Як працює альтернативна енергетика в Україні

Нині близько 500 виробників в Україні з відходів сільськогосподарського і деревного виробництва виготовляють паливні пелети. Найкраще для виробництва пелет підходять деревна тріска, тирса, стружки, солома, соняшникове лушпиння, очерет, макуха, люцерна, відходи переробки борошна, кукурудзиння, лігнін та інші відходи, повідомляє Агробізнес Сьогодні.

Вихідні матеріали подрібнюють, висушують і пресують в невеликі гранули. Сировина потрапляє в центрифугу, перемелюється й далі надходить у пристрій, що пресує біомасу в гранули, які за формою нагадують сигарети без фільтру. Обладнання для грануляції займає не так багато місця.

У процесі згоряння пелет виділяється не надто багато золи й шкідливих газів, а в атмосферу викидається у 15 разів менше СО2, ніж при спалюванні природного газу. До того ж вони відносно недорогі й малодимні, виділяють достатньо тепла.

Агропелети зручні й у транспортуванні та складській логістиці. Зазвичай гранули пакують у біг-беги по 1 т чи паперові або поліетиленові мішки вагою по 10–50 кг. Продавати пелети зручно: їх можна фасувати у ящики, мішки, вантажити в кузов причепа або самоскида і т. д.

Експерти ринку альтернативного палива зазначають, спалювання 1 т соняшникового лушпиння заощаджує близько 500 м куб природного газу. Досвід деяких країн, наприклад Данії, показує, що ефективне використання агропелет є не тільки бажаним екологічно, а й доцільним економічно.

В Україні є кілька ефективних проєктів, де використовують саме біогранули. Наприклад, у місті Кам’янець-Подільському на підприємстві «Міськтепловоденергія» використовують пелети з соломи. Котельня на пелетах з лушпиння соняшнику запущена в київському торговельно-розважальному центрі Academ City, середня відвідуваність якого близько 15 тис. осіб щоденно. Там стоять твердопаливні котли «KALVIS» українсько-литовського виробництва. Житомирська обласна психіатрична лікарня № 1 опалюється за допомогою котла «Крігер», що працює на гранулах із лушпиння.