення у судах всіх рівнів і ми не сумніваємось у тому, що нам вдасться захистити інтереси українського виробника та зберегти вітчизняний хімпром», — повідомили у компанії Фірташа.

Там також зазначили, що рішення Антимонопольного комітету «загрожує економіці України» та існуванню в державі хімічної промисловості. Ухвалення такого рішення у Фірташа назвали таким, яке грає на користь російських конкурентів.

Нагадаємо, 5 вересня Антимонопольний комітет ухвалив рішення примусово розділити хімічні активи Фірташа. Компанію підозрюють у тому, що воно зловживає монопольним становищем на ринку мінеральних добрив та продавала добрива за завищеними цінами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тепер кав'ярні: Roshen запустив новий напрямок бізнесу

Кондитерська корпорація Roshen Петра Порошенка виходить в сегмент HoReCa. На початку вересня компанія відкрила першу кав'ярню, в якій відвідувачам пропонують гарячі напої та іспанські чурроси. Цю інформацію LIGA.net не заперечують в прес-службі корпорації.

Кав'ярня під назвою Nice On Cafe відкрита на базі першого фірмового магазину корпорації поблизу Київської фабрики Рошен на Проспекті Науки.

Інвестиції в проект не розголошуються. Про плани розвитку цього напряму в компанії поки не розповідають.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Європейська Бізнес Асоціація надала повноправне членство агрохолдингу МХП

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

 «МХП став повноправним членом Європейської Бізнес Асоціації. Цій важливій події передувала багаторічна успішна інтеграція бізнесу холдингу на глобальному продовольчому ринку, впровадження найсучасніших технологічних та управлінських процесів на рівні найвищих європейських і світових стандартів. Тепер у співдружності із впливовою асоціацією провідних компаній ЄБА ми зможемо ще більш сприятливо впливати на розвиток аграрної галузі й економіки України в цілому», — прокоментувала Ксенія Прожогіна, директор департаменту управління персоналом і комунікацій.

Вона додала, що членство МХП в ЄБА дозволить холдингу ділитися успішним досвідом роботи й унікальними передовими рішеннями в аграрному секторі. 

«Як лідер аграрної галузі, який є одним із великих платників податків країни, що створює найбільшу кількість робочих місць в аграрній галузі та є найбільшим експортером м'яса птиці, МХП розуміє свою відповідальність перед українським і європейським співтовариством на шляху до подальшого впровадження найкращих сучасних світових практик», — зазначила Ксенія Прожогіна та додала, що членство МХП у Європейській Бізнес Асоціації відкриває нові можливості як для самої компанії, так і для розвитку українського аграрного сектору, який стає потужним драйвером економічного зростання України.

Європейська Бізнес Асоціація заснована в 1999 році як форум для обговорення та вирішення проблем ведення бізнесу в Україні. Об'єднавши більш як 900 провідних українських і міжнародних компаній, ЄБА стала одним із найбільш масштабних і впливових бізнес-співтовариств України. Серед пріоритетів Асоціації — надання можливості компаніям спільними зусиллями вирішувати важливі для інвестиційного клімату питання та поліпшувати його на користь індустрії, економіки й держави в цілому. Членство в ЄБА є свідченням дотримання високих етичних стандартів ведення бізнесу та надійного партнерства.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кернел підписав договір з АМПУ

Про це повідомила прес-служба Кернел.

Співробітництво передбачає реалізацію проекту з днопоглиблення з боку АМПУ  та виконання зобов’язань зі збільшення  вантажопотоку сільгосппродукції з боку ключового українського експортера – компанії Кернел. За даними АМПУ, збільшення обсягу портової перевалки до 7 млн тонн на рік принесе державі ряд переваг та сприятиме розвитку вітчизняної портової  галузі.

Договір про взаємодію між найбільшим агрохолдингом України, компанією Кернел, та Адміністрацією морських портів України було підписано 5 вересня в.о. голови АМПУ Райвісом Вецкагансом, генеральним директором Кернел Євгеном Осиповим і директором з корпоративних інвестицій Кернел Юрієм Ковальчуком. У рамках підписаної угоди, АМПУ до кінця 2020 року виконає днопоглиблення вздовж причалів №№14-17. Натомість компанія Кернел відповідально зобов’язується збільшити вантажопотік через свої портові термінали не менше ніж до 7 млн тонн на рік.

«Договір між АМПУ та Кернел – це гарний приклад державно-приватного партнерства та черговий крок системного розвитку порту Чорноморськ, яким опікується АМПУ. У цьому році ми закінчили масштабний проект з капітального днопоглиблення на підхідному каналі порту та  акваторії 1-го ковша Сухого лиману порту і одразу переходимо до розвитку акваторії в напрямку причалів №14-17 та створення необхідних для бізнесу глибин безпосередньо біля цих причалів. Реалізація проекту буде сприяти поліпшенню умов для експорту продукції українських підприємств, збільшенню суднозаходів та створенню майже 250 нових робочих місць у порту Чорноморськ», - зазначає Райвіс Вецкаганс, в.о. Голови АМПУ.

З 2008 року Кернел веде експортну діяльність на причалах №16-17 морського порту Чорноморськ. Наразі тут діє зерновий термінал Кернел – підприємство Трансбалктермінал, через який за результатами 2018-2019 маркетингового року було експортовано понад 4 млн тонн зернових. Щороку у рамках своєї діяльності підприємство сплачує до бюджетів усіх рівнів мільйони гривень податків, портових зборів, спецпослугу доступу до причалів та інші відрахування.

Сусідні причали №14-15 мають аналогічний потенціал експорту, але їхній поточний обсяг перевалки не перевищує 350 тис. тонн на рік через відсутність інфраструктури та недостатню глибину морської акваторії. Вирішення цих ключових факторів дозволило б суттєво збільшити перевалку вантажів, а держава від цього отримала б мільйони гривень у вигляді надходжень.

Зараз Кернел будує на 14-15-му причалах новий зерновий термінал потужністю 4 млн тонн, Траснгрейнтермінал, інвестуючи у проект понад 120 млн дол. Проте без поглиблення дна підприємство не зможе вантажити балкери класу «Panamax» та «Over-Panamax» до їхньої повної вантажопідйомності, а отже, досягти ефективної експлуатації потужностей. Проект реконструкції морської акваторії з боку АМПУ допоможе збільшити кількість заходів суден, підвищить дедвейт оброблюваного флоту та як результат забезпечить ріст експорту. Це в свою чергу дозволить державі отримувати додаткові надходження до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших відрахувань з боку Кернел.

«Агробізнес наразі є локомотивом української економіки. З 2011 року АПК демонструє стабільний ріст обсягів поставок сільгосппродукції на світові ринки і у 2018 досяг рівня 40% у структурі загальноукраїнського експорту. Виручка, отримана завдяки експортним операціям, формує валютні надходження до бюджету України, впливає на ріст ВВП та забезпечує благополуччя країни.

Наша стратегічна мета у 2020 році – збільшити обсяг експорту зернових до 8 млн тонн за рахунок запуску нового термінала в порту Чорноморськ. Тому зараз ми максимально сфокусовані на будівництві Трансгрейнтермінала. Наступним кроком сконцентруємося на його ефективному завантаженні.

Однак реалізація таких масштабних інвестиційних проектів неможлива без сприяння держави. Сьогодні ми відчуваємо підтримку з боку АМПУ, яка конкретними технічними рішеннями допомагає досягти стратегічних цілей і держави, і бізнесу», - підкреслив Євген Осипов, генеральний директор Кернел.

Довідка:

Кернел – найбільший у світі виробник та експортер соняшникової олії, ключовий постачальник сільськогосподарської продукції з регіону Чорноморського басейну на світові ринки. На частку компанії припадає близько 8% світового виробництва соняшникової олії. Свою продукцію Кернел постачає до понад 80 країн світу.

У 2018 – 2019 маркетинговому році компанія вперше експортувала 6,1 млн тонн зернових, що є абсолютним рекордом серед агрокомпаній України.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview