Як одесит заснував у підвалі житлового будинку ферму з виробництва мікрозелені

Свою продукцію підприємець продає в більш ніж 150 ресторанів країни, а також великим регіональним і національним торговельним мережам, повідомляє «Новое время».
Щомісяця компанія «Порція здоров’я» реалізує 6 тис. ящиків мікрогрінів і понад 100 кг зрізаного продукту. Маржа на кожному ящику сягає 30–100%, ціна одного боксу – 30–35 грн, тоді як зрізана зелень вартує вже від 200 до 250 грн/кг.
Перші спроби почати свою справу на вирощуванні мікрогрінів Воробйов здійснив ще чотири роки тому, коли працював шеф-кухарем в місцевому ресторані. Тоді він створив плантацію прямо у себе на балконі, але з настанням туристичного сезону роботи у нього додалося, і на розвиток своєї справи часу не залишилося. Ситуація повторювалася ще двічі.
Тепер його ферма розташувалася на 350 кв. м підвалу житлового будинку в спальному районі Одеси. Тут створені всі необхідні умови для вирощування продукції методом гідропоніки.
Але і до неї підприємець прийшов через кілька великих помилок. Першою з них стала оренда старої теплиці, умови якої навіть після витрачених на реконструкцію $10 тис. були невідповідними для такого роду господарювання. Тоді ферма перебралася в нинішнє приміщення з більш стабільним кліматом, в яке довелося вкласти ще $4 тис. Наступною проблемою став найм працівників з хорошим резюме і профільним дипломом, які своїми діями тільки завдавали збитків бізнесу.
На щастя, за словами Воробйова, у «Порції здоров’я» ніколи не виникало проблем зі збутом своєї продукції. Фермер відразу визначив аудиторію своїх покупців і швидко знаходив з нею спільну мову під час презентацій продукції, які спочатку він проводив особисто.
У туристичний сезон в середньому оборот компанії «Порція здоров’я» становить близько $10 тис. В несезон – дещо менше.
До слова, мікрогріни (або мікрозелень) — пророщене до появи двох листків насіння різних овочів і трав, яке використовується професійними кухарями ресторанів для додання особливого смаку стравам, а також шанувальниками здорового способу життя в якості вітамінної добавки.
Джерело: agroday.com.ua
Мінагрополітики констатує зростання зарплат у аграріїв

За результатами І кварталу 2018 року середньомісячна заробітна плата у сільському господарстві склала 5 853 гривні, що на 21,5 відсотка більше ніж в аналогічний період минулого року.
Про це говориться в повідомленні Міністерства аграрної політики.
У регіонах найбільше зросла середньомісячна заробітна плата в Івано-Франківській області – на 41,3% і склала 8 585 гривень. Також серед лідерів - Тернопільська (+39%, 6 745 грн), Чернівецька (+35,2%, 4 834 грн), Черкаська (+35,1%, 6 350 грн) та Житомирська (+35%, 6 064 грн) області.
Крім того, у січні-березні поточного року на 21,2% (у порівнянні з І кварталом 2017 року) збільшилася середньомісячна заробітна плата у харчовій переробній промисловості і склала 7 448 гривень.
Нагадаємо, у січні 2018 року середня зарплата у сільському господарстві склала 4694 гривень, що на 27% більше ніж за січень 2017 року.
Фермер вирощує органічні овочі на тепловій системі з пластикових пляшок

За сезон він отримує до 45 кг/м2 огірків та до 35 кг/м2 томатів, які і приносять його господарству основний дохід, повідомляє «Плантатор».
Поряд з огірками, томатами та капустою, у господарстві вирощують салати, кінзу, кріп, петрушку, базилік та м’яту.
Зараз у Марченка 400 кв. м зимових опалюваних теплиць, 600 кв. м неопалюваних та 20 соток овочів, що вирощуються у відкритому ґрунті.
Зимові теплиці Марченка мають більш стабільну температуру: взимку вони зберігають тепло, завдяки полікарбонату, яким вони накриті, а влітку не перегріваються. Одна з зимових теплиць заглиблена в ґрунт на 1,5 м. Теплиці опалюються дровами. Мікроклімат та система підігріву ґрунту контролюються автоматично. Проте, через меншу кількість світла, у зимових теплицях рослини ростуть повільніше.
Для того аби весною та восени згладжувати добові коливання температури в інших теплицях, з пластикових пляшок Марченко облаштував саморобну систему теплонакопичення. Він наповнив їх водою, додав ЕМ-кераміки й шунгіту проти зацвітання та розвісив по усій довжині теплиці. Таким чином, вдень пляшки набирають тепло, а вночі – віддають. Влітку у пляшках немає потреби і їх знімають.
За словами Марченка, зараз у пляшках 2 тонни води. Кожна з них віддає 15–30 кіловат-годин тепла, які не будуть зайвими, коли зовні нічна температура сягає -10°С і теплиця за годину може втратити 30 кіловат тепла.
До 2003 року фермер займався традиційним агровиробництвом, але у спеціалізованому журналі тоді прочитав про американського фермера, що вирощував овочі без хімії і зміг настільки оздоровити ґрунт, що хвороби просто зникли. Тоді Марченко вирішив повторити його досвід.
У перший рік він отримав удвічі менший урожай, проте відмова від пестицидів зменшила кількість хвороб у теплиці вдесятеро. Третій рік органічного виробництва порадував уже й хорошим врожаєм.
Зараз Марченко застосовує у своєму господарстві інтенсивну органічну технологію. Рослини живить азотом, фосфором, калієм та мікроелементами, також використовує пробіотики та біофунгіциди.
Раніше використовував багато компосту, а відмовившись від нього на 5 років, помітив, що урожайність знижується, тому минулого року знову вносив 1 тонну компосту на сотку ґрунту.
Крім того, фермер підживлює рослини трав’яними настоями, які самостійно готує з води, лікарських та звичайних трав, конюшини, бобових із додаванням бактерій. Також використовує попіл та курячий послід, що перебродив.
Щомісяця, щоб стримувати патогенну мікрофлору у ґрунті він використовує пробіотики, а від шкідників захищає посіви за допомогою ентомофагів.
Джерело: agroday.com.ua
На Хмельниччині в тестовому режимі запустили другу чергу потужної біогазової станції

Її потужність складає 10,5 МВт, повідомляє компанія «Зорг Біогаз», яка займалась будівництвом станції, пише AgroTimes.
Як сировину біогазова станція використовує кукурудзяний силос.
На підприємстві застосували унікальну технологію високо-навантажених реакторів.
Нагадаємо, що першу чергу станції запущено в грудні 2017 року. Її потужність склала 5,1 МВт.
Чехія вироблятиме в Україні сільгосптехніку

У Празі під головуванням віце-прем'єр-міністра України Володимира Кістіона і міністра промисловості і торгівлі Чеської Республіки Томаша Гинера відбулося восьме засідання українсько-чеської міжурядової змішаної комісії з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва, пише agropolit.com.
Як стало відомо, на зустрічі сторони обговорили ключові напрямки — торгівлю, промисловість, енергетику, співробітництво в яких відповідає взаємним інтересам України та Чехії.
Повідомляється, що сторони домовилися сприяти організації на території України виробництва сільськогосподарської техніки та розширенню експортно-імпортних поставок сільськогосподарської продукції.
Підписано План заходів співробітництва в сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та оцінки відповідності між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Управлінням з технічної стандартизації, метрології і державних випробувань Чеської Республіки.
Кістіон висловив переконаність, що досягнуті домовленості створять основу для подальшої реалізації конкретних проектів в пріоритетних сферах та будуть сприяти виведенню українсько-чеського торговельно-економічного співробітництва на якісно новий рівень.
Норвезький центробанк став співвласником найбільшого виробника курятини в Україні

Про це компанія повідомила на Лондонській фондовій біржі, пише НВ.
Так, МХП був проінформований про перетин Norges Bank порога з глобальних депозитарних розписок МХП в розмірі майже 5,4 млн НДР, які становлять 5,05% акціонерного капіталу, випущеного МХП.
Глобальна депозитарна розписка є в обігу в декількох країнах, зазвичай країнах Європи. НДР являє собою сертифікат, випущений банком-депозитарієм і засвідчує право його власника користуватися вигодами від депонованих в цьому банку цінних паперів іноземного емітента. Одна ГДР може бути еквівалентна одній акції, частини акції, або декільком акціям іноземної компанії-емітента.
Миронівський хлібопродукт (МХП) - найбільший виробник курятини в Україні. За оцінками самої компанії, вона посідає 55% українського ринку курятини. Агрохолдинг також займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м'ясопереробки. На українському ринку МХП представлений брендами Наша Ряба, Легко, Бащинский тощо.
У 2017 році МХП збільшив чистий прибуток в 3,3 рази - до $230 млн в порівнянні з 2016 роком (тоді чистий прибуток склав $69 млн), дохід компанії за рік збільшився на 13%: з $1,135 млрд до $1,288 млрд.
На європейський ринок МХП поставляє охолоджені напівтуші курей, які переробляються, зокрема й на його підприємствах в Нідерландах і Словаччині.
Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк, якому належить близько 65% акцій компанії. Решта 35% перебувають у вільному обігу на Лондонській фондовій біржі.