Як довго в Україні буде дешевшати картопля?

Про це повідомляє «Інфо-Шувар» з посиланням на власний моніторинг цін.

Тільки за останній тиждень, майже на всіх гуртових ринках країни картопля стала дешевшою на 15-20% , при цьому, станом на другу половину вересня 2017 року,  тенденція до зниження цін лише посилилась. За даними «Інфо-Шувар», сьогодні, на оптовому ринку «Шувар» у Львові, картопля пропонується по 3,8-4,0 грн/кг (0,11-0,12 EUR/кг), на  ринку «Нежданий» у Херсоні, ціни становлять 4-4,5 (0,12-0,14 EUR/кг), на ринку «Столичний» у Києві, ціни знизились до  3,8-4,2 грн/кг (0,11-0,13 EUR/кг).

«Зниження ціни у вересні – це звичайне явище на ринку картоплі. Саме у вересні, пропозиція на ринку найбільша:  населення та комерційні виробники збирають врожай, частину закладають в сховища, а  залишки реалізують, – коментує ситуацію Тетяна Гетьман, експерт плодоовочевого ринку Східної Європи. Втім, і попит зараз  найвищий, бо, наразі, населення заготовляє картоплю на зиму, а гуртові компанії заповнюють сховища. Тому, зниження ціни в такий період говорить про те, що пропозиція зараз є більшою за попит, тобто про дефіцит не йдеться. Прогнозувати ж ціну на другу половину сезону ще зарано, бо більшість господарств ще не зібрали навіть половини врожаю».

Втім, фахівці наголошують, що вже зараз можна казати про те, що якісної картоплі населення  та комерційні виробники зберуть менше, ніж в минулому році, хоча загальна виробнича площа в порівнянні з минулим роком майже не змінилась.

« Головною проблемою цього сезону буде якість картоплі, вона суттєво знизилась.  Це сталось через несприятливі погодні умови. Найбільшої шкоди  завдала  посуха в липні та вересні, перш за все, постраждав врожай в Центральних та Південних регіонах, особливо це стосується господарств  населення. В господарствах Західного регіону ситуація більш-менш задовільна, але, поки що, зарано казати, чи зможе Захід компенсувати втрати інших  регіонів, бо збирання врожаю там в самому розпалі. Треба почекати принаймні 2-3 тижні, головне щоб в цей період погода не зашкодила виробникам» , – розповідає Микола Гордійчук,   віце-президент  Української Асоціації Виробників Картоплі.

Експерт наголошує, що  зараз виробники намагаються позбутися некондиційної картоплі, яка не придатна для тривалого зберігання. Саме  завдяки цьому, ціни на ринку «йдуть» до низу і подорожчання картоплі  до грудня малоймовірне.  А от зростання ціни взимку та навесні цілком ймовірне,  саме через те, що обсяги зберігання будуть нижчими, ніж в минулому році. Крім того і зберігатись картопля буде гірше, бо в загальному обсязі дуже помітно зросла частка бульб, пошкоджених сухими земельними «грудками».

На користь прогнозів зростання ціни на українську картоплю  говорять попередні оцінки врожаю в Польщі, з якої ми імпортуємо картоплю в «проблемні» сезони. За останніми оцінками польських експертів, цього року Польща збере на 18% менше картоплі, ніж рік тому. Крім того, очікується зниження врожаю в Росії, яка теж може «відтягти» на себе певну частину обсягу з зовнішнього ринку. Тому, конкуренція на зовні посилиться, що може призвести до зростання ціни імпортної продукції.

Втім, наскільки суттєвим буде зростання ціни в Україні і чи виникне в нас потреба в імпорті, поки що сказати складно, але за даними «Інфо-Шувар», за останні 5 сезонів, ціни на картоплю в квітні та травні  ніколи не перевищували рівень 6-7 грн/кг (0,28-0,34 EUR/кг). Саме така ціна склалась станом на квітень 2014 року, коли Україна імпортувала картоплю через гостру у нестачу власної продукції.  Слід також зазначити, що в останнє зниження врожаю картоплі в країні було зафіксоване в 2015 році, тоді, за даними Держстату, загальний валовий збір становив трохи більше 20 млн. тон, або на 11% менше, ніж в попередньому році. Не дивлячись на це протягом всього сезону ціна на українську картоплю майже не змінилась від початку збирання врожаю, в квітні та травні 2016 року, продукція пропонувалась по  3,0-3,5 грн/кг (0,10-0,12 EUR/кг).

В  2016 році врожай картоплі в Україні склав близько  21,7 млн. тон, цього було достатньо для того, щоб до початку квітня 2017 року ціна на картоплю трималась на рівні 2,0-3,0 грн/кг (0,06-0,10 EUR/кг). Але  у другій половині весни картопля  несподівано подорожчала до 6,0-7,0 грн/кг (0,20-0,24 EUR/кг), сталось це через те, що   більшість українських виробників позбулись запасів ще до кінця зими, бо не вірили в те, що ціна може зрости наприкінці сезону.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Уряд планує скасувати мораторій на перевірки компаній у сфері продовольства

Уряд має намір дозволити контролюючим органам проводити перевірки підприємств у сфері продовольства, що сприятиме підвищенню якості українських продуктів харчування.

Про це повідомив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні уряду, повідомляє УНІАН.

«Сьогодні ми приймемо рішення і дамо право контролюючим органам перевіряти такі об'єкти, особливо там, де діти, люди похилого віку. У нас немає самоцілі когось штрафувати, але у нас є мета змусити кожного думати своєю головою про те, як забезпечити гідний рівень безпеки. Це буде стосуватися в тому числі питань продовольчої безпеки. Ми також дозволимо перевіряти там, де є проблеми з продовольством, щоб українці перебували в якісних умовах і кінець-кінцем отримували безпечне харчування в країні», - сказав він.

Гройсман додав, що контроль таких об'єктів здійснюватиметься в інтересах українських громадян. «Цю розхлябаність має бути припинено. Не так усе просто, але це системна робота, яку ми почнемо й доведемо до системного завершення», - додав прем'єр.

Нагадаємо, у серпні 2014 року Кабінет міністрів України запровадив мораторій на перевірки всіх суб'єктів господарювання, крім фіскальних перевірок.

Контроль за якістю харчової продукції в Україні здійснює Держпродспоживслужба, яку було створено на базі ліквідованих Державної сільськогосподарської інспекції, Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів та Державної санітарно-епідеміологічної служби. Центральний апарат Держпродспоживслужба офіційно приступив до виконання своїх функцій 6 квітня 2016 року.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Цьогорічний врожай сформує високий потенціал для експорту

Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк під час засідання Уряду, доповідаючи про проміжні підсумки збирання врожаю.

Загалом, валовий збір зерна у 2017 році в Україні очікується в межах 61 – 63 млн тонн, що повністю задовольнить внутрішні потреби та продовольчу безпеку держави, а також формує високий потенціал для постачання на експорт. Щодо групи ранніх зернових (пшениця, жито, ячмінь), показник збирання є другим за обсягом в новітній історії України.

«Попри загалом несприятливі погодні умови, їх вплив був нерівномірним на всій території України, тому в деяких областях вдалося досягти рекордних показників врожайності», - повідомив перший заступник Міністра. Так, зафіксовано рекордну врожайність ячменю (34,3 центнера з гектара), жита (28,3 центнера з гектара) та ріпаку (27,6 центнера з гектара).

У структурі виробництва пшениці переважають продовольчі класи (60%), що дозволяє збільшити виробництво борошна як для внутрішнього, так і для зовнішніх ринків. Також поточний сезон став першим за понад 10 років, коли Україна повністю забезпечила себе житом.

Враховуючи значне та дуже значне перевиробництво за всіма продовольчими культурами, баланси не дають жодних підстав для зростання цін на споживчому ринку.

Зокрема, очікується виробництво:

- борошна - 2,2 млн тонн при внутрішньому споживанні у 1,8 млн тонн;

- гречки - 185 тис тонн зерна гречки при внутрішній потребі близько 150 тис тонн;

- олії – близько 6 млн тонн при внутрішньому споживанні у 400 тис. тонн;

- цукру - 2 млн тонн при внутрішній потребі 1,5 млн тонн;

- картоплі - 20,5 млн тонн при внутрішньому споживанні близько 6,3 млн тонн;

- овочів - 8,3 млн тонн при внутрішньому споживанні 6,7-7,0 млн тонн.

Окрім того, очікуваний збір зернових культур:

- пшениці - 25,7 млн тонн при внутрішньому споживанні 9,6 млн тонн, з яких 4,7 млн тонн використовується для харчових потреб;

- жита - 490 тис тонн, що забезпечує внутрішнє споживання в повній мірі;

- ячменю - 8,2 млн тонн при внутрішньому споживанні 3,9 млн тонн;

- кукурудзи - понад 27 млн тонн, з яких 7,5 млн тонн буде використано для забезпечення внутрішніх потреб.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українці стали їсти менше м'яса

Однак споживання населенням м'яса і м'ясопродуктів відстає від торішнього на 0,7 кг і склало за 8 місяців 31,4 кг у розрахунку на людину.

Про це повідомили в прес-службі «Економічного дискусійного клубу», передає ГолосUA.

«У січні-серпні 2017 українськими господарствами вироблено 1456 тисяч тонн м'яса всіх видів, що на 0,2% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. При цьому зросло виробництво яловичини (+ 1,9%) та птиці (+ 0,1%), а виробництво свинини-зменшилось на 0,4%. За інформацією органів статистики, на 01.09.2017 порівняно з відповідною датою минулого року поголів'я ВРХ (велика рогата худоба – ред.) скоротилася на 0,5%, свиней - на 9,2%, а поголів'я птиці зросло на 3,3%», - йдеться в повідомленні.

Аналітики клубу відзначили, що експорт м'яса і м'ясопродуктів за 8 місяців поточного року склав 243 тисяч тонн (плюс 30% до 8 місяців 2016 року), імпорт - 128 тисяч тонн (плюс 16%). Частка м'яса птиці у загальному обсязі експорту становила 79% (192 тисяч тонн, що на 24% більше, ніж роком раніше). Високим попитом українська птиця користувалася в Єгипті, Нідерландах, Іраку. В поточному році відбулося пожвавлення зовнішньої торгівлею вітчизняною яловичиною і свининою, обсяги експорту яких зросли в півтора і два рази відповідно. Основними імпортерами цих видів м'яса є країни колишнього СРСР - Білорусь, Грузія, Казахстан, Молдова. У січні-серпні експортовано 39 тисяч тонн яловичини, що становить 23% від її вітчизняного виробництва.

«М'ясний імпорт, як і в попередні періоди, переважно представлений свининою і м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці за 8 місяців зріс на 40%, а свинини - зменшився на 2%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, з Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні у січні-серпні 2017 склала 9%», - додали експерти.

За балансовими розрахунками, за 8 місяців 2017 року порівняно з відповідним періодом 2016 наповнення внутрішнього ринку м'ясом та м'ясопродуктами на 2% менше, ніж роком раніше (яловичина - «мінус» 15%, наповнюваність свининою і м'ясом птиці знаходиться практично на рівні минулого року). Згідно з цими даними середньодушове споживання населенням м'яса і м'ясопродуктів відстає від торішнього на 0,7 кг і склало за 8 місяців 31,4 кг у розрахунку на людину.


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрні розписки стали мільярдерами

Відповідну роботу в співпраці з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та за фінансової підтримки уряду Швейцарської Конфедерації весь цей час здійснює Проект IFC «Аграрні розписки в Україні».

Про результативність аграрних розписок та їх подальшу перспективу розповідає керівник Проекту IFC Олексій Омеляненко.

- Завдячуючи аграрним розпискам в аграрний сектор вже залучено 1 млрд. гривень. Багато це чи мало?

- З огляду на потреби АПК в інвестиціях, то це не надто багато. За прогнозом Міністерства аграрної політики та продовольства, цьогоріч озимі будуть посіяні на понад 7 млн. гектарах. Виконання лише цієї роботи потребує значних фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Вони обраховуються багатьма мільярдами гривень.
Але з огляду на те, що аграрні розписки в Україні впроваджуються лише 3 роки, то згадана вами сума є доволі суттєвою. Адже ми починали з експерименту. Майданчиком для нього стала Полтавщина. Там відпрацьовувалися механізми роботи з цією кредитною новацією.

Що втішає, так це динаміка поширення аграрних розписок та обсяги залучених за ними коштів. Восени 2015 року пілотний проект розповсюдився на Черкаську, Вінницьку та Харківську області. Торік він вже охопив 8 регіонів: до перелічених також додалися Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області. Якщо за підсумками першого року завдяки аграрним розпискам в сільгоспвиробництво вдалося залучити близько 40 млн. гривень, то станом на 6 лютого поточного року ця сума вже сягнула 429,9 млн. гривень, а за лічені місяці вона більше ніж подвоїлася.

Аграрні розписки як інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників запозичений в Бразилії. Їх там було запроваджено ще в 1994 році. Нині щороку вони забезпечують потреби місцевих аграріїв в кредитних ресурсах на 25-30 млрд. доларів США. Значною мірою завдячуючи аграрним розпискам Бразилія з країни-імпортера сільськогосподарської продукції змогла перетворитися на її потужного експортера.

Обидві наші країни зіставні за сільськогосподарськими можливостями. Отож можна уявити, скільки додаткових коштів завдячуючи аграрним розпискам зайде у вітчизняне сільське господарство і який поштовх вони здатні надати його подальшому розвитку.

- Скільки наразі виписано аграрних розписок, і як ця статистика виглядає регіонально?

- Станом на 12 вересня оформлено 149 аграрних розписок, з яких 62 – товарні і 87 - фінансові. Загалом успішно виконано та закрито 57 аграрних розписок. Наразі не було жодного повідомлення про невиконання зобов’язань позичальником. Це ще раз засвідчує, що малі та середні сільгоспвиробники залишаються надійними партнерами для банків та надавачів матеріально-технічних ресурсів.
Список регіональних лідерів очолила Вінницька область. Тут загалом вже виписали 40 аграрних розписок. Полтавська область за цим показником посідає друге місце – 36 аграрних розписок, а Черкаська – третє - 33.
Решта областей має скромніші результати, проте серед них є й такі, які (хоч як це парадоксально не пролунає) додають оптимізму. Так, тернопільські сільгоспвиробники виписали 10 аграрних розписок. На перший погляд, ніби й небагато, але зважте на дві вагомі обставини. Перша – з аграрними розписками тернопільські сільгоспвиробники працюють лише рік, а друга – до роботи з ними вони пристали не одразу.

Кожному стартовому року властива така особливість - певний час витрачається на знайомство з новим інструментом фінансування, з особливостями роботи з ним, з можливостями кредиторів та потребами позичальників. З цієї причини тернопільські сільгоспвиробники і їх колеги з Хмельницької, Сумської та Миколаївської областей почали виписувати аграрні розписки лише з початку поточного року. І якби не ця обставина, то вони сьогодні мали б набагато ліпші показники.

- Чимало сільгоспвиробників, які вже скористалися аграрними розписками, виписують їх повторно. Як би ви прокоментували цей факт?

- Подібні випадки ми, зокрема, спостерігаємо на Полтавщині, Черкащині, Вінниччині. Вони свідчать про те, що малі та середні сільгоспвиробники високо оцінили можливості нового інструменту фінансування і починають активно використовувати його в своїй практиці. Це те, чого ми, зрештою, і прагнули.

Проте я не хочу оцінювати переваги аграрних розписок винятково з позицій сільгоспвиробників. Останнім часом підвищену увагу до них виявляють і кредитори. Йдеться не лише про банки та постачальників матеріально-технічних ресурсів. У липні до роботи з аграрними розписками долучилися кредитні союзи. Великі надії ми покладаємо на співпрацю і з іншими інституціями, зокрема, з сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами. Але для того, щоб її розгорнути, треба внести певні зміни до чинного законодавства, провести чималу організаційну роботу.

- Практика використання аграрних розписок виявилася успішною. Це доводять наведені вами факти. Що будете робити дали?

- Проект IFC спільно зі своїми партнерами – Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції одночасно рухається в двох напрямках. Перший – відпрацьовуємо використання аграрних розписок в інших секторах сільського господарства – в тваринництві, овочівництві, садівництві, ягідництві, а також в органічному землеробстві. Річ у тому, що дотепер аграрні розписки використовується винятково в рослинництві. Отож думаємо не про окремий сектор, а про всі провідні напрямки сільського господарства.

Проте головне для нас – поширити аграрні розписки на всю Україну. Це стратегічне завдання було визначено ще в момент запровадження цього інструменту, але нині ми маємо всі можливості його реалізувати.

- Як ви допомагатимете регіонам, які досі не мали справу з аграрними розписками?

- Для них ми проведемо потужну інформаційну кампанію. До участі в ній залучимо експертів Проекту IFC, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства юстиції, місцевих органів влади, представників банківського сектору, постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Проведення інформаційних кампаній для нас є звичною практикою. В попередні роки ми проводили їх в усіх без винятку регіонах, які долучалися до нашого пілотного проекту. Тож маємо вагомі напрацювання в цій справі.
Щоправда, цього разу готуємо й певні новації. Я вже говорив про те, що сільгоспвиробники восьми регіонів набули достатнього досвіду роботи з аграрними розписками. Тому хочемо всіляко його пропагувати, а заразом пропагувати й ідею доцільності впровадження нового інструменту фінансування. Адже загальновідомо, що лише теорія, підкріплена практикою, забезпечує максимально високий результат.

Цільовою аудиторією для нас є сільгоспвиробники, нотаріуси та кредитори. В залежності від їх потреб ми і формуватимемо програми заходів, які відбуватимуться в рамках наших інформаційних кампаній. Для нас важливо, аби всі, хто матиме причетність до аграрних розписок, у найстисліший термін навчилися з ними працювати і отримувати від них максимальний зиск.

- Коли аграрні розписки впроваджуватимуться по всій Україні?

- Сподіваємося, що це станеться вже найближчим часом. Аграрні розписки довели, що вони варті того, аби ними могли користуватися сільгоспвиробники не лише окремих регіонів, а цілої країни. Ми ретельно готуємося до того, аби так і сталося.

Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Рейтинг областей за виробництвом молока

Про це поінформувала Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока (АВМ).

Зокрема, у серпні було вироблено 1 млн 28,3 тис. тонн молока усіх видів, що на 47 тис. тонн менше, ніж у липні, що показує традиційне сезонне скорочення виробництва молока. В порівнянні із серпнем 2016-го обсяг практично не змінився та зменшився на 3,9 тис. тонн.

Частка промислово-виробленого молока в загальній структурі склала 26,4%, або 1 млн 895,9 тис. тонн. Це на 1,3% більше, ніж у січні-серпні минулого року. В господарствах населення за аналізований період було вироблено 5 млн 275,8 тис. тонн молока, що на 1,6% менше, ніж торік.

Основними центрами виробництва промислового молока залишаються: Полтавщина (290,2 тис. тонн), Черкащина (205,2 тис. тонн), Харківщина (165,4 тис. тонн), Чернігівщина (162,9 тис. тонн) та Київщина (150,7 тис. тонн).

В той же час, чисельність корів в Україні скоротилася на 2% та склала 2 млн 131,6 тис. Наразі нарощенням поголів’я займається лише Житомирська область - +4,8%, в порівнянні з відповідним періодом минулого року — 115,9 тис.

В сільськогосподарських підприємствах утримують 481,2 тис. голів корів, що на 3,7% менше, ніж у 2016. Населення при цьому тримає 1 млн 6504 тис. голів. Це на 1,5 менше, ніж торік.

Реалізація промислового молока за вісім місяці цього року склала 1,7 млн тонн, що на 1,9 млн тонн більше, ніж торік. Середня ціна реалізації тонни молочної сировини склала 6,9 тис. грн/т (+38,3%).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview