Як на Вінничині заробляють на ягодах цілий рік?

Про це пише propozitsiya.com.

Снітківська громада почала зі стратегії, провівши глибокий аналіз потенціалу території та її ресурсів. Тутешні села завжди славилися щедрими садами. Проте здаючи землю в оренду під вирощування зернових, село не отримало б достатньої кількості робочих місць. Технології великих агрохолдингів із застосуванням сучасної широкозахватної техніки та високою продуктивністю мають зворотній бік: мало зайнятих людей на гектар.

«Розробка стратегії на підставі аналізу вивела нас на те, що вирощування ягід і фруктів, окрім працевлаштування селян, підвищить рентабельність кожного гектара. Візьмімо чисту математику: прибутковість одного гектара пшениці за максимального врожаю 10 т – це близько 30 тис. грн. Тоді як прибутковість тієї ж полуниці за врожайності 10 т/га, навіть за мінімальної оптової ціни в 10 грн/кг, вже 100 тис. грн. До того ж у виробництві зернових на гектарі працює один тракторист та один комбайнер. Натомість у виробництві сортових ягід на одному гектарі буде задіяно щонайменше 20-30 людей», – пояснює сільський голова Сніткова Віктор Ольшевський.

Одним з перших заснував тут фермерське господарство Сергій Українець, керівник «Тріада МК». Людям без оплати роздали якісний посадковий матеріал, агрономи провели майстер-клас з висаджування й догляду за рослинами, а вирощені ягоди закуповують. За 4 роки висадили яблучні сади, ягідники, а цього року ще й чимало вишень. І все це на невеликих ділянках, близько 200 га.

У Сніткові важливо було не просто налагодити вирощування ягід, а й піти далі – створити переробне підприємство, додає С. Українець. Адже вирощування ягід – сезонна робота. Тож у Вінниці розпочали будівництво комбінату з замороження та виробництва соків, а цьогоріч планують закласти лінію з виготовлення джемів.

У господарстві все йде за чітким планом: у травні починають збирати полуницю, потім переходять на літню малину, далі – на осінню, з осінньої малини – на збирання яблук. Відтак починається обрізування, а в січні – місяць відпочинку, і планування. Потім - знову 11 місяців роботи, обсяг якої постійно більшає. Дерева підростають, тож щороку потрібно ще більше садівників. Якщо в перший рік їх працювало 10-12, наступного – вже 20-30. Цьогоріч кількість зайнятих людей знову зросте, кажуть у господарстві. Як наслідок, збирати ягоди на угіддя господарства приїжджають з усієї округи, а роботи вистачає не лише в сезон, а й впродовж року.

Селяни охоче сприйняли ідею з ягідництвом. Нині у Сніткові ягідною справою займається чи не кожен мешканець. Працюючи від восьмої ранку до п’ятої вечора, мають 5-6 тис. грн.

Вивести ягідну справу на високий рівень у селі допомогло проведення водогону. За мізерного бюджету сільради в 300 тис. грн Снітків зміг залучити 1,8 млн грн на будівництво водогону. Завдяки фонду DESPRO нині мають водогін. Його збудували за вісім місяців і ввели в експлуатацію 2016 року. Сьогодні створено комунальне підприємство, що надає послуги водопостачання.

Усе це позитивно вплинуло на ситуацію в селі. Подорожчали помешкання, люди їдуть сюди, бо є робота й гарні побутові умови. А нещодавно в селі збудували дитсадок, адже кількість дітей теж зростає.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Вчені готові почати пересадку свинячих органів людині через 2 роки

За словами одного з дослідників з національного проекту з ксенотрансплантації, перша така операція з пересадки може пройти всього через 2 роки, пише agroportal.ua.

Нещодавні експерименти, проведені в Китаї, Японії, Південній Кореї, Європі та США, показали, що тварини з пересадженим свинячим органом можуть жити кілька років. Наприклад, бабуїн c серцем свині прожив 3 роки в Національному інституті охорони здоров'я США.

У Китаї знаходиться перший у світі промисловий завод по виробництву клонованих поросят. В Інституті біотехнологій в Шеньчжені щорічно виробляється 500 свиней. Також в Китаї є менш великі ферми.

Потреба в клонованих органах в Китаї зросла після того, як уряд у 2015 році заборонив використовувати для цих цілей органи страчених злочинців, які були головним джерелом протягом десятиліть. За даними китайського МОЗ, менше 10 тисяч чоловік пожертвували свої органи в період з 2010 по 2016 року — цього недостатньо: щорічно понад 1,5 млн пацієнтів потребують трансплантації.

За словами Чжао Цзицзяна, директора Дослідницького центру по вивченню метаболічних захворювань у Медичному університеті Нанкіна в провінції Цзянсу, в країні існує величезний попит на операції по пересадці із-за великої кількості серцево-судинних захворювань, раку легенів і гепатиту.

«Ми очікуємо, що уряд, нарешті, припинить мовчання і дозволить клінічні випробування», — розповідає Чжао.

Органи свині схожі на людські за розміром і метаболізмом, і тому найбільш підходять для трансплантації. У Китаї в листопаді минулого року успішно пройшла пересадка печінки свині мавпі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Аграрії просять посприяти відновленню нормальної торгівлі зерном

 

Найбільші аграрні асоціації України надіслали офіційне звернення до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати наказ Міністерства фінансів від 18 вересня №776, що вирішує проблему з блокуванням податкових накладних, через яку велика кількість підприємств не може реалізувати зібраний врожай.

Звернення підписали Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР), Асоціація виробників молока, асоціація «Свинарі України», Аграрний союз України, Українська аграрна конфедерація та Український клуб аграрного бізнесу.

«Ми відправили колективне звернення від імені усіх найбільших аграрних асоціацій до прем’єр-міністра та міністра юстиції з проханням якомога скоріше зареєструвати цей наказ Мінфіну в Міністерстві юстиції. Якщо вони бачать в ньому недоліки й необхідність допрацювання, то матимуть можливість внести подальші зміни. Ми й самі маємо ряд пропозицій, але зараз гальмувати цей наказ не можна, інакше це буде злочин проти всієї сільськогосподарської галузі», - наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Нагадаємо, нормальна торгівля сільськогосподарською продукцією стала неможлива у зв’язку з роботою автоматичної системи зупинки реєстрації податкових накладних. Ця програма відносить операції аграрних підприємств до розряду фіктивних, оскільки вони закуповують одні товари (засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива та ін.), а продають зовсім інші (пшеницю, ячмінь, соняшник тощо). Розблокування податкової накладної відбувається шляхом подачі до ДФС так званої технологічної карти, яка надає інформацію про діяльність підприємства. Реєстрація техкарт проводиться співробітниками податкової вручну за рішенням спеціальної комісії в ДФС, що в масштабах всієї галузі займе тривалий час. Саме тому згаданий наказ Мінфіну передбачає автоматичну (а не шляхом рішення комісії) реєстрацію технологічних карт для всіх сільськогосподарських підприємств, що були платниками ПДВ за спецрежимом у 2016 році або є отримувачами бюджетних дотацій цього року.

У своєму зверненні аграрії наголосили, що більшість рослинницької продукції реалізується восени після збирання врожаю, тому проблеми в роботі системи і ДФС загрожують створенням штучної кризи у всьому рослинництві і потребують негайного вирішення.

«Неможливість реєстрації податкової накладної, що є передумовою надання податкового кредиту покупцеві, призводить до призупинення оплати за відповідними договорами купівлі-продажу і відповідно ставить під загрозу зриву проведення осінніх польових робіт. Зазначене спричинить колапс агропромислового комплексу України, різке зростання цін та дефіцит цілої низки харчових продуктів», - йдеться у зверненні.

Щоб попередити ці проблеми, аграрії закликали прем’єр-міністра та міністра юстиції сприяти якнайшвидшій державній реєстрації вищезазначеного наказу Мінфіну для набрання ним чинності в найкоротший строк.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Звідки Україна імпортує картоплю

За попередніми оцінками, у 2017 році Україною вироблено 20,5 млн тонн картоплі. Внутрішнє споживання очікується на рівні 6,3 млн тонн. Відповідно, збільшення експорту не впливає на забезпечення внутрішнього ринку.

Основним покупцем в 2017 році, як і минулоріч, стала Білорусь – 10 тис. тонн на 2,58 млн доларів США. Також 0,6 тис. тонн на 61,1 тис. доларів США було експортовано до Молдови.

За той саме період 2017 року до України було ввезено 3,8 тис. тонн картоплі на 2 млн доларів США. Переважна частка імпорту до України становила насіннєва картопля – 2,2 тис. тонн на 1,5 млн доларів США, з яких 1,3 тис. тонн на 811 тис. доларів США було ввезено із Нідерландів, а 0,84 тис. тонн на 604 тис. доларів США – з Німеччини.

Довідка:

У 2016 році Україна експортувала 5,03 тис. тонн картоплі на 1,3 млн доларів США. Основними покупцями були:

- Білорусь - 4,46 тис. тонн на 1,19 млн доларів США;

- Грузія - 0,3 тис. тонн на 45,4 тис. доларів США;

- Молдова - 0,1 тис. тонн на 16,3 тис доларів США.

Було імпортовано до України у 2016 році 9,86 тис. тонн картоплі на 3,89 млн доларів США. Основними постачальниками були:

- Франція - 4,16 тис. тонн на 1,31 млн доларів США;

- Німеччина - 1,59 тис. тонн на 0,81 млн доларів США;

- Нідерланди - 1,4 тис. тонн на 0,93 млн доларів США;

- Данія - 1,34 тис. тонн на 0,45 млн доларів США.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна збільшила експорт часнику

В порівнянні із загальним виробництвом в розмрі 180-190 тис.тон, серпневий обсяг екпорту є досить незначним, але все одно, мова йде про рекордний показник ,принаймні, за останні 10 років.  Про це повідомляє Інфо-Шувар.

Загалом, за поточний сезон, Україна експортувала майже 73 тонни часнику, такий результат  вже  на 40% перевищує аналогічний показник 2016 року. Більше третини  експортного обсягу часнику було відвантажено в Білорусь,  а найбільшим покупцем  стала Латвія, до  якої було відправлено  майже  65% всього експортного обсягу.

Але, навіть при таких умовах,  Україна поки що, лишається нетто-імпортером часнику, в серпні 2017 року, країна імпортувала майже 260 тонн цієї продукції на суму $230 тис. Втім, обсяги імпорту все ж таки знижуються на фоні збільшення експорту і така ситуація була цілком прогнозованою, з урахуванням тенденції до зростання власного виробництва. За даними «Інфо-Шувар», в серпні 2016 року, Україна  імпортувала 420 тонн часнику, тобто на 80% більше, ніж в серпні поточного року.

Збільшення виробництва відбиватється і на внутрішніх цінах в Україні, за даними «Інфо-Шувар» в серпні та вересні 2017 року гуртові ціни на цасник на ринках України становили близько 28-35  грн/кг (0,85-1,11 EUR/кг), тобто, на третину дешевше, ніж рік тому.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українські аграрії втратили близько 20 млрд доларів за рік

Про це пише  Справжня варта.

"У минулому році була скасована дотація для аграрного сектора через ПДВ. Аграрії втратили близько 20 млрд доларів. В інших країнах така дотація є. Не варто забувати, що ми працюємо на відкритих ринках, дотація зменшує вартість товарів. Тому у нас розвивається в основному сировинне виробництво. Крім того, відсутні дешеві кредити. Банки ставлять надто високі застави, які нереально потягнути. Тому, на мій погляд, діалог влади і бізнесу повинен йти навколо того, як знизити кредитні ставки", - сказав він.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview