150670

Як орендувати землю онлайн

БізнесЦензор аналізував, як буде працювати ця система.

Земельні аукціони традиційного формату продовжують діяти до внесення змін у Земельний кодекс. Електронний аукціон поки що функціонує як пілотний проект.

Що таке OpenMarket

Держпідприємство "СЕТАМ"" – найбільша система електронних торгів арештованим майном, яка працює в Україні з 2015 року.

У 2017 році "СЕТАМ" презентувало OpenMarket – перший в світі аукціон на технології Blockchain.

Це означає, що кожна ставка відразу потрапляє в блокчейн і ніхто не може її змінити або видалити. Поряд з кожною ставкою розташований хеш-код, за яким можна переглянути всю інформацію по конкретному аукціону на сайті.

OpenMarket був створений Мін'юстом спільно з Держагентством з питань електронного урядування, Фондом Східна Європа та блокчейн-компанією BitFury Group.

На OpenMarket проходять аукціони з продажу нерухомості, транспорту, електроніки, одягу, товарів для дому, коштовностей, а також непрофільних і неліквідних активів органів місцевого самоврядування.

З 2016-го року на OpenMarket продаються заарештовані земельні ділянки, в тому числі сільськогосподарського призначення, на які не розповсюджується мораторій. Під мораторій не потрапляють приватні наділи, ділянки під індивідуальне садівництво, сіножаті, частина земель для особистого підсобного господарства. Такі землі не заборонено продавати або змінювати їх цільове призначення.

Де будуть проходити електронні земельні торги

Електронні земельні торги будуть проходити в онлайн-системі OpenMarket.Land, яку презентували у вересні 2018. На даний момент на майданчику вже зареєстровані перші лоти.

Це права оренди на 10 земельних ділянок державної власності загальною площею 210 гектарів. По дві ділянки розташовані в Кіровоградській, Одеській, Сумській, Львівській та Чернігівській областях.

Згідно з умовами, торги можуть відбутися не раніше, ніж через 30 днів після експозиції лотів. Перші торги за цим ділянкам пройдуть 18 жовтня.

Електронний аукціон з продажу прав оренди державної землі – це пілотний проект. Якщо перші торги пройдуть успішно, то це буде означати масштабування системи.

Зокрема, може з'явитися можливість реалізовувати права оренди на приватну землю через аукціон. Так, власники паїв зможуть не тільки продати права оренди на свій пай, але і стежити за актуальними цінами на схожі наділи.

Передбачається, що в разі зняття мораторію та відкриття ринку землі в Україні, OpenMarket може стати майданчиком для купівлі-продажу сільськогосподарських земель через аукціон.

У "СЕТАМ" і Держгеокадастрі стверджують, що завдяки використанню технології Blockchain, при продажу прав оренди землі виключаються будь-які корупційні ризики. За прогнозами уряду, через півтора року надходження коштів до місцевих бюджетів від передачі державної землі в оренду перевищить 1 млрд грн.

Як орендувати землю через електронний аукціон

Взяти участь в аукціоні та придбати права оренди на державні землі може кожен бажаючий. Для іноземних інвесторів обмежень також немає.

Щоб прийняти участь в аукціоні, необхідно зареєструватися на OpenMarket.Land. Для цього потрібно надати інформацію про себе і прикріпити документи, які підтверджують особу. Система надішле вам на електронну адресу лист з посиланням на активацію облікового запису.

Як подати заявку на участь у торгах? Для початку вам необхідно мати електронний цифровий підпис. Його можна отримати в спеціальних акредитованих "Центрах сертифікації ключів". Далі, в потрібному аукціоні необхідно перейти на вкладку "Заявки на участь у торгах" і натиснути "Подати заявку".

Як взяти участь в аукціоні? Після подачі заявки буде доступна квитанція на оплату гарантійного внеску. У характеристиці лота є реквізити рахунку для сплати реєстраційних внесків.

Гарантійний внесок – застава, яку вносять учасники, щоб підтвердити виконання зобов'язань торгів. Вноситься в розмірі 5% від стартового розміру річної плати за оренду ділянки.

Після своєчасної оплати всіх рахунків, виконавець перевірить ваші документи. Якщо всі умови виконані, то статус "Очікує підтвердження" зміниться на "Підтверджений".

Як зробити ставку? В розділі особистого кабінету "Хід торгів" ви зможете переглянути активні електронні торги, в яких будете приймати участь. Цінова пропозиція подається через веб-сайт електронних торгів з підвищенням ставки.

Перша цінова пропозиція може дорівнювати ціні лота. Кожна наступна ціна повинна бути вищою за попередню. Для подання цінової пропозиції, потрібно натиснути кнопку "Зробити ставку".

Інформація про хід торгів буде оновлюватися відразу після внесення одним з учасників наступної цінової пропозиції. Про нову ціну повідомляється всім учасникам. Переможцем стане учасник, який подасть найбільшу цінову пропозицію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Обліпиховий бум не омине українських аграріїв

До таких культур належить обліпиха, яка є ягодою і одночасно лікарською рослиною, повідомляє Pro-Consulting.

Вона вживається як в свіжому вигляді, так і служить сировиною для отримання обліпихової олії, різних настоянок і добавок в косметичні засоби. За останні п'ять років світовий ринок обліпихи виріс на 40% і досяг 18 млрд доларів США. З них 1 млрд припадає на саму ягоду і 17 млрд - на продукти її переробки.

Обсяг світового ринку обліпихи

Такий обліпиховий бум не втече від уваги і українських аграріїв. У минулому році було відзначено значне збільшення закупівель посадкового матеріалу цієї рослини, який почне давати перші врожаї до 2020-го. У наступному році в нашій країні буде вироблено близько 50 тис. обліпихових саджанців. Тому зараз саме час для організації господарства по вирощуванню цих ягід.

За розрахунками аналітиків, найбільш оптимальна на сьогоднішній день площа обліпихових насаджень становить 10 гектарів. Ці невибагливі кущі можуть добре рости в будь-якому регіоні України. При виборі конкретного місця розміщення підприємства під час написання бізнес-плану, ми орієнтувалися на щільність і купівельну спроможність населення, розвиненість транспортної інфраструктури і зупинилися на Київщині.

За проектом планується закупівля дворічних саджанців, для того щоб продавати ягоди вже на другий рік реалізації, так як обліпиха починає плодоносити при досягненні віку трьох-чотирьох років.

Етапи вирощування

Слід враховувати те, що обліпиха є дводомною рослиною. ЇЇ «чоловічі» кущі не дають врожаю, але виконують важливу функцію запилення «жіночих». Тому вони висаджуються своєрідними сім'ями - на одне «чоловічу» рослину доводиться 8-12 «жіночих».

На гектарі посадок вміщується близько 1500-1700 кущів обліпихи, кожен з яких вже в перші роки здатний давати 5-9 кг ягід. З віком урожай буде збільшуватися.

Розмір вкладень в створення обліпихового господарства залежить від його конфігурації. Якщо підприємство зосередиться тільки на виробництві свіжої ягоди, то буде потрібно $ 270-350 тис. В залежності від вартості техніки, площі складу і зарплати працівників. При додаванні обладнання для заморозки і зберігання ягід, грошей необхідно більше - $ 500-550 тис., але і підприємство буде отримувати додатковий дохід від продажу ягід в міжсезоння за підвищеними цінами.

При використанні всіх можливостей реалізації свіжих і заморожених ягід, щорічний дохід даного господарства зростатиме з $ 170 тис. в перший рік реалізації до $ 800 тис. При підвищенні віку кущів і їх виході на максимальну продуктивність.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Менше зерна – менше прибутків: аграрії рахують збитки

Так, Німеччина втратила до 20% врожаю пшениці, Швеція близько 40%, в Росії від посухи і від повені сільгоспвиробники підраховують збитки.

Цьогоріч  в Україні ранніх зернових культур було зібрано на 3 млн тонн менше. Це пов’язано з тим, що спостерігалися досить нетипові для України погодні умови: зимові температури протрималися майже до кінця березня, а потім із квітня розпочалося різке потепління, що тривало до кінця червня. Причому, не було достатньої кількості опадів, а панували високі температури. Усе це негативно вплинуло на ранні культури. Зокрема, на озиму пшеницю, якої багато вирощують в Україні, ярий та озимий ячмінь, горох. Через ці аномальні погодні умови, урожай був меншим приблизно на 10%, аніж минулого року, що завдало чималих збитків вітчизняним аграріям.

«Висновок напрошується один — потрібно страхуватися». Принцип «пан або пропав» для серйозного бізнесу не прийнятний» - зазначає директор з інновацій та розвитку "Аграрної Агенції АГРОС",  експерт страхового ринку Володимир Юдін.

За його словами, без агрострахування сільське господарство, яке особливо схильне до впливу зовнішніх факторів, не зможе розвиватися стійко і гарантовано.

«Агрострахування, або страхування аграрних ризиків, – це серйозна допомога для аграрного бізнесу, який більш багатьох інших схильний до виникнення непередбачених ситуацій. Зливи і град, пожежа, посуха, шкідники, злодії, нещасні випадки – від усього цього можна застрахуватися. У разі відсутності агрострахування фермери всі ризики беруть на себе. Головна мета страхування агроризиків — частково або повністю компенсувати фермеру втрату врожаю через несприятливі природні явища. Сільгоспвиробники повинні розуміти, що страхуючи сільгоспкультури, вони страхують власний бізнес. Тому що аграрій, завдяки відшкодуванням завданих збитків, отримає можливість пересіяти свої поля або компенсувати пристойну частину очікуваного доходу. Агрострахування забезпечує більше стабільності в доходах», - зауважує Володимир Юдін.

Він пояснив, що тарифи на страхування агроризиків залежать від зони вирощування, стану посівів і дотримання агротехнічних вимог вирощування.

«Існує два види страхування посівів: страхування озимих культур на період перезимівлі та комплексне страхування на весь період вирощування. Озимі захищаються на більш короткий термін і від меншого переліку ризиків. Комплексне страхування захищає і взимку, і влітку. Страхові тарифи для кожного регіону різні. Чим регіон сприятливіший за погодними умовами, тим нижчий тариф, оскільки ризики менші», - підкреслює експерт.

Володимир Юдін повідомив, що на сьогоднішній день 70 % українського страхового ринку займає страхування озимих.

«Зараз в Україні триває посівна озимих. Аграріям саме час подбати про захист свого врожаю, завчасно застрахувавши посіви. Так, фермери можуть  застрахувати врожаї озимої пшениці, озимого жита, озимого тритикале, озимого ячменю, озимого ріпаку та озимої гірчиці від будь-яких погодних явищ, які можуть привести до невідновлення вегетації навесні та від весняних заморозків. Враховуючи всі потреби вітчизняних сільгоспвиробників, Аграрна Агенція «АГРОС» розробляє страхові продукти, які доступні, зрозумілі та цікаві для аграріїв. Ми працюємо з надійними страховими компаніями, обговорюємо з фермерами всі умови договору агрострахування та мінімізуємо вплив згубних ризиків на майбутній врожай. Нам важливо пояснити аграрію, як працює конкретний страховий продукт. І якщо наш клієнт стикається зі страховим випадком, то все робимо для того, щоб він отримав відшкодування збитків», - зазначає Володимир Юдін.

 

Довідка:

Агенство Агрос спеціалізується на одному з найскладніших видів страхування - агрострахування. Для українських агровиробників розроблені різні програми страхування сільськогосподарських культур, які включають в себе як страхування від окремих погодних ризиків, так і страхування комплексу таких ризиків.

Контактні телефони: (044) 284 94 14

 

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Екзотично і дорого: виробництво жаб'ячого м'яса може стати вигідною справою

Коштує воно недешево - близько 400 гривень за кілограм в сирому вигляді, а в ресторані за 200-грамову порцію ціна стартує від 200 гривень, пише Pro-Consulting.

Жаб'яче м'ясо у нас в країні в основному імпортного походження. Воно поставляється в замороженому вигляді і поповнення запасів відбувається по мірі використання. Так, в 2017 році імпортовано жаб'ячих лапок на 67,8% менше, ніж в 2016-му, а в першому півріччі 2018 року обсяги поставок зросли відразу на 740,6% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Вирощувати жаб на продаж можна і на українській території. Їх виробництво було налагоджено ще в 70-х роках минулого століття в західних і південних регіонах Української РСР. В ті часи на європейський ринок, в основному до Франції, щорічно відправлялося до 100 тонн жаб'ячого делікатесу.

Сьогодні жаб'ячі ферми рідкісне явище в Україні, і дана ринкова ніша ще чекає свого заповнення. Це стає актуальним з урахуванням зменшення популяції жаб в ЄС і США, а значить зростанням їх експортного потенціалу.

Тим часом, вирощувати жаб не важче, ніж розводити рибу в ставку. У наших природних умовах прекрасно себе почувають родички їстівної Rana esculenta - зелені озерні і ставкові жаби. При розведенні жаб в природних водоймах необхідно тільки подбати про його огородження, щоб делікатесні жаби не поскакали, а корм вони будуть знаходити самі. Перевагою цього способу вирощування є його дешевизна, а недоліками - великий відсоток смертності, а також припинення росту і впадіння підопічних в сплячку в зимовий період.

Більш ефективно хоча і дорожче, вирощувати жаб в закритих тераріумах, де підтримується штучний сприятливий клімат, годування проводиться закупленим кормом, і здійснюється контроль розмноження і подальшої життєдіяльності тварин. В цьому випадку, протягом року-півтора можна відгодувати їстівну жабу аж до кілограмової ваги.

Після оброблення жаби, заморожені лапки можна продавати як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку за ціною 10-12 доларів за кілограм. Крім того, жаб'ячу шкіру можна збувати виробникам взуття і галантереї, а решта відправляти на переробку на корми або добрива.

Таким чином, виробництво жаб'ячого м'яса може стати вигідною справою, поряд з іншими подібними видами делікатесного бізнесу - виробництвом равликів, ікри, морепродуктів і рідкісних видів м'яса.

 

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Чому українці змушені купувати продукти дорожче?

Та ще однією передумовою для зростання роздрібних цін товарів на полицях супермаркетів та магазинів є безпосередня зміна цін виробників.
На основі даних Державної служби статистики проведемо анліз цінових змін на окремі продукти. 
 
Динаміка зміни цін виробників на деякі продукти (дані порівняно з серпнем 2018р.)
Таким чином, ціни на досліджувані продукти в серпні зросли, і з великою ймовірністю продовжать свою тенденцію і протягом наступних осінніх місяців. 
Підвищення цін на хліб залежить від ціни на борошно, яке, в свою чергу, теж подорожчало і продовжить таку тенденцію й надалі. Чому? Знову ж, через ситуацію з достатністю високоякісної пшениці та ціни на неї. 
 
Прослідковується також плавне зростання ціни на соняшникову олію, що до певної міри пояснюється здорожчанням сировини. А от перепади цін на молоко й масло передбачувані, остільки, в даному випадку, проявляє себе сезонність як виробництва, так і споживання цих продуктів: продуктивність корів влітку вища, тому зростає виробництво.
Ситуація на ринку цукру має відблиск світових трендів. Крім того, зважаючи на біржові ціни майбутніх контрактів, існує висока ймовірність падіння ціни і в майбутньому. Для ціліснішої  картини проаналізуємо також зміни споживчих цін. 
 
Динаміка зміни споживчих цін на деякі продукти (дані порівняно з серпнем 2018р.)
На перший погляд, споживчі ціни в загальному відтворюють ту ж динаміку, що й ціни виробників. Проте, які ще висновки можна зробити порівнюючи ці дві таблиці? Може виникнути питання стосовно яловичини, ціни виробників на яку портягом 2018 року впали, а споживчі зросли, а ще також знайдуться запитання до цінової динаміки курятини. Тому спробуємо пояснити в чому ж тут може бути справа.
 
Яловичина.  Для того, щоб зрозуміти ситуацію, яка склалася на ринку яловичини потрібно спершу розібратися з наповненням ринку, з динамікою виробництва, експорту, імпорту, і, крім того, врахувати можливість сезонноті виробництва, попиту та пропозиції. Почати варто з того, що з кожним роком в Україні скорочується поголів’я ВРХ, а  середньорічне скорочення виробництва м’яса коливається від 3 до 5%. Для того, щоб зрозуміти розмір ринку, проаналізуємо  зміни в структурі експорту-імпорту. Якщо порівняювати дані за січень-серпень 2018 і 2017 року, то побачимо, що показники цьогорічного експорту знизилися на 7,3% (або на 1950 тонн), тоді як імпорт зріс на 15,5% (на 144 тонни). 
 
Якщо заглибитися в аналіз ринку, то можна припустити , що ще одним фактором формування ціни на яловичину та телятину є специфіка конкуренції. Адже 73,9% м’яса яловичини та телятини виробляється господарствами населення і як наслідок кожен виробник встановлює свою ціну (інколи вона може бути занижена). Крім того, місця збуту продукції господарств населення стають ринки, де самі ж «виробники»  продають свою продукцію. Часто може бути так,  що протягом дня ціна взагалі може зрости-знизиться, в залежності від попиту та дій таких же самих людей, які продають поруч.  Тоді як супермаркети на свої полиці закуповують продукцію не в господарств населення, а у перевірених виробників, які мають усі сертифікати, що засвідчують якість продукції. І супермаркети на мають змоги варіювати ціною так швидко, як це роблять продавці на ринку.  Варто додати, що промислові підприємства відразу ж сортують та упаковують продукт, що також робить такий продукт дорожчим.  
 
Якщо звернутися до інформації, яку надає  Платформа ефективного регулювання, то протягом серпня усереднена ціна онлайн магазинів на яловичину знизилася на 13%, а от з початку січня зросла на 18,43%.
 
Курятина. Зовсім інша ситуація спостерігається на ринку курятини – тут на господарства населення припадає лише 14,4%, а решта виробляється великими підприємствами. Так, найбільшими в цій галузі є МХП, частка якого на рину складає більше 40%(за даними АМКУ) , далі «Комплекс Агромарс» - 12% та ТОВ "Агро-Овен" — 6 %. Тобто більше 58% курятини виробляється трьома виробниками, які можуть диктувати ціну на ринку. Але якщо зважити на те, що ціни виробників знизилися, а зросли споживчі, то така ситуація може мати декілька пояснень: перше – на ціну на курятину має вплив ціна на інші види м’яса (яловичина, свинина), інше пояснення повязане з доставкою та продажем, тобто зростання витрат на перевезення та збільшення торгівельних націнок магазинами та супермаркетами. 
 
Можна також додати, що на сьогоднішній день виробництво курятини – чи не єдина галузь, яка нарощує виробничі потужності. Так, виробництво протягом січня-серпня 2018 року зросло на 1,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Крім того, останніми роками на внутрішньоринкову ситуацію має вплив експортно-імпортна ситуація: з кожним роком українські виробники все більше вивозять м’яса за кордон. За перші вісім місяців уже експортували 214,6 тис. тонн м’яса птиці, тоді як за весь 2017 рік – 271,3 тис. тонн. На дадаток до цього, вартість експортованої продукції теж зростає: 1554,9 дол/тонну в 2018 році, проти минулорічних  1371,6 дол/тонну. В свою чергу, це говорить про підвищення якості української курятини та вихід на європейські ринки. Щоб зрозуміти чому це впливає на внутрішньоринкові ціни в Україні поглянемо на графік:
 
Динаміка експорту, імпорту м’яса птиці та зміна ціни споживачів протягом 2017-18 рр.
Як бачимо, ціна споживачів на ринку відрізняється від тенденцій експорту за кордон, але має дуже схожі тенденції з обсягами імпортованої продукції. Тому можна припустити, що українські виробники надають перевагу експорту власної продукції, бажаючи отримати вищий прибуток від реалізації, тоді як внутрішній попит частково задавольняється за рахунок імпортованого м’яса птиці, що безсумнівно впливає і на якість, і на ціну продукту.  
 
Онищенко Неля, аналітичний департамент УАК
 
 
Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Фермери звинувачують Мін'юст у корупції та озброюються

Відомство змушене було визнати, що це пов'язано з численними скаргами, які надходять в антирейдерську комісію, пише UBR.

«Ми не можемо умовити і переконати всіх реєстраторів, що необхідно працювати в рамках закону, тому і далі будемо застосовувати технічні рішення, щоб захистити права власності громадян та представників бізнесу», - наводить слова заступника міністра юстиції Олени Сукмановой прес-служба відомства.

Під повідомленням Мін'юсту, яке насичене простими термінами «помилки реєстраторів» і «недобросовісні реєстратори» ховається проблема, через яку фермери в регіонах готові братися за зброю. Мова йде про масштабне шахрайство і розкрадання власності на мільйони і навіть мільярди гривень.
 

Війна за землю

Проблема «чорних нотаріусів», про яку не раз писалося в ЗМІ, досі так і не вирішена на державному рівні. Недобросовісні нотаріуси продовжують переписувати в реєстрі майно на шахраїв. Заручившись відповідним записом в базі даних, рейдер заявляється на підприємство на правах господаря. Правоохоронці нічого вдіяти не можуть – згідно з реєстром, той є "законним власником". Ця практика стала настільки масштабною, що в справу втрутився навіть Верховний суд.

Однак з початку року інтерес рейдерів дещо змістився: в Україні різко зросла кількість спроб захоплення сільгоспнаділів. Експерти пов'язують такі тенденції з новою хвилею дискусій у владних кабінетах про відкриття ринку землі. Масло у вогонь підлило і недавнє рішення ЄСПЛ, яке назвало мораторій на продаж землі в Україні таким, що утискає права людини.

За оцінками фахівців, після відкриття ринку землі вартість гектара зросте з нинішніх $1,5 тис. (в тіньовому секторі) до $3,5 тис. Саме цей аспект робить рейдерські схеми зараз особливо вигідними. Найпоширеніша виглядає так: маніпуляціями в реєстрі шахраї змінюють засновника керуючої організації (колишні колгоспи, кооперативи та ін), який виводить з її власності землі.

«Бувають випадки і гірше. Фермер помер, сім'я займається похоронами. А рейдери за цей час встигають поміняти власника в держреєстрі і, поки сім'ї не до полів, вже знімають урожай», - розповів президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.

Глава фермерів Золотоніського району Черкаської області Василь Драч також зазначив, що випадків рейдерських захоплень останнім часом стало помітно більше. Причому за діями зловмисників нерідко проглядається інтерес великого бізнесу. Серед замовників також називають представників місцевої влади. Зіткнувшись з корупцією на місцях, люди бояться йти до суду, або вважають це марною справою.

Бій з тінню

При цьому над рішенням Мін'юсту обмежити нотаріусам доступ до реєстру фермери відверто сміються. Вони впевнені, що проблема не в самій базі даних і навіть не в нотаріусах.

«Нас не цікавить, якого кольору буде реєстратор, де він буде реєструвати і в якому кабінеті сидіти. Нас цікавить покарання нотаріуса, якого спіймали за руку. Якщо один і той же нотаріус раз за разом вносить до реєстру фальшиві дані, то виникають питання, чому у нього не відкликають ліцензію і не карають. Мозковий центр крадіжки знаходиться в Міністерстві юстиції», - обурюється Стрижак.

При тому, що в законодавство внесено норму про кримінальну відповідальність для «недобросовісних нотаріусів», досі немає жодного прецеденту притягнення зловмисників до відповідальності.

Втім, у цієї бездіяльності Мін'юсту є й інше пояснення. Відомі випадки, коли маніпуляції з реєстром проробляють не самі нотаріуси, а хакери з їх зламаних комп'ютерів. Так чи інакше, абсолютно неясно, як закриття нотаріусам доступу до майна в інших областях допоможе вирішити проблему.

«Вони обмежили доступ реєстраторам однією областю, але по факту це призведе тільки до того, що будуть активніше зламувати нотаріусів великими групами, щоб у кожній області був свій канал доступу до реєстру», - розповів керівник Лабораторії комп'ютерної криміналістики Cyberlab Сергій Прокопенко.

Фермерська армія

Тим часом фермери, зіткнувшись з бездіяльністю судів, місцевих і центральних органів влади, починають вирішувати свої проблеми по-своєму. За словами черкаських аграріїв, в області з метою боротьби з рейдерськими захопленнями створено «фермерське козацтво». Аналогічні процеси стихійно йдуть і в інших областях.

«Фермери вже не вірять ні міністру, у якого бували не раз, ні органам юстиції. І звертаються за допомогою до екстремістськи налаштованих людей: до ветеранів АТО, Національного корпусу, просто до бандитів, щоб захиститися від рейдерів. В Одеській та Харківській областях зараз створюються збройні загони самооборони, а в Дніпропетровській і Кіровоградській областях вони існують вже два роки. По суті в країні створюється селянська армія, яка буде захищати фермерів», - прокоментував Микола Стрижак.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview