Як на Запоріжжі створили успішний виноградник за 3 роки

Із нуля за три роки в ягідному господарстві Ніка, розташованому в Токмацькому районі Запорізької області, створили успішний виноградник. Справляє враження техніка, що тут працює, – сконструйована власноруч та пристосована спеціально під потреби господарства, повідомляє на своїй сторінці у Фейсбук Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва.

Ягідне господарство «Ніка» спеціалізується на вирощуванні столового винограду, суниці садової, малини. Також займається виробництвом посадкового матеріалу та домашнім виноробством.

Господарство постійно бере участь у виставці «Золоте гроно винограду», виходило переможцем у різних номінаціях на конкурсах «Золоте гроно України» у 2016, 2017 та 2018 роках.

Тут працюють справжні ентузіасти, які своїми руками не лише обробляють землю, а й конструюють техніку, пристосовану під особливості вирощування продукції саме в цьому господарстві. На відео – саморобні обприскувач та дробалка для винограду.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Козина ферма заробляє на заняттях йоги сотні тисяч доларів

Секрет розкритий. Кози доброзичливі, розумні, м’які і зовсім не смердять. Принаймні, це стосується кіз, які отримують гроші від клієнтів, що відвідують заняття йогою в Корваллісі (штат Орегон, США), пише agro.guide.

Так, американці платять по $35 за заняття йогою з козами. Напевно тому, що це приємно і весело. Поки ви скручуєтеся в незвичайних фігурах, козенята стрибають по вашій спині, роблячи копитцями масаж. Це відволікає, ви втрачаєте рівновагу, зосередженість, але приносить масу задоволення.

Ідея проводити заняття з козами прийшла маркетологу Лейні Морс. Вона почала їх проводити в 2016 році.

Раніше Морс ніколи не мала справи з козами, але завжди про них мріяла. За кілька років до цього вона купила копію книги «Козівництво для чайників» і обзавелася двома тваринами. Зараз у неї невелике стадо.

В перший рік своєї діяльності, 2016-й, Морс заробила $160 тис. За підсумками 2018-го вона розраховувала подвоїти цю цифру і вийти в прибуток.

Про те, що кози знімають стрес, Морс дізналася разом з друзями, які відвідували її ферму. Одним з гостей виявився інструктор йоги.

Вид на гори і кози, що бігають навколо, налаштовували на заняття. Так і виникла ідея козойоги.

Лейні Морс використала свої навички маркетингу та піару і зробила кілька фотографій того першого заняття козойогою, відправивши їх у Modern Farmer.

«Протягом декількох хвилин вони зв’язалися зі мною і сказали: «Ми повинні зробити історію про це». Історія вийшла і змінила її життя. «Ви ніколи не знаєте, яка ваша ідея може стати вірусною. Це схоже на американські гірки, які рухаються зі швидкістю 100 миль/год, і ви не можете зійти».

До того часу, коли у Морс був повністю запущений бізнес, в списку на заняття назбиралося понад 2300 людей. Спочатку вона спілкувалася з ними через Facebook, але незабаром придумала платформу для реєстрації, щоб навести порядок у цьому процесі.

Бізнес ріс настільки швидко, що Морс покинула свою роботу в листопаді 2017 року. Позичила у друга $75 000, щоб розширити свою справу і покрити витрати.

«Я розраховувала, що вкладуся в $50 000, – каже вона, – але насправді виявилося в три рази більше».

Морс тримає нігерійських карликових кіз, мініатюрних тварин, які максимально важать 30-40 фунтів. Іноді вона залучає до заняття козенят, залишаючи для них ласощі на спині або животі клієнта. Коли козенята стають занадто великими, щоб стрибати на людей, вони просто бігають навколо класу або сидять поблизу.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як у волинських теплицях вирощують модну ягоду

У Маневицькому лісгоспі, що на Волині, вирощують лохину в теплиці. І переконують – це рідкість, мовляв, зазвичай ягода росте лише на відкритому ґрунті, - пише Перший.

Однак у тепличному садівництві є своя перевага – плоди з’являються раніше, - каже інженер побічного користування лісгоспу Ірина Остапчук.

На території державного підприємства працює теплиця. Чотири роки тому тут посадили 75 кущів високорослої лохини. Минулого року вона дала перші плоди.

«По суті це експеримент, тому що лохина непристосована для закритого ґрунту. На вулиці вона добре росте, а в тепличних умовах її ніхто не вирощує. Але ми спробували і побачили в цьому переваги – плоди у таких умовах достигають на місяць раніше», - розповідає вона.

Також минулого року у лісгоспі заклали відкриту плантацію лохини. Тоді посадили 1500 кущів, які почнуть давати ягоди за кілька років. Тут, у Маневицькому лісовому господарстві, працює власний консервний цех, тож є можливість переробляти плоди.

«Лохина багата на вітаміни, має противірусну, жарознижувальну дію, покращує зір. Останнім часом вона стає все популярнішою», - каже Ірина Остапчук.

Окрім цього у теплиці вирощують декоративні рослини – самшит, ялівець, туї, квіти кислиці та бегонії до 8 березня, зелень – салат, петрушку, кріп. Усе це продають мешканцям Маневицького району на ярмарках.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україна на "Зеленому тижні": посилення міжнародної співпраці та національного бренду

Повернення України як повноцінного учасника з національним павільйоном на виставку «Зелений тиждень» поглиблює міжнародне ділове партнерство та економічні зв’язки, розширює географію постачання українських товарів на світові ринки, посилює позитивний імідж та національний бренд «Ukraine Now».

«Цей захід – унікальна можливість міждержавного нетворкінгу та місце, де можна звірити глобальні тренди і відповідно до них визначити напрями розвитку галузі», - прокоментував в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

У перші дні виставки Українська делегація провела десятки міждержавних переговорів з аграрними міністрами ЄС. Крім того, відбулися двосторонні зустрічі з представниками Світового Банку, Союзу Фермерів ФРН, Федерації індустрії продовольства та напоїв ФРН, Федерального Міністерства продовольства і сільського господарства ФРН.

Як голова делегації, Максим Мартинюк взяв участь у зустрічі з Федеральним канцлером д-ром Ангелою Меркель в рамках Глобального форуму з питань продовольства та сільського господарства. Ангела Меркель виступила перед іноземними Міністрами сільського господарства з промовою про значення цифрових технологій для майбутнього сільського господарства.

Мінагрополітики висловило свою вдячність усім компаніям, які долучилися до організації української участі на «Зеленому тижні» у форматі національного павільйону та його фінансуванні. Серед них: багаторічний лідер українського ринку з виробництва та експорту меду «Асканія-Пак», виробник мінеральних вод і постачальник устаткування «Альтаір», виробник заморожених хлібобулочних виробів Chanta Mount, торгова компанії «Екона», яка популяризує веганські продукти, МХП, компанія «Чумак», «Верес», «Фаворит Фудз», Волинський бровар, Перша приватна броварня, Шабо. Окрема подяка була висловлена державним холдингам - ДПЗКУ, Аграрний фонд, Артемсіль, Укрспирт, а також оператору українського павільйону - Промфінінвест і Фуд корт сервіс - за гідне представлення української кухні.

Повноцінна присутність України на одній з найбільших і найпрестижніших агропромислових виставок у світі, в якій бере участь 61 країна, є унікальною нагодою підтримувати позитивний імідж держави та просувати національний бренд Ukraine Now.

Довідка:

«Україна на Зеленому тижні в цифрах»:

• 1200 кв. м – площа національного павільйону

• 56 компаній – українські учасники Grüne Woche-2019

• 21 напрямок українського аграрного бізнесу представлений

• 19 000 кг зразків української продукції

• Понад 400 000 відвідувачів виставки за 10 днів

• 90 000 відвідувачів-торгових партнерів.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чорне золото: як столичний журналіст виробляє чорну ікру

Колишній працівник прес-служби Міноборони та власник піар-агентства став рибоводом і зайнявся виробництвом чорної ікри. Дорогий продукт вже спробували не тільки українці, а й вибагливі французи.

Компанія "Бестер" — одна з небагатьох аквафірм, що має власні потужності для вирощування осетрових та виробництва чорної ікри. Новорічні свята — пік її продажів. Цікаво, що найбільше люблять ласувати делікатесом в Одесі.

Хоча не кожному українцю цей товар по кишені, співвласник акваферми вірить, що розвиток рибного ринку в Україні отримає новий поштовх після завершення російської агресії, адже тоді купівельна спроможність зросте.

Юрій Яременко — освічена людина. За його спиною — робота журналістом і працівником прес-служби Міноборони, створення піар-агентства. Зараз він — не просто рибовод, а полковник запасу та колишній шеф-редактор журналу "Камуфляж".

Як виявилося, шлях від журналіста до бізнесмена може бути нетривіальним. "Маючи навички аналітика, я побачив, що ринок чорної ікри в Україні порожній, тому ми зайшли в цю нішу", — розповідає співвласник "Бестера".

На початку довелося оформити багато документів. Найбільш важливі — щодо особливого режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта. Вони дозволяють рибалити на площі  30 га поряд з власною рибною фермою. Щороку "Бестер" ще й зариблює Дніпро коропом, товстолобом та білим амуром.

Рибна ферма розташована у Канівському водосховищі неподалік від Трипільської ТЕС. Її площа — орієнтовно 30 соток. У 60 садках фермери вирощують різні види осетрових. "Сім років тому тут було закинуте місце, ми вивезли три вантажівки сміття, поставили садкову лінію, привезли мальків", — згадує Юрій.

За його словами, інвестиції в таке виробництво становлять кілька мільйонів гривень, а чекати їх окупності доведеться не менше десяти років. Якщо стерлядь важить 1,5 кг, то з неї можна отримати близько 150 грамів ікри, але щоб виростити рибину таких розмірів, треба чекати шість-сім років.

На підприємстві є повний цикл вирощування риби: від ікри до ікри.

"Ми вже три роки маємо статус племінного репродуктора з вирощування осетрових. Навесні настає інкубаційний період, і з ікри власної риби ми вирощуємо личинку, а потім мальків. У 2018 році в нас купили багато посадкового матеріалу на водойми України, особливу в Кіровоградську область", — пишається Яременко.

За останні кілька років в Україні відкрилося понад десять осетрових ферм з виробництва ікри, тому на ринку вже зараз висока конкуренція. Крім того, в Україні активні китайські експортери, які, за словами Юрія, демпінгують за цінами на ікру.

"Якщо в Україні ціни на осетрову ікру, добуту класичним способом, стартують з 800 дол за кг, то зараз на ринку з'явилося чимало китайської ікри по 250-300 дол.
Крім того, багато українських осетроводів виробляють чорну ікру методом овуляції, тобто прижиттєвим способом. Такий продукт має гормональний вплив і проходить процеси пастеризації та хімічної обробки. Люди часто не бачать різниці в якості продукту, але вона суттєва", — пояснює генеральний директор компанії.

Його підприємство виробляє ікру класичним способом за державним стандартом.

Живу рибу доставляють в ікорний цех, розташований у Ржищеві. Її поміщають в басейн, температура води в якому наближена до температури води у Дніпрі.

Після цього риба йде на забій, з неї виймають ястик, у якому міститься ікра.

Рибу відправляють на переробку, а ястик поміщають у спеціальний бокс, де ікра дві хвилини проходить кварцювання. Потім через спеціальну сітку ікру перетирають, відділяють від ястика, солять і пакують в банки по 50 і 100 грамів.

"Нам треба продавати на рік не менше 100 кг ікри, щоб вийти в нуль. У 2018 році ми вперше наближаємося до цієї цифри", — додає Яременко.

Його компанія виконала перший контракт на поставку ікри до Франції. Рибу фермер реалізує в магазини Києва, зокрема в торгову мережу "Дари моря".

Вартість стограмової банки ікри стерляді коштує 2 300 грн.
Така ціна пояснюється тривалими інвестиціями та значними затратами на вирощування риби.

Один кілограм корму для малька коштує понад 300 грн, а для дорослої риби — понад 55 грн. На тиждень господарству потрібна тонна такого корму.

Частину кормів господарство виготовляє, проте воно досі залежне від імпорту.

"Ми боремося за якість власної продукції і не плануємо виходити на ринок з овульованою ікрою. Справжня ікра не повинна бути пастеризованою, не повинна оброблятися хімікатами. Якщо таке відбувається, то це не ікра, а ікорний продукт. На жаль, багато виробників не вказують це на етикетках", — констатує Яременко.

Він додає, що Україні ще є куди рости. Тут вирощується лише 30 кг риби на гектар водної поверхні, тоді як у Польщі — 60 кг, в Угорщині — 150 кг.

Одна з причин — в Україні складна бюрократична система оренди частини водойми загальнодержавного значення для установки садкових ліній, тому для багатьох інвесторів аквакультура залишається поза їх полем зору.

Відсутність дешевих кредитів, неякісне регулювання взаємовідносин між рибалками та аквакультурниками теж не стимулюють розвиток галузі.

Джерело: Економічна правда

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Що стримує інноваційний розвиток агропромислового комплексу

18 грудня група компаній "ПроАгро Груп" провела Конференцію «Аграрні інновації 2018», яка зібрала фахівців з впровадження інновацій агрокомпаній, розробників інноваційних рішень для агросектору, а також представників аграрної галузі, які зацікавлені у впровадженні інноваційних технологій на своєму підприємстві. Вже традиційно зали з заходами групи компаній ПроАгро уміщують не лише наявних на місці учасників, а й онлайн-глядачів, які завдяки сучасним технологіям мають можливість брати активну участь у заході - висловлюватись і ставити запитання. Так і цього разу, спікери конференції відповідали в реальному часі на запитання глядачів з різних областей України.

Учасники конференції мали можливість ознайомитися з інноваційними технологіями управління та контролю на сучасному підприємстві, інноваційними технологіями ефективного вирощування с/г культур та інформаційними системами для агропромислового сектору.

Директор з розвитку молодого ягідного господарства «Нікдарія» (ТМ іBerry) Євген Харлан розповів про сучасні технології управління інноваційним підприємством. Зокрема, він розповів про впроваджені системи контролю та моніторингу робочого часу, переміщення сільгосптехніки, посилення охорони. Втім, як зауважив Є.Харлан, зупинятися на досягнутому підприємство не збирається і продовжить йти інноваційним шляхом розвитку. Так, наразі планується автоматизувати процес перевезення вантажів на полях, для чого оголошено конкурс на розробку відповідного робота.

Богдан Кривицький, заступник директора з інновацій ІМК, поділився кейсом впровадження інновацій саме в їх агрохолдингу. Сам процес їх впровадження розпочався із підтримки керівництвом ідеї інноваційного вектора розвитку агрохолдингу. Наступним етапом стало придбання нової техніки та модернізація наявного парку та агрегатів, оскільки для впровадження новітніх технологій без цього ніяк. В агрохолдингу було створено відділ досліджень та розвитку, який проводив розрахунок економічної доцільності вкладень в інновації. А на кінцевому етапі було створено c-level позиції Chief Innovation Officer.

Про переваги автоматизації обліку ТМЦ та про використання систем телеметрії в агровиробництві, а також про те, як можна контролювати витрати та про економічні бенефіти розповіли Сергій Чернишов (компанія Астарта-Київ) та Василь Кузів (агрохолдинг UKRLANDFARMING).

Не можна не відмітити виступи директора УКРСОРГО, Ярослава Бардина та директора заводу «Фадєєв Агро» Леоніда Фадеєва. Зокрема, Я.Бардин розповів про інноваційні підходи вирощування сорго, завдяки яким у очолюваному ним підприємстві цього року вдалося отримати рекордну врожайність цієї культури на рівні 14,43 ц/га. Цей показник офіційно занесений до Книги рекордів України, але фактично є світовим рекордом. У свою чергу, Л.Фадєєв, наглядно продемонстрував учасникам конференції щадну пофракційну технологію відбору та калібрування насіння. Чим надзвичайно зацікавив новаторів аграрної галузі.

Третій блок конференції був присвячений сучасним інформаційним системам в АПК України. Віталій Бєленков, технічний директор Глобал ГІС, роповів про інформаційні системи, які дозволяють ефективно управляти земельним банком компанії у результаті формування точних контурів полів на основі підкріплених юридичних даних. «Фактично ГІС допомагають візуалізувати земельний банк компанії, порівняти площі в обліку та в обробітку, формувати геоаналітику та гнучку звітність», - підкреслив В.Бєлєнков.

Підсумовуючи конференцію, усі учасники висловили свої думки з приводу того, які фактори стримують інноваційний розвиток агропромислового комплексу. Думки були різні, від представників різних поколінь, проте серед головних можна виділити наступні:

- відсутність вільного ринку землі – оскільки сільгоспвиробники є орендарями, а не власниками земельних ділянок, це де-мотивує їх інвестувати у довгострокові та коштовні інноваційні проекти;

- дефіцит кваліфікованих кадрів, які розуміють алгоритм та поводження з інноваційними технологіями та системами;

- саботаж працівниками підприємств інноваційних рішень, оскільки це виключає елементи корумпованості та «ліваку»;

- небажання фахівцями, визнати факт, що є нові технології та методи, яким треба заново навчатись.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview