Як фермеру відбити атаку рейдерів

Найчастіше фермери скаржаться на подвоєння договорів оренди та на фейкові рішення судів, на підставі яких рейдери блокують техніку фермерів і нелегально збирають урожай. Міністерство юстиції запропонувало альтернативу — створення антирейдерских штабів. Наскільки вони ефективні для захисту бізнесу? На п'ять запитань про аграрне рейдерство НВ Бізнес відповіла заступник міністра юстиції Ірина Садовська.

Чи зменшується кількість випадків аграрного рейдерства?

У 2017 році з ініціативи Міністерства юстиції були створені так звані антирейдерські штаби на базі обласних державних адміністрацій. Для чого це було зроблено? Щоб при виникненні такої ганебної ситуації, як рейдерство, всі представники державних органів (Обласної держадміністрації, Головного територіального управління юстиції, Обласного управління нацполіціі, Держгеокадастру, власники або орендарі земельної ділянки) могли обговорити цю ситуацію і оперативно її вирішити. Хочу також відзначити, що юридичного поняття рейдерства не існує. Це комплекс дій щодо чужої власності або чужого права, які підпадають під ознаки кримінальних дій.

Показник роботи антирейдерських штабів дуже хороший. Вони дозволяють скоротити кількість атак на бізнес. Наприклад, якщо в 2017 році ми отримали 4794 скарг, в 2018 р. — 3718, то на середину квітня 2019 року — 564 скарг на дії рейдерів.

У той же час, кількість звернень в антирейдерські штаби, виключно з питань, що мають ознаки рейдерства, становить у 2017 році — 145, у 2018 році — 191, на середину квітня 2019 року — 35.

В яких регіонах найчастіше стикаєтеся з рейдерством?

Вінницька, Одеська та Миколаївська область. Це ті області, де сільське господарство займає велику частку в економіці регіону.

Які схеми у рейдерів є найпопулярнішими?

Найпопулярніше зловживання — подвоєння договорів оренди. Це коли на одну ділянку існує два договори оренди. Ми стикаємося з фейковими судовими рішеннями, незаконним скасуванням реєстрації. Я вже не говорю про блокування техніки для виходу на поля, збирання чужого врожаю, перекручування земельно-кадастрових відомостей.

Як реагує антирейдерський штаб?

Потерпілому необхідно звернутися з своєю скаргою в обласну адміністрацію, після чого збираються представники всіх органів. Як правило, це відбувається оперативно — від одного дня до тижня. Під час засідання представник розповідає про свої дії, про дії своїх опонентів. Дуже часто на засідання антирейдерских штабів приходить величезна кількість ЗМІ. І це не дає можливості для підкилимних ігор. Я завжди говорю, що шахраї, як таргани, завжди бояться світла.

У разі, якщо не вдалося вирішити проблему на місці, потерпілий подає скаргу до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України. Вона повинна бути розглянута протягом 30 днів. Цей період в разі необхідності може бути продовжений до 45 днів.

В цьому році ми розглядали скаргу у Вінницькій області, яку підписало більше 500 осіб. Це власники земельних ділянок. Несподівано вони дізналися, що їх орендар на площу понад 1000 га вже не орендар. І що їх ділянки орендує інша особа. Вони самі звернулися в антирейдерський штаб. Ми вивчили ситуацію, побачили порушення при реєстрації ділянок та скасували її.

Які санкції передбачені для рейдерів?

Ми можемо накладати санкції виключно на реєстраторів, які контролюються Міністерством юстиції. Наприклад, це може бути тимчасове блокування доступу до реєстрів, адміністративна відповідальність. Більші санкції до рейдерів застосовувати може тільки суд.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

«Кернел» планує збільшити елеваторні потужності

Як побудована робота елеваторного напрямку в найбільшій агрокомпанії України, розповів в інтерв'ю elevatorist.com директор з управління виробничими активами «Кернел» Юрій Пугач.

«Зараз наша мета — це перехід до технологічних підприємств з високим ступенем автоматизації. За результатами 2018 маркетингового року обсяг заготівлі склав 3,3 млн т. Найбільш результативним був елеватор в Балине (470 тис. т, 3,7 обороту), а за станом на березень 2019-го - команда підприємства може похвалитися рекордом — 520 тис. т при проектних потужностях 250 тис. т зерна. Лазірки — 395 тис. т, 3,1 обороту, Веснянка — 385 тис. т, 3,2 обороту. В цьому році плануємо збільшити обсяги до 3,9 млн т, що на 18% більше», - повідомив Юрій Пугач.

Він підкреслив, що компанія «Кернел» активно працює над збільшенням потужностей.

«У нас реалізується програма будівництва, реконструкції та модернізації елеваторів. До кінця маркетингового року плануємо збільшити елеваторні потужності одноразового зберігання на 245 тис. т, а також збільшимо пропускну здатність по прийманню, сушінню та відвантаженню на 5 різних ділянках, щоб отримати додатково понад 750 тис. т щорічної пропускної спроможності внутрішніх елеваторів вже до осені цього року. Одним словом, робимо акцент на оборотність елеватора, щоб ми могли три-чотири рази обернути його за сезон», - розповів Юрій Пугач.

«Ми вже зараз відкриваємо кілька нових елеваторів в західному і північному регіонах. На осінь 2019 плануємо відкриття нового зернового термінала. Ще 5-6 елеваторів будемо модернізувати: плануємо повністю перебудовувати об'єкт в Ярмолинцях, збільшити сушарку в Гутянському елеваторі. На якихось об'єктах будемо збільшувати відвантаження, десь нарощувати приймання. Загальна ціль — підвищувати оборотність наших активів», - заявив Юрій Пугач.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Для запуску ринку землі вже майже все готово - МінАПК

Про це повідомила в.о. міністра аграрної політики і продовольства Ольга Трофімцева в інтерв'ю УНІАН.

"З технічної точки зору вже майже все готово. І міністерство, і Держгеокадастр, і уряд вже багато для цього зробили. Але для скасування мораторію потрібні і політичні кроки, і політичні рішення. Вважаю, що політичний процес запуску ринку землі ми розпочнемо після обрання нової Верховної Ради, тобто з 2020 року", - сказала Трофімцева.

Вона зазначила, що концепція запуску ринку землі в Україні, якої дотримується уряд, залишається незмінною.

"Пропонуємо відкрити ринок з обмеженнями - не більше 200 гектарів в одні руки і для громадян України. Також розглядаємо можливість введення високого податку на перепродаж землі, щоб усунути ризики можливих спекуляцій. Дискусійним залишається питання, чи зможуть купувати землю юридичні особи", - пояснила Трофімцева.

Серед інших варіантів, додала очільниця Мінагропроду - поетапне введення ринку землі на основі пілотних проектів, яке також необхідно розглядати з огляду на чутливість цього питання. "Можливо, дійсно є сенс розпочинати продаж з земель державної власності, або впроваджувати пілотні проекти в окремих регіонах, щоб подивитися, яким чином ринок буде працювати, щоб налагодити механізми для його повноцінного запуску", - додала Трофімцева.

Водночас вона зазначила, що внесення законопроекту про обіг земель є несвоєчасним кроком, оскільки на сьогодні відсутня політична воля для його проходження в парламенті.

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Діджіталізація принесла Kernel додаткових $25 млн

Про це в інтерв'ю журналу «Новое время» розповів Ігор Чикін, директор Агробізнесу компанії Kernel.

«Важливим чинником, який дозволив Kernel досягти рекордних показників EBITDA, стали digital-технології. Зараз ми дивимося на реальність через «цифру», це дозволяє, використовуючи Big Data, сформувати базу для детального і повного аналізу процесів і прийняття рішень. Підтвердженням правильності нашої стратегії є рекордні показники EBITDA в 2018 році – $170 млн, з яких $25 млн ми отримали завдяки впровадженню діджіталізації», - заявив Ігор Чикін.

Він підкреслив, що всі технологічні процеси в компанії були консолідовані в єдину інноваційну екосистему сучасного агровиробництва DigitalAgriBusiness.

«Сьогодні 100% полів покриті якісними RTK-сигналами, які є основою для точного землеробства. 100% полів вкрите метеомоніторингом. Ми розширили базу власних метеостанцій, організували спільний проект з іншими компаніями. 100% полів ми моніторимо з допомогою супутникових знімків, коптерів, а також ІТ-інструментів, з якими працюють агрономи безпосередньо у полях. Дані цього моніторингу автоматично зберігаються в базі даних і в подальшому стають основою для аналітичного GIS-порталу. У ньому зібрана вся інформація про процеси, що відбуваються в полях. Це дозволяє максимально якісно та швидко аналізувати процеси, які відбуваються у виробництві», - розповів Ігор Чикін.

Також в Kernel розробили власний унікальний алгоритм прогнозування врожайності на основі аналізу результатів супутникового моніторингу. Він дозволяє з високою точністю одержати прогноз валового виробництва зернових, побудувати якісну логістику і керувати реалізацією продукції за форвардними контрактами. У 2018 році алгоритм був протестований на всіх полях компанії і довів свою ефективність.
 

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як вітчизняне сільгосппідприємство отримало півтора мільйона гривень за втрачений врожай яблук

Компанія «Дельтафрут» отримала 1 млн. 635 тисяч гривень страхових виплат від СК «АСКА» за втрачений через погодні умови врожай яблук. Це перший випадок такої масштабної виплати в Україні, пов'язаної з пошкодженням врожаю плодових дерев. Страховою компанією був повністю покритий збиток від граду, вторинних захворювань внаслідок граду, і, що найважливіше — втрати товарної якості плодів, на яку припала велика частина збитку.

Своїм досвідом агрострахування  в інтерв’ю Аgroreview.com поділився директор компанії «Дельтафрут» Антон Рубан.

- Сільське господарство дуже залежить від природних та кліматичних умов. Чи потрібне фермерам агрострахування?

- Ризикований бізнес завжди потребує страхування. Агрострахування – це не зайві витрати, а, в першу чергу, фінансовий інструмент для  зменшення ризиків у сільгоспвиробництві. Якщо погодні умови будуть несприятливими, агропідприємство матиме ресурс для подальшої роботи. Дивлячись на зміну клімату, на ті катаклізми, які були в минулому році не тільки в нашому господарстві, а в Україні та Європі, розумів, що необхідно мінімізувати ризики. Саме тому ми вирішили застрахувати врожай яблук у 2018 році.

- Від яких погодних ризиків страхували?

- Якщо розглядати багаторічні насадження, то існує два чинника, які можуть привести до знищення та пошкодження врожаю – це весняні заморозки та град. І якщо проти граду існують системи захисту, наприклад, противоградова сітка, то захистити квітки від морозу може активне дождування. З точки зору фінансів - це дуже затратно, а іноді неможливо технічно зробити. Як альтернативу всім цим заходам, ми вирішили укласти страхову угоду, яка б забезпечувала нашим садам захист від заморозків, урагану та граду.

- Якою була загальна площа застрахованих садів?

- Застрахували 65 гектарів садів. У липні 2018 року на площах компанії «Дельтафрут» у Вінницькій області пройшов дощ з грозою і градом. Після граду значну частину врожаю яблук, що мав бути реалізований у свіжому вигляді, можна було здати лише на переробку. Ще частина фруктів була повністю знищена. Страховий договір мав дві частини. Згідно з умовами контракту, врожай страхувався за кількістю, і, що не менш важливо, за якістю.

- Чи виникли труднощі з отриманням страхових виплат?

- Страховий випадок стався у середині липня, але по процедурі ми мали дочекатися збору врожаю, і по факту визначити відсоток ушкоджених та неушкоджених яблук. Після цього в листопаді страховій компанії були передані всі необхідні документи: заяви, журнали обліку, технологічні карти. Ніяких труднощів з цим не виникло, належним чином все це засвідчили. Першу виплату ми отримали на початку січня, а до кінця місяця була перерахована друга частина компенсації. 

- Як обирали страхову компанію? Що можете порадити фермерам, які вперше хочуть застрахувати свій врожай?

- Самостійно знайти страхову компанію можна, але треба дуже уважно дивитися на договір страхування, який вони вам пропонують. Цим мають займатися люди, які розуміються на цьому та мають відповідний досвід. Я пішов по шляху обрання страхового брокера, а саме "Аграрної Агенції АГРОС". Я їм розповів про умови, важливі для нашого сільгосппідприємства, а їхня задача була знайти надійну страхову компанію з гарною репутацією на ринку. Спільно зі страховою компанією вони розробляють договір. Далі страховий брокер  надає інформацію про  те, чи існують ризики по договору агрострахування. Також страховий брокер повністю контролював процес оцінки збитку. Я співпрацюю з «Аграрною Агенцією АГРОС» вже другий рік. До речі, це мені не коштує ні копійки, так як винагорода цій компанії резервується західноєвропейськими перестраховиками. Тобто, українська компанія, страхуючи мій ризик, продає його в іншу страхову компанію. І коли настає страховий випадок, більшу частину компенсації виплачує західноєвропейський перестраховик. І це також є для мене 100% гарантією того, що гроші будуть сплачені. Тому, безумовно, при виборі страхового партнера,  треба звертати увагу на те, чи перестраховуються ризики в іноземних компаніях. Коли страхова компанія розуміє, що більшість грошей виплачує перестраховик, навряд чи виникне якась юридична казуїстика.

- Чому, на Вашу думку, вітчизняні аграрії досить скептично ставляться до можливості застрахувати свій урожай?

- Це, в першу чергу, наша ментальність. Фермери зазвичай думають: «авось пронесе, це в сусіда буде, а не в мене». Можливо,  аграрії недостатньо обізнані щодо агрострахування. Сьогодні більшість сільгоспвиробників страхується на вимогу кредиторів, сприймаючи це як зобов’язання. Але треба враховувати, що клімат змінюється. На мою думку, така цьогорічна рання весна може спровокувати досить відчутні травневі заморозки. Природа візьме свою температуру. Недаремно старі люди кажуть, що якщо тепла зима, то навесні можна очікувати будь-яких нетипових погодних умов.  До речі, у 2017 році в березні теж було дуже тепло, а потім прийшли похолодання і заморозки. Але якщо ми візьмемо садоводів, то минулий сезон був вкрай невдалим для нас. Приблизно 98% господарств закінчили сезон з дуже великими збитками внаслідок вкрай низьких цін на яблука. І може в цьому році хтось і хотів би застрахуватися, але немає обігових коштів.

Читайте також: Чи варто ризикувати врожаєм: для чого фермерам потрібне агрострахування

- Агрострахування часто через брак коштів залишається недоступним для фермерів. Що робити у такій ситуації? Хто має сказати своє вагоме слово – держава, страхові компанії?

- Було би дуже доречно програму підтримки з боку держави поширити не тільки на компенсування відсотків за кредитами, а й на часткову компенсацію вартості агрострахування. Це був би дуже дієвий фінансовий інструмент для аграріїв, який дозволив би при настанні погодних негараздів не залишитися, образно кажучи, у розбитого корита.

У 2017 році, коли було тотальне знищення через весняні заморозки врожаю у багатьох господарствах, садівники вимагали від держави майже 100% компенсації втрат. Якщо держава звернула би на це увагу і започаткувала програму компенсації 50 або ж навіть 30 % страхового внеску, це сприяло тому, що фермери активніше страхувалися. У аграріїв була б впевненість у тому, що держава контролюватиме виплати від страхових компаній. Сільгоспвиробники платили би менше. Взагалі, агрострахування – це цивілізований шлях у такому ризикованому бізнесі, як сільське господарство. Аграрний сектор повинен розглядатися державою як основа продовольчої безпеки країни.

- Яку роль агрострахування може відіграти в подальшому розвитку українського сільського господарства?

 - Напевно, одну з вирішальних. Можу пояснити на прикладі цифр. У 2017 році в одному з господарств в Черкаській області, яке мало в обробітку більше 100 гектарів саду, був заморозок, внаслідок чого втрачено урожай близько 5000 тонн яблук. Якщо взяти ціну за кілограм яблука близько 6 грн, то загальні втрати підприємства сягнули більше 30 млн грн. Але необхідні виробничі витрати у вигляді орендної плати за землю, заробітної плати працівникам, догляд за деревами у такому господарстві сягають як мінімум 300 тисяч доларів на рік. Починається наступний сезон, треба вкладати кошти в тару, логістику, зберігання. Через погодні негаразди підприємство  може зазнати колосальних фінансових збитків. Застрахувавши врожай, компанія працюватиме у  нормальному режимі. А без страхування ви можете залишитися ні з чим. В умовах глобальних кліматичних змін, коли погодний чинник з року в рік щораз більше впливає на результати сільгоспвиробників, агрострахування стає оптимальним рішенням для АПК, забезпечуючи сталість та прибутковість агропідприємствам.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як впроваджують новітні технології в найбільшому вітчизняному агрохолдингу

Про новітні технологічні рішення, спрямовані на зростання врожайності та доходності, розповів Євген Осипов, генеральний директор «Кернел», під час церемонії нагородження «Ліга Чемпіонів Агробізнесу Кернел 2018».

«Інновації – це той шлях, який Кернел вибрав для себе досить давно. У багатьох технологічних підходах, таких як точне землеробство, диференційоване внесення, робота агрохімлабораторії, ми є першопрохідцями в Україні. Також ми запровадили систему супутникового моніторингу Cropio і проект DigitalAgriBusiness – комплексну інформаційну систему управління агровиробництвом, яка є результатом освоєння в Кернел штучного інтелекту і BigData. Світ змінюється дуже швидко. І для того, щоб постійно бути на гребені хвилі, потрібно розвиватися разом з світом і відповідати на всі виклики. Тому в компанії ми впроваджуємо ІТ-продукти, додатки для звітності зерна, безпеки даних, працюємо над CRM-програмою. Все це дасть нам можливість розвиватися далі, рухатися вперед, піднімати ефективність виробництва», - підкреслив Євген Осипов.

За його словами, завдяки інформації про історію поля, його грунт, попередню врожайність аграрії компанії на місцях зможуть приймати рішення про роботу на тому чи іншому полі, аналізувати дані і обирати правильні технології.

Нагадаємо, компанія Кернел запустила партнерську програму і першу в Україні комунікаційну платформу для спілкування та нетворкінгу сільгоспвиробників Open Agribusiness

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview