150670

Як обійти мораторій на продаж землі

В Україні 17 років діє мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Фактично майже два десятиліття в європейській державі громадяни не можуть продавати та купувати ріллю, пише Бізнес-Цензор.

Однак все ж є способи отримати сільськогосподарську землю у довгострокове користування в умовах дії мораторію. І цим інструментом наразі активно користуються.

Мова про емфітевзис – це договір про придбання прав на користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яка належить іншій особі.

Емфітевзис може бути як строковим так і безстроковим.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) можна перепродати, здати у заставу банку, чи передати у спадок.

Для земель державної та комунальної власності строк емфітевзису не може перевищувати 50 років. Крім того, державна та комунальна земля по емфітевзису не може бути відчужена, передана до статутного капіталу підприємства чи банку у заставу.

В умовах заборони вільно розпоряджатися своєю землею багато українців використовують емфітевзис саме для обходу цього дискримінаційного закону.

Моніторингу земельних відносин, який започатковано в рамках проекту Світового Банку, провів повну інвентаризацію всієї ріллі в земельному кадастрі.

Згідно з проаналізованими даними, лише у 2016 році за схемами емфітевзису були передані новим власникам 11,2 тис. ділянок сільськогосподарської землі загальною площею 40 тис. га.

Для чого в Україні використовують емфітевзис

Емфітевзис виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільгосппотреб. Він відрізняється від оренди тим, що в договорі емфітевзису не прописані часові обмеження, передбачається можливість продажу та успадкування права користування.

Так, фактично власник не може продати землю, але може продати право нею керувати та її обробляти.

Кому вигідно укладати такі договори

Договори емфітевзису укладають невеликі підприємства, які обробляють укрупнені земельні ділянки в десятки гектарів.

В першу чергу це вигідно для власників садів, виноградників та інших багаторічних насаджень, бо дає можливість захистити своє право на вирощені рослини та не втратити оренду, коли сад чи ягідник стане товарним.

Великим гравцям ринку, земельний банк яких складають паї, емфітевзис нецікавий.

Недоліки емфітевзису

Власники землі, які продають право довгострокового користування своєю землею через обмеження конкуренції не отримують справедливу вартість за свій пай.

Водночас покупці, сплачуючи кошти за землю, все ж не стають власниками цих ділянок.

Крім того, така колізія між тим, хто є формальним і фактичним власником паю, створює суттєве джерело корупції та махінацій з податками.

Ризики купівлі землі через емфітевзис

По-перше, щоб не платити податки з усієї суми, сплаченої за набуття права користування земельною ділянкою, реальну суму угоди в договорі не вказують.

А це несе ризик для продавця, що й на руки він отримає не реальну суму, а занижену - ту, яку вказали у договорі.

По-друге, фіскальна служба, розуміючи, що емфітевзиси часто продають за заниженими цінами, може ініціювати визнання договорів емфітевзису "удаваним правочином" і визнати його недійсним.

Для покупця головний ризик в тому, що він не стає власником, але лише оформлює своє право користування на договірних відносинах. При цьому можливість розривання договору залишається.

Де емфітевзис - найпопулярніший

Лідерами у 2016 році серед регіонів за кількістю проведених у 2016 році транзакцій емфітевзису були Полтавська (1664. ), Одеська (1438) та Сумська (1424) області. 

У Дніпропетровській було здійснено 1212 транзакцій, а в Донецькій області – 967.

Найменше вдавались до емфітевзису – в Івано-Франківській (3), Волинській (7), Кіровоградській (11), Львівській (17) областях.

За площею сільськогосподарських земель, що були передані у право користування через емфітевзису, в лідерах – Полтавська (4 827 га), Кіровоградська (4 401 га), Одеська (4 198 га), Запорізька (4 151 га) та Дніпропетровська (4 128 га) області.

Найменше землі передали у користування – в Івано-Франківській (5,2 га), Волинській (18,2 га), Львівській (31,4 га), Тернопільській (122 га) областях. 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Україні потрібно більше морських зернових терміналів

Таку думку висловив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов в інтерв’ю видавництву «Порти України», пише landlord.ua.

 «Україна ще навіть наполовину не використала потенціал з вирощування зернових. У нас вирощуються в середньому чотири тонни пшениці і трохи більше п’яти тонн кукурудзи з гектара. При тому, що в США середня врожайність кукурудзи одинадцять тонн.  А вирощуючи в два рази більше – ми знову станемо біля моря і скажемо, що у нас не вистачає терміналів. Тому, думаю, в найближчі десять років буде тривати будівництво терміналів, і це буде як і раніше вигідним бізнесом », – сказав експерт.

За словами Горбачьова, більш перспективними є термінали, які компанії-зернотрейдери будують для власних потреб, при цьому самостійно займаються залученням вантажопотоку.

«Власний термінал можна розглядати не тільки як спосіб заробітку грошей, але і як спосіб управління якістю – як самого товару, так і якістю сервісу, який ти надаєш. Коли приходить судно, яке ти вантажиш не по 5 тис. тонн на добу, а 40 тис. тонн – відповідно, у тебе буде і фрахт дешевше. Разом з тим можу сказати, що за вартістю перевалки ми як і раніше перебуваємо вище, ніж в Європі. У Європі вартість перевалки складає € 6 за тонну, у нас на сьогоднішній день – $ 9-11», – пояснив Горбачьов.

За даними ДП «Адміністрація морських портів України», морські порти в 2017 році збільшили перевалку хлібних вантажів у порівнянні з 2016 роком на 0,6% – до 40,587 млн ​​тонн, перевалка зерна скоротилася на 0,8% – до 39,139 млн т.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Правоохоронці намагаються вкрасти зерно на півмільйона доларів

Сьогодні близько 200 співробітників заблокованого підприємства Risoil планують вийти на мітинг під Одеською обласною прокуратурою. Про це повідомляє Бізнес-Варта, пише agropolit.com.

У громадській організації зазначають, що генпрокуратура, Нацполіція і митниця перешкоджають інвестуванню від швейцарського підприємства Risoil. Підозру викликала діяльність одного з експортерів,  але правоохоронці заблокували роботу всього зернового терміналу Risoil.

Під загрозою інвестиційний проект на суму понад $70 млн. Основні потужності компанії розташовані в порту Чорноморськ, з 5 жовтня робота на Risoil зупинилася через незаконні обшуки ГПУ. Навіть незважаючи на те, що термінал не є фігурантом справи, - йдеться у повідомленні.

Слідчі дії стосовно вантажу проводять вже два місяці, таким чином блокуючи технологічну діяльність підприємства.  Правоохоронці намагаються без відповідних документів вилучити близько 3 тис. т зерна, за збереження якого Risoil несе відповідальність перед власником вантажу. Вимога слідства абсолютно незаконна, бо якщо вантаж є речовим доказом, в рамках кримінальної справи, він не повинен переміщатися.

В  компанії звернулися до АМПУ і митниці з проханням не видавати дозвіл правоохоронцям на незаконний вивіз майна, але відповіді немає. Є листування, що підтверджує, як співробітники прокуратури видають інструкції до митних і прикордонихі органів з вимогою заблокувати діяльність Risoil.

Risoil робить все можливе, щоб клієнти компанії не постраждали.

Довідка:  

«Рісо С.А.» (Risoil SA) працює в Україні з 2001 р З початку інвестиційної діяльності Risoil Group в Україні були реалізовані успішні інвестиційні проекти з розвитку портової інфраструктури, у виробничій сфері і в інших напрямках діяльності на суму понад $ 200 млн.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Арешт майна Фірташа може вплинути на ситуацію на ринку добрив

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, передає AgroPolit.com.

Луценко зазначив, що прокуратура неодноразово намагалася перешкодити поставкам української сировини на підприємства Фірташа в Криму, проте реалізувати це на практиці заважають суди, рішеннями яких систематично знімаються арешти з родовищ.

"У пана Фірташа в найближчі місяці будуть добрі для нас повідомлення з органів прокуратури. Це стосуватиметься і облгазів, і хімзаводів, і підприємств на тимчасово окупованій території", - зазначив Юрій Луценко.

Слід зазначити, що такі арешти можуть вплинути на ціну добрив, оскільки більшість з них знаходиться у приватній власності.

Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа є одним з найбільших гравців на ринку добрив України.

Холдинг Оstchem об'єднує підприємства азотної хімії Group DF.

Group DF - диверсифікована міжнародна група компаній, бізнес якої представлений в країнах Європи та Азії.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

На Одещині з'явиться олійний хаб

Про це повідомив голова Ради директорів Allseeds В’ячеслав Петрище, пише Економічна правда.

"Інвестиції у створення хабу складуть приблизно 15 млн доларів, і вже 30 млн доларів ми інвестували в інфраструкутру", - сказав він на прес-конференції

За його словами, мова йде про створення майданчику для трейдерів та переробників на базі потужностей Allseeds, де вони зможуть продавати будь-які обсяги олії плюс відвантажувати партії в будь-яку точку планети.

Петрище додав, що у планах його компанії - подвоїти виробництво рослинної олії  у найближчі три роки.

"Реалізація проекту олійного хабу вже почалася: підписані договори з великими гравцями на цьому ринку. Плануємо у жовтні почати збільшувати потужності перевалки, щоб до січня вийти на потужність 100 тис. тонн на місяць з перспективою 1,5 млн тонн перевалки рослинних олій у наступному році. Упевнений, в найближчі два роки вийдемо на 2,5 млн тонн", - зазначив В.Петрище.

У вересні Нідерландський банк розвитку FMO та Diligent Capital Partners (DCP) стали акціонерами Allseeds, придбавши частку в 16% акцій.

Інвестиції в акціонерний капітал дозволяють розраховувати на розширення потужностей Allseeds у порту "Южний".

Allseeds Group заснована в 2010 році. У липні 2015 року група ввела в експлуатацію маслоекстракційний завод в порту "Южний" (Одеська обл.) Потужністю переробки 2,4 тис. тонн насіння соняшнику на добу (або 1,8 тис. тонн ріпаку, або 1,5 тис. тонн сої ).

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Тисячі українців після смерті віддали безкоштовно державі землю

Про це свідчать дані "Моніторингу земельних відносин", який напередодні був презентований у Світовому банку, пише Економічна правда.

За даними "Моніторингу", у 2017 році в Україні нараховувалось 6,537 тисячі земельних ділянок загальною площею 25,072 тисячі га, які визнані відумерлою спадщиною. Тобто, спадкоємці не заявили про свої права і ці землі де-юре перейшли у розпорядження місцевих органів влади за рішенням суду.

Також землевласники за життя не змогли продати землю — як відомо, в Україні досі діє мораторій на продаж землі.

Зокрема, найбільша кількість таких ділянок — 998 — була зафіксована в Сумській області. За площею лідирує Кіровоградська область — тут 2,669 тисячі га земель були визнані відумерлою спадщиною.

Менше відумерлої спадщини в західних областях — в Чернівецькій — 8 га, Івано-Франківській — 26 га, Львівській — 35 га та Рівненській областях — 72 га.

Проте, йдеться про офіційну статистику, надану для "Моніторингу" Держгеокадастром. За даними ЕП, де-факто землі відумерлої спадщини можуть сягати 2 млн га землі.

Так, на даний момент близько 2 млн га землі, власники яких померли, не мають юридичного статусу та обробляється нелегально. Для визнання цих земель відумерлою спадщиною органи місцевої влади повинні звернутися до суду, і лише за рішенням суду ці землі передаються в управління місцевим органам влади.

Поки ситуацію юридично не розв’язано, орендарі таку землю продовжують обробляти, а коли завершується дія договору — відповідно до стандартних прикінцевих положень — він автоматично продовжується, якщо власник за 6 місяців до дати завершення не сповістив про інше.

При цьому невідомо, перераховують орендарі орендну плату спадкоємцям власника, чи ні.

Як відомо, раніше президент Петро Порошенко заявляв, що мораторій на землю не вписується в європейську систему України.

Нагадаємо, 22 серпня вступило в силу рішення Європейського суду, згідно з яким мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення визнаний таким, що порушує права людини.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview