150670

Як отримати дотації за утримання корів

Це є можливим в рамках реалізації положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 107 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва» (далі – Порядок використання коштів).

Дотація за утримання корів надається двічі на рік суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, за кожну наявну станом на 1 січня та на 1 липня поточного року ідентифіковану та зареєстровану в установленому порядку корову в розмірі 750 гривень за одну голову. Тобто юридична особа за утримання однієї корови може отримати за рік 1500 гривень.

Для отримання дотації за утримання корів власники тварин – юридичні особи мають подати до 1 квітня (станом на 1 січня) та до 1 жовтня (станом на 1 липня) до Мінагрополітики такі документи:

- заявку;

- довідку від банку про відкриття поточного рахунку;

- копію звіту про стан тваринництва (форма 24-сг) станом на 1 січня поточного року, засвідчену органом державної статистики;

- довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів, - у паперовому вигляді або сформовану в електронному вигляді в електронному кабінеті платника податків на офіційному веб-сайті ДФС.

У разі зменшення поголів’я корів на 1 липня поточного року та 1 січня наступного року порівняно з поголів’ям, на яке було отримано дотацію за утримання корів, бюджетні кошти, отримані суб’єктами господарювання, які є юридичними особами і власниками корів, мають повертатися до державного бюджету в повному обсязі.

З метою уникнення розбіжностей у даних за формою 24-сг, що надаються власником тварин до Мінагрополітики, та за інформацією Єдиного державного реєстру тварин просимо перед подачею відповідного пакету документів звіряти інформацію про наявність корів у господарствах юридичних осіб, що займаються розведенням та утриманням великої рогатої худоби, з даними Реєстру тварин.

Для уникнення непорозумінь при поданні документів на отримання дотації та при проведенні подальших перевірок щодо збереження поголів’я корів власники тварин мають дотримуватися вимог законодавства України, в тому числі щодо ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема:

- своєчасно реєструвати господарства з розведення, утримання, забою, утилізації тварин у Єдиному державному реєстрі тварин;

- своєчасно ідентифікувати усіх тварин у господарстві впродовж визначених законодавством строки (для великої рогатої худоби не пізніше семи днів з дати її народження, але у будь-якому разі до того, як тварина залишить господарство);

- вчасно подавати дані для реєстрації тварин, включаючи відомості про їх матерів;

- у встановлений термін подавати дані щодо переміщення тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин.

При виникненні розбіжностей у даних щодо наявності поголів’я корів, поданих суб’єктом господарювання та наданих Адміністратором реєстру тварин, Мінагрополітики може відмовити у наданні дотації. Для того, аби уникнути даних випадків, юридичні особи зобов’язані щороку здійснювати інвентаризацію поголів’я великої рогатої худоби в господарстві у розрізі статево-вікових і виробничих груп для приведення у відповідність даних Єдиного державного реєстру тварин до фактично наявного поголів’я тварин, що утримується та розводиться у господарстві, за участю спеціаліста державної установи (закладу) ветеринарної медицини. Для перевірки даних власнику/утримувачу необхідно звернутися до відокремленого структурного підрозділу Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» у області для отримання роз’яснень, необхідних матеріалів та засобів ідентифікації.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Скільки фальсифікованої молочної продукції в Україні

Об’єм фальсифікованої молочної продукції в Україні сягає 30%.  Фальсифікат продається переважно на стихійних ринках, звідки за рахунок своєї низької ціни і відсутності інформації про реальний склад продукту, потрапляє на стіл українців. Така ситуація негативно впливає на українських виробників молока, повідомила прес-служба Асоціації виробників молока.

«Через безконтрольне виробництво фальсифікату, виробники молока втрачають ринок збуту. Врешті, якщо зараз ми переживаємо через підроблені молочні продукти, то за кілька років ми не матимемо вітчизняної молочки взагалі, бо не буде молочного стада. Закликаємо споживачів підтримувати українських виробників, що випускають якісну продукцію. Адже тільки таким чином можна сприяти виробництву вітчизняного молока», - наголосила Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока (АВМ).

Варто зауважити, що від початку року УМІ  (індекс умовної рентабельності виробництва молока) знизився на 40%,  а поголів’я ВРХ  за останні 5 років скоротилось на 17,5%.

АВМ наполягає на прийнятті закону 3043-1 «Про молоко, та молочні продукти», який дозволить українцям чітко розрізняти фальсифікат від справжньої продукції та  збільшить попит на якісну молочну продукцію.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Що можна посадити восени в саду

Але виявляється, що осінь це відмінний час для посадок різних плодових, ягідних і декоративних культур. Найголовніше – всі посадки і пересадки дерев і чагарників треба закінчити не пізніше ніж за місяць до промерзання грунту. У нашому регіоні стійкі морози і відповідно промерзання ґрунту починається в грудні, значить, до початку листопада з посадками треба закінчити.

До передзимової посадці годяться всі звичайні на наших ділянках плодові дерева: яблуня, слива, вишня, груша, алича, персик, абрикос, черешня, горіх, шовковиця. За той місяць, який залишився до перших морозів, їх коренева система зуміє відновитися після посадки і адаптуватися на новому місці.

Але не тільки плодовими деревами живий садівник, багато хто любить красу і висаджують на ділянці або біля нього декоративні листяні дерева: каштан, ясень, тополя, березу, дуб, клен, іву, липу, вільху, рябину. Робити це теж можна в осінній період.

Саджати дерева необхідно в стані спокою, коли воно припинило рости Посадка дерев у таку пору, сприяє швидкому і правильному утворенню нових коренів. До настання весни, звичайно, при правильному догляді, дерева встигають приготуватися до початку вегетації.

Ягідні чагарники - агрус і смородину з відкритою кореневою системою можна садити і навесні, і восени. Якщо вибрали осінь, то в кінці жовтня. Саджанці червоної смородини, яка любить сонячні місця, захищені від холодних вітрів, і родючий грунт, найкраще висаджувати ранньою осінню, на початку жовтня.

Для любителів троянд, середина жовтня – напружений період життя. Потрібно встигнути вибрати і придбати саджанець бажаного сорту і встигнути його посадити. Багато садівників бояться осінньої посадки, вважаючи, що кущ до зими не встигне прижитися. Не варто вважати троянди такими вже «тепличними». Якщо троянди посаджені вчасно, то перед тим, як ви їх вкриєте на зиму, вони вже укореняться і навесні швидше рушать в зростання.

Глід не просто прикраса ділянки. З нього можна створювати живоплоти. А плоди глоду – відмінний засіб проти серцевих хвороб. Правда, пересаджувати його потрібно в молодому віці (не старше 5 років) через глибоко йдуть в грунт коренів. І робити це найкраще восени. Так само, як і жимолость. Рослини, посаджені навесні, приживаються гірше.

Часто у садівників клематиси вважаються неженками, тому їх варто посадити трохи завчасно, давши їм додатковий час, приблизно кінець вересня – початок жовтня. На відміну від клематисів, невибагливі і дуже декоративні барбарис і калину можна садити з кінця вересня по початок листопада.

Багаторічні рослини краще всього ділити й пересаджувати саме восени в жовтні. В цей час зазвичай ділять півонії, дельфініуми, флокси, багато видів примули та інші. Найпростіший і найпоширеніший спосіб розмноження півоній трав’янистих – поділ куща. Кращі строки для цього – кінець вересня – середина жовтня. Оптимальний термін для пересадки і посадки лілій – жовтень.

Взагалі то все багаторічники можна садити й пересаджувати досить довго, навіть коли температура стабільно «коштує» на позначці 0 С, але в цьому випадку доведеться добре замульчувати і вкрити рослини на зиму. Якщо ви посіяли навесні насіння двулетников, то ближче до жовтня підрослу розсаду висаджуйте на клумби, у відкритий грунт. Приблизно в цей же час (кінець вересня) починається посадка мелколуковічних і цибулинних рослин. Першими садять крокуси і нарциси. Приблизно через тиждень за нарцисами – гіацинти. Останніми, ближче до середини жовтня, висаджують тюльпани.

Буквально «до останнього» можна висаджувати конвалії. Але якщо морози почалися, а снігу все немає, посадки треба буде замульчувати торфом або компостом, інакше кореневища можуть постраждати від вимерзання.

Більшість багаторічників прекрасно розмножується передзимового посівом. Вирощування багаторічників з насіння - це можливість значно заощадити на покупці готової розсади і одночасно отримати багато рослин, причому сильних і загартованих. Сіють восени насінням: примули, аквілегію, гейхеру, мак східний, рудбекію шорстку, язичники, аконіт, дельфініум, діцентру.

Ну, вже якщо декоративні квіти краще вдаються передзимового посівом, то, як йдуть справи з овочами? По-перше: зійшли насіння, навесні будуть набагато «сильніше», ніж посіяні в квітні – позначається зимова гарт. По-друге: урожай ви отримаєте на 1-2 тижні раніше. По-третє: осінь – найкращий час для перевірки насіння на схожість. У багатьох садівників залишаються насіння минулих років, ось восени їх і посійте. Не зійдуть, бог з ним, навесні пересієте. Зійдуть – відмінно! Та й замовити насінню в умовах сухого повітря теплої квартири навряд чи піде на користь. Але відразу обмовимося: мова, звичайно ж, йде про морозостійки види рослин.

Доведено, що рослини, посіяні під зиму, відрізняються більшою стійкістю до несприятливих погодних умов, легше переносять пізні весняні заморозки, швидко ростуть і розвиваються, стійкі до хвороб. Під дією низьких температур, рослина шукає вихід зі сформованої ситуації і намагається вижити, формуючи більш глибоку кореневу систему, здатну добувати воду з глибоких не промерзлих шарів. Посіяні і посаджені під зиму рослини менше потребують поливу і більш витривалі.

Джерело: прес-служба Держпродспоживслужби

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Питання корму: як забезпечити тил українському тваринництву

Але ми продаємо за кордон масу сировини для виробництва комбікормів, а потім купуємо його в іноземців.

Питання нацбезпеки

Продовольча безпека країни, тобто її можливість забезпечувати саму себе продуктами харчування, не менш важлива, ніж безпека економічна або військова. Здавалося б, в України, як аграрної держави з цим все повинно бути добре за визначенням. Але це не зовсім так. Якщо продукцією рослинництва і ми себе забезпечуємо, і ще півсвіту годувати можемо, то з тваринництвом не все так райдужно.

“У 1980 році в Україні було 27 млн голів великої рогатої худоби, сьогодні, менш ніж через 40 років, ми можемо говорити про 4 млн голів. Якщо так піде і далі, то в 2030 році корову можна буде занести у Червону книгу, — говорить операційний директор компанії UkrLandFarming Галина Ковток. — У чому причина? У виробництва яловичини найдовший термін окупності, це неприбутковий напрямок. Отримувати 10% рентабельності в м'ясному тваринництві — це фантастика, це вищий пілотаж".

Основу тваринницької галузі в Україні становить поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ), свиней і птиці. При цьому половину худоби вирощує населення, половину — агрогосподарства. Але якщо говорити про ВРХ, то більш 65% його поголів'я міститься на приватних подвір'ях. І лише близько 35% — у сільгосппідприємствах. Промислова відгодівля ВРХ на м'ясо за великим рахунком відсутня — лише деякі господарства цим зараз займаються.

Причина, як не дивно, — брак кормової бази. “Так, рослинництво в Україні в останні два десятки років розвивалося дуже бурхливо, але не кормове. Промислове виробництво м'яса давно вже не має нічого спільного з коровами, які вільно пасуться на зеленій галявині, — пояснив у коментарі для "ДС" фермер з Машівки (під Полтавою) Сергій Веремейчик. — В основі всієї тваринницької галузі спочатку лежить виробництво кормів, і це самостійний, серйозний напрямок аграрного бізнесу. Але у нас на ринку комбікорма дуже дорогі, тому що всі імпортні. Через це невеликим фермерам займатися тваринництвом невигідно".

Тобто в основі промислового тваринництва лежать комбікорми — їх використання робить тваринництво рентабельним. Але як раз з власним виробництвом комбікормів в України великі проблеми.

Загадка відходів харчопрому

Статистика за січень-серпень нинішнього року багато говорить фахівцям. “У п'ятірку ключових експортних позицій в ЄС за вказаний період увійшли: зернові — $1,2 млрд, олія — $702,5 млн, насіння олійних — $581,4 млн, залишки та відходи харчової промисловості — $312,8 млн, м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці — $169,8 млн, — каже заступник міністра аграрної політики і продовольства України Ольга Трофімцева. — За вказаний період імпорт аграрної продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року і склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продуктів для годування тварин, м'ясо і субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу".

Деякі галузі аграрного експорту та імпорту України можуть неабияк здивувати тих, хто не в темі. Ось приклад: за підсумками 2017 р. головна стаття українського експорту до Франції — це "залишки і відходи харчової промисловості", яких поставили на суму $113,5 млн. Тільки на другому місці — більш зрозумілі "жири і масла тваринного або рослинного походження" (їх продали французам майже на $83 млн).

Статистика українського експорту показує, що "залишки і відходи харчової промисловості" з позначкою "Made in Ukraine" вельми популярні і в Європі, і за її межами. В Європі їх у нас купують 26 країн, деякі — на дуже великі суми. Наприклад, Польща у 2017 р. купила відходів українського харчопрому на $84,8 млн, Іспанія — на $76,3 млн, Італія — на $59,7 млн, Нідерланди — $52,7 млн. Навіть маленьке Монако купує в Україні відходів харчопрому на $1,29 млн в рік — це основна стаття торгівлі наших країн.

Секрет простий: до категорії "Залишки і відходи харчової промисловості" відносяться макуха, що залишається при виробництві рослинної олії, борошно, крупи та гранули з м'яса або м'ясних субпродуктів, риби, а також інші відходи. Все перераховане — цінний кормовий матеріал для тваринництва, основа комбікорму.

Складається абсолютно ненормальна ситуація, коли Україна продає сировину для виготовлення комбікормів, потім купує цей самий комбікорм за кордоном і на цій операції втрачає ту саму частку доданої вартості, яка могла б зробити рентабельним вітчизняне тваринництво.

“Питання комбікормів сьогодні вкрай актуальне. Найчастіше українське зерно купують інші країни, де прямо в портах стоять величезні комплекси комбікормових заводів, і там же на місці з нашого зерна виробляють комбікорм. Цим займаються великі транснаціональні компанії, — розповідає Галина Ковток. — Ми не раз задавалися питанням: чому Україна не може сама заробити ту ж саму додану вартість, на власній території, виробляючи комбікорм і його експортуючи? Прийшли до висновку: тут треба поміняти свідомість агровиробників, культуру продажу продукції. Тому що перешкод технологічних або логістичних, насправді, немає".

Вітчизняний досвід

Сьогодні ситуація змінюється на краще: великі тваринницькі комплекси, які вирощують ВРХ і діляться на м'ясні, молочні та м'ясомолочні, все частіше створюються великими агрохолдингами, які входження в цей бізнес починають саме з піклування про кормову базу.

Перевага "вертикальних" агрохолдингів в тому, що, крім тварин, вони вирощують зернові та олійні культури, які самі або у формі відходів виробництва йдуть на корм худобі, свиням і птиці. Тваринництво може бути також побічним видом діяльності таких компаній. Великі виробники додатково будують власні комбікормові заводи, обвалочні цехи і навіть м'ясопереробні заводи. Так зв'язуються всі етапи виробництва — від підготовки кормової бази до переробки м'яса та його реалізації.

Приклад тому — UkrLandFarming, велика компанія, яка має близько 50 тис. голів ВРХ. За підсумками 2017 р. вона посіла друге місце на ринку комбікормів України з часткою 6,5% (дані AR-group). Лідер в цьому сегменті — "Миронівський хлібопродукт" з 25,3%, на третьому місці — "Українське зерно" (ГК "Єдність"), що зайняла 6,4% ринку комбікорму.

Головне досягнення 2017 р. на українському ринку комбікормів — незначний приріст (на 3,5%) виробництва кормів для ВРХ, до 592 тис. т. іншим великим "номінаціям" кормовиробництва (корми для птахів, корми для свиней і ін) тенденція зворотна. Сумарний підсумок 2017 р. — трохи більше 6 млн т. У порівнянні з початком 2000-х, коли в Україні обсяги виробництва кормів ледь перевищували 1 млн т, 6 млн т — результат вражаючий. Хоча в 1990 р. вироблялося 16 млн т комбікормів.

Обнадіює те, що сьогодні виробництвом комбікормів в Україні зайнялися великі агрохолдинги, і вони мають значний резерв виробничих потужностей. У топ-10 вітчизняних виробників комбікорму практично всі компанії мають незадіяні потужності з виробництва комбікормів. Так що в реальності ситуація на українському комбікормовому ринку має хороші перспективи до зростання.

Денис Лавникевич

Джерело: Укррудпром

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перепелина ферма приносить 100-120 тис. євро на рік

Ця компактна курочка не потребує багато місця для утримання, невибаглива в їжі. Її яйця і м'ясо дуже смачні і корисні, особливо для дитячого організму. Завдяки цим перевагам, поголів'я перепелів в нашій країні за останні 12 років зросло в 20 разів - з 150 тис. до 3 млн, пише Pro-Consulting.

Організувати ефективний перепелиний бізнес в Україні можна по бізнес-плану, який передбачає утримання 10 тис. птахів для виробництва яєць і м'яса. Побічним продуктом, який також користується популярністю на ринку, стане послід.

У бізнес-плані враховані всі нюанси створення перепелиної ферми - вибір місця розміщення, обладнання пташника, організація виробничого процесу.

Найбільш раціональний варіант розташування підприємства передбачає логістичну доступність як виробників кормів для птахів, так і ринків збуту готової продукції.

При виборі обладнання ми орієнтувалися на вже перевірені, що довели свою ефективність конструкції виробництва однієї з наступних компаній: ТОВ «Техна», ПАТ «Завод« Ніжинсільмаш», ТОВ «БД Агрікалче (Україна)», ТОВ «ІНКІ», ТОВ« Ван Хоф Юкрейн Лтд ». Закупівлю автоматичної системи вентиляції та опалення планується провести через посередників, що мають прямі контракти з європейськими виробниками і добре себе зарекомендували на ринку: «Торговий дім ОЛЛТАН», ТОВ «Саграт», ТОВ «Альтернатива ЧК».

Загальна сума інвестицій складе 60-65 тис. євро, з якої на обладнання піде 63%, на закупівлю пташенят - 27%, придбання вантажно-транспортних засобів - 12%.

Після завершення організаційного періоду і запуску ферми, 8 тис. перепілок-несучок та 2 тис. півників почнуть видавати продукцію і приносити дохід. Вже з першого місяця можлива буде реалізація посліду, якого одна пташка здатна щомісяця виробити близько 0,7 кг. Підрослі перепілки почнуть нести яйця з другого-третього місяця, і продуктивність однієї складе 26 штук в місяць. Через півроку після запуску ферми можна буде щомісяця продавати і 450-500 кг дієтичного м'яса.

Загальний річний обсяг виручки перепелиної ферми, що вийшла на повну виробничу потужність, складе, за нашими розрахунками, 100-120 тис. євро, що майже в два рази більше початкових вкладень.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Як створити молочну ферму, що працює за найвищими стандартами якості

Відповідно до договору про асоціацію з ЄС наша держава зобов'язалася привести вітчизняні стандарти на молоко до європейських аналогів. Зміни почали діяти з 1 липня 2018 року. Найбільш відчутно вони відіб'ються на українських домогосподарствах, які здають молоко на переробку. В основному таке молоко відноситься до другого сорту, а його в новому стандарті немає. У виробників залишилося час до початку 2020 роки для того, щоб поліпшити якість свого продукту, тому що після цього часу молоко другого сорту вже не буде використовуватися для випуску продуктів харчування, пише pro-consulting.ua.

В таких умовах додаткову конкурентну перевагу отримують сучасні молочні господарства, технологія виробництва на яких відповідає європейським вимогам. Розуміючи це, багато вітчизняних фермерів зайнялися вдосконаленням ефективності своїх підприємств. В Україні активно проводиться підвищення продуктивності молочного стада. У його процесі скорочується загальне поголів'я корів. Так, протягом 2016 року воно зменшилося на 57,7 тис. голів. Разом з тим, таке скорочення супроводжується зростанням надоїв. У тому ж 2016 році валовий надій збільшився на 1,63%.

Статистика свідчить про те, що середній надій з однієї корови також має стійку висхідну тенденцію.

Однак, незважаючи на зростання надоїв, швидко замістити молоко, що виробляється в підсобних господарствах більш якісним продуктом буде важко, і на ринку може виникнути дефіцит сировини. Уникнути цього допоможе створення нових молочних ферм. Фінансування таких проектів можливе із залученням коштів Міжнародної фінансової корпорації (IFC), але для цього необхідний бізнес-план, що відповідає міжнародним стандартам.

Аналітиками Pro-Consulting розроблений такий бізнес-план. Він передбачає виведення на ринок сучасної молочної ферми на 560 корів.

Проект розрахований на сім років, з яких перші півроку займуть підготовчі заходи. Вони включають підготовку проектної документації та замовлення необхідного обладнання (1-й - 2-й місяць), будівництво комплексу і закупівлю корів голштинської породи (3-й - 6-й місяць). У загальній структурі витрат найбільші частки займають вартість корів - 35,7%, біогазової установки - 21,4% та іншого необхідного обладнання - 21,2%.

Період окупності проекту з урахуванням дисконту становить 71,9 місяців, тобто приблизно за шість років внесені кошти повністю повернуться до інвестора у вигляді прибутку.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview