186395

Як покращити експорт української агропродукції – думки експертів

Тільки в Євросоюз Україна відправила аграрної продукції на $1,3 млрд більше в порівнянні з попереднім роком.

Відзначимо, що суттєво зріс експорт не лише традиційних сировинних продуктів, таких як зерно і соняшникова олія, а й продуктів з високою доданою вартістю: ягід, фруктів, сиру та кондитерських виробів.

Найбільші темпи зростання експорту показали такі продукти як цукор (на $121,4 млн), м'ясо птиці ($83 млн), масло ($69,1 млн), крупи ($52,6 млн) та яловичина ($36,1 млн).

У п'ятірку основних покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, Єгипет, Нідерланди, Іспанія та Китай. До країн Азії поставлено понад 42% української продукції, до країн ЄС - 31,9% і до країн Африки - 14,7%.

Проте сьогоднішні обсяги продажів - далеко максимум, на який здатен український агросектор.

Про те, які заходи потрібно вжити для розвитку експорту агропродукції України та як можна збільшити обсяг продажів, НВ Бізнес дізнався у експертів.

Тарас Висоцький, генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу

Ми виступаємо за відкритий ринок земель сільськогосподарського призначення. Агросектор забезпечує близько 15-17% ВВП, у майбутньому може забезпечувати до 25%. Першим кроком для нарощування експорту продукції з більшою доданою вартістю є розвиток тваринництва. У принципі 85% аграрного експорту – рослинництво. Наступний крок – переробляти цю продукцію рослинництва в тваринницьку продукцію. Що для цього потрібно? Перший сигнал від держави – довгострокові правила гри і їх дотримання. Друге – залучення інвестицій як приватними компаніями, так й інвестування державою. І тоді третє – допомога виробникам вийти на продаж на зовнішніх ринках. Є перспективи рекордного аграрного експорту за підсумками року. Частково був ціновий перерозподіл, а також ріст продукції інших сегментів. Виробники однозначно відчули це. Збільшення валютної виручки покращує фінансовий стан виробників-експортерів, і вони вкладаються в розвиток. У перспективі 2-3 років це відчують не тільки виробники, а й сільське населення. Тому що буде розвиток виробництва, додаткові робочі місця, підвищення зарплат. І чим швидше аграрний експорт зростатиме, тим кращим стане фінансовий стан як компаній, так і сільських жителів.

Мар'ян Заблоцький, заступник голови Української аграрної асоціації

У світі залишилось 5 країн, яке ще мають земельний мораторій різного роду. Серед них і Україна. Зараз є 7 млн людей, які підпали під мораторій і втрачають доходи. Мораторій на сільськогосподарську землю точно знижує вартість оренди, тому що немає іншого вибору. Український аграрний сектор щороку росте, здобуває певну додану вартість. Але граничну точку ефективності визначити дуже важко. Ми точно знаємо, що у нас вкладення добрив, використання техніки у 2-3 рази менше, ніж в ЄС. Минулого тижня Верховна Рада прийняла рішення про не відшкодування ПДВ при експорті олійних культур, сировини. Зараз приблизно 85-90% експорту сої відбувається у вигляді сировини. Тоді як переважно інші країни вживають певні заходи для того, щоб утримати сировину всередині країни і експортувати вже готову продукцію. Це один з прикладів тих нових заходів, які були здійснені для того, щоб ми експортували більше сировини з доданої вартістю. Аграрії кожного року здобувають більше ресурсів. З одного боку, вони  збільшують ефективність і продають більше за кордон, але також у них зросли витрати на обробіток земель. 

Наталя Шпигоцька, старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital

Чергове продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель є негативним для нашої країни. Це стримує інвестиції в агросекторі, його розвиток в цілому. Якщо ми говоримо в цілому про сектор, про валову додану вартість на гектар, то потенціал зростання приблизно 30-60%. Як шляхом підвищення ефективності у рослинництві, так і шляхом збільшення секторів з більшою часткою доданої вартості. Перш за все необхідно наростити виробництво продукції з доданою вартістю. Для цього потрібно ввести ринок сільськогосподарських земель. Тому що на даний момент у структурі виробництва в агросекторі домінує рослинництво з часткою 70%. При цьому серед цього рослинництва домінують культури з високим темпом окупності. Тобто поточний статус-кво мотивує проекти з коротким терміном окупності, з низькою часткою доданої вартості.  Оскільки уже останні 4 роки ціни на класичні сільськогосподарські культури, які Україна експортує, залишаються на низькому рівні, у виробників є два ключові шляхи: або шукати нові продукти, нішеві культури, які забезпечуватимуть високі доходи, або підвищити ефективність виробництва зернових та інших культур. 

Ваш вибір 'Подобається'.


Арештовані рахунки найбільшого вітчизняного зернотрейдера

На вимогу китайської сторони "Укрексімбанк" заблокував рахунки корпорації у зв'язку з боргами за кредитом. Про це УНН повідомило джерело, близьке до роботи ДПЗКУ.

Корпорація, за його словами, перейшла в аварійний режим роботи, адже напередодні, за розпорядженням КНР, банк в Україні ("Укрексімбанк") заблокував рахунки корпорації, "на яких перебувають китайські гроші".

"За них ДПЗКУ вела торгівлю. А це 70% прибутку. Тепер, коли кошти заблоковані, за вказівкою керівника Гавриша з усіх підприємств корпорації стягуються гроші для розрахунку за поставлений товар. Їм залишили по 25 тис. грн, все інше перевели на рахунки центрального апарату", - розповів співрозмовник агентства.

Така ситуація загрожує зупинкою торгівлі, невиплатою зарплат, нарощуванням боргів і іншими неприємностями, уточнив він.

Як довго кошти можуть перебувати під арештом - невідомо.

Як повідомляв УНН, в цьому місяці ДПЗКУ відвідала урядова делегація Китаю. Представники КНР також зустрілися і з Прем'єр-міністром України В.Гройсманом.

Серед іншого, як писали ЗМІ, метою візиту делегації стали борги ДПЗКУ за півторамільярдним кредитом. Китайська сторона запідозрила небажання корпорації і українського уряду в цілому виконувати взяті на себе кредитні зобов'язання. Приводом для підозр стало виведення активів ДПЗКУ на інше збанкрутіле підприємство (ДАК "Хліб України").

Як писали "Економічні вісті", процес відчуження підприємств зернової корпорації активізувався відразу із призначенням на посаду в.о. керівника ДПЗКУ Дмитра Гавриша. Останній раніше в корпорації ніколи не працював. Однак був найнятим менеджером в компанії екс-регіонала В.Продивуса.

Призначення Гавриша стало несподіванкою для галузі, а його представлення колективу проходило за закритими для журналістів дверима.

Експерти і політики не виключають, що активи ДПЗКУ намагаються вивести з метою подальшої приватизації "за безцінь".

Китайський кредитор в такому разі опиниться в ситуації, коли вимагати подальшого погашення кредиту доведеться у банкрута.

Ваш вибір 'Цікаво'.


Верховна Рада прийняла закон про безпечність та гігієну кормів

За прийняття відповідного законопроекту №2845 у другому читанні з другої спроби проголосувало 229 народних депутатів, передає БизнесЦензор.

Законопроектом встановлено правові та організаційні основи виробництва, обігу, маркування та подання кормів, регулювання відносин між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів.

Також визначені основні терміни, повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері, принципи і порядок здійснення державного контролю, права та обов'язки операторів ринку кормів, механізм їх державного регулювання виробництва і обігу.

Документом вносяться зміни до законів "Про ветеринарну медицину", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та деякі інші закони, прийняття яких необхідно для належної реалізації положень "первинного" закону, яким є закон "Про безпеку та гігієну кормів".

Як наголошується в пояснювальній записці до документа, законопроект спрямований на гармонізацію законодавства України з вимогами міжнародних нормативно-правових актів, зокрема, до законодавства Європейського Союзу.

У той же час питання виробництва, експорту, імпорту, використання, пакування, маркування, транспортування, зберігання та введення в обіг кормів, кормових добавок та преміксів, основи забезпечення їх якості та безпеки в Україні законодавчо не врегульовані.

Ваш вибір 'Нічого сказати'.


У Польщі кабан втік із дому, а через тиждень повернувся п'яним

Про це повідомляє Dziennik Łódzki, пише 24tv.ua.

Як розповів власник лісового господарства в польському місті Коло в Сілезькому воєводстві Павел Ковальські, Хрюмек побився з іншим кабаном, пошкодив огорожу ферми і втік. Чоловік не знайшовши кабана в навколишніх лісах, був переконаний, що більше не побачить його.

Проте 19 грудня місцевий фермер несподівано виявив тварину за коморою в стані сильного алкогольного сп'яніння. За його словами, Хрюмек знайшов фрукти, що залишилися від виготовлення домашнього вина, наївся їх і заснув серед залишків. Здивований знахідкою фермер викликав єгеря, щоб той забрав кабана, який протверезів вже у своєму загоні.

"Фрукти з домашнього вина зробили свою справу", – написав Ковальські в своєму Facebook, виклавши фотографію сплячої тварини.

 

Ваш вибір 'Цікаво'.


Ціни на огірки б’ють нові рекорди

Про це повідомляє «АПК-Информ: овощи и фрукты».

Так, тільки з початку поточного тижня ця продукція на українському ринку подорожчала в середньому на чверть. Продавці готові відвантажувати якісні огіроки по 50–60 грн / кг (1,52–1,82 €/кг), менш якісну продукцію вони пропонують від 46 грн/кг (1,39 €/кг). Для порівняння: ще тиждень тому угоди в цьому сегменті полягали не дорожче 45 грн/кг (1,36 €/кг).

Такий ціновий тренд трейдери пов'язують одразу з декількома факторами. Перш за все, зростання цін спровоковане подорожчанням огірків в Туреччині, яка наразі виступає фактично єдиним постачальником цієї продукції на український ринок. Більш того, поставки турецьких огірків досить малооб'ємні і нестабільні, що також впливає на ціни.

На сьогодні огірки в Україні вже коштують в 1,5–1,6 разу дорожче, ніж у другій половині грудня попереднього року. Однак продавці відзначають, що зростання цін вкрай негативно позначається на попиті. Роздрібні мережі вже скоротили обсяги закупівель до мінімуму, посилаючись на вкрай низькі темпи збуту в роздрібній торгівлі. При цьому покупці все частіше залишаються незадоволені якістю продукції.

Ваш вибір 'Подобається'.


Україна відмовиться від добрив з Росії

Кабмін прийняв рішення заборонити ввезення на територію України сульфату амонію і суміші нітрату амонію з карбонатом кальцію, які виготовляються в Російській Федерації. Ці два види добрив поповнять список товарів з РФ, які не можна буде ввозити на митну територію України до 31 грудня 2018 року.

У 2017 році, заявка українських аграріїв на сульфат амонію з Росії склала 50,6 тисяч тонн, що на думку експертів може бути задоволено за рахунок імпорту з Білорусі та, частково, за рахунок вітчизняного виробника. За останні три роки Україна імпортувала з Росії понад 2,4 мільйона тонн азотних мінеральних добрив, загальна вартість яких склала 513,4 мільярдів доларів США. Відзначимо, що це 70% від загального імпорту добрив в Україну.

На території України розташовано шість заводів з виробництва добрив. Два заводи («Сєвєродонецьке об’єднання«Азот» і «Концерн Стирол») не працюють у зв’язку з тим, що розташовані в зоні АТО, і ще два заводи (Черкаський «Азот» та «Рівнеазот») не працювали з березня по липень 2017 року, через проблеми з поставками газу.