Як подружжя зі столиці стало натуральними сироварами

Пoдружжя рoзпoвiдає, щo, iдея пoїхати в селo та вiдкрити ферму дo них прийшла oкремo, пише «Агрoцентр» .

"Ми знахoдилися у рiзних кiмнатах, дивилися телевiзoр, якусь телепередачу. Пiсля цьoгo зустрiлися разoм i зрoзумiли, щo думали прo oдне i те ж. Так i пoчали працювати над вiдкриттям ферми. Ми хoтiли зайняти нiшу, у якiй не тoвклися лiктями, пoчали шукати тварин пo Українi",– рoзпoвiдає Сергiй Oрлoвський.

Щoправда, хoрoших кiз в Українi вoни не знайшли, тoму купили в Бiлoрусiї 105 гoлiв зааненських кiз. Землю пара фермерiв oтримала безкoштoвнo.

"Кoжен грoмадянин України мoже oтримати два гектари землi для сiльськoгoспoдарськoгo призначення безкoштoвнo",– каже Сергiй.

Пoчинати булo важкo, адже не вистачалo знань, та й прoкoнсультуватися не булo в кoгo.

"Нiякoгo oбладнання не булo, не булo в кoгo прoкoнсультуватися, як з цими тваринами себе вести. Навiть зараз ветеринарiв, якi спецiалiзуються на кoзах i щoсь рoзумiють в цьoму – мoжна перерахувати на пальцях. Ранiше був oдин рецепт їх лiкування – рiзати",– рoзпoвiдає фермер.

На теритoрiї ферми працює сирoварня. За oдну змiну у нiй перерoбляється близькo 500 лiтрiв мoлoка. Oсoбливiстю є те, щo викoристoвується лише мoлoкo з кoзячoї ферми.

Виникають деякi прoблеми у фермерiв з працiвниками. Так, дуже важкo знайти працiвникiв у селi, якi гoтoвi працювати, навiть oтримуючи висoкi зарплати:

"Вже цiле селo пoбувалo у нас на фермi – дo oбiду пoпрацюють та прoпадають. Буває, зранку прихoдимo з дружинoю – нiкoгo немає i ми самi пoчинаємo дoїти. Платили i великi грoшi – вoни прoстo не хoчуть працювати, аби булo на пляшку зарoбити",– стверджує фермер.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Мінагрополітики, Держпродспоживслужба та громадськість підписали меморандум про співпрацю

Від Мінагрополітики Меморандум підписала заступник Міністра з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева, від Держпродспоживслужби – Голова Служби Володимир Лапа.

Від громадських об’єднань агропромислового комплексу участь у підписанні документа взяли: Асоціація виробників молока, Асоціація «Свинарі України», Асоціація «Союз птахівників України», Асоціація тваринників України, Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Всеукраїнська асоціація експортерів м'ясної та молочної продукції «Укрм'ясомолекспорт», Всеукраїнська громадська організація «Фумігаційна асоціація», Громадська організація «Асоціація українських виробників «Морозиво і заморожені продукти», Громадська організація «Всеукраїнське Братство Бджолярів України», Громадська спілка «Вівчарство та козівництво України», Громадська спілка «Всеукраїнське громадське об'єднання «Спілка пасічників України», Громадська спілка «Рада з питань експорту продовольства», Насіннєва асоціація України, Національна асоціація молочників України «Укрмолпром», Об’єднання «Спілка молочних підприємств України», Українська асоціація виробників картоплі.

Документ залишається відкритим та інші представники громадськості можуть приєднатися до його підписання.

«Сьогодні діяльність Мінагрополітики головним чином спрямована на підтримку та відстоювання інтересів представників українського агробізнесу на національному та міжнародному рівні. Тому, я сподіваюсь, що підписання цього рамкового документа послужить новим ефективним механізмом співпраці всіх зацікавлених профільних асоціацій, Міністерства та Держпродспоживслужби з метою відкриття нових ринків та більш ефективної роботи на експортному напрямку в аграрному секторі», заявила Ольга Трофімцева під час церемонії підписання Меморандуму.

У свою чергу Володимира Лапи зазначив, що співпраця Держпродспоживслужби і Мінагрополітики уже певною мірою налагоджена, але є потреба її систематизувати: «Важливо розуміти, що ми перебуваємо на одній платформі, маємо спільні завдання та єдину мету».

«Успіх на міжнародній арені залежить від ефективної координації між Мінагрополітики – на політичному рівні, Держпродспожислужбою, яка у практичній площині просуває інтереси України, та бізнесом, який повинен бути готовим виконувати тих країн, до яких ми постачаємо свою продукцію. Без такої співпраці зберігати позитивну динаміку буде надзвичайно складно», - наголосив Володимир Лапа.

Разом з цим, учасники зустрічі зауважили, що окрім такого широкого співробітництва, варто розвивати і горизонтальну співпрацю між самими громадськими організаціями.

Метою Меморандуму є розбудова торговельної політики України, сприяння міжнародній торгівлі та покращення експортного потенціалу України, диверсифікація ринків збуту вітчизняної продукції, підвищення конкурентоспроможності товарів на закордонних ринках, формування спільної позиції щодо визначення пріоритетних напрямків розвитку торговельних відносин України у галузі сільського господарства, харчової промисловості та сільськогосподарських технологій.

Співробітництво органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства буде передбачати збір та обмін інформацією відносно нормативно-правового регулювання доступу до ринків іноземних держав, що становлять інтерес для суб’єктів господарювання, спільне проведення конференцій, семінарів, тренінгів з метою підвищення рівня обізнаності зацікавлених суб’єктів господарювання щодо вимог законодавства іноземних держав відносно доступу до їх ринків збуту.

Також планується проведення експертизи та громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються предмету Меморандуму, створення системи спільного моніторингу реалізації державної політики у сфері торгівлі і розвитку експортного потенціалу та інші види співпраці в межах законодавства України, узгоджені Сторонами.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

В Україні не буде своїх огірків і помідорів: закриваються всі теплиці

Про це повідомив Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише ГолосUA.

«Оскільки електроенергія дуже дорога і утримувати теплиці невигідно, у нас закривають виробники помідорів і огірків свої підприємства. Огірки і помідори до нас будуть завозитися з Туреччини, Азербайджану та інших країн», - пояснив аналітик.

За словами О. Дорошенко, ціни на овочі та фрукти в даний час не сильно зростають, але різке похолодання викличе різке зростання цін через вартість їх зберігання.

 


 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Депутати пропонують продовжити мораторій на продаж землі

Відповідний проект закону №7350 зареєстрований у Верховній Раді 30 листопада, пише Інтерфакс-Україна.

Авторами законопроекту є Сергій Лабазюк (член депутатської групи "Воля народу"), Валерій Давиденко, Микола Люшняк, Іван Рибак, Андрій Кіт (всі - фракція партії "Блок Петра Порошенка"), Артем Вітко (фракція Радикальної партії), Олег Кулініч (група партії "Відродження").

"Скасування в умовах воєнного стану і економічної кризи мораторію на відчуження сільськогосподарських земель без урегулювання на законодавчому рівні процедури обігу земель сільськогосподарського призначення є загрозою як для національної, так і продовольчої безпеки нашої держави, яка може втратити цінний ресурс - українські сільськогосподарські землі", - йдеться в пояснювальній записці до документа.

Крім того, на думку парламентарів, перед введенням в Україні обігу земель сільськогосподарського призначення спочатку необхідно розробити і прийняти законодавчу базу щодо формування розвиненої мережі фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації.

Як повідомлялося, Верховна Рада в кінці жовтня 2016 роки продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений в 2002 році, до 2018 року. Парламент також доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні для запровадження ринку землі законопроекти.

Уряд планував зареєструвати проект закону про ринок землі восени цього року. Але поки що урядовий законопроект не поданий до парламенту.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Українським виробникам варто переходити від виробництва біржових молокопродуктів до продуктів глибокої переробки

Про це заявив голова ради директорів Союзу молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час Х Всеукраїнської конференції «Молочний бізнес — 2017», пише "Інфошувар".

За його словами, бути сировинним придатком на міжнородному ринку — це шлях в нікуди. Потрібно шукати додану вартість продуктів.

«Димералізована сироватка зараз коштує 2500 $/т, а звичайна сироватка, яка зараз виробляється нашими підприємствами, це 600-800 $/т. На сьогодні жодне підприємство в Україні не виробляє швидкорозчинне сухе молоко, а це $400–500  від звичайної біржової ціни. А це фактично кошти, які бізнес зараз просто втрачає», — зауважив Чагаровський.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Страхування має бути необхідною умовою при розвитку бізнесу кожного садівника

Це пояснюється більш високою собівартістю вирощування даної продукції і, як наслідок, більш дорогою кінцевою вартістю, на відміну, наприклад, від так поширених в українських аграріїв зернових і олійних культур. Проте, з року в рік дані сегменти галузі набирають популярність у вітчизняних фермерів, і по всій країні закладаються тисячі гектарів нових садів і виноградників. Однак, бізнес цей досить ризиковий, і експерти переконані - страхування сільгоспризиків є необхідною умовою для кожного садівника і виноградаря, пише agronews.ua.

При цьому необхідно розуміти, що якщо зернові та олійні страждають, як правило, від природних катаклізмів стихійного характеру - град, шквали, бурі тощо, то банальний весняний перепад температури з нешкідливими для пшениці та соняшнику заморозками, може начисто знищити врожай кісточкових, ягід, горіхів.

«Асоціація «Укрсадпром» нещодавно опублікувала дані втрат українських садівників в результаті травневих заморозків в поточному році. Цифри досить значні. Втрати врожаю тільки ягід і горіхів, а це близько 800 тис. тонн, оцінені експертами в грошовому вираженні в 8-10 млрд. грн. Урожай кісточкових втрачений на загальну суму близько 5 млрд. грн, а ягід - на 2 млрд. грн», - говорить експерт ринку агрострахування, гендиректор компанії «Агрориск» Володимир Юдін.

Він також зазначає, що значна частина даних збитків могла б бути покрита страховими компаніями, що займаються страхуванням сільгоспризиків. «Але, на жаль, велика частина врожаю багаторічних культур в поточному році, як і в попередні, застрахована не була. Звідси і багатомільярдні збитки фермерських господарств», - коментує ситуацію експерт.

Гендиректор компанії «Агрориск» зазначає, що найбільш поширена схема, що використовується страховиками при страхуванні врожаю багаторічних насаджень виглядає так: страхова сума визначається в межах вартості майбутнього врожаю, яка розраховується на підставі середньої врожайності культури в господарстві за останні п'ять років, помноженої на площу ділянки і вартість одиниці врожаю.

Страховим випадком при страхуванні багаторічних насаджень є втрата 5% насаджень. Випадок визнається страховим за наявності насаджень і їх загибелі, причинно-наслідкового зв'язку між фактом настання дії і фактом загибелі рослин. Страховими ризиками визнаються заморозки, обмерзання, пожежа, вимерзання, буря, ураган, злива, град.

Підібрати найбільш оптимальні умови для страхування багаторічних культур допоможуть висококваліфіковані фахівці компанії «Агрориск». «Звернувшись до нас, аграрій отримує консультаційну допомогу з підбору умов щодо укладення договору зі страховими компаніями, виходячи з його особистих інтересів. Ми працюємо так, щоб в разі настання страхового випадку, наш клієнт гарантовано отримав належні йому виплати відповідно до умов договору », - підкреслив Володимир Юдін.

Зв’язатися з фахівцями компанії можна за телефоном +38(044) 284-94-14, або заповнивши відповідну форму на сайті «Агрориск».

Довідкова інформація про «Агрориск»

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview