Як фермерам захистити свій прибуток

Упродовж жовтня в Україні переважала дуже тепла для середини осені із дефіцитом опадів на більшій частині території погода. Внаслідок чого у багатьох областях складалися несприятливі агрометеорологічні умови для початкового росту і розвитку озимих культур під урожай 2020 року, повідомили в Укргідрометеоцентрі.

«Майже на половині запланованих площ завершення сівби озимих відбувалося в сухий ґрунт, або в ґрунт із недостатніми для проростання зерна та появи сходів запасами вологи. Для початкових етапів росту та розвитку озимих культур на багатьох площах центральних, північних та місцями західних областей умови виявилися критичними, відбувалася затримка проростання зерна, сходи на ранніх посівах формувалися нерівномірні, плямисті, не утворювалися вузлові корені. Через дефіцит вологи у ґрунті на більшості засіяних площ рослини відставали у розвитку порівняно із середніми багаторічними показниками на 1–2 тижні», - підкреслили в Укргідрометеоцентрі.

«Враховуючи нетипові погодні умови, які ми спостерігали в жовтні та на початку листопада, затяжна засуха та той факт, що майже 40% від запланованих площ  під озимими були засіяні в занадто пізні терміни, стан посівів викликає неабияке занепокоєння у вітчизняних аграріїв. Адже часто сільгоспвиробники зіштовхуються з реаліями, які важко контролювати, проте, які однозначно впливають на врожайність та дохідність. Клімат змінюється, і це той фактор, який продовжить проявляти себе найближчі десятиріччя. Тож ефективність роботи аграріїв напряму залежатиме від того, як вони до цього пристосуються. Зі зміною погодних умов українські фермери починають проявляти все більший інтерес до агрострахування задля зниження ризиків у своїй роботі», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, аналіз показників попередніх років свідчить, що беззаперечним лідером з точки зору популярності в агропідприємств лишаються договори страхування посівів від повної загибелі на період перезимівлі. Торік найбільш розповсюдженими на ринку страхування аграрних ризиків стали договори страхування врожаю від повної загибелі, а також страхування ризиків весняних заморозків — 40% загальної кількості страхових договорів.

Читайте також: Поле без поліса: чому аграрії не страхують свої ризики?

Найбільшим ризиком для посівів в осінньо-зимовий період є зниження температури нижче критичних показників. Але його вплив на стан озимих культур помітний лише після відновлення вегетації навесні. Точніше, лише навесні можна буде помітити, що вегетація не відновилася. І це не єдина небезпека, що загрожує посівам. Весною також поширені пізні заморозки, вимокання та розвиток хвороб рослин.

Сьогодні фермери на ринку страхових послуг можуть обрати для себе найоптимальнішу страхову програму для озимих культур, застрахувавши врожаї озимої пшениці, жита, тритикале, ячменю, ріпаку від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків. Страхування посівів від загибелі передбачає відшкодування витрат, понесених на кожен гектар, на якому озимі не відновили вегетацію навесні. 

«Розрізняють договори страхування від повної та часткової загибелі. Страховий період починається з моменту підписання договору страхування і триває до травня. Вартість страхового полісу залежить від культури, регіону, розміру франшизи та інших факторів. Дорожче застрахувати ті культури, які є більш вразливими до негоди, а у тих регіонах, де негода зазвичай трапляється частіше, ціна страхування буде вищою. Також, за погодженням зі страховою компанією, фермери можуть розподілити потерпілі поля навесні на дві частини: для отримання відшкодування згідно однієї частини і для збереження іншої під урожай озимих. Саме тому, аграріям, щоб компенсувати можливі збитки, необхідно  вже сьогодні подбати про фінансову стабільність свого бізнесу, завчасно застрахувавши свої посіви», - зауважує Володимир Юдін.

Експерт радить фермерам не оцінювати загальні витрати на страхування, а розподіляти витрати з розрахунку на застраховану площу. Таким чином, виходить, що на період перезимівлі страхування посівів озимих пшениці, ячменю, жита коштуватиме орієнтовно 125-210 грн за 1 га.

« Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, "Аграрна Агенція АГРОС" розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай. Нам важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків.

У сучасних реаліях сільгоспвиробники зіштовхуються з багатьма факторами ризику, основними з яких є погодні умови. Агрострахування дає їм упевненість в інвестиціях. Світовий досвід показує, що система сільськогосподарського страхування працює, – а значить, і сільське господарство в Україні, яке вийшло сьогодні вже на зовсім інший рівень, ніж ще 10 років тому, має отримати гідний захист. В сучасному АПК управління ризиками – невід'ємна частина планування виробництва. І агрострахування – необхідний інструмент», - підкреслює Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Термін придатності: як розпізнати продукти, які несуть загрозу для життя людини

Згідно з основним нововведенням до Закону України №2639 від 06.12.2018 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», який був введений у дію 06.08.2019, термін придатності виражений словами «вжити до» несе небезпеку для здоров’я після закінчення терміну придатності, пише milkua.info.

Про це розповіла Жанна Пастовенська, експерт з харчового законодавства, під час вебінару «Новий Закон "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів"», який був організований Проектом USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку».

Новий підхід до позначення терміну призначення харчового продукту виражається словами:

«Краще спожити до…» (у випадку, коли вказується конкретний день);
«Краще спожити до кінця…» (коли йдеться про місяць або рік).

«Слід звернути увагу на те, що споживання продукту навіть після закінчення мінімального терміну придатності безпечне протягом певного періоду», — зауважує Жанна Пастовенська.

Положення має виключення (ст. 18 Закону № 2639). Зокрема, дата «Вжити до» вказує на те, що продукт є швидкопсувним через свої мікробіологічні властивості, і у такому випадку вказується конкретна дата, після спливу якої харчовий продукт може вважатися небезпечним для здоров’я людини. До таких продуктів належить сире м'ясо, сира риба, м’які сири, тощо.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Поле без поліса: чому аграрії не страхують свої ризики?

Саме тут на допомогу може прийти страхування як вид захисту на випадок настання подій негативного характеру. Особливо актуальною тема страхування є для представників сфери агробізнесу, який серед стандартного набору ризиків, які може нести будь-який бізнес, містить безліч інших, притаманний саме йому, зокрема: зміна кліматичних умов, несприятливі погодні умови і явища, шкідники та хвороби, поганий врожай і т. д.

Враховуючи стрімкий розвиток аграрного бізнесу в Україні, його значні фінансові ресурси та велику кількість ризиків, без агрострахування аграріям не обійтися.

«Агрострахування може стати для фермерів практичним та дієвим фінансовим інструментом захисту власних підприємств. Адже за його допомогою мінімізуються можливі збитки від неконтрольованих природних явищ. Клімат планети змінюється, розбалансування погодних умов сильно відчувається й в Україні. Тож аграріям важливо застрахувати свої ризики, бо інакше доведеться рахувати не прибутки, а збитки», - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, сьогодні українські страхові компанії пропонують агробізнесу найрізноманітніші види страхування: страхування майбутніх врожаїв (на випадок урагану, бурі, посухи, повені, заморозків, хвороб рослин і т. д.), тварин (на випадок загибелі тварин, їх крадіжки, хвороб, нещасних випадків), сільськогосподарської техніки і іншого майна (на випадок ушкодження, втрати, знищення тощо). Отже, аграрії мають широкий спектр пропозицій вибору страхування, страхових випадків та страхових установ. Однак, як показує практика, аграрії не поспішають звертатися в страхові компанії.

«Так історично склалося, що слово «страховка» в Україні викликає скепсис у виробників. Просто тому, що люди не знають,  що з цим робити? У США виробники, незалежно від площ, мають страховку. У Франції — аналогічна ситуація. Європейські аграрії також користуються страховкою. У нас ринок агрострахування не розвинений у повному обсязі», — говорить Олена Нероба, експерт  Української Зернової Асоціації.

«Агрострахування - це світова практика, яка десятиліттями доводить свою ефективність. І якщо ми хочемо вписатися у світовий аграрний ринок, нам доведеться приймати ці правила гри. Ризикну спрогнозувати, що попит на агрострахування буде тільки рости. Для цього страховим компаніям потрібно відповідати вимогам такого попиту, намагатися задовольняти потреби своїх клієнтів в аграрній сфері. Я впевнений, що майбутнє ринку сільськогосподарського страхування полягає в поєднанні активної державної підтримки універсальних програм, орієнтованих на всіх сільських виробників, зі спеціалізованими комерційними продуктами, що розробляються страховиками», - зауважує Володимир Юдін.

Перейнялися проблемами агрострахування й народні обранці. За словами голови комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського, аграрний комітет працює над механізмами компенсації втрат, які аграрії можуть понести через проблеми з врожаєм.

Він повідомив, що депутати спільно з представниками аграріїв та страхових організацій розробляють механізм, який дозволить компенсувати ризики представників АПК.

«Зараз в аграрному комітеті обговорюється ідея з механізмом, який буде передбачати страховку прибутку за врожай з 1 га. Планується імплементувати її через страхові організації, які краще за будь-які державні органи зможуть відстежити законність та реалізацію таких страхувань. Ми спробуємо зробити все можливе, щоб ця страховка запрацювала вже з наступного року. За два тижні ми зберемо представників страхових компаній, щоб розглянути умови та окремі деталі страхування врожаю, адже така операція несе багато страхових ризиків, вона не дешева і нам потрібно подивитися чи зможемо ми виділити необхідні суми з бюджету», – заявив Микола Сольський, пише agropolit.com.

«Можна впевнено сказати, що агрострахування при правильному підході вже сьогодні може стати надійним захистом для агробізнесу і вигідним для фермерів. Потенціал даного виду страхування досить значний, оскільки сам агробізнес стрімко розвивається і містить багато ризиків. Продукція АПК для України — основна стаття експорту і одна з суперперспективних галузей, особливо, якщо ринок землі буде лібералізований»,- підкреслює Володимир Юдін.

Він також розповів, як ефективно застрахувати свій агробізнес. Насамперед слід спрогнозувати можливість настання тих чи інших негативних подій (страхових випадків), які мають найбільшу ймовірність настання.

Потім всі виявлені ризики (негативні події) умовно розділити на дві групи: 1) ризики, які можливо мінімізувати самостійно; 2) ризики, настання яких принесе найбільші втрати і їх не можна мінімізувати самостійно.

Саме друга група ризиків і буде мати потребу в страхуванні.

Наступним кроком стане вибір страхової компанії та укладання договору страхування.
Вартість страхового полісу залежить від культури, регіону, розміру франшизи та інших факторів. Дорожче застрахувати ті культури, які є більш вразливими до негоди, а у тих регіонах, де негода зазвичай трапляється частіше, ціна страхування буде вищою. 

«Фермерам також необхідно приділяти достатню увагу репутації страховика та умов договору страхування. "Аграрна Агенція АГРОС" пропонує широкий вибір страхових продуктів, з урахуванням індивідуальних побажань аграрія. Позиція компанії щодо відшкодування страхових виплат проста: згідно договору з клієнтом відшкодування гарантовано відбувається в тому випадку, коли це має бути. Фермерам слід пам’ятати, що страховий поліс дозволить їм мати «подушку безпеки» на випадок форс-мажору», - зазначає Володимир Юдін.

Довідка:
Агентство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахуванні. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.
Контактні телефони: 0503386703

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому виробники органіки часто розчаровуються в цьому бізнесі

Магазин органічних і екологічно чистих продуктів - така бізнес-ідея приваблює багатьох підприємців-початківців. Здавалося б, в наше століття загального забруднення навколишнього середовища люди будуть всіма силами прагнути купити чисту продукцію для себе і своєї сім'ї, і така торгова точка просто приречена на успіх. На практиці ж, багато, хто відкривав магазини екотоварів в Україні, часто розчаровувалися в цьому бізнесі, пише pro-consulting.ua.

Перш ніж вкладати гроші в продаж органічних продуктів, необхідно усвідомити, що ринок органіки в Україні істотно відрізняється від подібних ринків в Європі і США. Там дійсно є цілі супермаркети, які торгують тільки органічними товарами, і вони непогано себе почувають. Безліч завсідників цих магазинів добре розбираються в перевагах органіки і в тому, як її вирощувати. І найголовніше, в розвинених країнах люди довіряють системі контролю за виробництвом органічної продукції.

В Україні ж органічний ринок тільки формується. Закон «Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» почав діяти лише з серпня 2019 року. До цього маркування типу «органік», «еко», «біо» могла ставитися, і часто ставилася, на самі звичайні продукти з метою залучення покупців. Таке вільне трактування поняття органічної продукції сильно девальвував її в очах споживачів, і тепер багато хто ставиться до таких написів з недовірою. Ось чому магазин, що позиціонується в сфері органіки, буде багатьма спочатку сприйматися як звичайнісінька торгова точка з претензією на оригінальність. Тому автоматичного успіху не вийде, а треба буде докласти зусиль, щоб заслужити спочатку увагу, а потім довіру покупців.

Як це робиться, в декількох реченнях не розкажеш. Це тема повноцінного бізнес-плану з усіма розрахунками, який краще розробляти спільно зі знаючим фахівцем, знайомим з тонкощами цього бізнесу. Більш легким варіантом є купити франшизу вже розкрученої торговельної мережі, але тоді доведеться забути про оригінальність і самостійності у виборі стратегії розвитку.

Сама по собі бізнес-ідея вийти на ринок органічної продукції дуже перспективна, але не в одну мить. В даний час переважна більшість органічних ферм в Україні орієнтовані на експорт. Але те, що в Німеччині щорічно продається органіки на 9,4 млрд євро, а у нас тільки на 20 млн євро, говорить лише про те, що нашим і виробнику, і продавцеві, і покупцеві доведеться пройти ще досить довгий шлях назустріч один одному. А прибуток на цьому шляху будуть отримувати тільки ті учасники ринку, хто заслужить і збереже бездоганну репутацію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як обрати корисний йогурт

«Робота імунної системи на 70% залежить від стану кишкової мікрофлори. А кисломолочні продукти сприяють її підтримці», — зазначає Світлана Фус, лікар-дієтолог вищої категорії, керівник Центру нормалізації ваги, на своїй сторінці в Instagram.

Йогурти є прикладом корисних кисломолочних продуктів. Як же його обрати серед різноманіття на магазинних поличках? Фахівець ділиться секретами:

Купуйте натуральний йогурт без наповнювачів, фруктових сиропів, шоколаду, і тому подібного.
Вони смачні, але на жаль, містять багато цукру, штучних ароматизаторів і смакових добавок, цим самим втрачається користь.

Їх не варто давати дітям і вагітним жінкам. Краще придбати натуральний йогурт, додати в нього заморожені фрукти і ягоди.

Перевіряйте жирність.
Частина йогуртів виготовляється з молока жирністю 1,5−6%, а є - із знежиреного (виробники вказують про це на упаковці словом «light»).
«Йогурт, який не містить жирів, позбавлений цінних розчинних в жирах вітамінів, таких як A, D, E, K. Кальцій засвоюється значно гірше. Краще купувати продукт з низьким вмістом жиру (1,5 — 2,5%), ніж взагалі знежирений», — наголошує Світлана Фус.

Звертайте увагу на кількість молочнокислих бактерій.
Склад вказаний на упаковці. Одні йогурти містять ацидофільні бактерії (вони населяють тонкий кишечник), а інші - біфідобактерії (вони живуть в товстому кишечнику). Останній продукт кращий для вживання, так як має більше користі, адже організму необхідні і ті, і інші бактерії. Біфідобактерії в молочному середовищі не розмножуються, їх додають в продукт. Згодом бактерії гинуть. Чим свіжіший йогурт, тим більше в ньому біфідобактерій.

Враховуйте період зберігання. Це основний індикатор натуральності продукту. Вибирайте йогурти, які мають невеликий термін придатності — 14, максимум до 30 діб. У них більше живих бактерій. Більш корисним є натуральний йогурт, який можна приготувати в домашніх умовах.

Цей продукт краще вживати у якості перекусу. Застосування натуральних йогуртів може бути хорошим рішенням для тих людей, у яких виникла непереносимість лактози.
Пам’ятайте, перед настанням сезону простуд і ГРВІ, у якості профілактики бажано регулярно вживати кисломолочні продукти.

Джерело: MilkUa.info 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна може залишитися без якісного хліба. Але з валютою

Хороший врожай зернових не зможе гарантувати Україні продовольчої безпеки і ледь забезпечить відносно скромні потреби внутрішнього ринку, пише ubr.ua.

Рекорд за рекордом

Українським аграріям підкорюються нові досягнення врожайності: середній обсяг зборів усіх видів зернових культур станом на 3 жовтня перевищив рекорд попереднього року на 10%. В абсолютних числах після завершення жнив прогнозується 72 млн. т. зборів зернових, що на 2,5 млн. т. вище значень 2018 року. З урахуванням олійних культур цифра зібраної с\г продукції досягне позначки 97 млн. т. вважають в Українській зерновій асоціації.

Автоматично зросли і прогнози зовнішньої торгівлі зерновими, обсяг якої вже зараз на 49% перевищили минулорічні показники. Друга після металургії стаття українського експорту, за перше півріччя принесла Україні $4,5 млрд за 26,2 млн т. проданого зерна, за оцінкою Мінсільгоспу США, в новому маркетинговому році збільшиться до 50,7 млн. т. За розрахунками Нацбанку України продаж зерна також зможе стати запорукою для зміцнення економіки і збільшення золотовалютних резервів країни.

Продаємо дешевше і в Азію

Незважаючи на зростання поставок зерна на європейські ринки, основними імпортерами вітчизняної пшениці залишаться країни Азії та регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка). Якщо ЄС більш зацікавлені в фуражній пшениці, то Єгипет, Індонезія і Бангладеш завозять до себе борошномельну.

Інтерес африканців і азіатів до української пшениці, як розповіла фахівець компанії Engelhart CTP Ukraine Олена Зирянова, викликаний передусім її низькою вартістю: українська пшениця на міжнародному ринку одна з найдешевших поряд з російською та аргентинською. Вітчизняна продукція більш високої якості попитом, за словами Зирянової, за кордоном не користується також із-за ціни: аналогічну і більш дешеву пшеницю на ринку пропонує Казахстан.

Орієнтація закупників на низький ціновий сегмент вносить свої особливості в торгівлю зерном. Дещо зіпсувала експортні амбіції України зміцніла гривня, так як сильна локальна валюта робить менш конкурентними товари з орієнтацією на експорт, зазначила радник глави Української зернової асоціації (УЗА) Олена Нероба. З цієї причини на нещодавно проведеному Єгиптом тендері українська пшениця була замовлена в трохи менших обсягах, ніж за аналогічний період минулого року: 2,5 млн т. проти 3,3 млн т.

На думку директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, непередбачуваний курс долара надалі також може зіграти негативну роль в загальному обсязі поставок: «В збиток собі ніхто везти не буде», – зазначив Пендзин.

Вплив зернових на економіку

На думку експертів пікових притоків валюти від експортної виручки надалі очікувати не варто: починаючи з листопада відвантаження зернових традиційно знижується, а логістичний ланцюжок зміщується в бік кукурудзи.

«Пшениці ми збираємо небагато, близько 24-25 млн т. в середньому за рік. Решта – це кукурудза. Говорити про те, який у нас експортний потенціал можна буде тільки тоді, коли закінчиться маркетинговий рік, тобто в жовтні. У будь-якому випадку, збільшення виробництва на два мільйони тон не призведе до того, що у країни замість 3% зростання ВВП буде 7% – це не досягається такими методами», – аналізує вплив агроекспорту на економіку Олег Пендзин.

Аграріїв експорт не радує

В той час, як українська економіка очікує валютних надходжень, аграрії недоотримують прибуток.

«Причина більш низьких відносно минулого року закупівельних цін у тому, що в Північній півкулі справили на 12 млн. т. більше пшениці при збереженому на колишньому рівні попиті», – пояснила ситуацію Зирянова. Якщо що і «з'їдає» у виробників зерна частину доходів, так це робота «Укрзалізниці», де «дуті, абсолютно невиправдані тарифи і вузьке горло», вважає представник Engelhart CTP Ukraine.

Джентельменська угода

Щоб не дати трейдерам вивезти з України занадто велику кількість зерна, щорічно між представницькими організаціями всіх зацікавлених сторін, включаючи аграріїв, мукомелів, пекарів і самих зернотрейдерів, затверджується Меморандум, що фіксує експортний бар'єр.

Документ, підписаний главою Мінекономіки Тимофієм Миловановим 3 жовтня, відрізняється від попередніх відсутністю чітких числових обмежень щодо експорту. Це дозволить не прив'язуватися до конкретних параметрів і оперативно підлаштовуватися під мінливу ринкову кон'юнктуру, зазначив заступник міністра Тарас Висоцький під час обговорення даної міри.

«Учасники ринку домовилися зустрічатися кожен останній понеділок місяця та обмінюватися поточною інформацією та у разі необхідності вже говорити про обмеження в кількісному вираженні», – висловився з цього приводу глава УЗА Микола Горбачьов.

Більше зерна

Однак, директор «Укрхлібпрому» Олександр Васильченко обстоював більш радикальне рішення: механізм обмеження експорту повинен бути більш впливовим, тому що існує ризик для української переробки втратити доступ до якісної пшениці.

Пекарі аргументують свою позицію тим, що для виробництва якісного хліба всередині країни необхідно залишати якомога більше пшениці 2-го класу.

«Новий стандарт якості пшениці цього року розділив її тільки на продовольчу і непродовольчу. Причому, друга вся в одному класі  - четвертому. Але для третього класу позначений рівень клейковини 18% – за старим радянським ГОСТам це була непродовольча пшениця. Сьогодні з тієї класифікації можна хороше борошно робити тільки з другого класу. Перший би підійшов, але його немає в принципі – там занадто високі показники по білку, яких виробник не може досягти».

За словами Васильченка, третій клас можна використовувати, але його потрібно хоча б змішати з «гарним» зерном, якого мало, і половину якого, побоюється глава «Укрхлібпрому», вивезуть. Рішенням могла би бути заборона на вивезення всіх класів зерна вище 3-го.

«Поки цього немає, не можна сказати, що ми в безпеці, з точки зору якості хлібопекарської продукції, виробленої з української пшениці. За офіційними даними у нас 60% виробленої пшениці – продовольча. А з продовольчої пшениці – тільки 20% відповідає другому класу. 20% з 27 мільйонів врожаю – це 5 з хвостиком мільйонів тон. А тепер дивимося баланс, який складає Міністерство аграрної політики – на продовольчі цілі потрібно 5,5 мільйонів. Тобто потенціал для експорту продовольчої пшениці у нас є тільки за рахунок третього класу», – попереджає глава «Укрхлібпрому».

У відповідь на дані побоювання Олена Зирянова запевняє, що з України експортується в основному фураж і третій клас, зважаючи на неконкурентність більш високих сортів.

«У нас вироблено майже 30 мільйонів тон пшениці, з них 10 залишається в країні для внутрішнього споживання. В основному залишається перший-другий клас, тому що вивозять фураж в кількості 12 млн. т., і третій клас. Тому нестачі пшениці на внутрішньому ринку не може бути. Зворотне може статися хіба що через спекуляції», – впевнена експерт.

Дані продовольчої організації ООН (ФАО) швидше підтверджують побоювання глави «Укрхлібпрому» Васильченко: за їх інформацією український експорт складається в основному з високоякісної борошномельної пшениці і незначної частини фуражної.

Однак не існує жодного достовірного способу перевірити якість виробленої пшениці, ні тим більше визначити, який відсоток йде з України на зовнішні ринки, вважає Родіон Рибчинський, голова асоціації «Мукомоли України».

«Конкретних даних за класами зараз не мають ні учасники ринку, ні Мінагро. Якщо говорити про експорт, який відсоток вивезеної пшениці «продовольчої», то для цього потрібно подивитися зведену декларацію експорту по білку, наприклад. Але на поточний момент в учасників ринку немає доступу до декларацій експортерів – тільки в Мінекономіки, або в митниці», – пояснює він.

Так чи інакше, експерт висловив упевненість, що з наявного на внутрішньому ринку зерна можна спокійно знайти необхідне за якісними характеристиками. Єдине питання – в ціні.

«На поточний момент мукомоли забезпечують свої виробничі потужності в повному обсязі як у кількісному, так і якісному відношенні. У найближчі 2-3 місяці ми не бачимо передумов до проблем для борошномелів і тим паче пекарів у розрізі якості пшениці. Але вже сказати, що буде в березні наступного року, з яким потенціалом ми прийдемо до весни, – складніше», – підсумував голова асоціації «Мукомоли України».

Хліб буде дорожчати, але помірно і не через експорт

За даними аналітиків «АПК-Інформ», в цьому році був зафіксований найнижчий урожай жита за всю історію України – 317 тис. т. Історичний мінімум також встановили посівні площі, відведені під культуру – всього 117 тис. га. Це, в свою чергу, призводить до істотного скорочення пропозиції житнього борошна на внутрішньому ринку, який заміщує товаром з Білорусі.

«Ми, на жаль, мелимо все підряд, від чого якість нашого борошна дуже поступається білоруському. Його доводиться закуповувати нашим компаніям, що займаються хорошими сортами хліба, – розповідає Олександр Васильченко.

Яким би значним не був би експорт пшениці, безпосередньо вплинути на вартість хліба вже на магазинних полицях він не зможе. Тільки 40% від ціни буханки хліба припадає на борошно, решта – супутні при його виробництві витрати на оплату праці, енергоносії та інше.

«Пекарі дуже довго сиділи на сортах хліба від'ємної рентабельності за держрегулювання цін на соціально значущі продукти – зараз вони піднімають потихеньку цю рентабельність. Незалежно від рівня інфляції у нас хліб дорожчає щороку на 22-24%».

«Ціна зерна в Україні прив'язана до світового рівня, але якщо в Європі хліб коштує 1-2 євро, то в Україні – максимум 70 євроцентів. Тому хліб буде дорожчати незалежно від того, скільки буде коштувати пшениця, але поступово – інакше так і до бунту недалеко», - резюмує глава «Укрхлібпрому».

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview