Як ідеально поєднати нішеві й основні культури

Водночас поступове розширення їх виробництва дозволить як невеликим фермерським господарствам, так й агрохолдингам диверсифікувати джерела отримання доходів, пише AgroTimes.

Також нішеві культури можуть стати вирішенням проблем дотримання сівозміни та виснаження ґрунтів, що виникають через перенасиченість їх кількома основними сільськогосподарськими культурами.

Так, сорго, експортні ціни на яке зіставні із цінами пшениці або ячменю, може виступати ефективним замінником поширеніших культур.

Сорго можна з високою ефективністю виробляти в південних регіонах України, адже воно має високу стійкість до посушливих умов і солоності ґрунтів. Рентабельність виробництва цієї культури може варіюватися від 10–20% до 40–50% в окремих господарствах.

Досить поширеною є думка, що властивості сорго в майбутньому можуть зумовити його вихід із категорії нішевих і здобуття позиції однієї з основних експортних культур в Україні, зокрема, в сегменті фуражних зернових.

Іншим вдалим прикладом у цьому контексті може стати льон. Високий експортний потенціал, а також економічність вирощування в поєднанні з високою його цінністю як попередника дозволяють розраховувати на збільшення популярності льону серед вітчизняних  агровиробників.

Враховуючи домінування соняшнику в сегменті олійних культур, раціональним рішенням відновлення родючості ґрунтів є використання гірчиці як сівозмінника. Гірчиця добре росте навіть після соняшнику, а її насіння має високий попит у країнах Європи, наприклад Німеччині. До того ж вартість тонни такої продукції може сягати $600.

Зважаючи на невисокі обсяги виробництва, світові ціни на нішеві культури підтримуються на вищому рівні. Для деяких нішевих зернових, наприклад, сорго чи проса, рівень експортних цін є зіставним із цінами для пшениці, кукурудзи або ячменю, а олійний льон, гірчиця, гречка та деякі інші нішеві є значно дорожчими.

Середні ціни експорту деяких нішевих сільгоспкультур з України, $/тонна

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки меду споживають українці

Про це в інтерв’ю  для «Інфо-Шувар» повідомла Анна Бурка,  національний консультант ФАО з питань ринку  меду в Україні.

За даними пані Бурки, в середньому, один українець за рік з’їдає близько 0,8-1 кг меду. «Ми насправді їмо меду більше, ніж споживачі в інших регіонах.  Наприклад, споживання меду в США хоча щорічно й зростає, але, станом на 2016 рік, на одну людину воно становило лише 0,76 кг на рік. – розповідає Анна Бурка.  В країнах ЄС середній показник споживання меду взагалі становить 0,65 кг на людину в рік. Втім, слід зазначити, що ситуація в розрізі   цього регіону досить неоднорідна, в деяких європейських країнах меду споживають навіть більше ніж в Україні. Наприклад, в Словенії, за рік одна людина споживає близько 1,6 кг  меду, в Греції  цей показник становить  1,55 кг, а в  Швейцарії  1,3 кг».

Втім, експерти галузі одноголосно погоджуються з тим, що саме експорт є головним драйвером ринку меду в Україні. «Виробництво меду в Україні в минулому  році склало 90-100 тис. тонн, при цьому, на зовнішні ринки ми поставили 57 тис. тонн загальною вартістю 97,3 млн.$. Для порівняння, ще п’ять років тому Україна знаходилась лише на 11 позиції в рейтингу світових експортерів меду, в 2012 році на зовні ми продавали всього 13,3 тис. тонн цієї продукції (31,3 млн.$)», – розповів Вадим Паньковський, директор «Асоціації українських експортерів та переробників меду».

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Житомирщині за датськими технологіями побудували свиноферму

У селі Грозино Коростеньського району завершилася третя черга реконструкції тваринницького комплексу під комплекс з вирощування (вигодовування) свиней. Замовником робіт виступало українсько-датське ТОВ "ДФУ Агро".

За інформацією ProfiDOM.com.ua, нове приміщення загальною площею понад 2,1 тис. кв. м відповідає стандартам організації виробництва на свинофермах Данії, головний з яких - дотримання біобезпеки. Майже вся робота на фермі автоматизована, з мінімальним доступом людини до тварин. Потужність третьої черги свинокомплексу становить 8,83 тис. голів в рік, а вартість основних фондів, прийнятих в експлуатацію, - понад 14,1 млн. грн.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У Єгипті з нуля побудують сільськогосподарське місто вартістю $10 млрд

Вартість проекту оцінюють у 10 мільярдів доларів. Угоду про співробітництво в цьому напрямку підписали Єгипет і Корейсько-Арабське суспільство (KAS), пише atmagro.ru.

Відомо, що місто знаходиться на північному заході Єгипту, в південно-східній частині Катарської западини. Про це повідомив прем'єр-міністр Єгипту Шериф Ісмаїл під час прес-конференції, що відбулася після церемонії підписання угоди.

Він зазначив, що диво-місто буде побудоване з нуля за шість місяців руками єгипетських робітників під керівництвом фахівців з Кореї. Тут будуть представлені сільгосппроекти, засновані на найсучасніших технологіях: близько 50 тисяч розумних теплиць, обладнання для опріснення морської води, сонячні електростанції, виробництво кормів, культивування природного здорового підсолоджувача стевії (замінника цукру).

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Агролайфхак: про шкоду від спалювання соломи та інші способи її застосування

Про це пише Пропозиція з посиланням на infoindustria.com.ua.

Солома згорає на 1 м2 за 30-40 секунд, температура на поверхні ґрунту за цих умов сягає 360°С, а на глибині 5 см – близько 50°С. Внаслідок такого «агротехнічного» прийому вигорання гумусу відбувається у шарі 0-5 см, а суттєві втрати продуктивної вологи - в 0-10 см шарі ґрунту.

Згідно результатів досліджень вчених у різних регіонах України, спалювання соломи погіршує біологічні та водно-фізичні властивості ґрунту. Зокрема, збільшується його брилистість, зменшується з 66-72% до 52-67% частка агрономічно найбільш цінних агрегатів, а водостійкість падає з 52-58,5 до 49,4-52.

Слід зауважити, що смертельною для всіх організмів, що формують ґрунт, є температура 40°С. Після польових пожеж згорають напіврозкладені органічні рештки, відбувається безповоротна втрата органічного вуглецю і азоту. Також гинуть корисні мікроорганізми, водорості, мезофауна, особливо дощові черв’яки та інша біота ґрунту.

Знищуються також корисні комахи і птахи. Спалювання рослинних решток завдає значної шкоди людям, адже у повітря потрапляють сполуки важких металів у великих кількостях, чадний газ, низка канцерогенних сполук.

З кожним наступним «опіком» ґрунти втрачають життєво важливу структуру і стають все менш родючими. Для відновлення їх продуктивності потрібен не один рік.

Альтернативне застосування соломи:

1. Використання як палива.

2. Заробка решток у грунт.

За вмістом органічного вуглецю солома різних культур в 3,5-4 рази перевищує підстилковий гній, що є надзвичайно важливим у регулюванні балансу органічної речовини ґрунту. Для сприятливого протікання біохімічних процесів в ґрунті після заробки соломи необхідне забезпечення оптимального вуглецево-азотного співвідношення (20-30:1). Щоб співвідношення вуглецю до азоту наблизилось до оптимального, необхідно вносити компенсуючі дози азотних добрив: в середньому по соломі кукурудзи – 8 кг/т, колосових зернових культур – 10 кг/т.

Особливо добре реагують на внесення соломи рослини бобових. Їх зростання і азотофіксація при цьому збільшуються. Можна не побоюватися затримки розвитку рослин через солом’яне покриття: добре подрібнена і рівномірно розкидана по полю солома швидко розкладається, і крізь неї без проблем проростають навіть низькорослі культури.

При внесенні соломи в ґрунті збільшується чисельність і активність різних груп мікроорганізмів. Посилений розвиток бактерій, у тому числі фіксаторів молекулярного азоту повітря, призводить до збагачення ґрунту продуктами їх життєдіяльності (амінокислотами, вітамінами й іншими біологічно активними речовинами).

З господарсько-економічної точки зору подрібнення і розкидання соломи доцільно проводити одночасно зі збиранням зернових культур. Заробку соломи краще проводити на невелику глибину, оскільки вона краще мінералізується при загортанні її дисковими боронами у верхній товщі орного шару ґрунту (на 0-15 см). При цьому за сприятливих погодних умов (температурного і водного режимів) її мінералізація з осені реалізується до 50%.

Сталий баланс надходження до ґрунту і витрат рослинами елементів живлення з соломи виключає вимивання рухомих елементів і винесення їх із поверхневим стоком. Рівномірно розкидана у полі солома у спеку захищає ґрунт від пересихання і ущільнення, не даючи погіршуватися його фізичним властивостям.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Досвід ЄС: За дотриманням вимог законодавства слідкують дрони

Про це пише «Лісовий портал України».

Як розповіли фахівці Служби розвитку села (СРС) Юріс Цвєтков і Улдіс Спруктс, для яких перевірка господарств є повсякденною роботою, такі проекти, крім іншого, передбачають поліпшення систем меліорації і розширення площі лісів, тому території, які потрібно обстежити, досить великі, і нерідко являють собою болото чи ліс, до яких не відразу і дістанешся.

Колись перевіряючим доводилося обходити їх пішки, ризикуючи провалитися в воду або підчепити кліща, але з минулого року для перевірок використовуються безпілотні апарати - дрони. Як правило, вони застосовуються для обстеження меліоративних канав і боліт, лісів і доріг, пожежних спостережних веж, дахів будівель і споруд на воді.

За словами фахівців СРС, переваги використання дронів особливо помітні з точки зору витрат часу. Наприклад, обстеження меліораційної канави протяжністю 5 км без дрона займає від 4 до 6 годин, а за допомогою апарату - 2-3 години. От такі б технічні засоби лісовникам України!


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview