150670

Як фермер перетворює Херсонщину на край вина

Спочатку виноградар здавав урожай на винзавод, але швидко зрозумів, що може сам робити унікальний для свого регіону продукт. "Ми побачили, що тут росте ягода з містом цукру до 37% при нормі 17-18%", — розповідає власник "Куреня".

Теруар Херсонщини подібний до Криму. Довге сонячне літо, дніпровські схили, глиняні кам'янисті ґрунти наче створені для виробництва українського вина.

Виноградники "Куреня" займають 40 га поблизу Херсона. Виноградар вирощує десять сортів винограду, з яких виробляє у власній виноробні до двох десятків видів вин: шардоне, рислінг, ркацителі, іршаї олівер, мускат одеський, каберне, мерло, сапераві, трамінер рожевий.

Халупенко не залучає до роботи іноземних фахівців. Причина — бажання зробити автентичне вино і показати, чого варті українці. У власному шато фермер проводить майже кожен день. Він любить рислінг і каже, що робота з вином — це не просто задоволення, а справа життя. Причому справа нелегка.

Особливо складно було отримати ліцензію на виробництво вина. Маючи радянську традицію виноробства на великих заводах, Україна тривалий час законодавчо не легітимізувала малого виробника.

До квітня 2018 року процедура отримання ліцензії вимагала надання близько 60 документів. Крім того, до 2016 року малим виноробам була потрібна ліцензія на продаж вина, яка коштувала 500 тис грн.

"Ми пройшли не одне коло пекла, коли отримували ліцензію на виробництво вина. Я оббивав пороги чиновників, приймав комісії і перевірки, а коли ми зібрали всі документи, то по останній дозвіл треба було їхати в Київ", — згадує Халупенко.

За його словами, без хабара чиновники відмовлялися видавати ліцензію і йому довелося заплатити 2 тис дол, щоб забрати останній папірець. Попри бюрократію, сім'я Халупенків не втрачає оптимізму і вірить, що українському вину — бути.

"У ЄС вино — продукт харчування, а в нас — алкогольний напій. При споживанні сухого вина руйнується холестерин, поліпшується травлення. На жаль, українці досі при виборі вин користуються фразою "мені щось солоденьке", не розуміючи категорій вин та їх особливостей", — розповідає власник шато.

Проте він вірить, що у найближче десятиліття українське вино стане популярним.

Халупенко каже, що за останні п'ять років виросло споживання вина у Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі. Львів поки продовжує пити пиво, а Одеса — бренді. Однак ситуація може змінитися. Все більше людей в країні цікавиться локальним виробником, а гастротури стають популярними не лише серед молоді.

"На жаль, виноградарство — не основний напрям сільського господарства країни. У Франції понад 10 тис шато, які вирощують виноград, а в Україні їх — до десяти", — розповідає власник херсонської виноробні. За його словами, в Україні не всі охочі можуть почати виноробну справу. Спочатку треба вирішити питання землі.

"Наша держава корумпована. Землю не можна отримати, а вона потрібна в оренду щонайменше на 50 років. Виноград починає активно плодоносити лише на п'ятий-сьомий рік, тому наразі це дорогі та довгострокові інвестиції. Один гектар дворічного винограднику коштує 15 тис дол", — уточнює винороб.

"Курінь" на рік виробляє близько 60 тис пляшок вина, яке реалізує на виноробні або у фірмових магазинах в Херсоні. Сама виноробня створена за прикладом французьких шато, її колектив — вісім закоханих у свою справу працівників.

За сезон шато переробляє 30-50 тонн винограду, 85% виробленої продукції — сухі вина. Проте унікальність мускатів шато здивує будь-якого винолюба букетом ароматів.

У погребі — 53 дерев'яні бочки на 200, 250 і 500 літрів. У них вина витримують два роки. Ординарні вина зберігають у металевих бочках. Найкращі кріплені вина з 2011 року власник закладає в колекцію. Квітковий аромат білих сухих вин і фруктові відтінки рожевого можна відчути, скуштувавши напої прямо в погребі.

 
 
 
 
 
ФОТО ІНШИХ ВИН

Власник шато мріє, аби його вино стало візитною карткою Херсонщини, тому двері його винарні завжди відчинені для туристів. Восени через великий урожай яблук відкритим для відвідувачів був і його сад. Фермер провів акцію для херсонців "Назбирай собі сам". Яблука у Халупенка були по гривні за кілограм.

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обсяги імпорту свинини до України скоротилися

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДФСУ.

«Обсяги імпорту свинини у листопаді 2018-го співставні з сукупним надходженням цієї продукції за весь 2016-й та складають більші ніж половину минулорічного імпорту. Згадані об'єми — найменші обсяги надходження імпортного м’яса свиней з червня», — коментують в аналітичному відділі АСУ.

За словами аналітиків АСУ, послаблення імпортної активності спостерігалося на тлі тривалого просідання закупівельних цін на живець свиней забійних кондицій. Зокрема, упродовж усього листопада середня ціна на свинину живою вагою була нижчою за рівень, достатній для «входу» свинини з-за кордону, зокрема, охолоджених свинячих півтуш.

За січень-листопад 2018-го вітчизняні імпортери завезли 26,4 тис. т свинини сукупною вартістю 48,12 млн дол. США. Тож на думку експертів, до кінця року цей показник може впритул наблизитись до обсягів імпорту м’яса свиней у 2014-му, коли до України надійшло майже 31 тис. т м’яса свиней.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Яка із позицій українського “борщового набору” восени подорожчала найбільше?

І це не дивно, адже зростання ціни відбувалось в період  збирання врожаю в місцевих господарствах. Зазвичай, саме в цей період ціни знижуються, адже пропозиція на ринку є найбільшою,  завдяки тому, що фермери і населення  розпродають ту частину врожаю, яку не планують зберігати протягом зими.

Фахівці Інфо-Шувар, ретельно проаналізували  зміну ціни на всі позиції “борщового набору” впродовж осені та виявили лідера за темпами цінового зростання, а також,  з’ясували ціни на яку продукцію майже не змінились.

Отже,  лідером по зростанню ціни стала ріпчаста цибуля,  яка за три осінніх місяці подорожчала майже в півтора рази. Станом на кінець листопада, ціни на цибулю  на гуртових ринках країни сформувались в діапазоні  12-13 грн/кг (0,37-0,41 EUR/кг),  встановивши рекорд за всю історію незалежної України.  Цікавим є  той факт, що дефіцит пропозиції цибулі спровокував вже у жовтні  масовий імпорт із Узбекистану, Казахстану та Азербайджану.  Попри це, зростання ціни тривало майже до кінця осені,  ситуація на ринку стабілізувалась  лише в другій половині листопада.

На другому місці опинився буряк, який за результатами трьох останніх місяців подорожчав більш, ніж наполовину.  Слід зазначити, що в першій половині листопада ціна на буряк в Україні дещо просіла, оскільки, на ринку з’явилася пропозиція імпортної продукції із Білорусі за ціною 8-8,5 грн/кг  (0,25-0,27 EUR/кг). Проте, вже з 20-х чисел місяця ціни знову продовжили  зростання. Станом на кінець листопада,  на гуртових майданчиках країни ціни на буряк встановилися в межах 8,5-9 грн/кг  (0,27-0,28 EUR/кг), при цьому, темпи подорожчання суттєво прискорились  на початку грудня.

Більш, ніж наполовину восени, також, подорожчала і білоголова капуста, що дозволило їй зайняти третю позицію у вищезазначеному рейтингу. На початку грудня капуста  пропонується на гуртових майданчиках країни по  6-7 грн/кг(0,19-0,22 EUR/кг) . Фахівці «Інфо-Шувар» наголошували на тому, що, за умов подальшого зростання ціни, також, існує висока ймовірність появи на вітчизняному ринку імпортноюї капусти виробництва Білорусі.

Картопля теж опинилась серед тих позицій, які протягом осені подорожчали. Ще місяць тому, в це було важко повірити, адже впродовж вересня, жовтня та, навіть, середини листопада ціни на картоплю тримались на досить низькому рівні і були стабільно нижчі від показників минулого сезону. Але, вже в останні  тижні листопада,  на ринку картоплі в Україні намітилась тенденція до зростання ціни. Станом на кінець листопада,  ціни на картоплю були зафіксовані  в межах діапазону 4,5-4,8 грн/кг (0,11-0,12 EUR/кг) і  вже  перевищують минулорічні більш, ніж на третину.

Ситуацію на ринку моркви теж можна вважати несподіванкою для українських фермерів. До середини вересня морква була лідером за темпами подорожчання, восени максимальних  показників ціни досягли в кінці вересня, тоді на гуртових ринках країни морква пропонувалась по  8-10 грн/кг (0,25-0,31 EUR/кг). Саме з цього моменту на вітчизняному ринку почала з’являтись морква з Білорусі, імпортна морква мала досить привабливий товарний вигляд, тому, попит на неї був стабільно високим, хоча ціна була вища від українскої моркви більш, ніж на третину.  Цікавим є і те, що впродовж жовтня та листопада ціни на українську моркву переважно знижувались під впливом збільшення пропозиції місцевої продукції, і  в т.ч. під тиском імпорту. В той самий час, ціни на миту імпортну моркву майже не змінились. Станом на кінець листопада 2018 року на гуртових ринках України українську немиту моркву можна купити по 6,5-9 грн/кг (0,19-0,28  EUR/кг), імпортна мита морква пропонується 11-13 грн/кг (0,41-0,12 EUR/кг).

47396455_378534322887443_1589989471275712512_n

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрний бізнес-клімат України продовжує поліпшуватися

Також на цей раз, завдяки 41,1 пунктам, був досягнений новий рекордний показник. Збільшення в порівнянні з серпнем 2018 р. було незначним і становить лише 0,7 пункти, повідомляє прес-служба УКАБ. 

jjj

Останнє опитування вказує, зокрема, на подальше покращення рівня забезпеченості технікою та обладнанням (39,4 пункти) та розвитку підприємств в аспекті розміру (38,1 пункти). Найбільше погіршилась оцінка рівня собівартості: з -36,5 пунктів у серпні 2018 року до поточних -61,4 пунктів, як і оцінка доступності державної підтримки (з - 27,8 до поточних -31,0 пунктів). Джерелами витрат були добрива, паливо, а також оплата праці.

Регіональні відмінності між оцінками АБК залишаються досить незначними. Найнижчу оцінку АБК дали виробники із південних регіонів – на рівні 24,9 пункти. Більшість респондентів із Півдня послалися на погані погодні умови в цьому регіоні.

Враховуючи масштаби виробництва, представники із земельним банком більше 5000 га та холдингових структур оцінили АБК найвище – на рівні 61,3 пункти та 60,7 пункти відповідно. Оцінка бізнес-клімату виробниками із земельним банком, меншим ніж 5000 га погіршилася – з 48,5 пунктів у серпні 2018 року до поточних 36,4 пунктів. Оцінка АБК особистими селянськими господарствами дещо покращилася (з 24,4 пунктів у серпні 2018 року до поточних 32,9 пунктів).

Виробники продукції тваринництва, у порівнянні з останнім оцінюванням у серпні, підвищили свою оцінку АБК з 17,9 до 26,0 пунктів. Тим не менш, з лютого 2018 року, вони відстають у порівнянні з виробниками продукції рослинництва (43,4 пункти) та змішаним виробництвом (49,5 пунктів).

gg

Годинник аграрного бізнес-клімату України одночасно демонструє оцінку аграрними виробниками поточної економічної ситуації та їхніх бізнес-очікувань.

Аграрний бізнес-клімат поліпшився головним чином завдяки оцінці економічних очікувань аграрними виробниками (з 43,1 до 49,2 пунктів), хоча оцінка поточної економічної ситуації зменшилася з 38,3 пунктів у серпні 2018 року до поточних 33,8 пунктів. Більше половини опитаних, а саме 53% (212), вже брали участь у останньому опитуванні у серпні 2018 року.

Довідка: Аграрний бізнес-клімат (AБК) був розроблений та впроваджений завдяки спільним зусиллям Німецько-українського агрополітичного діалогу (АПД) та асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) на базі німецького бізнес-клімату (ifo-Geschäftsklimaindex). Він розраховується три рази на рік, починаючи з 2015 року. АБК демонструє суб'єктивну оцінку 400 аграрних виробників щодо поточного стану умов господарювання та їх річної перспективи. АБК варіюється між значенням -100 (вкрай несприятливі умови), нейтральним значення – 0, та до +100 (вкрай сприятливі умови). Починаючи з 2017 року, розрахунок АБК був удосконалений. Зокрема, АБК тепер розраховується тільки за першим питанням: за економічним станом аграрних виробників. Більш детальні запитання, стосовно бізнес-характеристик та макроекономічних умов, використовуються для пояснення результатів. Відповідно, АБК за всі періоди був перерахований за новою методологією, що призвело до стабільного зростання значень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В аграріїв заберуть ще 2 млрд грн

Відповідний урядовий законопроект №9369 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» був зареєстрований у парламенті 5 грудня, повідомляє прес-служба ВАР.

Уряд заявив, що йому вдалось у 2018 році зекономити понад 10 млрд грн. При цьому фактично уся ця економія була досягнута за рахунок трьох програм: державної підтримки АПК через неефективні механізми розподілу коштів, а також виплати державних соціальних допомог та підтримки реформи державного управління.

Так, відповідно до тексту законопроекту, Кабінет міністрів пропонує зменшити розмір фінансової підтримки розвитку фермерських господарств на 850 тис. грн, до 150 тис. грн, державної підтримки галузі тваринництва – на 979 тис. грн, до 3,021 млрд грн, і фінансової підтримки сільгоспвиробників – на 250 тис. грн, до 695 тис. грн.

«Ми виступаємо категорично проти таких змін. Ті 2 млрд грн, що нібито «зекономив» уряд, мають бути виплачені аграріям. «Економія» ж виникла виключно внаслідок потворного механізму розподілу коштів, який фактично залишив сільгоспвиробників без державної допомоги. Усі найбільші аграрні асоціації ще у минулому році попереджали, що все саме так і буде. Кабінет міністрів має нарешті визнати те, що не впорався зі своїми обов’язками та фактично провалив цьогорічну програму держпідтримки АПК, а гроші, які лишились в бюджеті невикористаними, спрямувати на фінансування дійсно ефективних та необхідних програм – здешевлення кредитів та квазіакумуляцію ПДВ», - прокоментував рішення Кабінету міністрів України заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Результати виконання програм держпідтримки АПК у 2018 році свідчать про те, що реальна «економія» на вітчизняних сільгоспвиробниках є набагато більшою за 2,079 млрд грн, які пропонує перерозподілити уряд.

Станом на 1 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31%. Іншими словами з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн за 11 місяців вони отримали лише 1,951 млрд грн.

Зокрема, за програмою державної підтримки галузі тваринництва з виділених 4 млрд грн станом на 1 грудня 2018 року було використано 1,545 млрд грн (програма виконана на 38,6%), за програмою здешевлення сільгосптехніки – з виділених 945 млн грн використано 383 млн грн (40,5%). За програмою «фермерського мільярду» з виділених 1,043 млрд грн аграрії отримали лише 23 млн грн.

Динаміка бюджетних виплат за програмами держпідтримки АПК за останній місяць також невтішна.

«За листопад аграріям за всіма програмами держпідтримки було сумарно виплачено лише 313 млн грн, при тому, що левову частку цієї суми становить виплата дотації на голову КРС за друге півріччя, тобто по іншим програмам прогресу майже немає», - зауважив Соколов.

«Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась у 2018 році із державною підтримкою аграрної галузі, є спланованою акцією уряду для того, щоб формально дотриматись вимоги про виплату сільгоспвиробникам 1% аграрного ВВП, яка гарантована Податковим кодексом, але при цьому грошей не дати. Працівники Міністерства аграрної політики і продовольства України не могли не розуміти, до чого призведуть ухвалені ними механізми розподілу коштів. Усі усвідомлювали, що зрештою малий і середній аграрний бізнес, який дійсно потребує державної допомоги, дотацій не отримає. Власне, так і сталось, про що свідчать статистичні дані використання бюджетних коштів», - підсумував заступник голови ВАР.

Нагадаємо, 5 листопада ВАР та інші члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулись до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Незважаючи на катастрофічні результати виконання програм держпідтримки АПК за підсумками 2018 року, уряд наполягає на продовженні цієї негативної практики у 2019 році – на наступний рік запланований порядок розподілу коштів аналогічний тому, що діяв цьогоріч. Це свідчить про інституційну неспроможність Кабінету міністрів та Верховної Ради справедливо і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Тому аграрії вирішили відмовитись від такої «допомоги», натомість запропонували направити зекономлені кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ХТЗ має перспективи виходу на європейські ринки

На прохання представництва ЄС в Україні Харківський тракторний завод, що належить групі DCH українського бізнесмена Олександра Ярославського, прийняв делегацію європейських дипломатів і радників посольств країн-членів ЄС в Україні. Про це повідомляє прес-служба ХТЗ.

Завод відвідали представники 24 дипломатичних місій країн-членів ЄС, серед яких Австрія, Бельгія, Болгарія, Чехія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Латвія, Люксембург, Голландія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія , Швеція, а також представники консультативної місії ЄС в Україні. Керівники ХТЗ і представники групи DCH провели зустріч у форматі ознайомчої екскурсії.

«Ми переконливо продемонстрували делегації дипломатів, радників з політичних питань посольств країн членів ЄС в Україні, що Харківський тракторний завод досить динамічно розвивається. Продемонстрували нові машини, зокрема ті, які укомплектовано європейськими двигунами. Наш акціонер, Олександр Ярославський - корінний харків'янин. Тому він інвестує у багато проектів, які низькодохідні, але дуже важливі для розвитку харківського регіону: аеропорт, готель. Він ставить перед нами завдання відродити тракторний завод, і пан Коваль зі своєю командою має це завдання виконати і зробити ХТЗ сучасним і прибутковим підприємством, що він, власне, і робить», - розповів Костянтин Петровський, член ради директорів DCH і голова наглядової ради ХТЗ .

Читайте також: ХТЗ готується до модернізації

Під час зустрічі-екскурсії на ХТЗ представники дипмісій країн-членів ЄС задавали представникам заводу питання, пов'язані з виходом на ринки інших країн, глибиною локалізації виробництва на підприємстві, технічними характеристиками двигунів і конкурентними перевагами машин виробництва ХТЗ в порівнянні з імпортними аналогами.

Генеральний директор ХТЗ Андрій Коваль розповів про плани своєї команди з розвитку заводу, ознайомив представників дипмісій країн ЄС з ходом реалізації програми модернізації виробничого обладнання тракторного заводу, а також з можливостями оновленої за останні роки техніки, яка сходить зараз з конвеєра.

«Це одне з найбільших підприємств в Харківській області, більш того, одне з небагатьох підприємств машинобудівного сектора. Дипломати побачили - підприємство працює, робочі на своїх місцях. Для нас ця зустріч цікава з точки зору стратегії: ми експортуємо продукцію. Але проблема, яка нас стримує - відповідність нашого продукту європейським сертифікаційним вимогам. В іншому модернізація йде за планом, в рамках реконструкції ряду цехів поставили 3D-лазер, купуємо зараз обробні центри, йде поступовий процес адаптації. Якби ви бачили, що ми продавали 2 роки тому і що продаємо зараз, всі поставлені цілі цілком досяжні», - розповів подробиці Андрій Коваль.

«Ми приїхали сюди не тільки тому що Харківський тракторний завод має велике історичне значення. Він також є підприємством, яке має всі перспективи для розвитку і подальшого виходу на ринки Європи», - розповів про мету візиту європейських дипломатів на ХТЗ Фабіо Делла П’яцца, радник представництва ЄС в Україні.

Нагадаємо, Харківський тракторний завод - легендарне українське машинобудівне підприємство країни, яке веде свою історію з 1930 року. ХТЗ був придбаний групою DCH бізнесмена Олександра Ярославського в 2016 році. До моменту зміни власника завод знаходився в стані затяжної кризи. Однак завдяки активності та інвестиціям Олександра Ярославського підприємство змогло відновити роботу, усунути заборгованість по зарплатні, відновити прибуткову діяльність. За підсумками 2017 року завод випустив 794 одиниці техніки, а до кінця 2018 роки планує виготовити більше 800 тракторів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview