Як позначиться нестабільна фінансова ситуація на аграрному секторі?

Про це заявив генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль у коментарі виданню AgroPolit.

"За валюту аграрії закуповують засоби захисту рослин, пальне, мінеральні добрива – коливання курсу призводить до здорожчання операційної системи. Це здорожує фінансування технологій і призводить до підвищення собівартості. У той же час пропорційно (до збільшення собівартості) піднімати ціни на кінцеву продукцію ми не можемо, тому що обмежені купівельною спроможністю населення, а також купівельною спроможністю контрагентів", - зазначив Павло Коваль.

На його думку, якщо світові ціни на аграрну продукцію почнуть знижуватись, то на фоні високої собівартості буде скорочуватись рентабельність аграрних підприємств. "Вже є прогнози на 2018 рік про те, що в певних секторах ми будемо спостерігати скорочення обсягів виробництва у натуральних параметрах, у тому числі і через недостатнє фінансування технологій. Зокрема, за прогнозами Інституту аграрної економіки, на 2018 рік очікується скорочення виробництва зернових колосових і зростатиме ефективність, а також  обсяги виробництва технічних структур. Отже, в певному періоді часу можна навіть чекати на зміну структури посівних площ", - зауважив експерт.  

За його словами, у нинішній ситуації, безумовно, переваги матимуть ті аграрії, які вирощують експортно-орієнтовану продукцію (зважаючи на послаблення курсу гривні). Ті ж, чия продукція (цукор, гречка) традиційно орієнтована на внутрішній ринок, обмежений низькою купівельною спроможністю громадян, почуватимуться значно гірше. 

"За умови зростання об’ємів експорту, внутрішні ціни також підвищуватимуться. Адже активізація експорту, безумовно, веде до зниження пропозиції на внутрішньому ринку. Ми вже бачили в минулому таку ситуацію на прикладі продукції птахівництва. Експорт був вигідний завдяки ціновій кон’юнктурі, а додатково на ситуацію тиснув слабкий курс гривні. По окремих продуктах таку ситуацію ми можемо спостерігати вже зараз. Цього року  майже в 3,5 рази зріс експорт картоплі і це при тому, що врожаї останніх років були рекордними. Картоплю експортують в європейські країни. Аналогічну ситуацію ми спостерігали і в сегменті ягідництва. Згадаймо ціни на полуницю. Пояснюється це також попитом на продукцію на зовнішніх ринках", - підкреслив Павло Коваль.

Така сама ситуація з м’ясом птиці і особливо гостра із свининою, до цін якої додало скорочення поголів’я через африканську чуму свиней (поголів’я скоротилося майже на 500 тис. голів). 

"У той же час мають шанси значно зміцнити позиції великі вертикально-інтегровані холдинги, які самі експортують продукцію. Натомість невеличкі підприємства, які змушені реалізовувати її за гривню посередникам, будуть в значно гіршій ситуації. Але це чисто економічний тиск, тут немає ніякого лобізму – абсолютно економічні чинники. 

Підвищення НБУ облікової ставки на 1,5% є прямим наслідком ситуації, адже ціни і відповідно інфляція зростають під тиском валютних коливань. У той же час ми бачимо, що банки ліквідні й наразі продовжують знижувати ставки за депозитами", - зауважив гендиректор УАК.

"У 2014-2015 роках банківська система дійшла до аграрних виробників і в ці роки ми спостерігали, що навіть банки, які традиційно працювали тільки з великими гравцями, включалися в співпрацю із середніми і дрібними.

Частково, в ситуації здорожчання кредитів, через підняття облікової ставки, рятівним колом для аграріїв міг би стати такий важливий інструмент, як аграрні розписки. Відсоток за розписками на декілька процентних пунктів нижчий ніж за кредитами і механізм розписок не потребує основних засобів як заставного активу. Він передбачає заставу ходових експортно-орієнтованих аграрних культур або молодняка худоби", - підкреслив Павло Коваль. 

Джерело: УАК

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

2500 гривень за корову: як уряд підтримає АПК

Про це заявив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання уряду, повідомляє LANDLORD.

За словами очільника уряду,  продукція агропромислового сектору склала 5 частину всієї продукції, що виробляється в країні. В цьому році планується збільшення частки продукції з доданої вартості. Разом з цим найбільше зростання цін теж продемонстрвав агросектор.

«В цьому році ми даємо реальну підтримку фермерству, для того щоб і ціни залишались стабільними і якість залишалась високою. Ми направляємо 2,5 млрд гривень на будівництво молочно товарних комплексів. Це означає, що ми через ці 2,5 млрд надаємо кредити агропромисловим підприємствам, тім хто хоче будувати нові ферми, нові тварині комплекси. Ефективна ставка цих кредитів буде близько 3% у гривні до 5 років, цього достатньо абсолютно і всі асоціації це підтримують, або ми будемо компенсувати порядка 30% вартості, якщо не задіяні кредитні ресурси, якщо це справжні кошти підприємців, введених потужностей в експлуатацію», — заявив він.

В цьому році також передбачається сплата за утримання корови.

«Ми передбачаємо підтримку молочного стада фактично всім юридичним особам виробникам. Ми будемо компенсувати близько 1500 гривен в рік  на корову, що дає молоко. Для того, щоб ми теж збільшували надій молока, для нашої країни. Ми також хочемо стимулювати поголів’я в домогосподарствах, простими словами у людей в селі, хай утримають не менше 12 місяців молодняк ВРХ. І ми кожній такий родині, домогосподарству, за кожну голову такої худоби заплатимо в рік 2500 гривень»,- додав він.

Також в країні продовжить діяти програма відшкодування вартості вітчизняної техніки.

«На ці цілі ми в цьому році направляємо 1 млрд гривень. Фактично ми будемо компенсувати 25 % вартості сільгосптехніки, яка виробляєтеся в Україні. Компенсація передбачається тим хто купує таку техніку. Фактично ми очікуємо зростання кількості виробництва вітчизняної техніки, яка є конкурентною», — наголосив Гройсман.

Підтримка галузі садівництва та ягідництва відбуватиметься через компенсацію вартості саджанців.

«Ми також будемо підтримувати в цьому році садівництво та ягідництво, особливо це стосується малих, невеликих господарств.  Сьогоднішнім рішенням ми передбачаємо, що 70% вартості посадкового матеріалу буде компенсовано державою. Єдине питання щоб цей посадковий матеріал був вироблений в Україні. Ми розраховуємо збільшення площ під садами в Україні на більше 3 тисячі гектарів, завдяки цієї програми», — прогнозує Прем’єр-міністр.

На підтримку фермерства в цьому році передбачається 1 млрд гривень.

«Це, знов ж таки, здешевлення кредитів для фермерських господарств. Фактично кредити фермерам, під повною координацією асоціацій фермерів, будуть надаватись під 1% річний у гривні, все інше ми будемо компенсувати з державного бюджету. Ми передбачаємо для фермерів окрему підтримку у 40% відшкодування вартості вітчизняної с/г техніки. Всі ці рішення напрацювались спільно з аграріями спільно з асоціаціями. Я вважаю що це прозора, відкрита зрозуміла система», — стверджує голова уряду.

Також передбачається розстрочка на сплату ПДВ при ввезені обладнання

«Все обладнання, яке буде ввезено в Україну воно буде мати розстрочку по сплаті ПДВ на 24 місяці. Це означає, що воно буде відразу коштувати дешевше на 20%. Це дозволить модернізувати українське виробництво, створити нові робочі місця, створити якісний українськи продукт і бути конкурентними на міжнародних ринках, в тому числі», — підкреслив Володимир Гройсман.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

ТОП-7 областей з виробництва олійних культур

Такі дані оприлюднено Державною службою статистики, повідомила прес-служба МінАПК.

Найбільше серед олійних було зібрано:
- соняшнику – 12,2 млн тонн з 6 млн га при врожайності 20,1 ц/га;
- сої = 3,9 млн тонн з 2 млн га при врожайності 19,7 ц/га;
- ріпаку – 2,2 млн тонн з 786 тисяч га при врожайності 27,9 ц/га.

Лідерами за виробництвом олійних культур стали Кіровоградська (1,36 млн тонн), Дніпропетровська (1,31 млн тонн), Харківська (1,21 млн тонн), Вінницька (1,2 млн тонн), Одеська (1,19 млн тонн), Полтавська (1,07 млн тонн) та Хмельницька (1,07 млн тонн) області.

Також, з технічних культур, було зібрано 14,5 млн тонн цукрових буряків з 311 тисяч га при врожайності 465,5 ц/га

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Перед відміною продажу «домашнього» м’яса потрібно створити мережу сертифікованих забійних цехів

Таку точку зору висловила голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, пише AgroPolit.com.

«Коли розпочався галас навколо «заборони» селянського молока, згадали, що у нас іще не вирішена проблема із «домашнім» м’ясом. Тут, щоправда, інша ситуація. Основний фокус, якщо простими словами, на тому, де було забито тварину: чи в подвірних умовах, чи на бійні. На промислову переробку м'ясо від худоби подвірного забою не приймають уже давно. Заборону було введено 2010 року — на вимогу СОТ. Тому, якщо заколов удома кабанчика — то лише для свого вжитку, або ж на базар. Водночас частка худоби, вирощуваної селянами, в загальному обсязі тваринництва — також немаленька… Але розмови про те, що варто взагалі заборонити подвірний забій, точаться давно. Та це питання настільки болюче й соціально гостре, що його також постійно відкладають», — пише AgroPolit.com.

За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, станом на 1 грудня 2017 року з 3,9 млн голів великої рогатої худоби — 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах; з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн; із 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн «селянських».


Міжнародних вимог заборонити домашнє м'ясо немає. Однак Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняє обіг м'яса без нанесених на частини туш позначок придатності.

"А такі знаки можуть наноситися тільки на бойні й тільки якщо в результаті предзабійного та післязабійного огляду не виявилося причин, за якими м'ясо може бути визнано непридатним для споживання людиною. Причому бойня має бути відповідно сертифікована. Єдине, що ця норма має вступити в силу за 2 роки", — пише видання.

Однак із квітня цього року набирає чинності інший пункт цього ж закону. Як зазначено у коментарі прес-служби Держпродспоживслужби України, «з 04 квітня 2018 року набирає чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».

Статтею 34 цього Закону вводиться норма щодо зменшення обсягів забою тварин не на бійні до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень». Іншими словами, якщо в селянина або малого фермера більше, ніж 3 кабанчики, то вже в «домашніх» умовах одночасно «колоти» їх вони не мають права. Це зазначено у п. 2 ст. 34 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

В тому  ж таки законі є ще одна дата: через 7 років із м’ясом забитих удома тварин вже навіть на базар не вийдеш — хіба що в сусіднє село.

"Якщо розглядати його з точки зору харчової безпеки, то така заборона цілком виправдана. Зрозуміло, що приватна особа навряд чи зможе дотриматися усіх вимог до цієї процедури. Однак перед тим, як впроваджувати якісь заборони, потрібно дати відповідну альтернативу. Тобто, принаймні розширити мережу забійних пунктів, відповідно обладнаних, і щоб доступ до них для селянина був якомога простішим. Поки що нічого схожого у нас немає", — пише видання.

Експерти теж налаштовані скептично.

"Заборону на подвірний забій запроваджують, але при цьому Мінагрополітики не організувало підготовчої роботи для реалізації такого рішення. Потрібно порахувати кількість сіл  і в кожному з них побудувати забійний пункт. А то складається ситуація, що житель села буде тримати свиню, поки вона не здохне? Як можна забороняти подвірний забій і не запропонувати людям нічого взамін? Тож для впровадження даного рішення вже мають бути побудовані сертифіковані забійні цехи, в яких буде дотримано всіх норм та правил біобезпеки", — наголошує голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

 

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview
Ваш вибір 'Нічого сказати'.

Які ключові переваги використання технології no-till

Про переваги та недоліки, а також про власний досвід використання no-till superagronom.com розповів експерт Сергій Прядко.

«Я прийшов до no-till випадково. Дізнався вперше про дану технологію із журналу саме в період кризи 2008 року — і побачив перспективу в агробізнесі в цілому та в технології no-till зокрема. Потужну школу no-till пройшов, працюючи в компанії «Агромир». Навчався також і в компанії «Агро-Союз». Продовжую навчатися й досі, адже якщо щось цікавить, то процес навчання не зупиняється ніколи», — розповідає пан Сергій.

За його словами, впроваджувати no-till на початку було важко, проте надзвичайно цікаво. При цьому, говорячи про переваги, варто зазначити, що в залежності від потреби технологія може бути корисною для широкого спектру потреб.

«Переваг у технології no-till багато, але кожен фермер знаходить для себе якусь одну головну перевагу, а решта йдуть уже як бонус. Для когось це 5 працівників на 2 000 га; для когось — вища врожайність у зоні недостатнього зволоження; для когось — відновлення природної родючості ґрунту та збільшення вмісту гумусу. Інші зменшують витрати на виробництво і таким чином виживають, не втрачаючи господарство. Дехто зупиняє ерозію на своїх полях завдяки no-till», — розповідає експерт.

Зазначаючи, що за правильного переходу вже у перший рік рентабельність щонайменше така ж, або й вища, ніж раніше з оранкою. А в подальшому рентабельність лише зростає, оскільки відшліфовується технологія, відновлюється кругообіг природних процесів та збільшується кількість гумусу в ґрунті.

"Більшість культур, які вирощуються в рослинництві України, прекрасно себе почувають за технології no-till, винятком є цукрові буряки та картопля оскільки під час збирання урожаю порушується структура ґрунту. Практичний досвід говорить про те, що в посушливих регіонах України врожайність за no-till є завжди вищою від урожайності за традиційних технологій. А от у регіонах із достатньою вологозабезпеченістю різниці у врожайності щодо традиційних та no-till технологій майже немає", — додає Сергій Прядко.

Наразі, використання технології no-till не є широко поширеним серед українських аграріїв, і за словами експерта, може бути викликане якимось зовнішнім чинником, який змусить аграріїв зменшити навантаження на ґрунт та змінити підходи до вирощування культур.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview

Син Черновецького скуповує українські агроактиви

Про це Економічній правді розповіли в компанії CIG, що належить українському бізнесменові Степану Черновецькому (синові екс-мера Києва Леоніда Черновецького).

У CIG розглядають варіанти придбання сучасних агропідприємств, пов'язаних з переробкою, зберіганням або транспортуванням продукції.

У минулому році компанія інвестувала відразу в два агропроекти.

У вересні 2017 року CIG вклалася в Kray Technologies, виробника найбільших в Україні агродронів для оприскування рослин на полях.

Вартість угоди з Kray Technologies - кілька мільйонів гривень. Серійне виробництво безпілотних пристроїв в Києві заплановано на 2018 рік.

Українськими дронами вже зацікавилася одна з американських компаній.

За оцінкою президента CIG Степана Черновецького, виробництво агродронів - дуже перспективний напрям у всьому світі.

Безпілотні пристрої оптимізують витрати середніх і великих фермерів на захист рослин, оскільки навіть зараз для обробки полів традиційно використовують дорогі наземний транспорт і малу авіацію.

 "Також ми інвестували у виробництво готової сільгосппродукції. Більш докладно розповісти про це зможемо трохи пізніше", - прокоментував президент і власник CIG Степан Черновецький.

Компанія має намір інвестувати в проекти, що виробляють продукти і технології, які затребувані на міжнародних ринках.

"Ми не прагнемо конкурувати з найбільшими українськими агрохолдингами, а більшою мірою зацікавлені в нішевих продуктах і послугах", - підкреслив Степан Черновецький.

Chernovetskyi Investment Group (CIG) - інвестиційна компанія на ринку СНД, заснована в 2013 році. Інвестиційний потенціал - понад 100 млн доларів.

У портфель компанії входять українські IТ-компанії: Eda.ua (входить в Foodout Group), Doc.ua, Softcube і Zakaz.ua. У 2015 році CIG інвестувала 1 млн доларів в платформу для дітей KIDO'Z (Ізраїль) і 1 млн доларів в міжнародний сервіс з продажу автобусних квитків Busfor.

У 2017 році проінвестувано індійський проект по доставці готових страв Inner Chef, а також компанію Kray Technologies, виробника комерційних дронів для агропідприємств.

Основні агро-події тижня в Telegram-каналі та на -сторінці AgroReview