Як ефективно управляти земельними ресурсами в умовах глобальних кліматичних змін

Як це загрожує аграрному виробництву  України та які перспективи відкриває  правильний менеджмент ґрунтів?

В рамках міжнародної виставки «Зернові технології 2018» 21 лютого  2018 р. з  13:30 по 17:00  світові експерти поділяться унікальним для України досвідом та розкажуть про ключові аспекти змін.

м. Київ,  Броварський  проспект, 15

Міжнародний виставковий  центр, конф.-зал №11, вхід 2А, 3 пов

ПРОГРАМА Міжнародної конференції “Менеджмент ґрунтів та земельних ресурсів в умовах глобальних кліматичних змін”, м. Київ, 21 лютого 2018р

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-3 області з виробництва цукру

Зростання виробництва пов’язано із збільшенням посівних площ під цукровими буряками та запуском ще 4-х цукрових заводів до минулорічних 42.

«Виробничий сезон завершено. 46 цукрових заводів наварили 2,14 млн т цукру, що на 6,5% більше порівняно з минулим роком. Варто відмітити, що збільшення виробництва цукру могло б бути ще більшим, проте, погодні умови під час вегетації не сприяли збільшенню урожайності цукрового буряку. В результаті, маємо нижчі показники цукристості та виходу цукру», - прокоментувала Руслана Бутило, керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор».

Лідером з виробництва залишилась Вінницька обл. – 445,6 тис. т цукру. Другу позицію зайняла Хмельницька обл. – 290,2 тис. т. Замикає трійку найбільших виробників Тернопільська обл. – 283,5 тис. т цукру.

Окрім того, за рахунок планових модернізацій цукрових заводів вдалось збільшити виробництво цукру І-ої категорії: «В 2017/2018 МР виробництво цукру І-ої категорії займає 50%, порівняно з минулорічними 30% в загальній структурі виробництва», - пояснила Бутило.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії вимагають розблокувати реєстрацію пестицидів та агрохімікатів

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до Остапа Семерака, Міністра екології та природних ресурсів України, з проханням вирішити питання реєстрації пестицидів та агрохімікатів в Україні, що впливає на доступ українських фермерів та виробників до світових інноваційних розробок та високоякісних засобів захисту рослин.

Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

Виробники засобів захисту рослин з грудня минулого року стикнулися з фактичним зупиненням реєстрації пестицидів та агрохімікатів на етапі екологічної експертизи, що мала бути замінена відповідно до чинного законодавства екологічної експертною оцінкою. Згідно з Законом України «Про пестициди та агрохімікати» для того, щоб пройти державну реєстрацію, обов’язковою умовою є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, включаючи позитивну екологічної експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів.

Оскільки порядок отримання даної оцінки поки не затверджений, ситуація з реєстрацією нових препаратів на нинішній сезон залишається невідомою та може стати критичною, під загрозою можуть опинитися передові позиції української сільськогосподарської продукції та урожайності українського збіжжя.

«З ухваленням Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 25 травня 2017 року відбулися зміни у сфері регулювання питань охорони довкілля, в тому числі було скасовано Закон України «Про екологічну експертизу», внесено правки до низки нормативних актів. У шестимісячний строк з дня набрання чинності закону, тобто 18 червня 2017 року, мали бути ухвалені нормативно-правові акти, передбачені законодавством про оцінку впливу на довкілля, проте станом на сьогодні ні проекту, ні жодної інформації щодо розроблення Порядку отримання екологоекспертної оцінки немає», – йдеться у листі УКАБ.

«Необхідно в найкоротші терміни затвердити порядок отримання екологічної експертної оцінки, попередньо погодивши з профільними асоціаціями та бізнес спільнотою, щоб якнайшвидше відновити реєстрацію засобів захисту рослин і не дозволити ускладнити доступу аграріїв до нових препаратів», - зазначила Ольга Кухар, координатор агрохімічного комітету УКАБ.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Петро Порошенко володіє в Росії ще двома агроактивами

Про це повідомив журналіст-розслідувач, редактор програми «Гроші» Олександр Дубінський, пише agropolit.com.

 «У Петра Порошенка в Росії ще як мінімум два великих аграрних бізнеси. Це крохмальний завод і аграрна компанія. Агро-крохмальний холдинг Порошенко розташований там же, де і його кондитерський актив — у Липецьку. Але, на відміну від фабрики, працює і приносить своєму жадібному власнику прибуток. Щоб сховати факт володіння цими активами, Порошенко перепродав їх на офшор Chartomena. Однак ми легко доведемо, що цей офшор входить у групу «Укрпромінвест» і є одним із «центрових» в ланцюжку офшорних компаній Порошенка», — написав він.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні з’явився завод із переробки меду

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Підприємство є експортером українського меду, та сприяє підтримці і розвитку регіональних пасічників.

«Дуже важливо, щоб виробники сільськогосподарської продукції, виробники, які працюють в агропромисловому комплексі, мали якнайбільшу додану вартість. А додана вартість створюється від кінцевого продукту, тим паче, якщо цей продукт є затребуваним на ринку. Це єдине підприємство такого ґатунку у області. Інвестиції сягають 20 мільйонів гривень. Тут створять 50 нових робочих місць з хорошою заробітною платою. Це добра опора для громади села – місця, де зможуть працювати люди і податки до місцевого бюджету», – наголосив на відкритті Олег Синютка.

До складу виробничих потужностей підприємства входить цех приймання сировини, цех переробки меду та гомогенізації, склад готової продукції, механічна майстерня, котельня з економічними та екологічними котлами.

Підприємство виготовляє гомогенізований акацієвий, липовий, гречаний, соняшниковий, різнотрав’я, та ріпаковий мед.

Мед виготовлений на підприємстві експортується в Польщу, Австрію, Італію, Канаду. Кожна партія має експертний висновок.

Підприємство має можливість регулярно поставляти поліфлорний (зібраний з різних видів рослин) або монофлорний мед (зібраний з одного виду рослин) загальним обсягом до 500-1000 тонн в рік.

В планах – створення органічної та промислової пасіки, започаткування виробництва фасованого меду, налагодження виробництва інноваційних лікувально-профілактичних засобів на основі продуктів бджільництва та екологічно безпечних препаратів для бджіл.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

"Наша Ряба" отримала з бюджету більше, ніж сплатила податків

Про це пише Дмитро Дєнков, редактор "Економічної правди".

Один з найбагатших людей України, власник "Миронівського хлібопродукту" (бренд "Наша ряба") — Юрій Косюк — вперше особисто виступив на захист отриманих його компаніями мільярдних дотацій від держави.

Так, власник "Нашої ряби" вважає абсолютно справедливим, що його компанії отримали 1,4 млрд грн державних дотацій. До речі, це 30% від суми всіх дотацій, наданих державою агропромисловому комплексу за рік.

Основний аргумент Косюка — компанія сплатила найбільше податків — 4,2 млрд грн, і вона єдина в списку найбільших платників податків країни, тому, буцімто, заслуговує на найбільші дотації.

Звісно, "Миронівський хлібопродукт" — це одна з найбільших і найуспішніших компаній, яка представляє країну на міжнародних ринках. "МХП" інвестує в розвиток значні кошти і створює продукцію з високою доданою вартістю.

"Агрохолдинг Косюка дійсно перерахував до держбюджету в 2017 році 4,2 млрд грн. Підкреслюю: саме перерахував, а не сплатив. Перерахував агрохолдинг 4,2 млрд грн, а скільки ж він отримав з бюджету? Ще більше — близько 4,7 млрд грн. Ця сума складається з 1,4 млрд грн дотацій (в 2017 році) і 3,3 млрд грн відшкодування ПДВ при експорті. Як компанія може отримати з державного бюджету більше коштів, ніж перерахувала до нього? Запросто. Структура експорту "МХП" так побудована, щоб отримувати з бюджету повернення ПДВ двічі: один раз у вигляді дотації, а потім той же самий ПДВ — при експорті", - зазначає Дмитро Дєнков.

Покроково це виглядає так.

Дія 1 — птахофабрики продають своїм посередникам всередині країни продукцію, призначену для експорту.

Дія 2 — птахофабрики отримують дотацію у якості відшкодування ПДВ сплаченого ними до бюджету. Саме так було до 2018 року.

Дія 3 — посередник відшкодовує уже раніше повернуте птахофабрикам ПДВ при експорті.

В результаті, на 1 грн сплаченого ПДВ птахофабрикою її власник міг отримати з бюджету 1,5 грн назад. Тож аргумент "хто більше сплачує, той більше отримує", мільярдер розуміє "по-своєму".

"За січень-вересень 2017 року агрохолдинг отримав чистий прибуток 7 млрд грн. Компанія виплатила 2,2 млрд грн. дивідендів власникам в 2017 році. Всього за останні 5 років Косюк виплатив собі та іншим акціонерам 11 млрд грн дивідендів.  Всі ці кошти перераховані в Люксембург. З них сплачено в бюджет Люксембургу 15% податку.

Маржа (заробіток) "МХП" на курятині сягає 38%.

Тобто, найбільш прибуткова компанія України не платить податку на прибуток, виводить всі прибутки закордон і там сплачує основну масу податків. І саме ця компанія є лідером з отримання дотацій", - підкреслює Дмитро Дєнков.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview