178171
182818

Як фермеру отримати банківський кредит, не маючи заставного майна

Про це повідомив заступник міністра агрополітики з питань фермерства Віктор Шеремета, пише liga.net.

За його словами, вже сьогодні зрозуміло, що фермери не вичерпають ліміт кредитних грошей, оскільки банки не поспішають роздавати гроші невеликим господарствам. Тому залишок коштів може бути спрямований на підтримку фермерів іншим способом.

"У нас є ще одна програма - фонд підтримки фермерства. Гроші можуть бути перенаправлені туди. Другий варіант - створити фонд гарантування. Це буде така фінансова установа, яка виступить гарантом для фермерів, яким банки не дають кредити. Тим, у яких немає заставного майна ", - сказав він.

Також Шеремета не виключає, що в фонд будуть залучені додаткові гроші, щоб в наступному році найдрібніші фермери могли без проблем отримати кредити.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


Іранці вирішили вирощувати зернові в Україні

Про це заявив надзвичайний і повноважний посол Ірану в Україні Мохаммад Бехешті-Монфаред, пише НВ.

“Вже підписана угода про розвиток екстериторіального господарства — оренди іранськими підприємствами сільськогосподарських угідь в Україні, а саме в Одеській області”, - розповів він.

Посол також відзначив, що більша частина загального українського експорту до Ірану становить сільськогосподарська та харчова продукція.

Зокрема, Іран є третім найбільшим покупцем української соняшникової олії після Китаю та Індії.

Ваш вибір 'Цікаво'.


В Україні за туші диких кабанів з вірусом АЧС будуть платити гроші

Про це повідомив глава Держпродспоживслужби Володимир Лапа, пише ГолосUA.

«Ми зараз впроваджуємо європейську практику – виплачувати компенсацію особі, яка знайшла тушу дикого кабана. І це суттєво скорочує обсяг роботи по дикій фауні. Це обов'язково дасть необхідний економічний ефект. Чим швидше виявляється цей вірус в дикій фауні, тим менше його там циркулює, тим менше шансів, що він буде перенесений в приватний сектор, на ферми», - говорить він.

Глава Держпродспоживслужби уточнив, що вірус АЧС спочатку виникає серед диких тварин – кабанів, після чого поширюється на домашніх свиней. Тому Держпродспоживслужба одночасно проводить щеплення тварин від АЧС і в дикій природі, і в домашніх господарствах.

«У 2017 році 7 млн 868 тис. свиней отримали щеплення проти класичної чуми свиней», - уточнив Володимир Лапа.

Чиновник додав, що в порівнянні з 2017 роком 2018-й за кількістю поширення АЧС серед свиней показує невелике зниження.

«У січні 2017 року зафіксували 21 випадок АЧС, в січні в 2018 році – 18 випадків, тільки 10 в домашньому секторі, 8 – серед диких свиней. З лютого 2017 року - 27 випадків АЧС, 25 випадків у домашніх. У 2018 році зафіксовано 16 випадків АЧС, тільки 2 в домашньому секторі. Очікуємо, що в 2018 році зменшиться на 30-40% кількість захворювань АЧС», - підсумував Володимир Лапа.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Які перспективи експорту українського часнику

Про це розповіла директор фірми UkrUP Анна Морозова, пише propozitsiya.com.

Справді, якість українського часнику невисока, через що досить складно знайти велику партію однорідної й високої якості. Причинами досить низької якості товарного часнику є брак якісного посадкового матеріалу та спеціалізованої техніки за доступною ціною. Перешкоджає становленню часникової галузі навіть… менталітет основної маси виробників. Це виражається в небажанні взаємодіяти між собою, неготовності до кооперації та бажанні заробляти не менше, ніж «подвійний підйом».

Разом з тим на нашому боці – природа (грунти та клімат), дешева робоча сила, настороженість споживачів до китайського часнику. Все це вкупі дало змогу скоротити імпорт часнику в Україну з 11,7 тис. т в 2011 р. до 3 тис. т у 2016 р.

Тож, з одного боку, вітчизняним виробникам вдалося в кілька разів знизити ринкову частику імпорту. З іншого – ще є потенціал для подальшого нарощування виробництва.

І навіть коли Україна зможе повністю задовольняти попит внутрішнього ринку, перспективи у часникового бізнесу залишаться. «Навіть при такій низькій, як зараз, ціні на китайський часник, і достатній наявності партій останнього досить високої якості,  на світовому ринку існують ніші для українського продукту», - впевнена Анна Морозова.

Щоб знайти такі ніші, вона закликає проаналізувати ті країни, які імпортують багато часнику. До таких належать Індонезія (найбільший світовий імпортер, який завозить 480 тис. т. на рік), Бразилія (понад 165 тис. т), Малайзія (115 тис. т), США (87 тис. т), ОАЕ (майже 60 тис. т), Італія (29 тис. т) і Німеччина (22 тис. т.). Деякі з цих країн, як зауважує А. Морозова, мають досить високі (фактично заборонні) мита на китайський часник і порівняно низькі на український. І ці країни могли б стати для українського часнику вікном на світовий ринок.

Нам сприятиме й те, що споживачі насторожено відносяться до китайського часнику не тільки у нас, а й у низці іноземних країн, зокрема, європейських. Водночас Україна, за словами Анни Морозової, має серед споживачів цих країн позитивний імідж аграрної країни, яка вміє добре вирощувати сільгосппродукцію і через свою бідність застосовує мало пестицидів. Тож за вирощування часнику можна сміливо братися, якщо чітко сформувати перспективу свого бізнесу, а не обмежуватись лише мріями гребти гроші лопатою.

 

Ваш вибір 'Подобається'.


На Херсонщині виробляють біогумус за допомогою черв’яків

Про це пише agravery.com.

Підприємство має турецькі інвестиції, займає територію давно занедбаної ферми, пропагує екологічне землеробство, дає робочі місця і має багаторічні плани роботи на території Херсонщині.

Це найбільша в Україні ферма, що виробляє біогумус за допомогою каліфорнійських черв’яків. Кільчасті займають 21 «клітку», щодня гумус «зростає» на 10 см, через тиждень субстрат готовий і його очікує 3 місяці сушки. Добрива використовуються в Україні та експортуються в Середню Азію, В’єтнам, Корею та ін. Сьогодні ґрунти виснажені хімічними обробками і біогумус — одна із ефективних складових вирішення цієї проблеми.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


Третина насіння на українському ринку — підробка та контрабанда

За словами Сюзанни Григоренко, виконавчого директора Насіннєвої асоціації України, через високу кількість контрабанди та підробок аграріям слід купувати посівний матеріал лишу у офіційних представництвах насіннєвих компаній, пише superagronom.com.

Про це Сюзанна Григоренко розповіла у ході проведення міжнародної виставки  «АгроВесна-2018». За оцінками експертів асоціації, від 25 до 30% насіння на українському ринку не відповідає належній якості, у переважній більшості — це підробки.

Виконавчий директор Насіннєвої асоціації України радить вітчизняним аграріям купувати насіння лише у офіційних представництвах насіннєвих компаній, аби уникнути в подальшому втрат врожаїв та не завдавати цим самим шкоди навколишньому природному середовищу.

«Наслідки від такого неефективного використання можуть проявлятись протягом декількох наступний років. Контрафактне насіння не лише не дає очікуваного врожаю, а й може шкодити екології через неефективне використання добрив і ЗЗР», — зазначила експерт.

При змиві, невикористані речовини потрапляють у водойми, що призводить до погіршення якості води у річках та озерах.