Як ідеально поєднати нішеві й основні культури

Водночас поступове розширення їх виробництва дозволить як невеликим фермерським господарствам, так й агрохолдингам диверсифікувати джерела отримання доходів, пише AgroTimes.

Також нішеві культури можуть стати вирішенням проблем дотримання сівозміни та виснаження ґрунтів, що виникають через перенасиченість їх кількома основними сільськогосподарськими культурами.

Так, сорго, експортні ціни на яке зіставні із цінами пшениці або ячменю, може виступати ефективним замінником поширеніших культур.

Сорго можна з високою ефективністю виробляти в південних регіонах України, адже воно має високу стійкість до посушливих умов і солоності ґрунтів. Рентабельність виробництва цієї культури може варіюватися від 10–20% до 40–50% в окремих господарствах.

Досить поширеною є думка, що властивості сорго в майбутньому можуть зумовити його вихід із категорії нішевих і здобуття позиції однієї з основних експортних культур в Україні, зокрема, в сегменті фуражних зернових.

Іншим вдалим прикладом у цьому контексті може стати льон. Високий експортний потенціал, а також економічність вирощування в поєднанні з високою його цінністю як попередника дозволяють розраховувати на збільшення популярності льону серед вітчизняних  агровиробників.

Враховуючи домінування соняшнику в сегменті олійних культур, раціональним рішенням відновлення родючості ґрунтів є використання гірчиці як сівозмінника. Гірчиця добре росте навіть після соняшнику, а її насіння має високий попит у країнах Європи, наприклад Німеччині. До того ж вартість тонни такої продукції може сягати $600.

Зважаючи на невисокі обсяги виробництва, світові ціни на нішеві культури підтримуються на вищому рівні. Для деяких нішевих зернових, наприклад, сорго чи проса, рівень експортних цін є зіставним із цінами для пшениці, кукурудзи або ячменю, а олійний льон, гірчиця, гречка та деякі інші нішеві є значно дорожчими.

Середні ціни експорту деяких нішевих сільгоспкультур з України, $/тонна