Як отримати силос та сінаж високої якості

Потреба проведення даного заходу спричинена тим, що існуючий об’єм інформації не в повні мірі дозволяє отримати силос та сінаж високої якості в більшості господарств. Саме тому, організатори заявили про орієнтації не на теоретичні знання, а на практичні та їх достовірність.

Як сказав під час вступного слова ініціатор проведення цього заходу керівник проекту в ТОВ «ТЕКРО» Валерій Алексєєв: «В Україні є багато хороших технологій, які не працюють і часто проблема не в технологіях, просто ми не звертаємо увагу на якісь дрібниці. Ми потребуємо достовірних даних, які підтверджені реальними результатами. Людей, які досягають кращих результатів, ми будемо залучати ділитися практичним досвідом і запрошувати в якості спікерів  для обговорень під час круглих столів».

Судячи з відгуків учасників, організаторам вдалося досягти своїх цілей і Саміт «СИЛОС.UA 2019» дійсно мав практичну цінність. В якості спікерів виступили:
Отченашко Володимир Віталійович,  д-р с.-г. наук, професор кафедри годівлі тварин та технологій кормів ім. П.Д. Пшеничного, НУБіП
Д-р Андреас Міллімонка, доцент Університету Гумбольдта (Берлін), технічний директор ADDCON).
Наталя Сергєєва, продукт-менеджер "CLAAS UKRAINE LLC"
Андрій Білоус, фахівець з годівлі Департаменту зернових культур ТОВ «КВС-УКРАЇНА»
Сергій Красновський, начальник відділу розвитку продуктів та агросервісу Департаменту кукурудзи та соняшнику, ТОВ «КВС-УКРАЇНА».
Валерій Алєксєєв, керівник проекту ТОВ «ТЕКРО», технічний консультант ADDCON.

Спікери ділилися успішним досвідом і розповідали про помилки, які зустрічаються найбільш частіше. У кулуарах велися активні дебати та обговорення. Учасникам дуже сподобався майстер клас з органолептичної оцінки від Андреаса Міллімонки. Андреас зробив оцінку зразків всіх учасників і надавав свої рекомендації. За результати оцінки під час майстер-класу організатори нагородили учасників за кращі зразки силосу та сінажу.

Кращим злаковим сінажем визнано -  ФГ Маїс. Нагороду за кращий люцерновий сінаж отримала компанія ТОВ «Дзензелівське». ТОВ «Нива 2008» нагородили кращим кукурудзяним силосом.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Швейцарський зернотрейдер відклав відкриття офісу в Україні

Про це повідомила директор департаменту аналітики Marcopolo Commodities Олена Нероба в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".

"Ми поки що не розглядаємо відкриття офісу в Україні – ми відстрочили це питання. Ми активно працюємо на валютному ринку в світі в портах, також невеликий обсяг торгується на FOB. Основний напрямок у нас так і залишається – кінцеві споживачі. На сьогодні з України і Молдови (Чорноморський басейн; в Росії компанія не працює) ми продаємо на ринки Туреччини і Європи", – повідомила вона.

За її словами, Marcopolo Commodities у Чорноморському регіоні вирішив зосередитися на зернових культурах, пріоритетом є кукурудза.

"Плануємо, що на кінець цього маркетингового року ми зробимо тільки в кукурудзі 300 тис. тонн. Поки що ми витримуємо цей темп", - зазначила Олена Нероба. Вона додала, що компанія вирішила йти в сегмент дрібних партій. "Ми трошки змінили наші плани щодо України – ми вирішили йти в сегмент дрібних партій. Поки що наш основний порт – Миколаїв, середній "тікет" – 7-10 тис. тонн, напрямки – Туреччина, Кіпр, Греція, Італія", – пояснила Олена Нероба.

Швейцарська компанія Marcopolo Commodities заснована в 2015 році. Займається торгівлею зерном, олійними, продукцією переробки і біопаливом. Власником та керівником компанії є Гонсало де Лусаррета.
 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

У селян купують менше молока

Про це повідомляє Державна служба статистики України, пише Укрінформ.

Загалом за минулий рік українські переробники закупили 4,2 млн тонн сирого молока, що на 3,9% менше, ніж у 2017 році.

У сільськогосподарських підприємств у 2018 році було закуплено 2,7 млн тонн молока на переробку (на 1,2% більше, ніж у 2017 році), у господарств населення – 1,1 млн тонн (на 12,2% менше).

Закупали сире молоко у сільгосппідприємств в минулому році в середньому по 7,4 тис. грн за тонну (на 4,6% дорожче, ніж у 2017 році), у населення – по 4,76 тис. грн за тонну (на 3,5% дешевше).

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Нагадаємо, закупівельні ціни на молоко у січні показали незначне зниження.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні вироблятимуть чіпси зі свинячої шкіри

Голова ради директорів «VolWest Group» Віктор Корсак розповів про амбіції одного з продуктів Демидівського консервного заводу, пише business.rayon.in.ua.

«Мають завжди бути бізнеси – знаки запитання, тобто ми не знаємо, що вийде у результаті. Наприклад, ми запускаємо дуже цікавий продукт «Чічарон». Чіпси «Чічарон» під тороговою маркою «Дон Бекон», які виготовляють зі свинячої шкіри, можуть стати популярними серед поціновувачів хрусткого продукту. Ми не знаємо, що з нього буде, але хочемо забрати 10 % ринку», − зазначив Віктор Корсак.


Довідка:  Чічарон – це кулінарний термін для шкірки свині. Це своєрідна шкварка.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Кожен українець "заплатив" власнику "Нашої Ряби" в середньому по 23 грн дотацій

Аграрні компанії позаштатного радника президента Юрія Косюка у 2018 році отримали 970 млн гривень державних дотацій. Це складає майже 25 відсотків від усієї торішньої агродопомоги, яка загалом становить близько 4 млрд гривень, йдеться у розслідуванні програми "Схеми: корупція в деталях", пише ua1.com.ua.

"Таким чином, якщо розділити ці гроші на кількість населення України станом на початок 2018 року, відповідно до інформації держстату, виходить, кожен громадянин України умовно надав допомоги компаніям, пов’язаним з Косюком, на суму близько 23 гривень", – йдеться в матеріалі.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Індійські фермери потерпають від безпритульних корів

Загрозлива ситуація склалася через те, що в країні забій корів – поза законом, а уряд не побудував нові притулки для непродуктивних тварин.

Про це повідомляє Landlord.

Майже 85% фермерів Індії володіють менш ніж 2 га землі. А враховуючи ще й низькі ціни на сільгосппродукцію в країні, навіть незначне пошкодження коровами посівів, має великий вплив на засоби для існування індійського аграрія.

Безпритульні корови, що тиняються містами й селами, завжди були характерною рисою Індії, проте останніми роками їх кількість різко зросла. Фермери звинувачують у цьому політиків, оскільки торгівля ВРХ сьогодні обмежена урядовими репресіями, а держава так і не спромоглася побудувати нові притулки-корівники.

У країні посилено заходи з неліцензійними бійнями та контрабандою худоби, і внаслідок певних перекосів налякані торговці ВРХ зупинили торгівлю навіть волами, що не вважаються священними.

В Індії близько 3 млн голів ВРХ стають непродуктивними щороку. Бездомні корови й низькі ціни на сільгосппродукцію є основними проблемами для індійських аграріїв. Фермери вважають, що уряд повинен відкрити притулки для корів і дозволити торговцям худобою працювати, не побоюючись переслідування.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview